尼希米記第2章 |
|
1 亞達泄西王二十年、尼散月、我晉酒於王、前此我侍王側、未有憂色、 |
|
2 王問曰、爾不患疾、何以不豫色、必爾中心憤懣。是時我甚恐、 |
|
3 奏王曰、願王千歲、我之故城、先人之兆在焉、迄今土地荒蕪、邑門已燬、焉得不憂。 |
|
4 王曰、爾有何求。我則心禱天上之上帝、 |
|
5 遂告王曰、如王樂施恩於我、請遣臣僕、至猶大地祖墓之邑、俾我得以復建。 |
|
6 是時王后坐於側、王問我曰、往返將幾日。我定厥期、王乃遣我。 |
|
7 我又告王曰、請王以詔頒我、命河西諸伯途間資我、至猶大。 |
|
8 亦請王降詔於虞人亞薩、使彼賜我材木、可建城門、築垣墉、與我所居之室、蒙上帝祐、王允所祈。 |
|
9 王使武士長驍騎護我、我至河西、布王詔於諸伯。 |
|
10 和倫人撒巴拉、亞捫人曾爲僕人之多比、聞有人撫綏以色列族、則懷殷憂。 |
|
11 我至耶路撒冷、居三日。 |
|
12 上帝感我、使重建耶路撒冷、我有是志、未嘗告人、寅夜率數人、獨乘一騎而往。 |
|
13 由谷門出、近蛇井、至糞門、見耶路撒冷城垣已墮、邑門已燬。 |
|
14 遂至泉門、及王沼、道崩塞、騎不得過、 |
|
15 乃自溪而上觀城、復入谷門而歸。 |
|
16 我往何所、我爲何事、諸伯不知、我亦不告猶大人、祭司、世職、諸伯、工匠。 |
|
17 惟謂之曰、耶路撒冷、其地荒蕪、其門被燬、遭此蹂躪、爾所目擊、不如重築城垣、毋爲人姍笑。 |
|
18 我更以上帝眷祐、國王降詔之事告之、彼曰、願建邑垣。於是衆志已堅、爲此善事。 |
|
19 和倫人撒八拉、亞捫人曾爲僕人之多比、亞喇伯人基善聞之、則姍笑。藐視我曰、爾所爲者何事、豈將謀叛歟。 |
|
20 我曰、天上上帝祐我、我爲其臣僕、將建邑垣、爾曹在耶路撒冷、無斯土之業、而名不登諸冊。 |
НееміяРозділ 2 |
|
1 |
|
2 Та сказав мені цар: „Чому́ обличчя твоє сумне́, — чи ти не хворий? Це не інше що, як тільки сум серця“. І я ве́льми сильно злякався! |
|
3 І сказав я до царя: „Нехай цар живе навіки! Чому́ не буде сумне́ обличчя моє, коли місто дому гробі́в батьків моїх поруйноване, а брами його попа́лені огнем!“ |
|
4 І сказав мені цар: „Чого ж ти просиш?“ І я помолився до Небесного Бога, |
|
5 і сказав цареві: Якщо це цареві вгодне, і якщо раб твій уподо́баний перед обличчям твоїм, то пошли мене до Юдеї, до міста гробі́в батьків моїх, — і я відбуду́ю його“! |
|
6 І сказав мені цар (а цариця сиділа при ньо́му): „Скільки ча́су буде дорога твоя, і коли ти пове́рнешся?“ І сподо́балось це цареві, і він послав мене, а я призна́чив йому час. |
|
7 І сказав я цареві: „Якщо це цареві вгодне, нехай дадуть мені листи́ до намісників Зарі́ччя, щоб прова́дили мене, аж поки не прийду́ до Юдеї, |
|
8 і листа до Асафа, дозо́рця царевого лісу, щоб дав мені де́рева на бру́сся для замко́вих брам, що належать до Божого дому, і для місько́го муру, і для дому, що до нього ввійду́“. І дав мені цар в міру того, як добра була Божа рука надо мною. |
|
9 І прибув я до намісників Заріччя, і дав їм цареві листи́. А цар послав зо мною зверхників ві́йська та верхівці́в. |
|
10 І почув про це хоронянин Санваллат та раб аммоні́тянин Товія, і було їм прикро, дуже прикро, що прийшов чоловік клопота́тися про добро для Ізраїлевих синів. |
|
11 І прийшов я до Єрусалиму, і був там три дні. |
|
12 І встав я вночі, я та трохи людей зо мною, і не розповів я ніко́му, що Бог мій дав до мого серця зробити для Єрусалиму. А худоби не було зо мною, окрім тієї худоби, що я нею їздив. |
|
13 І вийшов я Долинною брамою вночі, і пішов до джерела́ Таннін, і до брами Смітникової. І я докладно огля́нув мури Єрусалиму, що були́ поруйно́вані,а брами його були попа́лені огнем. |
|
14 І перейшов я до Джерельної брами та до царсько́го ставу, та там не було місця для перехо́ду худоби, що була́ підо мною. |
|
15 І йшов я долиною вночі, і докладно оглядав мура. Потім я вернувся, і ввійшов Долинною брамою, і вернувся. |
|
16 А заступники не знали, куди я пішов та що́ я роблю́, а юдеям, і священикам, і шляхті, і заступникам, і решті тих, що робили працю, я доти нічо́го не розповіда́в. |
|
17 I сказав я до них: „Ви бачите біду́, що ми в ній, що Єрусалим зруйно́ваний, а бра́ми його попа́лені огнем. Ідіть, і збудуйте мура Єрусалиму, і вже не бу́демо ми га́ньбою!“ |
|
18 І розповів я їм про руку Бога мого, що вона добра до мене, а також слова царя, які сказав він мені. І сказали вони: „Станемо й збудуємо!“ І зміцнили вони руки свої на добре ді́ло. |
|
19 І почув це хоронянин Санваллат та аммоні́тянин раб Товія, і араб Ґешем, і сміялися з нас, і пого́рджували нами й говорили: „Що це за річ, яку ви робите? Чи проти царя ви бунтуєтесь?“ |
|
20 А я їм відповів і сказав до них: „Небесний Бог — Він дасть нам у́спіх, а ми, Його раби, станемо й збудуємо! А вам нема ані частки, ані права, ані пам'ятки в Єрусалимі!“ |
尼希米記第2章 |
НееміяРозділ 2 |
|
1 亞達泄西王二十年、尼散月、我晉酒於王、前此我侍王側、未有憂色、 |
1 |
|
2 王問曰、爾不患疾、何以不豫色、必爾中心憤懣。是時我甚恐、 |
2 Та сказав мені цар: „Чому́ обличчя твоє сумне́, — чи ти не хворий? Це не інше що, як тільки сум серця“. І я ве́льми сильно злякався! |
|
3 奏王曰、願王千歲、我之故城、先人之兆在焉、迄今土地荒蕪、邑門已燬、焉得不憂。 |
3 І сказав я до царя: „Нехай цар живе навіки! Чому́ не буде сумне́ обличчя моє, коли місто дому гробі́в батьків моїх поруйноване, а брами його попа́лені огнем!“ |
|
4 王曰、爾有何求。我則心禱天上之上帝、 |
4 І сказав мені цар: „Чого ж ти просиш?“ І я помолився до Небесного Бога, |
|
5 遂告王曰、如王樂施恩於我、請遣臣僕、至猶大地祖墓之邑、俾我得以復建。 |
5 і сказав цареві: Якщо це цареві вгодне, і якщо раб твій уподо́баний перед обличчям твоїм, то пошли мене до Юдеї, до міста гробі́в батьків моїх, — і я відбуду́ю його“! |
|
6 是時王后坐於側、王問我曰、往返將幾日。我定厥期、王乃遣我。 |
6 І сказав мені цар (а цариця сиділа при ньо́му): „Скільки ча́су буде дорога твоя, і коли ти пове́рнешся?“ І сподо́балось це цареві, і він послав мене, а я призна́чив йому час. |
|
7 我又告王曰、請王以詔頒我、命河西諸伯途間資我、至猶大。 |
7 І сказав я цареві: „Якщо це цареві вгодне, нехай дадуть мені листи́ до намісників Зарі́ччя, щоб прова́дили мене, аж поки не прийду́ до Юдеї, |
|
8 亦請王降詔於虞人亞薩、使彼賜我材木、可建城門、築垣墉、與我所居之室、蒙上帝祐、王允所祈。 |
8 і листа до Асафа, дозо́рця царевого лісу, щоб дав мені де́рева на бру́сся для замко́вих брам, що належать до Божого дому, і для місько́го муру, і для дому, що до нього ввійду́“. І дав мені цар в міру того, як добра була Божа рука надо мною. |
|
9 王使武士長驍騎護我、我至河西、布王詔於諸伯。 |
9 І прибув я до намісників Заріччя, і дав їм цареві листи́. А цар послав зо мною зверхників ві́йська та верхівці́в. |
|
10 和倫人撒巴拉、亞捫人曾爲僕人之多比、聞有人撫綏以色列族、則懷殷憂。 |
10 І почув про це хоронянин Санваллат та раб аммоні́тянин Товія, і було їм прикро, дуже прикро, що прийшов чоловік клопота́тися про добро для Ізраїлевих синів. |
|
11 我至耶路撒冷、居三日。 |
11 І прийшов я до Єрусалиму, і був там три дні. |
|
12 上帝感我、使重建耶路撒冷、我有是志、未嘗告人、寅夜率數人、獨乘一騎而往。 |
12 І встав я вночі, я та трохи людей зо мною, і не розповів я ніко́му, що Бог мій дав до мого серця зробити для Єрусалиму. А худоби не було зо мною, окрім тієї худоби, що я нею їздив. |
|
13 由谷門出、近蛇井、至糞門、見耶路撒冷城垣已墮、邑門已燬。 |
13 І вийшов я Долинною брамою вночі, і пішов до джерела́ Таннін, і до брами Смітникової. І я докладно огля́нув мури Єрусалиму, що були́ поруйно́вані,а брами його були попа́лені огнем. |
|
14 遂至泉門、及王沼、道崩塞、騎不得過、 |
14 І перейшов я до Джерельної брами та до царсько́го ставу, та там не було місця для перехо́ду худоби, що була́ підо мною. |
|
15 乃自溪而上觀城、復入谷門而歸。 |
15 І йшов я долиною вночі, і докладно оглядав мура. Потім я вернувся, і ввійшов Долинною брамою, і вернувся. |
|
16 我往何所、我爲何事、諸伯不知、我亦不告猶大人、祭司、世職、諸伯、工匠。 |
16 А заступники не знали, куди я пішов та що́ я роблю́, а юдеям, і священикам, і шляхті, і заступникам, і решті тих, що робили працю, я доти нічо́го не розповіда́в. |
|
17 惟謂之曰、耶路撒冷、其地荒蕪、其門被燬、遭此蹂躪、爾所目擊、不如重築城垣、毋爲人姍笑。 |
17 I сказав я до них: „Ви бачите біду́, що ми в ній, що Єрусалим зруйно́ваний, а бра́ми його попа́лені огнем. Ідіть, і збудуйте мура Єрусалиму, і вже не бу́демо ми га́ньбою!“ |
|
18 我更以上帝眷祐、國王降詔之事告之、彼曰、願建邑垣。於是衆志已堅、爲此善事。 |
18 І розповів я їм про руку Бога мого, що вона добра до мене, а також слова царя, які сказав він мені. І сказали вони: „Станемо й збудуємо!“ І зміцнили вони руки свої на добре ді́ло. |
|
19 和倫人撒八拉、亞捫人曾爲僕人之多比、亞喇伯人基善聞之、則姍笑。藐視我曰、爾所爲者何事、豈將謀叛歟。 |
19 І почув це хоронянин Санваллат та аммоні́тянин раб Товія, і араб Ґешем, і сміялися з нас, і пого́рджували нами й говорили: „Що це за річ, яку ви робите? Чи проти царя ви бунтуєтесь?“ |
|
20 我曰、天上上帝祐我、我爲其臣僕、將建邑垣、爾曹在耶路撒冷、無斯土之業、而名不登諸冊。 |
20 А я їм відповів і сказав до них: „Небесний Бог — Він дасть нам у́спіх, а ми, Його раби, станемо й збудуємо! А вам нема ані частки, ані права, ані пам'ятки в Єрусалимі!“ |