Библия - Обещанное Восстановление

Iсая

Розділ 8

1 І промовив до мене Господь: „Візьми собі велику табли́цю, і напиши на ній лю́дським письмом: „Ква́питься здобич, скорий грабі́ж“.

2 І взяв я за свідків собі свідків вірних, — священика Урію та Захарія, Єверехіїного сина.

3 І збли́зився я до пророчиці, і вона зачала́, і породила сина. Господь же до мене промовив: Назви ім'я́ йому: Ква́питься здобич, скорий грабіж.

4 Бо поки юна́к той умі́тиме кликати „Ба́тьку мій“, та: „Мамо моя“, понесе́ться багатство Дамаску та здо́бич Самарі́ї перед обличчя царя асирійського“.

5 І Господь ще далі говорив до мене й казав:

6 „За те, що наро́д цей зне́хтував воду Сілоа́мську, яка тихо пливе, і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним,

7 то тому́ ось Господь піднесе́ на них воду ріки́, сильну й велику, — царя асирійського та всю славу його. І піді́йметься вона понад усі свої рі́чища, і пі́де понад усі береги́ свої.

8 І пере́йде по Юді вона, заллє́ та зато́пить, аж до шиї дося́гне, і розтя́гне вона свої кри́ла на всю широчі́нь твого кра́ю, о Еммануї́ле!

9 Озлобля́йтесь наро́ди, й збенте́жені бу́дете, почуй, уся зе́мле дале́ка! Озбро́йтесь, і збенте́жені бу́дете, озбр́ойтесь, і збенте́жені бу́дете!

10 Радьте раду — і буде вона поруйно́вана, слово кажіть — і не збу́деться, бо з нами Бог!“

11 Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остеріга́в мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:

12 „Не кажіть „змо́ва“ на все, на що каже „змова“ цей наро́д, і не бійтесь того́, чого́ він боїться, і не лякайтеся!

13 Господа Саваота — Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!

14 І буде Він за святиню, і за камінь спотика́ння, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за па́стку для ме́шканця Єрусалиму.

15 І спіткну́ться об них багато-хто, і попа́дають, і будуть пола́мані, і заплу́таються, і будуть схо́плені.

16 Зв'яжи свідо́цтво, запеча́тай Зако́на між Моїми у́чнями“.

17 І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду наді́ятись на Нього.

18 Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки́ та на чу́да в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.

19 А коли вам скажуть: „Запи́туйте ду́хів померлих та чароді́їв, що цвірі́нькають та му́ркають“, то відповісте́: „Чи ж наро́д не звертається до свого Бога? За живих питатися мертвих?“

20 До Зако́ну й свідо́цтва! Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі́ ра́нньої!

21 І буде блукати ути́скуваний та голодний. І станеться, коли він зголодні́є, то запі́ниться, і прокляне́ царя свого та Бога свого, і погляне догори́,

22 і поди́виться він на землю, аж ось тут горе та темнота, те́мрява у́тиску, — і він буде пхнутий у те́мність.

23 Бо не буде темноти для того, хто ути́скуваний. Перша пора злегкова́жила була край Завуло́нів та край Нефтали́мів, а остання просла́вить дорогу примо́рську, другий бік Йорда́ну, окру́гу поганів.

Книга пророка Исаии

Глава 8

1 Господь сказал: «Возьми большой свиток и напиши обыкновенным пером: „Магер-шелал-хаш-баз ”».

2 Я созвал людей, которые достойны быть свидетелями: священника Урию и Захарию, сына Варахии. Они видели, когда я писал всё это.

3 Затем я пошёл к своей жене, пророчице, и был с ней, и она родила сына. Тогда Господь сказал мне: «Назови сына Магер-Шелал-Хаш-Баз».

4 Потому что, прежде чем мальчик научится говорить «мама и папа», Бог заберёт все богатства Дамаска и Самарии и отдаст их ассирийскому царю.

5 Господь продолжал говорить со мной:

6 «Эти люди отказались от медленных вод Шилоаха. Они счастливы с Рецином и сыном Ремалии,

7 но Я, Господь, приведу царя Ассирии и всю его силу против тебя, придут они как наводнение, когда Евфрат поднимается выше своих берегов.

8 Эти воды потекут по всей Иудее, дойдут ей до горла и почти затопят её. Но Господь закроет всю страну своими крыльями, Эммануил».

9 Приготовьтесь к войне, народы, но вы будете побеждены. Слушайте, все дальние страны, и к битве готовьтесь, но вы будете побеждены.

10 Стройте планы сражений, но вашим замыслам не суждено сбыться. Отдавайте приказы своим войскам, но будут они бессильны, так как с нами Бог!

11 Господь во всём Своём могуществе говорил со мной, предупредив меня не поступать как все. Он сказал:

12 «Каждый считает, что другие замышляют зло против него, — не верь этому и не бойся того, чего страшатся другие!»

13 Ты должен бояться Господа Всемогущего, Его ты должен почитать и перед Ним трепетать.

14 Если будешь чтить Господа, Он станет твоим убежищем, но ты Его не почитаешь, и потому Господь будет камнем преткновения, через который вы споткнётесь. Он — камень, о который спотыкаются два рода Израиля. Он станет ловушкой для жителей Иерусалима.

15 (Многие упадут, споткнувшись через этот камень, и многие попадут в эти силки).

16 И сказал Бог Исаии: «Составь соглашение и запечатай его так, чтобы никто не смог исправить написанного, а затем отдай его Моим последователям. Пусть они сохранят его для будущих поколений.

17 Вот этот завет: Господь отвернулся от семьи Иакова, но я не перестану ждать Его. Я верю, что Он придёт и нас спасёт.

18 Дети мои и я сам — доказательство и предзнаменование для людей Израиля. Мы были посланы Господом Всемогущим, живущим на Сионе».

19 Некоторые говорят: «Спроси предсказателей будущего и чародеев. Они всегда чирикают как птицы и бормочут себе под нос, чтобы люди поверили, будто у них есть сила». Почему живые должны просить помощи у мёртвых? Я же говорю, что народ должен просить помощи у Бога.

20 Вы должны следовать поучениям и соглашению. Слушайте клятву мою: если вы по-прежнему будете следовать за чародеями и предсказателями будущего, вас настигнет смерть.

21 Обездоленные люди будут скитаться по земле в поисках пищи. От голода они будут проклинать царя и его богов. Они обратят свой взор в небеса,

22 а затем, посмотрев на свою страну, увидят лишь беды, разочарования и мрак, от которого не спастись.

Iсая Розділ 8	Книга пророка Исаии Глава 8
1 І промовив до мене Господь: „Візьми собі велику табли́цю, і напиши на ній лю́дським письмом: „Ква́питься здобич, скорий грабі́ж“.	1 Господь сказал: «Возьми большой свиток и напиши обыкновенным пером: „Магер-шелал-хаш-баз ”».
2 І взяв я за свідків собі свідків вірних, — священика Урію та Захарія, Єверехіїного сина.	2 Я созвал людей, которые достойны быть свидетелями: священника Урию и Захарию, сына Варахии. Они видели, когда я писал всё это.
3 І збли́зився я до пророчиці, і вона зачала́, і породила сина. Господь же до мене промовив: Назви ім'я́ йому: Ква́питься здобич, скорий грабіж.	3 Затем я пошёл к своей жене, пророчице, и был с ней, и она родила сына. Тогда Господь сказал мне: «Назови сына Магер-Шелал-Хаш-Баз».
4 Бо поки юна́к той умі́тиме кликати „Ба́тьку мій“, та: „Мамо моя“, понесе́ться багатство Дамаску та здо́бич Самарі́ї перед обличчя царя асирійського“.	4 Потому что, прежде чем мальчик научится говорить «мама и папа», Бог заберёт все богатства Дамаска и Самарии и отдаст их ассирийскому царю.
5 І Господь ще далі говорив до мене й казав:	5 Господь продолжал говорить со мной:
6 „За те, що наро́д цей зне́хтував воду Сілоа́мську, яка тихо пливе, і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним,	6 «Эти люди отказались от медленных вод Шилоаха. Они счастливы с Рецином и сыном Ремалии,
7 то тому́ ось Господь піднесе́ на них воду ріки́, сильну й велику, — царя асирійського та всю славу його. І піді́йметься вона понад усі свої рі́чища, і пі́де понад усі береги́ свої.	7 но Я, Господь, приведу царя Ассирии и всю его силу против тебя, придут они как наводнение, когда Евфрат поднимается выше своих берегов.
8 І пере́йде по Юді вона, заллє́ та зато́пить, аж до шиї дося́гне, і розтя́гне вона свої кри́ла на всю широчі́нь твого кра́ю, о Еммануї́ле!	8 Эти воды потекут по всей Иудее, дойдут ей до горла и почти затопят её. Но Господь закроет всю страну своими крыльями, Эммануил».
9 Озлобля́йтесь наро́ди, й збенте́жені бу́дете, почуй, уся зе́мле дале́ка! Озбро́йтесь, і збенте́жені бу́дете, озбр́ойтесь, і збенте́жені бу́дете!	9 Приготовьтесь к войне, народы, но вы будете побеждены. Слушайте, все дальние страны, и к битве готовьтесь, но вы будете побеждены.
10 Радьте раду — і буде вона поруйно́вана, слово кажіть — і не збу́деться, бо з нами Бог!“	10 Стройте планы сражений, но вашим замыслам не суждено сбыться. Отдавайте приказы своим войскам, но будут они бессильны, так как с нами Бог!
11 Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остеріга́в мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:	11 Господь во всём Своём могуществе говорил со мной, предупредив меня не поступать как все. Он сказал:
12 „Не кажіть „змо́ва“ на все, на що каже „змова“ цей наро́д, і не бійтесь того́, чого́ він боїться, і не лякайтеся!	12 «Каждый считает, что другие замышляют зло против него, — не верь этому и не бойся того, чего страшатся другие!»
13 Господа Саваота — Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!	13 Ты должен бояться Господа Всемогущего, Его ты должен почитать и перед Ним трепетать.
14 І буде Він за святиню, і за камінь спотика́ння, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за па́стку для ме́шканця Єрусалиму.	14 Если будешь чтить Господа, Он станет твоим убежищем, но ты Его не почитаешь, и потому Господь будет камнем преткновения, через который вы споткнётесь. Он — камень, о который спотыкаются два рода Израиля. Он станет ловушкой для жителей Иерусалима.
15 І спіткну́ться об них багато-хто, і попа́дають, і будуть пола́мані, і заплу́таються, і будуть схо́плені.	15 (Многие упадут, споткнувшись через этот камень, и многие попадут в эти силки).
16 Зв'яжи свідо́цтво, запеча́тай Зако́на між Моїми у́чнями“.	16 И сказал Бог Исаии: «Составь соглашение и запечатай его так, чтобы никто не смог исправить написанного, а затем отдай его Моим последователям. Пусть они сохранят его для будущих поколений.
17 І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду наді́ятись на Нього.	17 Вот этот завет: Господь отвернулся от семьи Иакова, но я не перестану ждать Его. Я верю, что Он придёт и нас спасёт.
18 Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки́ та на чу́да в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.	18 Дети мои и я сам — доказательство и предзнаменование для людей Израиля. Мы были посланы Господом Всемогущим, живущим на Сионе».
19 А коли вам скажуть: „Запи́туйте ду́хів померлих та чароді́їв, що цвірі́нькають та му́ркають“, то відповісте́: „Чи ж наро́д не звертається до свого Бога? За живих питатися мертвих?“	19 Некоторые говорят: «Спроси предсказателей будущего и чародеев. Они всегда чирикают как птицы и бормочут себе под нос, чтобы люди поверили, будто у них есть сила». Почему живые должны просить помощи у мёртвых? Я же говорю, что народ должен просить помощи у Бога.
20 До Зако́ну й свідо́цтва! Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі́ ра́нньої!	20 Вы должны следовать поучениям и соглашению. Слушайте клятву мою: если вы по-прежнему будете следовать за чародеями и предсказателями будущего, вас настигнет смерть.
21 І буде блукати ути́скуваний та голодний. І станеться, коли він зголодні́є, то запі́ниться, і прокляне́ царя свого та Бога свого, і погляне догори́,	21 Обездоленные люди будут скитаться по земле в поисках пищи. От голода они будут проклинать царя и его богов. Они обратят свой взор в небеса,
22 і поди́виться він на землю, аж ось тут горе та темнота, те́мрява у́тиску, — і він буде пхнутий у те́мність.	22 а затем, посмотрев на свою страну, увидят лишь беды, разочарования и мрак, от которого не спастись.
23 Бо не буде темноти для того, хто ути́скуваний. Перша пора злегкова́жила була край Завуло́нів та край Нефтали́мів, а остання просла́вить дорогу примо́рську, другий бік Йорда́ну, окру́гу поганів.	23

Старий
завіт

Новий
завіт

Iсая

Розділ 8

Книга пророка Исаии

Глава 8

Iсая

Розділ 8

Книга пророка Исаии

Глава 8

Старий завіт

Новий завіт

Iсая

Розділ 8

Книга пророка Исаии

Глава 8

Iсая

Розділ 8

Книга пророка Исаии

Глава 8

Старий
завіт

Новий
завіт