箴言第1章 | 
                        
| 
                         1 以色列王所羅門、大闢之子也、所著箴言、  | 
| 
                         2 訓人以智、迪人以理、  | 
| 
                         3 得明至道、得秉公義、  | 
| 
                         4 使拙者明徹、少者通達。  | 
| 
                         5 哲者聞此而增其學,明者聞此而益其慧。  | 
| 
                         6 玩味箴言之微旨、可悟賢人之隱語。  | 
| 
                         7 其箴曰、寅畏耶和華是爲智之本、愚魯者流、藐視道學、  | 
| 
                         8 爾小子、宜聽父訓、毋棄母儀。  | 
| 
                         9 此以爲飾、如首戴花冠、如項垂金索。  | 
| 
                         10 爾小子、惡人誘爾、不可從也。  | 
| 
                         11 如彼曰、爾我偕行、我匿於歧途、見無辜者殺之。  | 
| 
                         12 彼猶生存、害之至死、如塜中尸僵、弗能動也。  | 
| 
                         13 從而獲其珍寶、貨財充棟。  | 
| 
                         14 爾與我公所有。  | 
| 
                         15 爾小子、斷勿從之、毋行此徑。  | 
| 
                         16 彼作惡、殺人流血、惟恐不速。  | 
| 
                         17 譬諸羽族、見網羅之設、猶知飛避。  | 
| 
                         18 何世之人、乃設網以自罹、設伏以取戾乎。  | 
| 
                         19 凡貪非義之利而亡身者、亦若是矣。  | 
| 
                         20 智者立於門外、呼於街衢、  | 
| 
                         21 在大會吧門城市、大放厥詞曰、  | 
| 
                         22 拙者安於拙、侮者樂於侮、愚者不志於學、將至何時。  | 
| 
                         23 我將訓迪爾、我將以我神賦爾、爾其受教。  | 
| 
                         24 余招爾、爾弗聽、余舉手、爾弗答、  | 
| 
                         25 爾棄我道、不受我教、  | 
| 
                         26 故患難旣臨、而爾畏懼、我將哂笑。  | 
| 
                         27 爾所懼之災害、迫切之患難、突如其來、如颶風之倐至。  | 
| 
                         28 斯時龥我、而我弗聽、竭力求恩、而不可得。  | 
| 
                         29 爾素不志於學、不畏耶和華、  | 
| 
                         30 不受我教、藐視我道、  | 
| 
                         31 故必自取其戾、所謀不軌、反及其身。  | 
| 
                         32 愚者背道、故就死地、蠢者逸志、故遭殺戮、  | 
| 
                         33 惟聽我者、必安然居處、無所畏懼。  | 
                                ПриповiстiРозділ 1 | 
                        
| 
                         1   | 
| 
                         2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,  | 
| 
                         3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,  | 
| 
                         4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.  | 
| 
                         5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,  | 
| 
                         6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.  | 
| 
                         7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.  | 
| 
                         8   | 
| 
                         9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.  | 
| 
                         10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !  | 
| 
                         11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,  | 
| 
                         12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!  | 
| 
                         13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.  | 
| 
                         14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —  | 
| 
                         15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,  | 
| 
                         16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!  | 
| 
                         17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:  | 
| 
                         18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!  | 
| 
                         19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!  | 
| 
                         20   | 
| 
                         21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:  | 
| 
                         22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?  | 
| 
                         23   | 
| 
                         24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!  | 
| 
                         25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!  | 
| 
                         26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.  | 
| 
                         27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,  | 
| 
                         28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —  | 
| 
                         29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,  | 
| 
                         30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!  | 
| 
                         31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —  | 
| 
                         32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!  | 
| 
                         33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“  | 
                            箴言第1章 | 
                        
                            ПриповiстiРозділ 1 | 
                    
| 
                         1 以色列王所羅門、大闢之子也、所著箴言、  | 
                         1   | 
| 
                         2 訓人以智、迪人以理、  | 
                         2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,  | 
| 
                         3 得明至道、得秉公義、  | 
                         3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,  | 
| 
                         4 使拙者明徹、少者通達。  | 
                         4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.  | 
| 
                         5 哲者聞此而增其學,明者聞此而益其慧。  | 
                         5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,  | 
| 
                         6 玩味箴言之微旨、可悟賢人之隱語。  | 
                         6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.  | 
| 
                         7 其箴曰、寅畏耶和華是爲智之本、愚魯者流、藐視道學、  | 
                         7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.  | 
| 
                         8 爾小子、宜聽父訓、毋棄母儀。  | 
                         8   | 
| 
                         9 此以爲飾、如首戴花冠、如項垂金索。  | 
                         9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.  | 
| 
                         10 爾小子、惡人誘爾、不可從也。  | 
                         10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !  | 
| 
                         11 如彼曰、爾我偕行、我匿於歧途、見無辜者殺之。  | 
                         11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,  | 
| 
                         12 彼猶生存、害之至死、如塜中尸僵、弗能動也。  | 
                         12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!  | 
| 
                         13 從而獲其珍寶、貨財充棟。  | 
                         13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.  | 
| 
                         14 爾與我公所有。  | 
                         14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —  | 
| 
                         15 爾小子、斷勿從之、毋行此徑。  | 
                         15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,  | 
| 
                         16 彼作惡、殺人流血、惟恐不速。  | 
                         16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!  | 
| 
                         17 譬諸羽族、見網羅之設、猶知飛避。  | 
                         17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:  | 
| 
                         18 何世之人、乃設網以自罹、設伏以取戾乎。  | 
                         18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!  | 
| 
                         19 凡貪非義之利而亡身者、亦若是矣。  | 
                         19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!  | 
| 
                         20 智者立於門外、呼於街衢、  | 
                         20   | 
| 
                         21 在大會吧門城市、大放厥詞曰、  | 
                         21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:  | 
| 
                         22 拙者安於拙、侮者樂於侮、愚者不志於學、將至何時。  | 
                         22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?  | 
| 
                         23 我將訓迪爾、我將以我神賦爾、爾其受教。  | 
                         23   | 
| 
                         24 余招爾、爾弗聽、余舉手、爾弗答、  | 
                         24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!  | 
| 
                         25 爾棄我道、不受我教、  | 
                         25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!  | 
| 
                         26 故患難旣臨、而爾畏懼、我將哂笑。  | 
                         26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.  | 
| 
                         27 爾所懼之災害、迫切之患難、突如其來、如颶風之倐至。  | 
                         27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,  | 
| 
                         28 斯時龥我、而我弗聽、竭力求恩、而不可得。  | 
                         28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —  | 
| 
                         29 爾素不志於學、不畏耶和華、  | 
                         29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,  | 
| 
                         30 不受我教、藐視我道、  | 
                         30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!  | 
| 
                         31 故必自取其戾、所謀不軌、反及其身。  | 
                         31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —  | 
| 
                         32 愚者背道、故就死地、蠢者逸志、故遭殺戮、  | 
                         32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!  | 
| 
                         33 惟聽我者、必安然居處、無所畏懼。  | 
                         33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“  |