JobChapter 18 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
ЙовРозділ 18 |
|
1 |
|
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо! |
|
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні? |
|
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́? |
|
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його: |
|
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його, |
|
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада! |
|
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити: |
|
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, — |
|
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці. |
|
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х. |
|
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене. |
|
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти. |
|
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш... |
|
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка. |
|
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не. |
|
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому. |
|
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його. |
|
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання. |
|
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші... |
|
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“ |
JobChapter 18 |
ЙовРозділ 18 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 „Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо! |
|
3 |
3 Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні? |
|
4 |
4 О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́? |
|
5 |
5 Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його: |
|
6 |
6 його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його, |
|
7 |
7 стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада! |
|
8 |
8 Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити: |
|
9 |
9 пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, — |
|
10 |
10 на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці. |
|
11 |
11 Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х. |
|
12 |
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене. |
|
13 |
13 Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти. |
|
14 |
14 Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш... |
|
15 |
15 Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка. |
|
16 |
16 Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не. |
|
17 |
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому. |
|
18 |
18 Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його. |
|
19 |
19 У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання. |
|
20 |
20 На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші... |
|
21 |
21 Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“ |