Книга пророка МалахииГлава 2 |
|
1 |
|
2 «Если не послушаетесь, если не станете болеть о том, чтобы имя Мое прославлялось, — говорит ГОСПОДЬ Воинств, — пошлю Я на вас проклятие и благословения ваши тоже в проклятия обращу. Да Я уже и сделал это, ведь сказанное вам вы не принимаете близко к сердцу. |
|
3 Потому обуздывать буду потомков ваших, а по вашим лицам размажу помет — помет ваших праздничных жертв, и вынесут вас прочь вместе с ним. |
|
4 |
|
5 Мой Завет с ним — это жизнь и мир, которые Я дал ему, чтобы вызвать в нем почтение; и он чтил Меня, перед именем Моим благоговел. |
|
6 На устах у него были наставления верные, слово худое не срывалось с языка его, в мире и правоте проходила жизнь его предо Мной, и многих он отвращал от греха». |
|
7 Ведь люди полагаются на слова священника, слышать хотят наставление из уст его, он — вестник ГОСПОДА Воинств. |
|
8 «Но вы сбились с пути и своим толкованием закона многих к греху подтолкнули. Извратили Завет Мой, Союз с Левием, — говорит ГОСПОДЬ Воинств! — |
|
9 Вот Я и изобличил вас пред всеми, презирать вас стали люди и ставить ни во что, раз пренебрегаете вы Моими путями и в толковании закона пристрастны!» |
|
10 |
|
11 Неверен Иуда, мерзость творится и в Израиле, и в Иерусалиме: осквернил Иуда Святилище, которое любит ГОСПОДЬ, взял в жены дочь бога земли чужой. |
|
12 Да удалит ГОСПОДЬ из шатров Иакова всякого поступающего так, кем бы он ни был, даже если он жертву ГОСПОДУ Воинств приносил. |
|
13 |
|
14 Спросите вы: «Почему?» Да потому, что ГОСПОДЬ был свидетелем меж тобой и женой юности твоей, которой ты изменил, а ведь она подруга тебе и законная жена твоя. |
|
15 Не единый ли Бог создал нас сопричастными Духу Его? И чего желает Сей Единый? Не потомства ли от Бога? Потому дух свой берегите и жене юности своей не изменяйте. |
|
16 «Не терплю разводов, — говорит ГОСПОДЬ Бог Израилев, — и когда покров, под который жена была принята, в насилие над ней превращаете, — говорит ГОСПОДЬ Воинств. — Берегите дух ваш, не изменяйте!» |
|
17 |
МалахiїРозділ 2 |
|
1 |
|
2 Якщо ви не послу́хаєтесь, і не покладе́те на серце собі, щоб Іме́нню Моєму давати хвалу́, — говорить Госпо́дь Савао́т, — то пошлю Я прокля́ття на вас, і прокляну́ благословення ваші, і вже проклина́ю, бо ви не бере́те до серця цього́! |
|
3 Ось Я обітну́ вам раме́но, і розпоро́шу нечистість на ваших обли́ччях, нечистість свят ваших, і до неї вас ви́несуть. |
|
4 І пізнаєте ви, що Я заповідь вам цю послав, щоб був заповіт Мій з Леві́єм, каже Госпо́дь Савао́т. |
|
5 Заповіт Мій з ним був для життя та для миру, і Я дав йому страх, і він налякався Мене, та боя́всь перед Іме́нням Моїм. |
|
6 Закон правди в уста́х його був, і не знайшла́сь на губа́х його кривда, — у мирі й просто́ті ходив він зо Мною, і багато-кого́ відверну́в від вини. |
|
7 Бо у́ста священикові знання́ стережу́ть та Зако́на шукають із уст його, бо він ангол Господа Саваота. |
|
8 А ви відхили́лись з дороги, вчини́ли таке, що багато спіткну́лись в Зако́ні, Леві́євого заповіта пони́щили, говорить Госпо́дь Савао́т. |
|
9 Тому́ то і Я вас зробив пого́рджуваними й низьки́ми для всього наро́ду, бо не стереже́те доріг Моїх ви, та не безсторо́нні в Зако́ні. |
|
10 Чи Оте́ць нам усім не оди́н? Хіба Бог не один нас створи́в? Чому́ ж один о́дного зраджуємо ми, щоб нам зневажа́ти запові́т батькі́в наших? |
|
11 |
|
12 Нехай Господь ви́губить кожного, хто́ таке робить, того, хто чува́є та відповідає з наме́тів Якова, і хто да́р прино́сить Господу Саваоту. |
|
13 І робите й друге таке: Господнього же́ртівника ви слізьми́ покриваєте, плаче́м та стогна́нням, бо до да́рів уже Він не зве́рнеться більше, і милої жертви з рук ваших не ві́зьме. |
|
14 А ви ще й говорите: „За́що?“ — За те, що засві́дчив Господь між тобою й жоною юна́цтва твого́, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя по́друга, і дружи́на умо́ви твоєї! |
|
15 Хіба Бог не один нас учинив? І за́лишок духу — Його́. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому́ свого духа пильну́йте, і дружи́ну юна́цтва свойо́го не зраджуйте! |
|
16 Бо нена́виджу ро́звід, — говорить Госпо́дь, Бог Ізраїлів, — і того, хто вкриває наси́льством одежу свою, промовляє Госпо́дь Савао́т. Тому́ свого духа пильнуйте, — і не зраджу́йте! |
|
17 Словами своїми ви мучите Господа, та й пита́єте ще: „Чим ми мучимо?“ — Гово́ренням вашим: „Кожен, хто чинить ли́хе, той добрий у Господніх оча́х, і Він у них уподо́бання має“, або: „Де Бог правосу́ддя?“ |
Книга пророка МалахииГлава 2 |
МалахiїРозділ 2 |
|
1 |
1 |
|
2 «Если не послушаетесь, если не станете болеть о том, чтобы имя Мое прославлялось, — говорит ГОСПОДЬ Воинств, — пошлю Я на вас проклятие и благословения ваши тоже в проклятия обращу. Да Я уже и сделал это, ведь сказанное вам вы не принимаете близко к сердцу. |
2 Якщо ви не послу́хаєтесь, і не покладе́те на серце собі, щоб Іме́нню Моєму давати хвалу́, — говорить Госпо́дь Савао́т, — то пошлю Я прокля́ття на вас, і прокляну́ благословення ваші, і вже проклина́ю, бо ви не бере́те до серця цього́! |
|
3 Потому обуздывать буду потомков ваших, а по вашим лицам размажу помет — помет ваших праздничных жертв, и вынесут вас прочь вместе с ним. |
3 Ось Я обітну́ вам раме́но, і розпоро́шу нечистість на ваших обли́ччях, нечистість свят ваших, і до неї вас ви́несуть. |
|
4 |
4 І пізнаєте ви, що Я заповідь вам цю послав, щоб був заповіт Мій з Леві́єм, каже Госпо́дь Савао́т. |
|
5 Мой Завет с ним — это жизнь и мир, которые Я дал ему, чтобы вызвать в нем почтение; и он чтил Меня, перед именем Моим благоговел. |
5 Заповіт Мій з ним був для життя та для миру, і Я дав йому страх, і він налякався Мене, та боя́всь перед Іме́нням Моїм. |
|
6 На устах у него были наставления верные, слово худое не срывалось с языка его, в мире и правоте проходила жизнь его предо Мной, и многих он отвращал от греха». |
6 Закон правди в уста́х його був, і не знайшла́сь на губа́х його кривда, — у мирі й просто́ті ходив він зо Мною, і багато-кого́ відверну́в від вини. |
|
7 Ведь люди полагаются на слова священника, слышать хотят наставление из уст его, он — вестник ГОСПОДА Воинств. |
7 Бо у́ста священикові знання́ стережу́ть та Зако́на шукають із уст його, бо він ангол Господа Саваота. |
|
8 «Но вы сбились с пути и своим толкованием закона многих к греху подтолкнули. Извратили Завет Мой, Союз с Левием, — говорит ГОСПОДЬ Воинств! — |
8 А ви відхили́лись з дороги, вчини́ли таке, що багато спіткну́лись в Зако́ні, Леві́євого заповіта пони́щили, говорить Госпо́дь Савао́т. |
|
9 Вот Я и изобличил вас пред всеми, презирать вас стали люди и ставить ни во что, раз пренебрегаете вы Моими путями и в толковании закона пристрастны!» |
9 Тому́ то і Я вас зробив пого́рджуваними й низьки́ми для всього наро́ду, бо не стереже́те доріг Моїх ви, та не безсторо́нні в Зако́ні. |
|
10 |
10 Чи Оте́ць нам усім не оди́н? Хіба Бог не один нас створи́в? Чому́ ж один о́дного зраджуємо ми, щоб нам зневажа́ти запові́т батькі́в наших? |
|
11 Неверен Иуда, мерзость творится и в Израиле, и в Иерусалиме: осквернил Иуда Святилище, которое любит ГОСПОДЬ, взял в жены дочь бога земли чужой. |
11 |
|
12 Да удалит ГОСПОДЬ из шатров Иакова всякого поступающего так, кем бы он ни был, даже если он жертву ГОСПОДУ Воинств приносил. |
12 Нехай Господь ви́губить кожного, хто́ таке робить, того, хто чува́є та відповідає з наме́тів Якова, і хто да́р прино́сить Господу Саваоту. |
|
13 |
13 І робите й друге таке: Господнього же́ртівника ви слізьми́ покриваєте, плаче́м та стогна́нням, бо до да́рів уже Він не зве́рнеться більше, і милої жертви з рук ваших не ві́зьме. |
|
14 Спросите вы: «Почему?» Да потому, что ГОСПОДЬ был свидетелем меж тобой и женой юности твоей, которой ты изменил, а ведь она подруга тебе и законная жена твоя. |
14 А ви ще й говорите: „За́що?“ — За те, що засві́дчив Господь між тобою й жоною юна́цтва твого́, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя по́друга, і дружи́на умо́ви твоєї! |
|
15 Не единый ли Бог создал нас сопричастными Духу Его? И чего желает Сей Единый? Не потомства ли от Бога? Потому дух свой берегите и жене юности своей не изменяйте. |
15 Хіба Бог не один нас учинив? І за́лишок духу — Його́. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому́ свого духа пильну́йте, і дружи́ну юна́цтва свойо́го не зраджуйте! |
|
16 «Не терплю разводов, — говорит ГОСПОДЬ Бог Израилев, — и когда покров, под который жена была принята, в насилие над ней превращаете, — говорит ГОСПОДЬ Воинств. — Берегите дух ваш, не изменяйте!» |
16 Бо нена́виджу ро́звід, — говорить Госпо́дь, Бог Ізраїлів, — і того, хто вкриває наси́льством одежу свою, промовляє Госпо́дь Савао́т. Тому́ свого духа пильнуйте, — і не зраджу́йте! |
|
17 |
17 Словами своїми ви мучите Господа, та й пита́єте ще: „Чим ми мучимо?“ — Гово́ренням вашим: „Кожен, хто чинить ли́хе, той добрий у Господніх оча́х, і Він у них уподо́бання має“, або: „Де Бог правосу́ддя?“ |