Книга пророка Даниила

Глава 8

1 Шел третий год правления царя Валтасара, и было мне, Даниилу, еще одно видение после того, что я видел прежде.

2 В этом видении я увидел себя в крепости Сузы, в области Эламской, у реки Улай.

3 Осмотревшись, я заметил: стоит на берегу двурогий баран; рога у него были высокие, причем один выше другого, и тот, который выше, вырос позже.

4 Видел я, что этот баран бодал своими рогами всё, что было от него к западу, северу и югу. Ни одно животное не могло справиться с ним, и не было от него никакого спасения. Творил он что хотел и гордился своей силой.

5 Пока я раздумывал над увиденным, неожиданно с запада появился козел; он несся через всю землю, не касаясь ее; у него между глазами был весьма приметный рог.

6 Козел устремился к двурогому барану, которого я заметил на берегу, и бежал к нему исполненный сильной ярости.

7 Видел я, как он приближался к барану, как свирепел на пути к нему и как, ударив его, сломал ему оба рога. Не устоял баран перед ним: козел повалил и растоптал его, и некому было его спасти.

8 Козел же гордился своею силой более прежнего, но на вершине могущества его большой рог сломался, а вместо него выросли четыре весьма приметных рога, обращенные к четырем ветрам небесным.

9 От одного из них вышел еще один рог; маленький, он очень сильно разросся, простершись на юг, на восток и к Прекрасной Земле.

10 Дотянулся он даже до воинства небесного и, сбросив часть этого воинства и звезд на землю, попрал их.

11 Держался он высокомерно и, противопоставив себя Предводителю того воинства, лишил Его ежедневных жертвоприношений и разрушил само Святилище Его.

12 И воинство и ежедневное жертвоприношение были отданы ему из-за отступничества, и он повергал наземь истину и в том преуспевал.

13 Потом я услышал речь одного святого, а другой святой у него спросил: «До каких пор будет длиться то, что явлено в видении — о ежедневном жертвоприношении, преступлении, несущем с собой запустение, и попрании Святилища и воинства?»

14 Тот ответил: «Пройдет две тысячи триста вечеров и утр — и тогда Святилище будет очищено».

15 Когда я, Даниил, увидел это видение и пытался понять его, предстал передо мной некто, похожий на человека;

16 и тут же я услышал над водами Улая человеческий голос, обращенный к нему: «Гавриил! Объясни ему то, что он увидел».

17 Тот, кого он назвал Гавриилом, направился ко мне. При его приближении я в страхе пал ниц. «Человек, — сказал Гавриил, — тебе надо понять, что видение это о времени последнем».

18 Когда он говорил со мной, я, потрясенный откровением, лежал ниц на земле, но он коснулся меня и поставил на ноги.

19 И он сказал мне: «Послушай, я поведаю тебе о том, что произойдет в последние дни — дни гнева, ибо видение твое относится к определенному Богом времени — времени конца.

20 Два рога барана, которого ты видел, — это цари мидийский и персидский.

21 Козел же представляет царя Греции, а большой рог, что между его глазами, — это первый греческий царь.

22 Ты видел, что рог тот сломался, а на его месте поднялись четыре других; это означает, что произойдут от того народа четыре царства, но будут они не столь могущественны, как прежнее.

23 В последние дни тех царств, когда отступники переполнят меру беззаконий своих, восстанет царь свирепый и искусный в коварстве.

24 Достигнет он могущества, но не своей силой. Он навлечет неслыханные бедствия и в злодеяниях своих преуспеет; станет он уничтожать людей сильных и народ святой.

25 Обладая умом изощренным, он преуспеет в обмане, много возомнит о себе и погубит многих, застигнув врасплох. Восстанет он и на Владыку владык, но в конце концов будет сокрушен — но не силой человеческой.

26 Это ниспосланное тебе откровение о вечерах и утрах истинно. Но ты держи его в тайне, ибо оно относится к дням далеким».

27 После этого я, Даниил, настолько изнемог, что несколько дней пролежал больной. Потом я встал и продолжал по-прежнему служить царю, но был в ужасе от этого откровения и не находил объяснения увиденному.

Даниїл

Розділ 8

1 За третього року царюва́ння царя Валтаса́ра з'явилося мені, Даниїлові, видіння по то́му, що з'явилося мені перше.

2 І бачив я в видінні, — і сталося в моєму видінні, а я був у тверди́ні Шушані, що в окрузі Еламі, і бачив я в видінні, ніби я був над потоком Ула́й.

3 І звів я очі свої та й побачив, аж ось один бара́н стоїть перед потоком, і в нього два ро́ги. А оби́два ці роги високі, і один вищий від другого, а той вищий виріс наостанку.

4 Я бачив барана́, що колов на за́хід, і на пі́вніч, і на пі́вдень, і жоден звір не міг стати проти нього, і не було ніко́го, хто б урятував від його руки. І він робив за своїм уподо́банням, і став величний.

5 І я придивлявся, аж ось козел з кіз прихо́дить із за́ходу по поверхні всієї землі, і не дотикається до землі. А той козел мав подобу рога між своїми очима.

6 І прийшов він до того барана́, що мав ті два ро́ги, якого я бачив, що стояв перед потоком, і помча́в на нього в лютості своєї сили.

7 І я бачив його, що він добіг аж до барана́, і роз'яри́вся на нього, та й ударив того барана́, і зламав йому ті два ро́ги, а в барана́ не було сили стати проти нього. І той кинув його на землю, і потоптав його, і не було ніко́го, хто б ви́рятував барана́ від його руки.

8 А козел з кіз став аж надто великий. А коли він зміцни́вся, то був зла́маний той великий ріг, а замість нього виросли чотири подо́би рога на чотири вітри́ неба.

9 А з одно́го з них вийшов один мали́й ріг, і з мало́го став ду́же великий до пі́вдня, і до схо́ду, і до Пишно́ти.

10 І він побільши́вся аж до ві́йська небесного, і скинув на землю декого з ві́йська, із зір, і потопта́в їх.

11 І він побільши́вся аж до Вождя́ того ві́йська, і від Нього була́ віднята стала жертва, і покинене місце святині Його.

12 І буде ві́ддане йому ві́йсько враз із щоденною службою через гріхи́, і він кине правду на землю, і зробить, і матиме у́спіх.

13 І почув я одно́го святого, що говорив. А інший святий сказав до того́, що говорив: „Аж до́ки це видіння про сталу жертву та про нищівни́й гріх, до́ки святиня й ві́йсько ві́ддані на топта́ння?“

14 І відказав він мені: „Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорі-вранків, — тоді буде ви́знана очи́щеною святиня“.

15 І сталося, коли я, Даниїл, бачив те видіння, і шукав зна́чення його, ось став передо мною ніби муж.

16 І почув я поміж берегами Ула́ю лю́дський голос, що кликнув і сказав: „Гавриїле, виясни йому це виді́ння!“

17 І він прийшов туди, де я стояв, а коли він прийшов, я настра́шився й упав на обличчя своє. І сказав він мені: „Зрозумій, сину лю́дський, бо на час кінця це видіння!“

18 А коли він говорив зо мною, я зомлів, і припав своїм обличчям до землі, але він діткну́вся до мене, і поставив мене на моєму місці,

19 та й сказав: „Ось я об'являю тобі, що́ буде в кінці́ гніву, бо на кінець призна́ченого ча́су це видіння.

20 Той баран, якого ти бачив, що мав ті два ро́ги, — це царі мі́дян та пе́рсів.

21 А козел, той волоха́тий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар.

22 А той зла́маний ріг, і що стали на його місці чотири, — це чотири царства постануть із цього наро́ду, але вже не в його силі.

23 А в кінці їхнього царства, коли покінча́ть своє ті грішники, постане цар наха́бний та вправний у пі́дступах.

24 І зміцніє його сила, але не його власною силою, і дивно ви́нищить він, і буде мати у́спіх, і ді́ятиме. І винищить він сильних і наро́д святих.

25 А через свою мудрість буде мати у́спіх, ома́на буде в його руці, і він звели́читься в своє́му серці. І в часі миру він понищить багатьо́х, і повстане на Влади́ку над владиками, але без руки буде зла́маний.

26 А видіння вечора та ра́нку, про яке було сказано, це правда, та ти сховай це видіння, бо воно відно́ситься на далекі часи́.

27 А я, Даниїл, знемігся й заслаб на кілька днів. І встав я, і робив царе́ву працю, і остовпі́в з того видіння, але ніхто того не завва́жив.“

Книга пророка Даниила

Глава 8

Даниїл

Розділ 8

1 Шел третий год правления царя Валтасара, и было мне, Даниилу, еще одно видение после того, что я видел прежде.

1 За третього року царюва́ння царя Валтаса́ра з'явилося мені, Даниїлові, видіння по то́му, що з'явилося мені перше.

2 В этом видении я увидел себя в крепости Сузы, в области Эламской, у реки Улай.

2 І бачив я в видінні, — і сталося в моєму видінні, а я був у тверди́ні Шушані, що в окрузі Еламі, і бачив я в видінні, ніби я був над потоком Ула́й.

3 Осмотревшись, я заметил: стоит на берегу двурогий баран; рога у него были высокие, причем один выше другого, и тот, который выше, вырос позже.

3 І звів я очі свої та й побачив, аж ось один бара́н стоїть перед потоком, і в нього два ро́ги. А оби́два ці роги високі, і один вищий від другого, а той вищий виріс наостанку.

4 Видел я, что этот баран бодал своими рогами всё, что было от него к западу, северу и югу. Ни одно животное не могло справиться с ним, и не было от него никакого спасения. Творил он что хотел и гордился своей силой.

4 Я бачив барана́, що колов на за́хід, і на пі́вніч, і на пі́вдень, і жоден звір не міг стати проти нього, і не було ніко́го, хто б урятував від його руки. І він робив за своїм уподо́банням, і став величний.

5 Пока я раздумывал над увиденным, неожиданно с запада появился козел; он несся через всю землю, не касаясь ее; у него между глазами был весьма приметный рог.

5 І я придивлявся, аж ось козел з кіз прихо́дить із за́ходу по поверхні всієї землі, і не дотикається до землі. А той козел мав подобу рога між своїми очима.

6 Козел устремился к двурогому барану, которого я заметил на берегу, и бежал к нему исполненный сильной ярости.

6 І прийшов він до того барана́, що мав ті два ро́ги, якого я бачив, що стояв перед потоком, і помча́в на нього в лютості своєї сили.

7 Видел я, как он приближался к барану, как свирепел на пути к нему и как, ударив его, сломал ему оба рога. Не устоял баран перед ним: козел повалил и растоптал его, и некому было его спасти.

7 І я бачив його, що він добіг аж до барана́, і роз'яри́вся на нього, та й ударив того барана́, і зламав йому ті два ро́ги, а в барана́ не було сили стати проти нього. І той кинув його на землю, і потоптав його, і не було ніко́го, хто б ви́рятував барана́ від його руки.

8 Козел же гордился своею силой более прежнего, но на вершине могущества его большой рог сломался, а вместо него выросли четыре весьма приметных рога, обращенные к четырем ветрам небесным.

8 А козел з кіз став аж надто великий. А коли він зміцни́вся, то був зла́маний той великий ріг, а замість нього виросли чотири подо́би рога на чотири вітри́ неба.

9 От одного из них вышел еще один рог; маленький, он очень сильно разросся, простершись на юг, на восток и к Прекрасной Земле.

9 А з одно́го з них вийшов один мали́й ріг, і з мало́го став ду́же великий до пі́вдня, і до схо́ду, і до Пишно́ти.

10 Дотянулся он даже до воинства небесного и, сбросив часть этого воинства и звезд на землю, попрал их.

10 І він побільши́вся аж до ві́йська небесного, і скинув на землю декого з ві́йська, із зір, і потопта́в їх.

11 Держался он высокомерно и, противопоставив себя Предводителю того воинства, лишил Его ежедневных жертвоприношений и разрушил само Святилище Его.

11 І він побільши́вся аж до Вождя́ того ві́йська, і від Нього була́ віднята стала жертва, і покинене місце святині Його.

12 И воинство и ежедневное жертвоприношение были отданы ему из-за отступничества, и он повергал наземь истину и в том преуспевал.

12 І буде ві́ддане йому ві́йсько враз із щоденною службою через гріхи́, і він кине правду на землю, і зробить, і матиме у́спіх.

13 Потом я услышал речь одного святого, а другой святой у него спросил: «До каких пор будет длиться то, что явлено в видении — о ежедневном жертвоприношении, преступлении, несущем с собой запустение, и попрании Святилища и воинства?»

13 І почув я одно́го святого, що говорив. А інший святий сказав до того́, що говорив: „Аж до́ки це видіння про сталу жертву та про нищівни́й гріх, до́ки святиня й ві́йсько ві́ддані на топта́ння?“

14 Тот ответил: «Пройдет две тысячи триста вечеров и утр — и тогда Святилище будет очищено».

14 І відказав він мені: „Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорі-вранків, — тоді буде ви́знана очи́щеною святиня“.

15 Когда я, Даниил, увидел это видение и пытался понять его, предстал передо мной некто, похожий на человека;

15 І сталося, коли я, Даниїл, бачив те видіння, і шукав зна́чення його, ось став передо мною ніби муж.

16 и тут же я услышал над водами Улая человеческий голос, обращенный к нему: «Гавриил! Объясни ему то, что он увидел».

16 І почув я поміж берегами Ула́ю лю́дський голос, що кликнув і сказав: „Гавриїле, виясни йому це виді́ння!“

17 Тот, кого он назвал Гавриилом, направился ко мне. При его приближении я в страхе пал ниц. «Человек, — сказал Гавриил, — тебе надо понять, что видение это о времени последнем».

17 І він прийшов туди, де я стояв, а коли він прийшов, я настра́шився й упав на обличчя своє. І сказав він мені: „Зрозумій, сину лю́дський, бо на час кінця це видіння!“

18 Когда он говорил со мной, я, потрясенный откровением, лежал ниц на земле, но он коснулся меня и поставил на ноги.

18 А коли він говорив зо мною, я зомлів, і припав своїм обличчям до землі, але він діткну́вся до мене, і поставив мене на моєму місці,

19 И он сказал мне: «Послушай, я поведаю тебе о том, что произойдет в последние дни — дни гнева, ибо видение твое относится к определенному Богом времени — времени конца.

19 та й сказав: „Ось я об'являю тобі, що́ буде в кінці́ гніву, бо на кінець призна́ченого ча́су це видіння.

20 Два рога барана, которого ты видел, — это цари мидийский и персидский.

20 Той баран, якого ти бачив, що мав ті два ро́ги, — це царі мі́дян та пе́рсів.

21 Козел же представляет царя Греции, а большой рог, что между его глазами, — это первый греческий царь.

21 А козел, той волоха́тий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар.

22 Ты видел, что рог тот сломался, а на его месте поднялись четыре других; это означает, что произойдут от того народа четыре царства, но будут они не столь могущественны, как прежнее.

22 А той зла́маний ріг, і що стали на його місці чотири, — це чотири царства постануть із цього наро́ду, але вже не в його силі.

23 В последние дни тех царств, когда отступники переполнят меру беззаконий своих, восстанет царь свирепый и искусный в коварстве.

23 А в кінці їхнього царства, коли покінча́ть своє ті грішники, постане цар наха́бний та вправний у пі́дступах.

24 Достигнет он могущества, но не своей силой. Он навлечет неслыханные бедствия и в злодеяниях своих преуспеет; станет он уничтожать людей сильных и народ святой.

24 І зміцніє його сила, але не його власною силою, і дивно ви́нищить він, і буде мати у́спіх, і ді́ятиме. І винищить він сильних і наро́д святих.

25 Обладая умом изощренным, он преуспеет в обмане, много возомнит о себе и погубит многих, застигнув врасплох. Восстанет он и на Владыку владык, но в конце концов будет сокрушен — но не силой человеческой.

25 А через свою мудрість буде мати у́спіх, ома́на буде в його руці, і він звели́читься в своє́му серці. І в часі миру він понищить багатьо́х, і повстане на Влади́ку над владиками, але без руки буде зла́маний.

26 Это ниспосланное тебе откровение о вечерах и утрах истинно. Но ты держи его в тайне, ибо оно относится к дням далеким».

26 А видіння вечора та ра́нку, про яке було сказано, це правда, та ти сховай це видіння, бо воно відно́ситься на далекі часи́.

27 После этого я, Даниил, настолько изнемог, что несколько дней пролежал больной. Потом я встал и продолжал по-прежнему служить царю, но был в ужасе от этого откровения и не находил объяснения увиденному.

27 А я, Даниїл, знемігся й заслаб на кілька днів. І встав я, і робив царе́ву працю, і остовпі́в з того видіння, але ніхто того не завва́жив.“