JobChapter 8 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
ЙовРозділ 8 |
|
1 |
|
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим? |
|
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду? |
|
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння! |
|
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього, |
|
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю, |
|
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий! |
|
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, — |
|
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, — |
|
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть: |
|
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води? |
|
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву: |
|
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного, |
|
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність |
|
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він. |
|
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, — |
|
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́: |
|
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило! |
|
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть. |
|
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців, |
|
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости... |
|
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“ |
JobChapter 8 |
ЙовРозділ 8 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим? |
|
3 |
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду? |
|
4 |
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння! |
|
5 |
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього, |
|
6 |
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю, |
|
7 |
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий! |
|
8 |
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, — |
|
9 |
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, — |
|
10 |
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть: |
|
11 |
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води? |
|
12 |
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву: |
|
13 |
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного, |
|
14 |
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність |
|
15 |
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він. |
|
16 |
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, — |
|
17 |
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́: |
|
18 |
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило! |
|
19 |
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть. |
|
20 |
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців, |
|
21 |
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости... |
|
22 |
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“ |