CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Суд. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга Суддiв

Розділ 2

1 І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: „Я вивів вас із Єгипту до того кра́ю, що присягнув був вашим батька́м. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!

2 А ви не складете заповіту з ме́шканцями цього краю, їхні же́ртівники порозбиваєте, — та не слухали ви Мого голосу. Що́ це ви зробили?

3 І Я теж сказав: Не прожену́ їх від вас, і вони стануть вам те́рням у боки, а їхні боги стануть вам па́сткою“.

4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.

5 І назвали ім'я́ того місця: Бохім, і прино́сили там жертви Господе́ві.

6 А Ісус відпустив наро́д, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спа́дку, щоб посісти той край.

7 І служив народ Господе́ві по всі дні Ісуса та по всі дні ста́рших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізра́їлеві.

8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.

9 І поховали його в ме́жах спа́дщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових гора́х, на пі́вніч від гори Ґааш.

10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.

11 І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх оча́х, і служили Ваалам.

12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського кра́ю, та й пішли за іншими бога́ми, за бога́ми тих народів, що були в їхніх око́лицях, і вклонялися їм, і гніви́ли Господа.

13 І покинули вони Господа, та й служили Ваа́лові та Аста́ртам.

14 І запала́в Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, — і вони їх грабува́ли. І Він передав їх у руку навко́лишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.

15 У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.

16 І поставив Господь су́ддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.

17 Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхиля́лися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх нака́зів. Вони так не робили!

18 А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді́, бо Господь жалував їх через їхній сто́гін через тих, що їх переслідували та гноби́ли їх.

19 І бувало, як умирав той суддя, вони зно́ву псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чи́нів своїх та своєї неслухня́ної дороги.

20 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: „За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,

21 тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умира́ючи,

22 щоб ви́пробувати ними Ізраїля, — чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.

23 І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.

Книга Судей

Глава 2

1 Ангел Господний пришёл в город Бохим из города Галгал и передал израильтянам слова Господа: «Я вывел вас из Египта и привёл вас в землю, которую обещал вашим предкам. Я сказал, что никогда не нарушу договора с вами.

2 А взамен вы никогда не должны вступать в соглашения с людьми, живущими на этой земле, и должны уничтожить их алтари. Такова была Моя воля, но вы ослушались Меня!

3 И теперь Я говорю вам: Я не выгоню этих людей с вашей земли. Они станут для вас сетью, а их лжебоги будут для вас ловушкой».

4 Когда Ангел передал людям Израиля слова Господа, они громко зарыдали.

5 И назвали они место, где плакали, Бохим, и принесли там Господу жертву.

6 Иисус распустил народ, и каждая семья пошла на свою землю, чтобы жить там.

7 Народ Израиля служил Господу во времена, когда Иисус был жив. Они служили Ему и после смерти Иисуса, во времена старейшин, которые были свидетелями всего великого, что Господь совершил для народа Израиля.

8 Слуга Господа Иисус, сын Навина, умер в возрасте ста десяти лет.

9 Народ Израиля похоронил его в Фамнаф-Сараи, в его земле, в горной местности Ефрема, на севере от горы Гааш.

10 После смерти всего этого поколения выросло новое поколение, которое не знало Господа и всего великого, что Он сделал для народа Израиля.

11 Израильтяне стали делать зло и поклоняться лжебогу Ваалу, Господь видел всё это.

12 Народ Израиля отвернулся от Господа, Бога их предков, который вывел их из Египта. Они стали поклоняться лжебогам окружавших их народов, и это разгневало Господа.

13 Народ Израиля отказался следовать за Господом и стал поклоняться Ваалу и Астарте.

14 Господь был разгневан и позволил врагу напасть на народ Израиля и разграбить его владения. Господь позволил врагам разгромить израильтян, и народ Израиля не смог устоять перед врагами.

15 Господь не был с народом Израиля, и поэтому, где бы израильтяне ни воевали, они всегда терпели поражение. Господь предупреждал народ Израиля, что он всегда будет терпеть поражение, если будет поклоняться богам народов, живущих вокруг него. Поэтому народ Израиля очень страдал.

16 Затем Господь выбрал вождей, которых называли судьями. Эти судьи спасали израильтян от врагов, которые грабили их.

17 Но они и судей не слушали. Народ Израиля изменил Господу, следовал за другими богами и поклонялся им. В прошлом предки народа Израиля исполняли заповеди Господние, а теперь израильтяне перестали повиноваться Ему.

18 Много раз враги нападали на Израиль, и его народ молил о помощи. И каждый раз Господь жалел этих людей, и посылал судью спасти народ от врагов. Сам Господь был с этими судьями, и они всегда спасали народ Израиля.

19 Но, когда судья умирал, народ опять начинал грешить ещё больше, чем его предки, служа и поклоняясь лжебогам. Народ Израиля был очень упрямым и не хотел отказаться от своего грешного пути.

20 Господь рассердился на народ Израиля и сказал: «Этот народ нарушил соглашение, в которое Я вступил с его предками, и не слушает Меня.

21 Так не стану Я больше изгонять другие народы, давая дорогу Израилю. Когда Иисус умер, он оставил эти народы здесь, и Я позволю им остаться на этой земле.

22 Я использую их, чтобы испытать народ Израиля. Я посмотрю, смогут ли израильтяне придерживаться пути, указанного Господом, по которому следовали их предки».

23 И Господь позволил этим народам остаться на той земле. Он не изгнал их оттуда и не позволил армии Иисуса разбить их.

Книга Суддiв

Розділ 2

Книга Судей

Глава 2

1 І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: „Я вивів вас із Єгипту до того кра́ю, що присягнув був вашим батька́м. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!

1 Ангел Господний пришёл в город Бохим из города Галгал и передал израильтянам слова Господа: «Я вывел вас из Египта и привёл вас в землю, которую обещал вашим предкам. Я сказал, что никогда не нарушу договора с вами.

2 А ви не складете заповіту з ме́шканцями цього краю, їхні же́ртівники порозбиваєте, — та не слухали ви Мого голосу. Що́ це ви зробили?

2 А взамен вы никогда не должны вступать в соглашения с людьми, живущими на этой земле, и должны уничтожить их алтари. Такова была Моя воля, но вы ослушались Меня!

3 І Я теж сказав: Не прожену́ їх від вас, і вони стануть вам те́рням у боки, а їхні боги стануть вам па́сткою“.

3 И теперь Я говорю вам: Я не выгоню этих людей с вашей земли. Они станут для вас сетью, а их лжебоги будут для вас ловушкой».

4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.

4 Когда Ангел передал людям Израиля слова Господа, они громко зарыдали.

5 І назвали ім'я́ того місця: Бохім, і прино́сили там жертви Господе́ві.

5 И назвали они место, где плакали, Бохим, и принесли там Господу жертву.

6 А Ісус відпустив наро́д, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спа́дку, щоб посісти той край.

6 Иисус распустил народ, и каждая семья пошла на свою землю, чтобы жить там.

7 І служив народ Господе́ві по всі дні Ісуса та по всі дні ста́рших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізра́їлеві.

7 Народ Израиля служил Господу во времена, когда Иисус был жив. Они служили Ему и после смерти Иисуса, во времена старейшин, которые были свидетелями всего великого, что Господь совершил для народа Израиля.

8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.

8 Слуга Господа Иисус, сын Навина, умер в возрасте ста десяти лет.

9 І поховали його в ме́жах спа́дщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових гора́х, на пі́вніч від гори Ґааш.

9 Народ Израиля похоронил его в Фамнаф-Сараи, в его земле, в горной местности Ефрема, на севере от горы Гааш.

10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.

10 После смерти всего этого поколения выросло новое поколение, которое не знало Господа и всего великого, что Он сделал для народа Израиля.

11 І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх оча́х, і служили Ваалам.

11 Израильтяне стали делать зло и поклоняться лжебогу Ваалу, Господь видел всё это.

12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського кра́ю, та й пішли за іншими бога́ми, за бога́ми тих народів, що були в їхніх око́лицях, і вклонялися їм, і гніви́ли Господа.

12 Народ Израиля отвернулся от Господа, Бога их предков, который вывел их из Египта. Они стали поклоняться лжебогам окружавших их народов, и это разгневало Господа.

13 І покинули вони Господа, та й служили Ваа́лові та Аста́ртам.

13 Народ Израиля отказался следовать за Господом и стал поклоняться Ваалу и Астарте.

14 І запала́в Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, — і вони їх грабува́ли. І Він передав їх у руку навко́лишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.

14 Господь был разгневан и позволил врагу напасть на народ Израиля и разграбить его владения. Господь позволил врагам разгромить израильтян, и народ Израиля не смог устоять перед врагами.

15 У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.

15 Господь не был с народом Израиля, и поэтому, где бы израильтяне ни воевали, они всегда терпели поражение. Господь предупреждал народ Израиля, что он всегда будет терпеть поражение, если будет поклоняться богам народов, живущих вокруг него. Поэтому народ Израиля очень страдал.

16 І поставив Господь су́ддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.

16 Затем Господь выбрал вождей, которых называли судьями. Эти судьи спасали израильтян от врагов, которые грабили их.

17 Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхиля́лися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх нака́зів. Вони так не робили!

17 Но они и судей не слушали. Народ Израиля изменил Господу, следовал за другими богами и поклонялся им. В прошлом предки народа Израиля исполняли заповеди Господние, а теперь израильтяне перестали повиноваться Ему.

18 А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді́, бо Господь жалував їх через їхній сто́гін через тих, що їх переслідували та гноби́ли їх.

18 Много раз враги нападали на Израиль, и его народ молил о помощи. И каждый раз Господь жалел этих людей, и посылал судью спасти народ от врагов. Сам Господь был с этими судьями, и они всегда спасали народ Израиля.

19 І бувало, як умирав той суддя, вони зно́ву псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чи́нів своїх та своєї неслухня́ної дороги.

19 Но, когда судья умирал, народ опять начинал грешить ещё больше, чем его предки, служа и поклоняясь лжебогам. Народ Израиля был очень упрямым и не хотел отказаться от своего грешного пути.

20 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: „За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,

20 Господь рассердился на народ Израиля и сказал: «Этот народ нарушил соглашение, в которое Я вступил с его предками, и не слушает Меня.

21 тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умира́ючи,

21 Так не стану Я больше изгонять другие народы, давая дорогу Израилю. Когда Иисус умер, он оставил эти народы здесь, и Я позволю им остаться на этой земле.

22 щоб ви́пробувати ними Ізраїля, — чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.

22 Я использую их, чтобы испытать народ Израиля. Я посмотрю, смогут ли израильтяне придерживаться пути, указанного Господом, по которому следовали их предки».

23 І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.

23 И Господь позволил этим народам остаться на той земле. Он не изгнал их оттуда и не позволил армии Иисуса разбить их.