民數記

第22章

1 以色列族遄征、張幕於摩押平原、約但東、耶利哥相對之所。

2 摩押人與西撥子巴勒、見以色列族、戮亞摩哩人、知其族衆多、則懼、中心不樂、

3 併於上節

4 告米田長老曰、此族衆多、并吞四方、如牛囓草、

5 摩押王西撥子巴勒、遣使至比奪、於亞捫河濱、見庇耳子巴蘭、召之、曰、有民自埃及至此、周遍於地、與我比隣、土壤相接、

6 此民強悍、我非其敵、汝來詛之、使我得攻擊而獲勝、驅之出境、蓋我素知爾、祝人則人受福、詛人則人被禍。

7 摩押、米田長老、攜卜筮之值、往見巴蘭、以巴勒之言告之。

8 巴蘭曰、今日宿此、待聆耶和華之諭、以復於爾。摩押使臣與巴蘭同處、

9 上帝臨格、問巴蘭曰、誰與爾偕。

10 對曰、摩押王西撥子巴勒、遣人就我曰、

11 有民至自埃及、周遍於地、願爾式臨、詛其有衆、庶幾戰可勝、而人可驅矣。

12 上帝曰、爾毋與之偕往、爾毋爲之詛民、蓋斯民嘗受福矣。

13 巴蘭夙興、告巴勒使臣曰、汝可返故國、耶和華有言、毋許我偕往。

14 其臣乃歸、告巴勒曰、巴蘭不欲與我同至。

15 巴勒更遣使臣、較之於前、位尊而人衆。

16 既至、謂巴蘭曰、西撥子巴勒有言、爾盍涖臨、何所扞格。

17 我將使爾尊顯、凡爾所言、我必依行、請爾至國、以詛斯民焉。

18 巴蘭告其臣曰、即使巴勒以盈室之金銀饋我、亦不可踰越我上帝耶和華之命、或大或小、悉宜遵循。

19 今日爾姑宿此、以俟耶和華更有所諭。

20 是夜上帝臨格、諭巴蘭曰、如其人來招、汝姑偕往、然我所諭汝必遵循。

21 巴蘭夙興備驢、偕摩押使臣往。

22 於是乘驢、二役偕行、緣其貪利而往、上帝震怒、耶和華之使者立於途以禦之、

23 拔刃途側、驢見之、故不由其道、避諸田間、巴蘭策驢、使歸於道。

24 徑由二葡萄園間、左右有垣、耶和華使者立於彼、

25 驢見之、局促垣側、擠巴蘭之足於垣、故又策之、

26 耶和華之使者前往、立於途之隘處、左右無隙、不能轉移、

27 驢見之伏地、巴蘭怒、以杖策之。

28 耶和華使驢作人言、謂巴蘭曰、我無所獲罪與爾、爾乃策我者三、

29 巴蘭曰、汝戲我、願有刃於我手、我必殺汝。

30 驢曰、我非爾常乘之驢歟、自昔及今、我嘗有是行否、曰、否。

31 耶和華明巴蘭目、乃見使者拔刃立於道、故稽首俯伏。

32 使者曰、三策爾驢何也、爾所行者違逆我、故我出以禦爾。

33 驢見我而避者三、不然我已殺爾、使驢得生。

34 巴蘭曰、我知過矣、不識爾立於途中以禦我、爾若不悅我往、我將返。

35 曰姑與偕往、惟我所諭爾必言之、於是巴蘭偕巴勒使臣往、

36 巴勒聞其至、則往亞嫩溪、摩押邊邑晉接。

37 巴勒謂巴蘭曰、我遣使召爾、爾曷不至、我豈不能以尊顯加爾。

38 巴蘭曰、我今已至、我豈能自擅而言、上帝使我言、我必言之。

39 巴蘭與巴勒偕行、至基列湖朔、

40 巴勒宰牛羊、饋於巴蘭、并賜使臣。〇

41 詰旦、巴勒引巴蘭至巴力崇邱、使觀以色列族營之四隅。

Числа

Розділ 22

1 І рушили Ізраїлеві сини, та й таборува́ли в моавських степах по тім боці приєрихонського Йорда́ну.

2 І побачив Бала́к, син Ціппо́рів, усе, що зробив Ізра́їль аморе́янинові.

3 І дуже злякався Моав того наро́ду, бо він був великий. І настра́шився Моав Ізра́їлевих синів.

4 І сказав Моав до мідія́нських старших: Тепер повиску́бує оця громада всі наші околиці, як виску́бує віл польову́ зелени́ну“. А Бала́к, син Ціппо́рів, був того часу моавським царем.

5 І послав він послів до Валаа́ма, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до кра́ю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: „Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він пове́рхню землі, і сидить навпроти мене.

6 А тепер ходи ж, прокляни́ мені цей народ, бо він міцніший за ме́не. Може я потра́плю вдарити його, і вижену його з кра́ю, бо знаю, що кого ти поблагосло́виш, той благослове́нний, а кого прокляне́ш, — прокля́тий“.

7 І пішли моавські старші та старші Мідіяну, — а дарунки за чари в руці їх, — і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова́. І

8 А він їм сказав: „Ночуйте тут і цієї но́чі, і я перекажу́ вам слово, як Господь промовлятиме до мене“. І зостались моавські вельможі в Валаама.

9 І прийшов Бог до Валаама та й сказав: „Хто ці люди з тобою?“

10 І сказав Валаа́м до Бога: „Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:

11 Ось народ виходить з Єгипту, і закрив пове́рхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, — може я потра́плю воювати з ним, і вижену його“.

12 І сказав Бог до Валаама: „Не пі́деш ти з ними, не прокляне́ш того народу, бо благослове́нний він!“

13 І встав Валаам уранці та й сказав до Валакових вельмож: „Верта́йтесь до свого кра́ю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами“.

14 І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: „Відмовив Валаам піти з нами“.

15 А Балак зно́ву послав вельмож, більше й поважніших від тих.

16 І прибули́ вони до Валаама та й сказали йому: „Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,

17 бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю́. І ходи ж, — прокляни мені народ той!“

18 І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: „Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.

19 А тепер посидьте й ви тут цієї но́чі, а я пізна́ю, що ще Господь буде говорити мені“.

20 І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: „Якщо ці люди прийшли покли́кати тебе, — устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовля́тиму до тебе, — те́ ти зробиш“.

21 І встав Валаам уранці, і осідлав свою осли́цю, та й пішов із моавськими вельмо́жами.

22 І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.

23 І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а ви́тягнений меч його в руці його. І збо́чила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на доро́гу.

24 І став Ангол Господній на стежці виноградників, — стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.

25 І побачила та ослиця Господнього Ангола, і прити́снулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.

26 І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісно́му місці, де нема дороги збочити ні право́руч, ні ліво́руч.

27 І побачила та ослиця Господнього Ангола — і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.

28 І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: „Що́ я зробила тобі, то ти оце тричі вдарив мене?“

29 І сказав Валаам до ослиці: „Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!“

30 І сказала осли́ця до Валаама: „Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так?“ І він відказав: „Ні!“

31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його ви́тягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.

32 І сказав до нього Ангол Господній: „На́що ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.

33 І побачила мене ця ослиця, і збо́чила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збо́чила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою“.

34 І сказав Валаам до Господнього Ангола: „Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш да дорозі навпроти ме́не. А тепер, якщо це зле в оча́х твоїх, то я вернуся собі“.

35 І сказав Ангол Господній до Валаама: „Іди з цими людьми́, і те слово, що скажу́ тобі, — його тільки будеш говорити“. І пішов Валаам з Балаковими вельмо́жами.

36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю́ границі.

37 І сказав Балак до Валаама: „Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покли́кати тебе, — чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потра́плю вшанувати тебе?“

38 І сказав Валаам до Балака: „Ось я прибув до тебе тепер. Чи потра́плю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти“.

39 І пішов Валаам із Балаком, і прибули́ вони до Кір'ят-Хуцоту.

40 І прині́с Балак на жертву худо́бу велику та худобу дрібну́, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

41 І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.

民數記

第22章

Числа

Розділ 22

1 以色列族遄征、張幕於摩押平原、約但東、耶利哥相對之所。

1 І рушили Ізраїлеві сини, та й таборува́ли в моавських степах по тім боці приєрихонського Йорда́ну.

2 摩押人與西撥子巴勒、見以色列族、戮亞摩哩人、知其族衆多、則懼、中心不樂、

2 І побачив Бала́к, син Ціппо́рів, усе, що зробив Ізра́їль аморе́янинові.

3 併於上節

3 І дуже злякався Моав того наро́ду, бо він був великий. І настра́шився Моав Ізра́їлевих синів.

4 告米田長老曰、此族衆多、并吞四方、如牛囓草、

4 І сказав Моав до мідія́нських старших: Тепер повиску́бує оця громада всі наші околиці, як виску́бує віл польову́ зелени́ну“. А Бала́к, син Ціппо́рів, був того часу моавським царем.

5 摩押王西撥子巴勒、遣使至比奪、於亞捫河濱、見庇耳子巴蘭、召之、曰、有民自埃及至此、周遍於地、與我比隣、土壤相接、

5 І послав він послів до Валаа́ма, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до кра́ю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: „Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він пове́рхню землі, і сидить навпроти мене.

6 此民強悍、我非其敵、汝來詛之、使我得攻擊而獲勝、驅之出境、蓋我素知爾、祝人則人受福、詛人則人被禍。

6 А тепер ходи ж, прокляни́ мені цей народ, бо він міцніший за ме́не. Може я потра́плю вдарити його, і вижену його з кра́ю, бо знаю, що кого ти поблагосло́виш, той благослове́нний, а кого прокляне́ш, — прокля́тий“.

7 摩押、米田長老、攜卜筮之值、往見巴蘭、以巴勒之言告之。

7 І пішли моавські старші та старші Мідіяну, — а дарунки за чари в руці їх, — і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова́. І

8 巴蘭曰、今日宿此、待聆耶和華之諭、以復於爾。摩押使臣與巴蘭同處、

8 А він їм сказав: „Ночуйте тут і цієї но́чі, і я перекажу́ вам слово, як Господь промовлятиме до мене“. І зостались моавські вельможі в Валаама.

9 上帝臨格、問巴蘭曰、誰與爾偕。

9 І прийшов Бог до Валаама та й сказав: „Хто ці люди з тобою?“

10 對曰、摩押王西撥子巴勒、遣人就我曰、

10 І сказав Валаа́м до Бога: „Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:

11 有民至自埃及、周遍於地、願爾式臨、詛其有衆、庶幾戰可勝、而人可驅矣。

11 Ось народ виходить з Єгипту, і закрив пове́рхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, — може я потра́плю воювати з ним, і вижену його“.

12 上帝曰、爾毋與之偕往、爾毋爲之詛民、蓋斯民嘗受福矣。

12 І сказав Бог до Валаама: „Не пі́деш ти з ними, не прокляне́ш того народу, бо благослове́нний він!“

13 巴蘭夙興、告巴勒使臣曰、汝可返故國、耶和華有言、毋許我偕往。

13 І встав Валаам уранці та й сказав до Валакових вельмож: „Верта́йтесь до свого кра́ю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами“.

14 其臣乃歸、告巴勒曰、巴蘭不欲與我同至。

14 І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: „Відмовив Валаам піти з нами“.

15 巴勒更遣使臣、較之於前、位尊而人衆。

15 А Балак зно́ву послав вельмож, більше й поважніших від тих.

16 既至、謂巴蘭曰、西撥子巴勒有言、爾盍涖臨、何所扞格。

16 І прибули́ вони до Валаама та й сказали йому: „Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,

17 我將使爾尊顯、凡爾所言、我必依行、請爾至國、以詛斯民焉。

17 бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю́. І ходи ж, — прокляни мені народ той!“

18 巴蘭告其臣曰、即使巴勒以盈室之金銀饋我、亦不可踰越我上帝耶和華之命、或大或小、悉宜遵循。

18 І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: „Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.

19 今日爾姑宿此、以俟耶和華更有所諭。

19 А тепер посидьте й ви тут цієї но́чі, а я пізна́ю, що ще Господь буде говорити мені“.

20 是夜上帝臨格、諭巴蘭曰、如其人來招、汝姑偕往、然我所諭汝必遵循。

20 І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: „Якщо ці люди прийшли покли́кати тебе, — устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовля́тиму до тебе, — те́ ти зробиш“.

21 巴蘭夙興備驢、偕摩押使臣往。

21 І встав Валаам уранці, і осідлав свою осли́цю, та й пішов із моавськими вельмо́жами.

22 於是乘驢、二役偕行、緣其貪利而往、上帝震怒、耶和華之使者立於途以禦之、

22 І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.

23 拔刃途側、驢見之、故不由其道、避諸田間、巴蘭策驢、使歸於道。

23 І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а ви́тягнений меч його в руці його. І збо́чила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на доро́гу.

24 徑由二葡萄園間、左右有垣、耶和華使者立於彼、

24 І став Ангол Господній на стежці виноградників, — стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.

25 驢見之、局促垣側、擠巴蘭之足於垣、故又策之、

25 І побачила та ослиця Господнього Ангола, і прити́снулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.

26 耶和華之使者前往、立於途之隘處、左右無隙、不能轉移、

26 І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісно́му місці, де нема дороги збочити ні право́руч, ні ліво́руч.

27 驢見之伏地、巴蘭怒、以杖策之。

27 І побачила та ослиця Господнього Ангола — і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.

28 耶和華使驢作人言、謂巴蘭曰、我無所獲罪與爾、爾乃策我者三、

28 І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: „Що́ я зробила тобі, то ти оце тричі вдарив мене?“

29 巴蘭曰、汝戲我、願有刃於我手、我必殺汝。

29 І сказав Валаам до ослиці: „Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!“

30 驢曰、我非爾常乘之驢歟、自昔及今、我嘗有是行否、曰、否。

30 І сказала осли́ця до Валаама: „Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так?“ І він відказав: „Ні!“

31 耶和華明巴蘭目、乃見使者拔刃立於道、故稽首俯伏。

31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його ви́тягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.

32 使者曰、三策爾驢何也、爾所行者違逆我、故我出以禦爾。

32 І сказав до нього Ангол Господній: „На́що ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.

33 驢見我而避者三、不然我已殺爾、使驢得生。

33 І побачила мене ця ослиця, і збо́чила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збо́чила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою“.

34 巴蘭曰、我知過矣、不識爾立於途中以禦我、爾若不悅我往、我將返。

34 І сказав Валаам до Господнього Ангола: „Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш да дорозі навпроти ме́не. А тепер, якщо це зле в оча́х твоїх, то я вернуся собі“.

35 曰姑與偕往、惟我所諭爾必言之、於是巴蘭偕巴勒使臣往、

35 І сказав Ангол Господній до Валаама: „Іди з цими людьми́, і те слово, що скажу́ тобі, — його тільки будеш говорити“. І пішов Валаам з Балаковими вельмо́жами.

36 巴勒聞其至、則往亞嫩溪、摩押邊邑晉接。

36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю́ границі.

37 巴勒謂巴蘭曰、我遣使召爾、爾曷不至、我豈不能以尊顯加爾。

37 І сказав Балак до Валаама: „Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покли́кати тебе, — чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потра́плю вшанувати тебе?“

38 巴蘭曰、我今已至、我豈能自擅而言、上帝使我言、我必言之。

38 І сказав Валаам до Балака: „Ось я прибув до тебе тепер. Чи потра́плю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти“.

39 巴蘭與巴勒偕行、至基列湖朔、

39 І пішов Валаам із Балаком, і прибули́ вони до Кір'ят-Хуцоту.

40 巴勒宰牛羊、饋於巴蘭、并賜使臣。〇

40 І прині́с Балак на жертву худо́бу велику та худобу дрібну́, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

41 詰旦、巴勒引巴蘭至巴力崇邱、使觀以色列族營之四隅。

41 І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.