| 耶利米書第3章 | 
| 1 有言出妻、任其他適、旣出勿納、恐斯邦染其污衊。耶和華曰、惟爾縱欲背予、崇事他上帝、今使爾歸誠於我、 | 
| 2 曠覽崇坵、何往非爾狥欲之地、爾憩坐途側以惑衆、若亞喇伯人、潛身曠野以害人、爾作惡縱欲、污衊斯邦。 | 
| 3 甘霖不沛、春?不降、爾靦顏不知恥、有若淫婦。 | 
| 4 當爾幼沖、我誨爾諄諄、何至今日、不以我爲父。 | 
| 5 予不恒責爾、不屢怒爾、然爾所言所行、惟惡而已。〇 | 
| 6  | 
| 7 我見其所爲、欲其歸誠、惟彼不從、其與猶大族、親若姊妹、猶大族效尤、屢欺侮予。 | 
| 8 以色列族旣背我、狥欲而行、我棄之、與以離書、其姊妹猶大族、屢欺侮予、毫無畏葸、狥欲而行、我鑒察之、彼狥欲特甚、崇拜木石、污衊斯邦、厥後佯爲歸誠、心不誠慤。〇 | 
| 9  | 
| 10  | 
| 11  | 
| 12 爾往北方、揚聲播告曰、耶和華曰爾以色列族背予、今當歸誠、蓋余矜憫爲懷、不常蓄怒、必眷顧爾。 | 
| 13 我耶和華爾之上帝、爾違逆予、不遵我命、入諸茂林、崇事他上帝、今當任過。 | 
| 14 耶和華又曰、爾曹違逆之流、爲我所棄、今當歸誠、我必納爾、於城邑中則簡一人、於支派中則簡二人、導至郇山。 | 
| 15 民牧若得我心者、我必立之、使以智慧、治理爾曹。 | 
| 16 耶和華曰、當斯之時、爾旣蕃衍於茲土、則我之約匱、可置之弗道、勿復貴重、毋庸憶念、不詣其所、不製其式、如昔所爲。 | 
| 17 以耶路撒冷、爲我駐蹕之所、列邦之民必詣斯邑、尊崇我名、惡念不生、惡事弗作。 | 
| 18 斯時也、猶大家會以色列族偕行、來自北方、至我所予厥祖之地。 | 
| 19 予竊自思、安能以爲爾赤子、斯土膏腴、列國之民以爲佳業、焉能予爾。轉念曰、爾稱予爲父、無違逆予、則可。 | 
| 20 耶和華又曰、以色列族歟、爾曹欺予、若婦欺夫。 | 
| 21 爾曹背道、忘我耶和華、爾之上帝、今在童山、我聞哭聲、龥呼於上。 | 
| 22 我曰、背逆之子、歸誠於我、我宥爾罪。民曰、爾耶和華乃我之上帝、今我詣爾之前。 | 
| 23 禱彼岡巒、俱爲徒勞、惟我上帝耶和華拯救以色列族。 | 
| 24 自昔以來、我之列祖、竭勞而得、牛羊子女、悉爲可惡者、吞噬無遺。 | 
| 25 自古迄今、我之列祖、爰及我躬、獲罪於我之上帝耶和華、不遵其命、故蒙羞恥、一蹶不振。 | 
| ЄремiяРозділ 3 | 
| 1  | 
| 2 Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм! | 
| 3 І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором, | 
| 4 Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к! | 
| 5 Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“ Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш. | 
| 6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там. | 
| 7 Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея. | 
| 8 І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона. | 
| 9 І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом. | 
| 10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“. | 
| 11 І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди. | 
| 12 Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву. | 
| 13 Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь. | 
| 14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону! | 
| 15 І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом. | 
| 16 І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений. | 
| 17 Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́, | 
| 18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав. | 
| 19 І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене. | 
| 20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь. | 
| 21 Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́: | 
| 22 „Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“ „Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш! | 
| 23 Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве! | 
| 24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к. | 
| 25 Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“ | 
| 耶利米書第3章 | ЄремiяРозділ 3 | 
| 1 有言出妻、任其他適、旣出勿納、恐斯邦染其污衊。耶和華曰、惟爾縱欲背予、崇事他上帝、今使爾歸誠於我、 | 1  | 
| 2 曠覽崇坵、何往非爾狥欲之地、爾憩坐途側以惑衆、若亞喇伯人、潛身曠野以害人、爾作惡縱欲、污衊斯邦。 | 2 Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм! | 
| 3 甘霖不沛、春?不降、爾靦顏不知恥、有若淫婦。 | 3 І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором, | 
| 4 當爾幼沖、我誨爾諄諄、何至今日、不以我爲父。 | 4 Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к! | 
| 5 予不恒責爾、不屢怒爾、然爾所言所行、惟惡而已。〇 | 5 Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“ Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш. | 
| 6  | 6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там. | 
| 7 我見其所爲、欲其歸誠、惟彼不從、其與猶大族、親若姊妹、猶大族效尤、屢欺侮予。 | 7 Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея. | 
| 8 以色列族旣背我、狥欲而行、我棄之、與以離書、其姊妹猶大族、屢欺侮予、毫無畏葸、狥欲而行、我鑒察之、彼狥欲特甚、崇拜木石、污衊斯邦、厥後佯爲歸誠、心不誠慤。〇 | 8 І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона. | 
| 9  | 9 І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом. | 
| 10  | 10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“. | 
| 11  | 11 І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди. | 
| 12 爾往北方、揚聲播告曰、耶和華曰爾以色列族背予、今當歸誠、蓋余矜憫爲懷、不常蓄怒、必眷顧爾。 | 12 Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву. | 
| 13 我耶和華爾之上帝、爾違逆予、不遵我命、入諸茂林、崇事他上帝、今當任過。 | 13 Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь. | 
| 14 耶和華又曰、爾曹違逆之流、爲我所棄、今當歸誠、我必納爾、於城邑中則簡一人、於支派中則簡二人、導至郇山。 | 14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону! | 
| 15 民牧若得我心者、我必立之、使以智慧、治理爾曹。 | 15 І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом. | 
| 16 耶和華曰、當斯之時、爾旣蕃衍於茲土、則我之約匱、可置之弗道、勿復貴重、毋庸憶念、不詣其所、不製其式、如昔所爲。 | 16 І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений. | 
| 17 以耶路撒冷、爲我駐蹕之所、列邦之民必詣斯邑、尊崇我名、惡念不生、惡事弗作。 | 17 Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́, | 
| 18 斯時也、猶大家會以色列族偕行、來自北方、至我所予厥祖之地。 | 18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав. | 
| 19 予竊自思、安能以爲爾赤子、斯土膏腴、列國之民以爲佳業、焉能予爾。轉念曰、爾稱予爲父、無違逆予、則可。 | 19 І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене. | 
| 20 耶和華又曰、以色列族歟、爾曹欺予、若婦欺夫。 | 20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь. | 
| 21 爾曹背道、忘我耶和華、爾之上帝、今在童山、我聞哭聲、龥呼於上。 | 21 Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́: | 
| 22 我曰、背逆之子、歸誠於我、我宥爾罪。民曰、爾耶和華乃我之上帝、今我詣爾之前。 | 22 „Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“ „Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш! | 
| 23 禱彼岡巒、俱爲徒勞、惟我上帝耶和華拯救以色列族。 | 23 Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве! | 
| 24 自昔以來、我之列祖、竭勞而得、牛羊子女、悉爲可惡者、吞噬無遺。 | 24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к. | 
| 25 自古迄今、我之列祖、爰及我躬、獲罪於我之上帝耶和華、不遵其命、故蒙羞恥、一蹶不振。 | 25 Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“ |