CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Hiob 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 1

1 Es war ein376 Mann376 im Lande Uz5780, der hieß8034 Hiob347. Derselbe war schlecht3477 und430 recht8535, gottesfürchtig3373 und meidete das776 Böse7451.

2 Und zeugete sieben7651 Söhne1121 und drei7969 Töchter1323.

3 Und7651 seines Viehes waren7969 siebentausend Schafe6629, dreitausend505 Kamele1581, fünfhundert2568 Joch6776 Rinder1241 und fünfhundert3967 Eselinnen860 und sehr3966 viel7227 Gesindes; und er376 war1121 herrlicher1419 denn alle, die gegen Morgen6924 wohneten.

4 Und seine Söhne1121 gingen1980 hin und machten Wohlleben, ein376 jeglicher in seinem Hause1004 auf seinen Tag3117; und sandten7971 hin und luden7121 ihre drei7969 Schwestern269, mit ihnen zu6213 essen398 und zu trinken8354.

5 Und wenn ein Tag3117 des Wohllebens4960 um5362 war, sandte7971 Hiob347 hin und heiligte6942 sie559; und machte6213 sich7925 des Morgens1242 frühe auf5927 und opferte Brandopfer5930 nach ihrer aller Zahl4557. Denn Hiob347 gedachte: Meine Söhne1121 möchten194 gesündiget und GOtt430 gesegnet1288 haben2398 in ihrem Herzen3824. Also tat Hiob347 alle Tage3117.

6 Es begab sich3320 aber auf einen Tag3117, da die Kinder1121 Gottes430 kamen935 und vor den HErrn3068 traten, kam935 der Satan7854 auch unter8432 ihnen.

7 Der HErr3068 aber sprach559 zu1980 dem Satan7854: Wo370 kommst du her935? Satan7854 antwortete6030 dem HErrn3068 und sprach559: Ich habe das Land776 umher7751 durchzogen.

8 Der HErr3068 sprach559 zu Satan7854: Hast du nicht5493 achtgehabt3820 auf meinen Knecht5650 Hiob347? Denn es ist7760 seinesgleichen nicht im Lande, schlecht3477 und376 recht8535, gottesfürchtig3373 und430 meidet das776 Böse7451.

9 Satan7854 antwortete6030 dem HErrn3068 und sprach559: Meinest du, daß Hiob347 umsonst2600 GOtt430 fürchtet3372?

10 Hast du doch ihn, sein1157 Haus1004 und alles, was er hat, rings umher5439 verwahret. Du hast das4639 Werk seiner Hände3027 gesegnet1288, und sein Gut4735 hat sich ausgebreitet6555 im Lande776.

11 Aber199 recke deine Hand3027 aus und taste an alles, was er hat5060; was gilt‘s, er wird7971 dich ins Angesicht6440 segnen1288?

12 Der HErr3068 sprach559 zu Satan7854: Siehe, alles, was er hat, sei in6440 deiner Hand3027; ohne allein an ihn selbst lege7971 deine Hand3027 nicht. Da ging Satan7854 aus3318 von dem HErrn3068.

13 Des Tages3117 aber, da seine Söhne1121 und Töchter1323 aßen398 und tranken8354 Wein3196 in ihres Bruders251 Hause1004, des Erstgeborenen1060,

14 kam ein Bote4397 zu Hiob347 und sprach559: Die Rinder1241 pflügeten, und die Eselinnen860 gingen935 neben ihnen an3027 der Weide7462;

15 da fielen5307 die aus Reicharabien7614 herein und nahmen3947 sie und schlugen5221 die Knaben5288 mit der Schärfe6310 des Schwerts2719; und ich bin allein entronnen4422, daß ich dir‘s ansagte5046.

16 Da der noch redete1696, kam935 ein anderer und sprach559: Das Feuer784 Gottes430 fiel5307 vom Himmel8064 und verbrannte1197 Schafe6629 und Knaben5288 und verzehrete sie; und ich bin allein entronnen4422, daß ich dir‘s ansagte5046.

17 Da der noch redete1696, kam935 einer und7760 sprach559: Die Chaldäer3778 machten drei7969 Spitzen7218 und überfielen6584 die Kamele1581 und nahmen3947 sie und schlugen5221 die Knaben5288 mit der Schärfe6310 des Schwerts2719; und ich bin allein entronnen4422, daß ich dir‘s ansagte5046.

18 Da der noch redete1696, kam935 einer und sprach559: Deine Söhne1121 und Töchter1323 aßen398 und tranken8354 im Hause1004 ihres Bruders251, des Erstgebornen;

19 und siehe, da kam935 ein großer1419 Wind7307 von der Wüste4057 her5676 und stieß5060 auf die vier702 Ecken6438 des Hauses1004 und warf‘s5307 auf die Knaben5288, daß sie starben4191; und ich bin allein entronnen4422, daß ich dir‘s ansagte5046.

20 Da stund Hiob347 auf6965 und zerriß7167 sein4598 Kleid und raufte1494 sein Haupt7218; und fiel5307 auf die Erde776 und betete7812 an

21 und sprach559: Ich bin nackend von meiner Mutter517 Leibe990 kommen3318, nackend werde ich wieder7725 dahinfahren. Der HErr3068 hat‘s3947 gegeben5414, der HErr3068 hat‘s genommen; der Name8034 des HErrn3068 sei1288 gelobt!

22 In diesem allem sündigte Hiob347 nicht und5414 tat2398 nichts Törichtes8604 wider GOtt430.

Йов

Розділ 1

1 Був чоловік у країні Уц, на ім'я́ йому́ Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.

2 І народи́лися йому се́меро синів та три дочки́.

3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібно́ї, і три тисячі верблю́дів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.

4 А сини його ходили один до о́дного, і справляли гости́ну в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сесте́р, щоб їсти та пити із ними.

5 І бувало, як миналося ко́ло бенке́тних днів, то Йов посилав за ді́тьми й освячував їх, — і вставав він рано вранці, і прино́сив цілопа́лення за числом їх усіх, бо Йов казав: „Може згрішили сини мої, і знева́жили Бога в серці своєму“. Так робив Йов по всі дні.

6 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана́.

7 І сказав Госпо́дь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрува́в по землі та й перейшов її“.

8 І сказав Господь до сатани: „Чи звернув ти увагу на раба Мого́ Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає“.

9 І відповів сатана́ Господе́ві й сказав: „Чи ж Йов да́рмо боїться Бога?

10 Чи ж Ти не забезпе́чив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагослови́в, а маєток його поши́рився по кра́ю.

11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкни́ся до всього, що його, — чи він не знева́жить Тебе перед лицем Твоїм?“

12 І сказав Господь до сатани́: „Ось усе, що його́, — у твоїй руці, тільки на нього само́го не простягай своєї руки!“ І пішов сатана́ від лиця Господнього.

13 І сталося одно́го дня, коли сини́ його та до́чки його їли та вино пили в домі свого перворо́дженого брата,

14 то прибіг до Йова послане́ць та й сказав: „Худоба велика ора́ла, а ослиці па́слися при них.

15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: „З неба спав Божий огонь, і спали́в ота́ру та слуг, та й пожер їх. А втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: „Халде́ї поділи́лися на три відділи, і напали на верблю́дів, та й позабира́ли їх, а слуг повбива́ли ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: „Сини твої та до́чки твої їли та вино пили́ в домі свого перворо́дженого брата.

19 Аж рапто́во надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, — і він упав на юнаків, і вони повмирали. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

20 І встав Йов, і розде́р плаща́ свого́, й обстриг свою го́лову, та й упав на землю, і поклонився,

21 та й сказав: „Я вийшов наги́й із утроби матері своєї, і наги́й поверну́сь туди, в зе́млю! Господь дав, — і Господь узяв. Нехай буде благослове́нне Господнє Ім'я́!“

22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 1

Йов

Розділ 1

1 Es war ein376 Mann376 im Lande Uz5780, der hieß8034 Hiob347. Derselbe war schlecht3477 und430 recht8535, gottesfürchtig3373 und meidete das776 Böse7451.

1 Був чоловік у країні Уц, на ім'я́ йому́ Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.

2 Und zeugete sieben7651 Söhne1121 und drei7969 Töchter1323.

2 І народи́лися йому се́меро синів та три дочки́.

3 Und7651 seines Viehes waren7969 siebentausend Schafe6629, dreitausend505 Kamele1581, fünfhundert2568 Joch6776 Rinder1241 und fünfhundert3967 Eselinnen860 und sehr3966 viel7227 Gesindes; und er376 war1121 herrlicher1419 denn alle, die gegen Morgen6924 wohneten.

3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібно́ї, і три тисячі верблю́дів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.

4 Und seine Söhne1121 gingen1980 hin und machten Wohlleben, ein376 jeglicher in seinem Hause1004 auf seinen Tag3117; und sandten7971 hin und luden7121 ihre drei7969 Schwestern269, mit ihnen zu6213 essen398 und zu trinken8354.

4 А сини його ходили один до о́дного, і справляли гости́ну в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сесте́р, щоб їсти та пити із ними.

5 Und wenn ein Tag3117 des Wohllebens4960 um5362 war, sandte7971 Hiob347 hin und heiligte6942 sie559; und machte6213 sich7925 des Morgens1242 frühe auf5927 und opferte Brandopfer5930 nach ihrer aller Zahl4557. Denn Hiob347 gedachte: Meine Söhne1121 möchten194 gesündiget und GOtt430 gesegnet1288 haben2398 in ihrem Herzen3824. Also tat Hiob347 alle Tage3117.

5 І бувало, як миналося ко́ло бенке́тних днів, то Йов посилав за ді́тьми й освячував їх, — і вставав він рано вранці, і прино́сив цілопа́лення за числом їх усіх, бо Йов казав: „Може згрішили сини мої, і знева́жили Бога в серці своєму“. Так робив Йов по всі дні.

6 Es begab sich3320 aber auf einen Tag3117, da die Kinder1121 Gottes430 kamen935 und vor den HErrn3068 traten, kam935 der Satan7854 auch unter8432 ihnen.

6 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана́.

7 Der HErr3068 aber sprach559 zu1980 dem Satan7854: Wo370 kommst du her935? Satan7854 antwortete6030 dem HErrn3068 und sprach559: Ich habe das Land776 umher7751 durchzogen.

7 І сказав Госпо́дь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрува́в по землі та й перейшов її“.

8 Der HErr3068 sprach559 zu Satan7854: Hast du nicht5493 achtgehabt3820 auf meinen Knecht5650 Hiob347? Denn es ist7760 seinesgleichen nicht im Lande, schlecht3477 und376 recht8535, gottesfürchtig3373 und430 meidet das776 Böse7451.

8 І сказав Господь до сатани: „Чи звернув ти увагу на раба Мого́ Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає“.

9 Satan7854 antwortete6030 dem HErrn3068 und sprach559: Meinest du, daß Hiob347 umsonst2600 GOtt430 fürchtet3372?

9 І відповів сатана́ Господе́ві й сказав: „Чи ж Йов да́рмо боїться Бога?

10 Hast du doch ihn, sein1157 Haus1004 und alles, was er hat, rings umher5439 verwahret. Du hast das4639 Werk seiner Hände3027 gesegnet1288, und sein Gut4735 hat sich ausgebreitet6555 im Lande776.

10 Чи ж Ти не забезпе́чив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагослови́в, а маєток його поши́рився по кра́ю.

11 Aber199 recke deine Hand3027 aus und taste an alles, was er hat5060; was gilt‘s, er wird7971 dich ins Angesicht6440 segnen1288?

11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкни́ся до всього, що його, — чи він не знева́жить Тебе перед лицем Твоїм?“

12 Der HErr3068 sprach559 zu Satan7854: Siehe, alles, was er hat, sei in6440 deiner Hand3027; ohne allein an ihn selbst lege7971 deine Hand3027 nicht. Da ging Satan7854 aus3318 von dem HErrn3068.

12 І сказав Господь до сатани́: „Ось усе, що його́, — у твоїй руці, тільки на нього само́го не простягай своєї руки!“ І пішов сатана́ від лиця Господнього.

13 Des Tages3117 aber, da seine Söhne1121 und Töchter1323 aßen398 und tranken8354 Wein3196 in ihres Bruders251 Hause1004, des Erstgeborenen1060,

13 І сталося одно́го дня, коли сини́ його та до́чки його їли та вино пили в домі свого перворо́дженого брата,

14 kam ein Bote4397 zu Hiob347 und sprach559: Die Rinder1241 pflügeten, und die Eselinnen860 gingen935 neben ihnen an3027 der Weide7462;

14 то прибіг до Йова послане́ць та й сказав: „Худоба велика ора́ла, а ослиці па́слися при них.

15 da fielen5307 die aus Reicharabien7614 herein und nahmen3947 sie und schlugen5221 die Knaben5288 mit der Schärfe6310 des Schwerts2719; und ich bin allein entronnen4422, daß ich dir‘s ansagte5046.

15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

16 Da der noch redete1696, kam935 ein anderer und sprach559: Das Feuer784 Gottes430 fiel5307 vom Himmel8064 und verbrannte1197 Schafe6629 und Knaben5288 und verzehrete sie; und ich bin allein entronnen4422, daß ich dir‘s ansagte5046.

16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: „З неба спав Божий огонь, і спали́в ота́ру та слуг, та й пожер їх. А втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

17 Da der noch redete1696, kam935 einer und7760 sprach559: Die Chaldäer3778 machten drei7969 Spitzen7218 und überfielen6584 die Kamele1581 und nahmen3947 sie und schlugen5221 die Knaben5288 mit der Schärfe6310 des Schwerts2719; und ich bin allein entronnen4422, daß ich dir‘s ansagte5046.

17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: „Халде́ї поділи́лися на три відділи, і напали на верблю́дів, та й позабира́ли їх, а слуг повбива́ли ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

18 Da der noch redete1696, kam935 einer und sprach559: Deine Söhne1121 und Töchter1323 aßen398 und tranken8354 im Hause1004 ihres Bruders251, des Erstgebornen;

18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: „Сини твої та до́чки твої їли та вино пили́ в домі свого перворо́дженого брата.

19 und siehe, da kam935 ein großer1419 Wind7307 von der Wüste4057 her5676 und stieß5060 auf die vier702 Ecken6438 des Hauses1004 und warf‘s5307 auf die Knaben5288, daß sie starben4191; und ich bin allein entronnen4422, daß ich dir‘s ansagte5046.

19 Аж рапто́во надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, — і він упав на юнаків, і вони повмирали. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

20 Da stund Hiob347 auf6965 und zerriß7167 sein4598 Kleid und raufte1494 sein Haupt7218; und fiel5307 auf die Erde776 und betete7812 an

20 І встав Йов, і розде́р плаща́ свого́, й обстриг свою го́лову, та й упав на землю, і поклонився,

21 und sprach559: Ich bin nackend von meiner Mutter517 Leibe990 kommen3318, nackend werde ich wieder7725 dahinfahren. Der HErr3068 hat‘s3947 gegeben5414, der HErr3068 hat‘s genommen; der Name8034 des HErrn3068 sei1288 gelobt!

21 та й сказав: „Я вийшов наги́й із утроби матері своєї, і наги́й поверну́сь туди, в зе́млю! Господь дав, — і Господь узяв. Нехай буде благослове́нне Господнє Ім'я́!“

22 In diesem allem sündigte Hiob347 nicht und5414 tat2398 nichts Törichtes8604 wider GOtt430.

22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!