GenesisChapter 24 |
|
1 |
|
2 And Abraham |
|
3 And I will make thee swear |
|
4 But |
|
5 |
|
6 |
|
7 The LORD |
|
8 And if |
|
9 And the servant |
|
10 |
|
11 And he made his camels |
|
12 And he said, |
|
13 Behold, |
|
14 And let it come to pass, |
|
15 |
|
16 And the damsel |
|
17 And the servant |
|
18 And she said, |
|
19 And when she had done |
|
20 And she hasted, |
|
21 And the man |
|
22 |
|
23 And said, |
|
24 |
|
25 She said |
|
26 |
|
27 And he said, |
|
28 |
|
29 And Rebekah |
|
30 And it came to pass, |
|
31 And he said, |
|
32 |
|
33 And there was set |
|
34 |
|
35 And the LORD |
|
36 And Sarah |
|
37 And my master |
|
38 But |
|
39 And I said |
|
40 And he said |
|
41 Then |
|
42 And I came |
|
43 Behold, |
|
44 And she say |
|
45 |
|
46 And she made haste, |
|
47 And I asked |
|
48 And I bowed down my head, |
|
49 And now |
|
50 |
|
51 Behold, |
|
52 |
|
53 And the servant |
|
54 And they did eat |
|
55 And her brother |
|
56 And he said |
|
57 And they said, |
|
58 And they called |
|
59 |
|
60 And they blessed |
|
61 And Rebekah |
|
62 |
|
63 And Isaac |
|
64 And Rebekah |
|
65 For she had said |
|
66 |
|
67 And Isaac |
БуттяРозділ 24 |
|
1 |
|
2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє, |
|
3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю. |
|
4 Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“. |
|
5 І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“ |
|
6 І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди! |
|
7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого! |
|
8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“. |
|
9 І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву. |
|
10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора. |
|
11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати, |
|
12 та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом! |
|
13 Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати. |
|
14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“. |
|
15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї. |
|
16 А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла. |
|
17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“ |
|
18 А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його. |
|
19 А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“. |
|
20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його. |
|
21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні? |
|
22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, — |
|
23 та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“ |
|
24 Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“. |
|
25 І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“. |
|
26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі, |
|
27 та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“. |
|
28 І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду. |
|
29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела. |
|
30 І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, — |
|
31 і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“. |
|
32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним. |
|
33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“ |
|
34 І той став говорити: „Я раб Авраамів. |
|
35 А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли. |
|
36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав. |
|
37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю. |
|
38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“. |
|
39 І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“ |
|
40 І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого. |
|
41 Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́. |
|
42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я! |
|
43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека, |
|
44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“ |
|
45 І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене! |
|
46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди. |
|
47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її. |
|
48 І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його. |
|
49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“. |
|
50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго. |
|
51 Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“. |
|
52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві. |
|
53 І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її. |
|
54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“. |
|
55 І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“. |
|
56 І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“. |
|
57 А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“ |
|
58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“. |
|
59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його. |
|
60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“. |
|
61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в. |
|
62 А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному. |
|
63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть. |
|
64 І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда. |
|
65 І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась. |
|
66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив. |
|
67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї. |
GenesisChapter 24 |
БуттяРозділ 24 |
|
1 |
1 |
|
2 And Abraham |
2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє, |
|
3 And I will make thee swear |
3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю. |
|
4 But |
4 Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“. |
|
5 |
5 І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“ |
|
6 |
6 І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди! |
|
7 The LORD |
7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого! |
|
8 And if |
8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“. |
|
9 And the servant |
9 І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву. |
|
10 |
10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора. |
|
11 And he made his camels |
11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати, |
|
12 And he said, |
12 та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом! |
|
13 Behold, |
13 Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати. |
|
14 And let it come to pass, |
14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“. |
|
15 |
15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї. |
|
16 And the damsel |
16 А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла. |
|
17 And the servant |
17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“ |
|
18 And she said, |
18 А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його. |
|
19 And when she had done |
19 А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“. |
|
20 And she hasted, |
20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його. |
|
21 And the man |
21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні? |
|
22 |
22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, — |
|
23 And said, |
23 та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“ |
|
24 |
24 Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“. |
|
25 She said |
25 І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“. |
|
26 |
26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі, |
|
27 And he said, |
27 та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“. |
|
28 |
28 І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду. |
|
29 And Rebekah |
29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела. |
|
30 And it came to pass, |
30 І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, — |
|
31 And he said, |
31 і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“. |
|
32 |
32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним. |
|
33 And there was set |
33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“ |
|
34 |
34 І той став говорити: „Я раб Авраамів. |
|
35 And the LORD |
35 А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли. |
|
36 And Sarah |
36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав. |
|
37 And my master |
37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю. |
|
38 But |
38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“. |
|
39 And I said |
39 І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“ |
|
40 And he said |
40 І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого. |
|
41 Then |
41 Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́. |
|
42 And I came |
42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я! |
|
43 Behold, |
43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека, |
|
44 And she say |
44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“ |
|
45 |
45 І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене! |
|
46 And she made haste, |
46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди. |
|
47 And I asked |
47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її. |
|
48 And I bowed down my head, |
48 І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його. |
|
49 And now |
49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“. |
|
50 |
50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго. |
|
51 Behold, |
51 Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“. |
|
52 |
52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві. |
|
53 And the servant |
53 І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її. |
|
54 And they did eat |
54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“. |
|
55 And her brother |
55 І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“. |
|
56 And he said |
56 І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“. |
|
57 And they said, |
57 А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“ |
|
58 And they called |
58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“. |
|
59 |
59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його. |
|
60 And they blessed |
60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“. |
|
61 And Rebekah |
61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в. |
|
62 |
62 А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному. |
|
63 And Isaac |
63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть. |
|
64 And Rebekah |
64 І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда. |
|
65 For she had said |
65 І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась. |
|
66 |
66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив. |
|
67 And Isaac |
67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї. |