Книга пророка ДаниилаГлава 10 |
|
1 |
|
2 |
|
3 Не ел я изысканных яств, ни мяса, ни вина в рот не брал, не прикасался к благовониям, пока три недели не истекли. |
|
4 В двадцать четвертый день первого месяца был я на берегу великой реки Тигр. |
|
5 Подняв глаза, увидел я некоего Мужа. На Нем были льняные одежды и пояс из чистого золота. |
|
6 Тело Его светилось, как топаз, лицо его сияло, как молния, глаза горели ярко, как светильники, а руки и ноги Его блестели, словно начищенная бронза. Когда же Он говорил, голос Его был подобен шуму большого войска. |
|
7 Только я, Даниил, видел это видение; те люди, что были со мной, не видели его, их охватил такой страх, что они разбежались и попрятались. |
|
8 Поэтому я один созерцал это великое видение. Силы покинули меня, от прежней бодрости ничего не осталось — в изнеможении я едва стоял на ногах; |
|
9 но как только я попытался вслушаться в слова Его, то пал на землю и лежал в беспамятстве лицом к земле. |
|
10 |
|
11 И ангел сказал мне: „Даниил, ты избран Богом! И ныне я послан к тебе, поэтому встань на ноги и вникни в слова, которые я скажу тебе!“ Он проговорил это — и я поднялся, весь дрожа. |
|
12 „Не бойся, Даниил! — продолжал он. — С того самого дня, как ты решился искать объяснения того, что было показано тебе, и начал смирять себя перед Богом своим, твои слова были услышаны. В ответ на твою молитву я и пришел к тебе. |
|
13 Правитель персидского царства противостоял мне двадцать один день, но Михаил, первый из небесных верховных правителей, пришел мне на помощь, когда я оставлен был с царями Персии. |
|
14 И вот я здесь, чтобы разъяснить тебе, что будет с народом твоим в последние дни, потому что видение это — о днях грядущих“. |
|
15 |
|
16 Но тут некто, похожий на человека, коснулся моих уст — я обрел дар речи и сказал стоявшему передо мной: „Владыка мой! Видение это вызвало во мне страдания, и силы оставили меня. |
|
17 Как мне, твоему рабу ничтожному, говорить с тобой, владыкой моим? Ведь я совсем обессилел и едва дышу“. |
|
18 |
|
19 „Не бойся, — сказал он, — мир тебе, Богом избранный! Мужайся! Крепись!“ При этих его словах я почувствовал прилив сил и смог сказать ему: „Говори, владыка мой, — ты даровал мне силы“. |
|
20 На это он ответил мне: „Теперь ты знаешь, зачем я пришел к тебе, не так ли? Конечно, я должен сейчас же вернуться, чтобы бороться всё с тем же правителем Персии, а когда я уйду оттуда, правитель Греции не замедлит явиться. |
|
21 Но прежде я поведаю тебе о том, что начертано в Книге истины. (Никто не поддерживает меня в борьбе с ними, кроме Михаила, правителя вашего. |
ДаниїлРозділ 10 |
|
1 |
|
2 „Тими днями я, Даниїл, був у жало́бі три тижні ча́су. |
|
3 Лю́бої стра́ви я не їв, а м'ясо й вино не вхо́дило до моїх уст, і нама́щуватися — не нама́щувався я аж до ви́повнення цих трьох тижнів ча́су. |
|
4 А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, — це Хідде́кел. |
|
5 І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одя́гнений у льняну́ одіж, а сте́гна його опере́зані золотом з Уфазу. |
|
6 А тіло його — як топа́з, а обличчя його — як вид бли́скавки, а очі його — як огняне́ по́лум'я, а раме́на його та ноги його — ніби блиску́ча мідь, а звук слів його — як гук на́товпу. |
|
7 А я, Даниїл, сам бачив це виді́ння, а люди, що були ра́зом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремті́ння спало на них, і вони повтікали в укриття́. |
|
8 А я зостався сам, і бачив це велике виді́ння, — і не зоста́лося в мені сили, а краса́ обличчя мого змінилася й зни́щилася, і я не заде́ржав у собі сили. |
|
9 І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі. |
|
10 І ось рука доторкну́лася до мене, і звела́ мене на коліна мої та на долоні моїх рук. |
|
11 І сказав він до мене: „Даниїле, му́жу любий, зрозумій ті слова́, що я скажу́ тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я по́сланий до тебе!“ А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів. |
|
12 А він промовив до мене: „Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокори́тися перед лицем твого Бога, були почуті слова́ твої, і я прийшов ради твоїх слів. |
|
13 Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів. |
|
14 І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму наро́дові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні“. |
|
15 А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів. |
|
16 І ось хтось, як подоба до лю́дських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: „Мій пане, у цьому видінні оберну́лися на мене бо́лі мої, і я не заде́ржав сили в собі. |
|
17 І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?“ |
|
18 І знов доторкнувся до мене хтось, як вид люди́ни, і зміцни́в мене, |
|
19 та й сказав: „Не бійся, любий му́жу, — мир тобі! Будь міцни́й і будь си́льний!“ А коли він говорив зо мною, я зміцни́вся й сказав: „Нехай говорить мій пан, бо я зміцни́вся!“ |
|
20 І він сказав: „Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я верта́юсь, щоб воювати з пе́рським кня́зем, а коли ви́йду, то ось при́йде грецький князь. |
|
21 Але́ об'являю тобі записане в книзі правди. І немає ніко́го, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого кня́зя Михаїла. |
Книга пророка ДаниилаГлава 10 |
ДаниїлРозділ 10 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 „Тими днями я, Даниїл, був у жало́бі три тижні ча́су. |
|
3 Не ел я изысканных яств, ни мяса, ни вина в рот не брал, не прикасался к благовониям, пока три недели не истекли. |
3 Лю́бої стра́ви я не їв, а м'ясо й вино не вхо́дило до моїх уст, і нама́щуватися — не нама́щувався я аж до ви́повнення цих трьох тижнів ча́су. |
|
4 В двадцать четвертый день первого месяца был я на берегу великой реки Тигр. |
4 А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, — це Хідде́кел. |
|
5 Подняв глаза, увидел я некоего Мужа. На Нем были льняные одежды и пояс из чистого золота. |
5 І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одя́гнений у льняну́ одіж, а сте́гна його опере́зані золотом з Уфазу. |
|
6 Тело Его светилось, как топаз, лицо его сияло, как молния, глаза горели ярко, как светильники, а руки и ноги Его блестели, словно начищенная бронза. Когда же Он говорил, голос Его был подобен шуму большого войска. |
6 А тіло його — як топа́з, а обличчя його — як вид бли́скавки, а очі його — як огняне́ по́лум'я, а раме́на його та ноги його — ніби блиску́ча мідь, а звук слів його — як гук на́товпу. |
|
7 Только я, Даниил, видел это видение; те люди, что были со мной, не видели его, их охватил такой страх, что они разбежались и попрятались. |
7 А я, Даниїл, сам бачив це виді́ння, а люди, що були ра́зом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремті́ння спало на них, і вони повтікали в укриття́. |
|
8 Поэтому я один созерцал это великое видение. Силы покинули меня, от прежней бодрости ничего не осталось — в изнеможении я едва стоял на ногах; |
8 А я зостався сам, і бачив це велике виді́ння, — і не зоста́лося в мені сили, а краса́ обличчя мого змінилася й зни́щилася, і я не заде́ржав у собі сили. |
|
9 но как только я попытался вслушаться в слова Его, то пал на землю и лежал в беспамятстве лицом к земле. |
9 І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі. |
|
10 |
10 І ось рука доторкну́лася до мене, і звела́ мене на коліна мої та на долоні моїх рук. |
|
11 И ангел сказал мне: „Даниил, ты избран Богом! И ныне я послан к тебе, поэтому встань на ноги и вникни в слова, которые я скажу тебе!“ Он проговорил это — и я поднялся, весь дрожа. |
11 І сказав він до мене: „Даниїле, му́жу любий, зрозумій ті слова́, що я скажу́ тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я по́сланий до тебе!“ А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів. |
|
12 „Не бойся, Даниил! — продолжал он. — С того самого дня, как ты решился искать объяснения того, что было показано тебе, и начал смирять себя перед Богом своим, твои слова были услышаны. В ответ на твою молитву я и пришел к тебе. |
12 А він промовив до мене: „Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокори́тися перед лицем твого Бога, були почуті слова́ твої, і я прийшов ради твоїх слів. |
|
13 Правитель персидского царства противостоял мне двадцать один день, но Михаил, первый из небесных верховных правителей, пришел мне на помощь, когда я оставлен был с царями Персии. |
13 Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів. |
|
14 И вот я здесь, чтобы разъяснить тебе, что будет с народом твоим в последние дни, потому что видение это — о днях грядущих“. |
14 І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму наро́дові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні“. |
|
15 |
15 А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів. |
|
16 Но тут некто, похожий на человека, коснулся моих уст — я обрел дар речи и сказал стоявшему передо мной: „Владыка мой! Видение это вызвало во мне страдания, и силы оставили меня. |
16 І ось хтось, як подоба до лю́дських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: „Мій пане, у цьому видінні оберну́лися на мене бо́лі мої, і я не заде́ржав сили в собі. |
|
17 Как мне, твоему рабу ничтожному, говорить с тобой, владыкой моим? Ведь я совсем обессилел и едва дышу“. |
17 І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?“ |
|
18 |
18 І знов доторкнувся до мене хтось, як вид люди́ни, і зміцни́в мене, |
|
19 „Не бойся, — сказал он, — мир тебе, Богом избранный! Мужайся! Крепись!“ При этих его словах я почувствовал прилив сил и смог сказать ему: „Говори, владыка мой, — ты даровал мне силы“. |
19 та й сказав: „Не бійся, любий му́жу, — мир тобі! Будь міцни́й і будь си́льний!“ А коли він говорив зо мною, я зміцни́вся й сказав: „Нехай говорить мій пан, бо я зміцни́вся!“ |
|
20 На это он ответил мне: „Теперь ты знаешь, зачем я пришел к тебе, не так ли? Конечно, я должен сейчас же вернуться, чтобы бороться всё с тем же правителем Персии, а когда я уйду оттуда, правитель Греции не замедлит явиться. |
20 І він сказав: „Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я верта́юсь, щоб воювати з пе́рським кня́зем, а коли ви́йду, то ось при́йде грецький князь. |
|
21 Но прежде я поведаю тебе о том, что начертано в Книге истины. (Никто не поддерживает меня в борьбе с ними, кроме Михаила, правителя вашего. |
21 Але́ об'являю тобі записане в книзі правди. І немає ніко́го, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого кня́зя Михаїла. |