Наум

Розділ 2

1 Ось на горах ноги́ благові́сника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй прися́ги свої, бо більше не буде нікче́мний ходи́ти по тобі, — він ви́тятий ввесь!

2 На тебе йде розпоро́шувач, — тверди́ні свої стережи́, вигляда́й на дорогу, зміцня́й свої сте́гна, мі́цно скріпи свою поту́гу,

3 бо ве́рне Господь ве́лич Якова, як ве́лич Ізраїля, що їхні спустоши́телі поруйнува́ли, і понищили їхні виноградні галу́зки.

4 Щит хоробрих його зачерво́нений, вояки́ в кармази́ні; блищить сталь у день зброє́ння їхнього на колесни́цях, хвилю́ються ра́тища.

5 Колесни́ці шалено по вулицях мчать, по майда́нах гурко́чуть, їхній вид — немов по́лум'я те смолоски́пів, літають вони, як ті бли́скавки.

6 Він згадає шляхе́тних своїх, та спіткну́ться вони у ході́ своїй; вони поспішають на мури її, і поста́влена міцно буді́вля обло́ги.

7 Брами річо́к відчиня́ються, а пала́та руйнується.

8 І постано́влено: буде ого́лена, відведе́ться в поло́н, а рабині її голоси́тимуть, мов ті голу́бки, що ворку́ють на пе́рсах своїх.

9 І Ніневі́я — як са́джавка во́дна, що во́ди її відплива́ють. „Стійте, стійте!“ Та немає ніко́го, хто б їх заверну́в!

10 Розграбо́вуйте срі́бло, розграбо́вуйте золото, — немає кінця нагото́вленому, багатству кошто́вних рече́й.

11 Зни́щення та зруйнува́ння й спусто́шення буде. І серце розто́питься, і но́ги дрижа́тимуть, і ко́рчі по кри́жах усіх, а обличчя їх всіх на черво́но розпа́ляться.

12 Де лего́вище ле́вів, і для левчукі́в пасови́ще, що там ходив лев та леви́ця, та левеня́, — і ніхто не лякав?

13 Лев грабував для своїх молодят і душив для леви́ць своїх він, і пече́ри свої перепо́внював здо́биччю, а лі́гва свої — награбо́ваним.

14 Ось Я проти тебе, — говорить Господь Савао́т, — і попалю́ серед диму твої коле́сни́ці, а твоїх левчукі́в поїсть меч, і повитина́ю з землі грабува́ння твої, і вже не почується голос твого посла.

Книга пророка Наума

Глава 2

1 Враг приближается к тебе, Ниневия, и вскоре нападёт, поэтому охраняй свои крепости, следи за дорогами, соберись с силами и приготовься к битве!

2 Господь восстановил славу Иакова так же, как и славу Израиля. Враг уничтожил их и истребил их виноградные лозы.

3 Перед битвой щиты солдат красны, а одежды воинов багряны, огнём сверкают их колесницы, и кони готовы скакать вперёд.

4 Колесницы бешено мчатся по улицам, носятся взад и вперёд по площадям. Они подобны горящим факелам, молниям, сверкающим то тут, то там.

5 Царь Ассирии собирает свои избранные войска, но они спотыкаются и падают на ходу. Они устремляются к городской стене, и, закрываясь щитами, готовят таран.

6 Речные ворота настежь открыты, и враг, ворвавшись, рушит царский дворец.

7 Враг уводит царицу, а девушки-рабыни стонут как голубки и бьют себя от горя в грудь.

8 Ниневия словно водоём, из которого вытекает вода. Люди кричат ей: «Стой! Остановись!» Но нет от этого пользы никакой!

9 Берите серебро! Забирайте золото! Запасы их неистощимы, богатство велико!

10 И вот пуста Ниневия, всё расхищено и разграблено, а город разрушен. Люди дрожат, сердца у них замирают от страха, колени подгибаются, а лица от ужаса бледны.

11 Где же сейчас этот великий город? Он был подобен львиному логову, где лев и львица выкармливали детёнышей своих, ничего не боясь.

12 Лев принёс много добычи, чтобы насытить своих львят и львицу. Он наполнил пещеру и логово своё мясом убитых жертв.

13 «Ниневия, Я против тебя, — говорит Всемогущий Господь. — Я сожгу твои колесницы, а Мой меч истребит твоих „львят”. Никогда больше ты не будешь преследовать никого на земле, и люди никогда больше не услышат недобрые вести от твоих послов».

14

Наум

Розділ 2

Книга пророка Наума

Глава 2

1 Ось на горах ноги́ благові́сника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй прися́ги свої, бо більше не буде нікче́мний ходи́ти по тобі, — він ви́тятий ввесь!

1 Враг приближается к тебе, Ниневия, и вскоре нападёт, поэтому охраняй свои крепости, следи за дорогами, соберись с силами и приготовься к битве!

2 На тебе йде розпоро́шувач, — тверди́ні свої стережи́, вигляда́й на дорогу, зміцня́й свої сте́гна, мі́цно скріпи свою поту́гу,

2 Господь восстановил славу Иакова так же, как и славу Израиля. Враг уничтожил их и истребил их виноградные лозы.

3 бо ве́рне Господь ве́лич Якова, як ве́лич Ізраїля, що їхні спустоши́телі поруйнува́ли, і понищили їхні виноградні галу́зки.

3 Перед битвой щиты солдат красны, а одежды воинов багряны, огнём сверкают их колесницы, и кони готовы скакать вперёд.

4 Щит хоробрих його зачерво́нений, вояки́ в кармази́ні; блищить сталь у день зброє́ння їхнього на колесни́цях, хвилю́ються ра́тища.

4 Колесницы бешено мчатся по улицам, носятся взад и вперёд по площадям. Они подобны горящим факелам, молниям, сверкающим то тут, то там.

5 Колесни́ці шалено по вулицях мчать, по майда́нах гурко́чуть, їхній вид — немов по́лум'я те смолоски́пів, літають вони, як ті бли́скавки.

5 Царь Ассирии собирает свои избранные войска, но они спотыкаются и падают на ходу. Они устремляются к городской стене, и, закрываясь щитами, готовят таран.

6 Він згадає шляхе́тних своїх, та спіткну́ться вони у ході́ своїй; вони поспішають на мури її, і поста́влена міцно буді́вля обло́ги.

6 Речные ворота настежь открыты, и враг, ворвавшись, рушит царский дворец.

7 Брами річо́к відчиня́ються, а пала́та руйнується.

7 Враг уводит царицу, а девушки-рабыни стонут как голубки и бьют себя от горя в грудь.

8 І постано́влено: буде ого́лена, відведе́ться в поло́н, а рабині її голоси́тимуть, мов ті голу́бки, що ворку́ють на пе́рсах своїх.

8 Ниневия словно водоём, из которого вытекает вода. Люди кричат ей: «Стой! Остановись!» Но нет от этого пользы никакой!

9 І Ніневі́я — як са́джавка во́дна, що во́ди її відплива́ють. „Стійте, стійте!“ Та немає ніко́го, хто б їх заверну́в!

9 Берите серебро! Забирайте золото! Запасы их неистощимы, богатство велико!

10 Розграбо́вуйте срі́бло, розграбо́вуйте золото, — немає кінця нагото́вленому, багатству кошто́вних рече́й.

10 И вот пуста Ниневия, всё расхищено и разграблено, а город разрушен. Люди дрожат, сердца у них замирают от страха, колени подгибаются, а лица от ужаса бледны.

11 Зни́щення та зруйнува́ння й спусто́шення буде. І серце розто́питься, і но́ги дрижа́тимуть, і ко́рчі по кри́жах усіх, а обличчя їх всіх на черво́но розпа́ляться.

11 Где же сейчас этот великий город? Он был подобен львиному логову, где лев и львица выкармливали детёнышей своих, ничего не боясь.

12 Де лего́вище ле́вів, і для левчукі́в пасови́ще, що там ходив лев та леви́ця, та левеня́, — і ніхто не лякав?

12 Лев принёс много добычи, чтобы насытить своих львят и львицу. Он наполнил пещеру и логово своё мясом убитых жертв.

13 Лев грабував для своїх молодят і душив для леви́ць своїх він, і пече́ри свої перепо́внював здо́биччю, а лі́гва свої — награбо́ваним.

13 «Ниневия, Я против тебя, — говорит Всемогущий Господь. — Я сожгу твои колесницы, а Мой меч истребит твоих „львят”. Никогда больше ты не будешь преследовать никого на земле, и люди никогда больше не услышат недобрые вести от твоих послов».

14 Ось Я проти тебе, — говорить Господь Савао́т, — і попалю́ серед диму твої коле́сни́ці, а твоїх левчукі́в поїсть меч, і повитина́ю з землі грабува́ння твої, і вже не почується голос твого посла.

14