Библия - Обещанное Восстановление

馬太福音

第5章

1 耶穌見衆、登山而坐、門徒旣集、

2 啓口教之曰、

3 虛心者福矣、以天國乃其國也、

4 哀慟者福矣、以其將受慰也、

5 温柔者福矣、以其將得土也、

6 飢渴慕義者福矣、以其將得飽也、

7 矜恤者福矣、以其將見矜恤也、

8 清心者福矣、以其將見上帝也、

9 和平者福矣、以其將稱爲上帝子也、

10 爲義而見窘逐者福矣、以天國乃其國也、

11 爲我而受人詬誶窘逐、惡言誹謗畫福矣、

12 當欣喜歡樂、以在天爾得賞者大也、蓋人窘逐先知、自昔然矣、〇

13 爾如地之鹽、鹽失其味、何以復之、後必無用、惟棄於外、爲人所踐耳、

14 爾乃世之光、猶建邑於山、不能隱藏、

15 人燃燈不置斗下、乃在臺上者、普照家人也、

16 如是、爾光當照乎人、俾見爾善行、歸榮爾天父焉、〇

17 勿以我來壞律法及先知也、我來非以壞之、乃以成之、

18 我誠告爾、天地未廬、律法一點一畫不能廢、皆得成焉、

19 故毀此誡至微之一、又以是教人者、在天國必謂之至微、遵此誡而教人者、在天國必謂之大矣、

20 我語汝、倘爾之義、無以加乎士子法利賽人之義、斷不進於天國也、〇

21 爾聞古者有言勿殺、殺則難免乎刑官、

22 然我語爾、無故怒兄弟者、難免乎刑官、詈兄弟曰拉加者、難免乎公會、詈兄弟日魔利〔拉加魔利西國語詈人之詞也〕者、難免乎地獄之火、

23 留禮物於壇上、而記兄弟與爾有憾、

24 則留禮物於檀前、先和乃兄弟、後獻禮物、可也、

25 誣爾者、猶在途間、急宜與和、恐送爾於士師、士師發爾於隸、遂下囹圄、

26 我誠告爾、毫釐未償、斷不能出彼也、〇

27 古者有言勿淫、爾聞之矣、

28 惟我語汝、見色而好之者、心已淫矣、

29 設也、右目陷爾於罪、則抉而委之、寕百體喪一、勿全身投地獄、

30 設也、右手陷爾於罪、則斷而去之、寕百體失一、勿全身投地獄、〇

31 又言若人出妻、則以離書與之、

32 惟我語汝、非姦故而出妻、是使之有淫行也、娶所出之妻者、亦行淫也、〇

33 又聞古者有言、毋背誓願、指主而誓願者、必守之、

34 惟我語汝、概勿誓、勿指天而誓、天乃上帝座也、

35 勿指地而誓、地乃其足凳也、勿指耶路撒冷而誓、耶路撒冷乃大君之京師也、

36 勿指首而誓、首之一髮、不能自爲黑白也、

37 顧爾之言、惟是是否否、過此則由惡起也、〇

38 爾聞有言目償目、齒償齒、

39 惟我語汝、勿敵惡、有人批爾右頰、轉左頰向之、

40 有人訟爾、欲得爾裹衣、外服亦聽取之、

41 有人强爾行一里、則偕行二里、

42 求爾者與之、借爾者勿却、〇

43 爾聞有言、同人愛之敵者慽之、

44 惟我語汝、敵爾者愛之、詛爾者祝之、憾爾者善視之、陷害窘逐爾者爲之祈禱、

45 如此、則可爲天父之子、蓋天父以日照夫善不善、以雨濡夫義不義者也、

46 爾面愛、愛爾者、有何賞耶、稅吏不亦如是乎、

47 爾獨友於兄弟、有何過人耶、稅吏不亦如是乎、

48 故爾當純全若爾天父焉、

Вiд Матвiя

Розділ 5

1 І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.

2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

3 „Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.

5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.

6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.

7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.

8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.

9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.

10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.

11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.

12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

13 Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.

15 І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.

16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.

18 Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.

19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.

20 Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!

21 Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.

22 А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній.

23 Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —

24 залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.

25 Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.

26 Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!

27 Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.

28 А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.

29 Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.

30 І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.

31 Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.

32 А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.

33 Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.

34 А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;

35 ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;

36 не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.

37 Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.

38 Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.

39 А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.

40 А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.

41 А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.

42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.

43 Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.

44 А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?

47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?

48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

馬太福音第5章	Вiд Матвiя Розділ 5
1 耶穌見衆、登山而坐、門徒旣集、	1 І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
2 啓口教之曰、	2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
3 虛心者福矣、以天國乃其國也、	3 „Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
4 哀慟者福矣、以其將受慰也、	4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.
5 温柔者福矣、以其將得土也、	5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
6 飢渴慕義者福矣、以其將得飽也、	6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
7 矜恤者福矣、以其將見矜恤也、	7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
8 清心者福矣、以其將見上帝也、	8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9 和平者福矣、以其將稱爲上帝子也、	9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
10 爲義而見窘逐者福矣、以天國乃其國也、	10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
11 爲我而受人詬誶窘逐、惡言誹謗畫福矣、	11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
12 當欣喜歡樂、以在天爾得賞者大也、蓋人窘逐先知、自昔然矣、〇	12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
13 爾如地之鹽、鹽失其味、何以復之、後必無用、惟棄於外、爲人所踐耳、	13 Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 爾乃世之光、猶建邑於山、不能隱藏、	14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.
15 人燃燈不置斗下、乃在臺上者、普照家人也、	15 І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.
16 如是、爾光當照乎人、俾見爾善行、歸榮爾天父焉、〇	16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
17 勿以我來壞律法及先知也、我來非以壞之、乃以成之、	17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
18 我誠告爾、天地未廬、律法一點一畫不能廢、皆得成焉、	18 Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
19 故毀此誡至微之一、又以是教人者、在天國必謂之至微、遵此誡而教人者、在天國必謂之大矣、	19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.
20 我語汝、倘爾之義、無以加乎士子法利賽人之義、斷不進於天國也、〇	20 Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!
21 爾聞古者有言勿殺、殺則難免乎刑官、	21 Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.
22 然我語爾、無故怒兄弟者、難免乎刑官、詈兄弟曰拉加者、難免乎公會、詈兄弟日魔利〔拉加魔利西國語詈人之詞也〕者、難免乎地獄之火、	22 А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній.
23 留禮物於壇上、而記兄弟與爾有憾、	23 Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
24 則留禮物於檀前、先和乃兄弟、後獻禮物、可也、	24 залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.
25 誣爾者、猶在途間、急宜與和、恐送爾於士師、士師發爾於隸、遂下囹圄、	25 Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
26 我誠告爾、毫釐未償、斷不能出彼也、〇	26 Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!
27 古者有言勿淫、爾聞之矣、	27 Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.
28 惟我語汝、見色而好之者、心已淫矣、	28 А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.
29 設也、右目陷爾於罪、則抉而委之、寕百體喪一、勿全身投地獄、	29 Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.
30 設也、右手陷爾於罪、則斷而去之、寕百體失一、勿全身投地獄、〇	30 І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.
31 又言若人出妻、則以離書與之、	31 Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.
32 惟我語汝、非姦故而出妻、是使之有淫行也、娶所出之妻者、亦行淫也、〇	32 А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.
33 又聞古者有言、毋背誓願、指主而誓願者、必守之、	33 Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
34 惟我語汝、概勿誓、勿指天而誓、天乃上帝座也、	34 А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;
35 勿指地而誓、地乃其足凳也、勿指耶路撒冷而誓、耶路撒冷乃大君之京師也、	35 ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
36 勿指首而誓、首之一髮、不能自爲黑白也、	36 не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.
37 顧爾之言、惟是是否否、過此則由惡起也、〇	37 Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.
38 爾聞有言目償目、齒償齒、	38 Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.
39 惟我語汝、勿敵惡、有人批爾右頰、轉左頰向之、	39 А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.
40 有人訟爾、欲得爾裹衣、外服亦聽取之、	40 А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
41 有人强爾行一里、則偕行二里、	41 А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
42 求爾者與之、借爾者勿却、〇	42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.
43 爾聞有言、同人愛之敵者慽之、	43 Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.
44 惟我語汝、敵爾者愛之、詛爾者祝之、憾爾者善視之、陷害窘逐爾者爲之祈禱、	44 А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
45 如此、則可爲天父之子、蓋天父以日照夫善不善、以雨濡夫義不義者也、	45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
46 爾面愛、愛爾者、有何賞耶、稅吏不亦如是乎、	46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?
47 爾獨友於兄弟、有何過人耶、稅吏不亦如是乎、	47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
48 故爾當純全若爾天父焉、	48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

⚡ 1.0x

舊約

新約

馬太福音

第5章

Вiд Матвiя

Розділ 5

馬太福音

第5章

Вiд Матвiя

Розділ 5