| ProverbsChapter 1 | 
| 1 The proverbs | 
| 2 To know | 
| 3 To receive | 
| 4 To give | 
| 5 A wise | 
| 6 To understand | 
| 7 The fear | 
| 8 My son, | 
| 9 For they shall be an ornament | 
| 10 My son, | 
| 11 If | 
| 12 Let us swallow | 
| 13 We shall find | 
| 14 Cast | 
| 15 My son, | 
| 16 For their feet | 
| 17 Surely | 
| 18 And they lay wait | 
| 19 So | 
| 20 Wisdom | 
| 21 She cries | 
| 22 How | 
| 23 Turn | 
| 24 Because | 
| 25 But you have set at | 
| 26 I also | 
| 27 When your fear | 
| 28 Then | 
| 29 For that they hated | 
| 30 They would | 
| 31 Therefore shall they eat | 
| 32 For the turning | 
| 33 But whoever listens | 
| ПриповiстiРозділ 1 | 
| 1  | 
| 2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова, | 
| 3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти, | 
| 4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність. | 
| 5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к, | 
| 6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки. | 
| 7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням. | 
| 8  | 
| 9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою. | 
| 10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти ! | 
| 11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного, | 
| 12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! | 
| 13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́. | 
| 14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, — | 
| 15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки, | 
| 16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати! | 
| 17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того: | 
| 18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою! | 
| 19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́! | 
| 20  | 
| 21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої: | 
| 22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́? | 
| 23  | 
| 24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався! | 
| 25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли! | 
| 26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх. | 
| 27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас, | 
| 28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, — | 
| 29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього, | 
| 30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами! | 
| 31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, — | 
| 32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить! | 
| 33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“ | 
| ProverbsChapter 1 | ПриповiстiРозділ 1 | 
| 1 The proverbs | 1  | 
| 2 To know | 2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова, | 
| 3 To receive | 3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти, | 
| 4 To give | 4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність. | 
| 5 A wise | 5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к, | 
| 6 To understand | 6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки. | 
| 7 The fear | 7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням. | 
| 8 My son, | 8  | 
| 9 For they shall be an ornament | 9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою. | 
| 10 My son, | 10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти ! | 
| 11 If | 11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного, | 
| 12 Let us swallow | 12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! | 
| 13 We shall find | 13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́. | 
| 14 Cast | 14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, — | 
| 15 My son, | 15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки, | 
| 16 For their feet | 16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати! | 
| 17 Surely | 17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того: | 
| 18 And they lay wait | 18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою! | 
| 19 So | 19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́! | 
| 20 Wisdom | 20  | 
| 21 She cries | 21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої: | 
| 22 How | 22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́? | 
| 23 Turn | 23  | 
| 24 Because | 24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався! | 
| 25 But you have set at | 25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли! | 
| 26 I also | 26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх. | 
| 27 When your fear | 27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас, | 
| 28 Then | 28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, — | 
| 29 For that they hated | 29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього, | 
| 30 They would | 30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами! | 
| 31 Therefore shall they eat | 31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, — | 
| 32 For the turning | 32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить! | 
| 33 But whoever listens | 33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“ |