Книга Иова

Глава 39

1 Знаешь ли ты срок, когда горные козы приносят козлят? Смотрел ли ты за тем, как рождают лани?

2 Разве ты определил, сколько месяцев им вынашивать? Тебе ведомо, когда им рождать,

3 как им устроиться, чтобы детенышей родить и разрешиться от бремени?

4 Крепнут их отпрыски, вырастают на воле, уходят и более к ним не возвратятся.

5 Кто даровал волю дикому ослу, кто от пут избавил это дикое животное?

6 Я назначил ему жить в пустыне, обитать на солончаках.

7 Презирает он суету городскую и криков погонщика не слышит.

8 В горах высматривает себе пропитание, каждую травинку отыскивает.

9 Пожелает ли тебе служить дикий буйвол, ночевать у тебя в стойле?

10 Разве удержишь его при бороне веревкой, разве станет боронить он долину, следуя за тобой послушно?

11 Сможешь ли на великую силу его опереться, взвалить на него свою работу?

12 Доверишь ли ему зерно твое отвезти, на гумне твоем сложить?

13 Самка страуса шумно бьет крылом, да разве сравнить его с перьями и крылами аиста?

14 Откладывает она на земле яйца и в горячей пыли оставляет греться,

15 забывая, что растоптать их могут, что дикий зверь их раздавит.

16 К птенцам своим она жестока, словно они ей чужие, не страшно ей, что все заботы ее были впустую,

17 потому что обделил ее Бог мудростью, разума ей не дал.

18 Но когда поднимется она и помчитсяпосрамит коня с его всадником.

19 Или ты даровал мощь коню, облек шею его гривой?

20 Сможешь ли испугать его, словно саранчу? Величавый храп его ужасен!

21 Копытом он взметывает пыль, радуется силе, бежит навстречу битве!

22 Над опасностью он смеется, ничего не боится, перед мечом не отступит.

23 Колчан на нем стучит, блещут копье и дротик.

24 Дрожа от нетерпения, поглощает пространство, не удержишь его при зове рога.

25 Заслышав рог, ржет нетерпеливо, сраженье издалека чует, крики вождей и клич боевой.

26 По твоему ли промыслу ястреб парит в небе, крылья свои простирает к югу?

27 По твоему ли веленью орел в небо взмывает, на высоком месте гнездо себе вьет?

28 На скалах он живет, там ночует, на откосе скалы неприступной,

29 оттуда высматривает пищу, зорко око его.

30 Его птенцы питаются кровью, и где мертвечина — там и он».

31 И сказал ГОСПОДЬ в ответ Иову:

32 «Отступится ли тот, кто прекословит Всесильному? Пусть обличающий Бога ответит!»

33 И ответил ГОСПОДУ Иов и сказал:

34 «Взгляни: ничтожен я! Что я могу сказать в ответ Тебе? Рот свой рукой прикрываю!

35 Однажды говорил я, но уже не буду возражать, даже дважды, но больше не стану».

Йов

Розділ 39

1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,

3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?

4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.

5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,

6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.

8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?

10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?

11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?

12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?

14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,

15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.

16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,

17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!

19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?

20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!

21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,

22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,

23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!

24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.

26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?

27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?

28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,

30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.

31

32

33

34

35

Книга Иова

Глава 39

Йов

Розділ 39

1 Знаешь ли ты срок, когда горные козы приносят козлят? Смотрел ли ты за тем, как рождают лани?

1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

2 Разве ты определил, сколько месяцев им вынашивать? Тебе ведомо, когда им рождать,

2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,

3 как им устроиться, чтобы детенышей родить и разрешиться от бремени?

3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?

4 Крепнут их отпрыски, вырастают на воле, уходят и более к ним не возвратятся.

4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.

5 Кто даровал волю дикому ослу, кто от пут избавил это дикое животное?

5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,

6 Я назначил ему жить в пустыне, обитать на солончаках.

6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

7 Презирает он суету городскую и криков погонщика не слышит.

7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.

8 В горах высматривает себе пропитание, каждую травинку отыскивает.

8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 Пожелает ли тебе служить дикий буйвол, ночевать у тебя в стойле?

9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?

10 Разве удержишь его при бороне веревкой, разве станет боронить он долину, следуя за тобой послушно?

10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?

11 Сможешь ли на великую силу его опереться, взвалить на него свою работу?

11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?

12 Доверишь ли ему зерно твое отвезти, на гумне твоем сложить?

12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 Самка страуса шумно бьет крылом, да разве сравнить его с перьями и крылами аиста?

13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?

14 Откладывает она на земле яйца и в горячей пыли оставляет греться,

14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,

15 забывая, что растоптать их могут, что дикий зверь их раздавит.

15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.

16 К птенцам своим она жестока, словно они ей чужие, не страшно ей, что все заботы ее были впустую,

16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,

17 потому что обделил ее Бог мудростью, разума ей не дал.

17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 Но когда поднимется она и помчитсяпосрамит коня с его всадником.

18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!

19 Или ты даровал мощь коню, облек шею его гривой?

19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?

20 Сможешь ли испугать его, словно саранчу? Величавый храп его ужасен!

20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!

21 Копытом он взметывает пыль, радуется силе, бежит навстречу битве!

21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,

22 Над опасностью он смеется, ничего не боится, перед мечом не отступит.

22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,

23 Колчан на нем стучит, блещут копье и дротик.

23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!

24 Дрожа от нетерпения, поглощает пространство, не удержишь его при зове рога.

24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25 Заслышав рог, ржет нетерпеливо, сраженье издалека чует, крики вождей и клич боевой.

25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.

26 По твоему ли промыслу ястреб парит в небе, крылья свои простирает к югу?

26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?

27 По твоему ли веленью орел в небо взмывает, на высоком месте гнездо себе вьет?

27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?

28 На скалах он живет, там ночует, на откосе скалы неприступной,

28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

29 оттуда высматривает пищу, зорко око его.

29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,

30 Его птенцы питаются кровью, и где мертвечина — там и он».

30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.

31 И сказал ГОСПОДЬ в ответ Иову:

31

32 «Отступится ли тот, кто прекословит Всесильному? Пусть обличающий Бога ответит!»

32

33 И ответил ГОСПОДУ Иов и сказал:

33

34 «Взгляни: ничтожен я! Что я могу сказать в ответ Тебе? Рот свой рукой прикрываю!

34

35 Однажды говорил я, но уже не буду возражать, даже дважды, но больше не стану».

35