Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 49

1 Созвал Иаков сыновей своих и сказал: «Сойдитесь вкруг меня, я возвещу вам о том, что ждет вас в дни грядущие.

2 Собравшись вместе, сыны Иакова, послушайте, послушайте отца своего Израиля!

3 Рувим, первенец мой, сила моя, первый плод моей зрелости, в чести и власти своей ты братьев своих превыше!

4 Неудержим ты, как стихия водная, но знай — не первенствовать тебе более, коли лег ты на брачное ложе отцовское и его осквернил. На мою постель возлечь он посмел!

5 Симеон и Левий, одного духа братья! Орудия жестокости — мечи их.

6 В умыслах их не хочу быть участником и к сборищу их да не буду причтен — они в приступе гнева мужей убивают, из прихоти калечат быков.

7 Гнев их да будет проклят, ибо жесток он, и ярость их, ибо она беспощадна; разбросаю их среди сынов Иакова, рассею среди потомков Израиля.

8 Иуда, восхвалят тебя братья! Врагов своих ты в бегство обратишь, и сыновья отца твоего пред тобой в покорности склонятся.

9 Иуда — лев молодой, ты только что над своею добычей стоял, сын мой, и вот он уже потянулся и разлегся, как лев, как царь зверей, и кто посмеет его потревожить?

10 Скипетр будет в руке Иуды и жезл повелителя — у ног его, пока не придет Тот, Кто покой принесет людям, Кому повиноваться будут народы.

11 Иуда осла своего к виноградной лозе привязывает и осленка — к лозе наилучшей. Одежды свои он в вине полощет, облачения свои — в крови гроздьев винограда.

12 Глаза его — вина темнее, белее молока — зубы его.

13 Завулон на морском берегу поселится, у него — безопасная гавань для кораблей, и Сидон у него совсем рядом.

14 Иссахар — это осел крепкий, что улегся меж загонами для скота.

15 Стоило ему увидеть пристанище хорошее и местность приятную, как он подставил спину свою под ношу и стал работать в уплату дани.

16 Дан будет суд вершить в народе своем как одно из колен Израиля.

17 Быть Дану змеей на дороге, аспидом на пути, что жалит коня в ногу, так что всадник его навзничь падает.

18 (В Тебе, ГОСПОДИ, спасение наше — на это и надеюсь я!)

19 Гад… Досаждать ему будут набеги грабителей, но всякий раз тем придется от него бегством спасаться.

20 У Асира хороша пища, и ее — в изобилии, лакомства его хоть к столу царскому поставляй.

21 Неффалим — лань он вольная, потомство производит он на свет превосходное.

22 Иосиф же — дерево молодое, плодоносное, у источника выросшее молодое древо плодоносное, ветви которого над стеной возвышаются.

23 Как бы яростно ни нападали на него лучники, с какой бы злобой ни пускали стрелы в него,

24 лук его остается упругим и руки его крепки силою Могущественного Бога Иакова, именем Пастыря, Твердыни Израиля,

25 Бога отца твоего — Он и впредь да поможет тебе! И Всесильный Бог да ниспошлет тебе Свои благословения, благословения, с неба изливающиеся, благословения, из глубин земных исходящие, благословения груди кормящей и чрева рождающего.

26 Благословения отца твоего превосходят благословения гор древних, щедрые дары холмов вечных; да будут они на голове Иосифа, на темени его, мужа, среди братьев его прославленного.

27 Вениамин — волк прожорливый, утром он с жадностью добычу свою глотает и вечером стремится урвать хоть часть другими похищенного».

28 Это все колена Израилевы, числом двенадцать; и это то, что сказал им отец, когда прощался с ними, давая каждому колену свое благословение.

29 И о своем погребении распорядился Иаков: «Пришло для меня время отойти к праотцам своим. Похороните меня рядом с отцами моими, в пещере, что на поле Эфрона-хетта.

30 Эта пещера на поле Махпела, на востоке от Мамре в Ханаане, на поле, которое Авраам купил у Эфрона-хетта для погребения.

31 Там похоронены Авраам и жена его Сарра, Исаак и жена его Ревекка, там похоронил я и Лию.

32 Поле и пещера на нем были куплены во владение у хеттов».

33 Закончив свое завещание сыновьям, Иаков положил ноги свои на постель и скончался, отошел к праотцам.

Буття

Розділ 49

1 І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу́ вам, що́ вас спіткає напри́кінці днів.

2 Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислу́хайтеся до Ізраїля, вашого батька!

3 Руви́ме, — ти мій перворідний, моя міць і поча́ток ти сили моєї, верх вели́чности й верх ти могутности!

4 Ти пі́нився був, як вода, — та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!

5 Симео́н і Леві́й — то брати́, їхня зброя — знаря́ддя насильства.

6 Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилу́читься слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві люди́ну забили, а в своїй самоволі вола копи́т позбавили...

7 Прокля́тий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка́ бо вона! Поділю́ їх я в Якові, і їх розпоро́шу в Ізраїлі!

8 О Юдо, — похва́лять тебе твої браття! Рука твоя — на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вкло́няться.

9 Юда — лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здо́бичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, — зведе хто його?

10 Не віді́йметься бе́рло від Юди, ані в його сте́гон законодавець, аж прийде Примири́тель, що Йому буде по́слух наро́дів.

11 Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини — сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою — в виноградній крові́!

12 Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока — білозубий.

13 Завуло́н буде мешкать над берегом мо́рським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його — до Сидону.

14 Іссаха́р — то костистий осел, що лежить між кошарами.

15 І побачив він спо́кій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб не́сти, і став працювать на податок.

16 Дан буде судить свій наро́д, як один із Ізра́їльських родів.

17 Дан буде вуже́м при дорозі, змією отру́йливою при шляху́, що п'я́ти коневі кусає, і його верхіве́ць позад себе впаде.

18 Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!

19 Ґад — на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'я́ти.

20 Аси́р — його хліб буде ситий, і він буде давати присма́ки царські.

21 Нефтали́м — вільна ланя, він прекрасні слова́ видає.

22 Йо́сип — вітка родюча, вітка родючая над джерело́м, її віття по муру спина́ється.

23 І огірчи́ли його та з луку стріляли, і знена́виділи були стрі́льці його.

24 Та зостався міцним його лук, і стали пружні́ рамена́ його рук, — від рук Сильного Якового, звідти Па́стир, Тверди́ня синів Ізраїлевих.

25 Проси ти від Бога, свойого Отця, — і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього — і Він благосло́вить тебе благослове́нням небе́с, що на висоті, благослове́нням безодні, що долі лежить, благослове́ннями перс та утро́би.

26 Благослове́ння батька твого стали сильніші від благослове́ння батьків моїх, — аж до пожада́них висот віковічних. Нехай вони бу́дуть на голову Йо́сипову, на ма́ківку вибраного з-поміж братів своїх!

27 Веніями́н — хижий вовк: вранці їсть він лови́тву, а на вечір розділює здо́бич“.

28 Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що́ говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, — кожного за благослове́нням його поблагословив їх.

29 І він наказав їм, і промовив до них: „Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина,

30 у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре́ в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу.

31 Там поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію.

32 Поле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета“.

33 І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочи́в. І він прилучився до своєї рідні.

Бытие Глава 49	Буття Розділ 49
1 Созвал Иаков сыновей своих и сказал: «Сойдитесь вкруг меня, я возвещу вам о том, что ждет вас в дни грядущие.	1 І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу́ вам, що́ вас спіткає напри́кінці днів.
2 Собравшись вместе, сыны Иакова, послушайте, послушайте отца своего Израиля!	2 Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислу́хайтеся до Ізраїля, вашого батька!
3 Рувим, первенец мой, сила моя, первый плод моей зрелости, в чести и власти своей ты братьев своих превыше!	3 Руви́ме, — ти мій перворідний, моя міць і поча́ток ти сили моєї, верх вели́чности й верх ти могутности!
4 Неудержим ты, как стихия водная, но знай — не первенствовать тебе более, коли лег ты на брачное ложе отцовское и его осквернил. На мою постель возлечь он посмел!	4 Ти пі́нився був, як вода, — та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!
5 Симеон и Левий, одного духа братья! Орудия жестокости — мечи их.	5 Симео́н і Леві́й — то брати́, їхня зброя — знаря́ддя насильства.
6 В умыслах их не хочу быть участником и к сборищу их да не буду причтен — они в приступе гнева мужей убивают, из прихоти калечат быков.	6 Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилу́читься слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві люди́ну забили, а в своїй самоволі вола копи́т позбавили...
7 Гнев их да будет проклят, ибо жесток он, и ярость их, ибо она беспощадна; разбросаю их среди сынов Иакова, рассею среди потомков Израиля.	7 Прокля́тий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка́ бо вона! Поділю́ їх я в Якові, і їх розпоро́шу в Ізраїлі!
8 Иуда, восхвалят тебя братья! Врагов своих ты в бегство обратишь, и сыновья отца твоего пред тобой в покорности склонятся.	8 О Юдо, — похва́лять тебе твої браття! Рука твоя — на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вкло́няться.
9 Иуда — лев молодой, ты только что над своею добычей стоял, сын мой, и вот он уже потянулся и разлегся, как лев, как царь зверей, и кто посмеет его потревожить?	9 Юда — лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здо́бичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, — зведе хто його?
10 Скипетр будет в руке Иуды и жезл повелителя — у ног его, пока не придет Тот, Кто покой принесет людям, Кому повиноваться будут народы.	10 Не віді́йметься бе́рло від Юди, ані в його сте́гон законодавець, аж прийде Примири́тель, що Йому буде по́слух наро́дів.
11 Иуда осла своего к виноградной лозе привязывает и осленка — к лозе наилучшей. Одежды свои он в вине полощет, облачения свои — в крови гроздьев винограда.	11 Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини — сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою — в виноградній крові́!
12 Глаза его — вина темнее, белее молока — зубы его.	12 Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока — білозубий.
13 Завулон на морском берегу поселится, у него — безопасная гавань для кораблей, и Сидон у него совсем рядом.	13 Завуло́н буде мешкать над берегом мо́рським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його — до Сидону.
14 Иссахар — это осел крепкий, что улегся меж загонами для скота.	14 Іссаха́р — то костистий осел, що лежить між кошарами.
15 Стоило ему увидеть пристанище хорошее и местность приятную, как он подставил спину свою под ношу и стал работать в уплату дани.	15 І побачив він спо́кій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб не́сти, і став працювать на податок.
16 Дан будет суд вершить в народе своем как одно из колен Израиля.	16 Дан буде судить свій наро́д, як один із Ізра́їльських родів.
17 Быть Дану змеей на дороге, аспидом на пути, что жалит коня в ногу, так что всадник его навзничь падает.	17 Дан буде вуже́м при дорозі, змією отру́йливою при шляху́, що п'я́ти коневі кусає, і його верхіве́ць позад себе впаде.
18 (В Тебе, ГОСПОДИ, спасение наше — на это и надеюсь я!)	18 Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!
19 Гад… Досаждать ему будут набеги грабителей, но всякий раз тем придется от него бегством спасаться.	19 Ґад — на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'я́ти.
20 У Асира хороша пища, и ее — в изобилии, лакомства его хоть к столу царскому поставляй.	20 Аси́р — його хліб буде ситий, і він буде давати присма́ки царські.
21 Неффалим — лань он вольная, потомство производит он на свет превосходное.	21 Нефтали́м — вільна ланя, він прекрасні слова́ видає.
22 Иосиф же — дерево молодое, плодоносное, у источника выросшее молодое древо плодоносное, ветви которого над стеной возвышаются.	22 Йо́сип — вітка родюча, вітка родючая над джерело́м, її віття по муру спина́ється.
23 Как бы яростно ни нападали на него лучники, с какой бы злобой ни пускали стрелы в него,	23 І огірчи́ли його та з луку стріляли, і знена́виділи були стрі́льці його.
24 лук его остается упругим и руки его крепки силою Могущественного Бога Иакова, именем Пастыря, Твердыни Израиля,	24 Та зостався міцним його лук, і стали пружні́ рамена́ його рук, — від рук Сильного Якового, звідти Па́стир, Тверди́ня синів Ізраїлевих.
25 Бога отца твоего — Он и впредь да поможет тебе! И Всесильный Бог да ниспошлет тебе Свои благословения, благословения, с неба изливающиеся, благословения, из глубин земных исходящие, благословения груди кормящей и чрева рождающего.	25 Проси ти від Бога, свойого Отця, — і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього — і Він благосло́вить тебе благослове́нням небе́с, що на висоті, благослове́нням безодні, що долі лежить, благослове́ннями перс та утро́би.
26 Благословения отца твоего превосходят благословения гор древних, щедрые дары холмов вечных; да будут они на голове Иосифа, на темени его, мужа, среди братьев его прославленного.	26 Благослове́ння батька твого стали сильніші від благослове́ння батьків моїх, — аж до пожада́них висот віковічних. Нехай вони бу́дуть на голову Йо́сипову, на ма́ківку вибраного з-поміж братів своїх!
27 Вениамин — волк прожорливый, утром он с жадностью добычу свою глотает и вечером стремится урвать хоть часть другими похищенного».	27 Веніями́н — хижий вовк: вранці їсть він лови́тву, а на вечір розділює здо́бич“.
28 Это все колена Израилевы, числом двенадцать; и это то, что сказал им отец, когда прощался с ними, давая каждому колену свое благословение.	28 Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що́ говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, — кожного за благослове́нням його поблагословив їх.
29 И о своем погребении распорядился Иаков: «Пришло для меня время отойти к праотцам своим. Похороните меня рядом с отцами моими, в пещере, что на поле Эфрона-хетта.	29 І він наказав їм, і промовив до них: „Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина,
30 Эта пещера на поле Махпела, на востоке от Мамре в Ханаане, на поле, которое Авраам купил у Эфрона-хетта для погребения.	30 у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре́ в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу.
31 Там похоронены Авраам и жена его Сарра, Исаак и жена его Ревекка, там похоронил я и Лию.	31 Там поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію.
32 Поле и пещера на нем были куплены во владение у хеттов».	32 Поле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета“.
33 Закончив свое завещание сыновьям, Иаков положил ноги свои на постель и скончался, отошел к праотцам.	33 І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочи́в. І він прилучився до своєї рідні.

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 49

Буття

Розділ 49

Бытие

Глава 49

Буття

Розділ 49

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 49

Буття

Розділ 49

Бытие

Глава 49

Буття

Розділ 49

Ветхий
завет

Новый
завет