Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 33

1 Когда же Иаков посмотрел вдаль и увидел, что навстречу ему идет Исав и с ним — четыреста человек, он велел детям идти рядом с их матерями: Лией, Рахилью и его двумя женами-рабынями,

2 причем поставил рабынь и детей их первыми, Лию и детей ее — за ними, а Рахиль и Иосифа — позади всех.

3 Сам же он вышел вперед и семь раз поклонился до земли, пока не подошел к брату своему.

4 Но Исав побежал ему навстречу, обнял Иакова и, прижав к груди, целовал его; и плакали оба.

5 А когда Исав увидел женщин и детей, он спросил: «Кто это с тобой?» «Дети, которых Бог по милости Своей даровал рабу твоему», — ответил Иаков.

6 Подошли тогда рабыни со своими детьми и поклонились Исаву;

7 следом подошла и поклонилась Лия со своими детьми, и последними это сделали Иосиф и Рахиль.

8 «По дороге я встретил множество людей и скота. Что это значит?» — спросил тогда Исав. «Я надеялся снискать твое благоволение, господин мой», — ответил Иаков.

9 «У меня всего довольно, брат мой, — возразил Исав, — пусть твое у тебя и останется».

10 «О нет! — настаивал Иаков. — Если благоволишь мне, прими сей дар от меня! Ведь когда лицо твое я увидел, я словно Божий лик увидел: ты так добр ко мне!

11 То, что передано тебе, пожалуйста, прими как дар! Бог щедрою рукой одарил меня, и у меня есть всё». Так он упрашивал Исава, пока тот не согласился.

12 После того Исав сказал: «Отправимся в путь, и я со своими людьми пойду впереди».

13 «Ты сам видишь, господин мой, — ответил Иаков, — что дети еще слабы. Заботят меня и дойные коровы, и овцы с их приплодом: если гнать их быстро хотя бы один день — падут все.

14 Пусть бы господин мой шел, не задерживаясь из-за меня, раба своего. А я пойду неспешно, как идет скот, который предо мною, и как идут дети, и приду к господину моему в Сеир».

15 «Так я, по крайней мере, оставлю кого-то из людей своих сопровождать тебя», — предложил Исав. «Есть ли нужда в том, чтобы еще и такую любезность оказал мне мой господин?» — ответил на это Иаков.

16 В тот же день Исав отправился в обратный путь, в Сеир,

17 а Иаков пошел в Суккот. Там он построил себе дом и сделал крытые загоны для скота своего (потому и назвали это место Суккот).

18 Покинув Паддан-Арам, Иаков благополучно дошел до города Шехема, что в Ханаане, и устроил свою стоянку недалеко от города.

19 У сыновей Хамора, Шехемова отца, он купил за сто монет участок земли, на котором и разбил свой шатер.

20 Там поставил он жертвенник и назвал его Эль-Элохе-Исраэль.

Буття

Розділ 33

1 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обо́х невільниць своїх.

2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми.

3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.

4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.

5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“.

6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.

7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися.

8 І сказав Ісав: „А що це за ці́лий табір той, що я спіткав?“ А той відказав: „Щоб знайти милість в очах мого пана“.

9 А Ісав сказав: „Я маю багато, мій брате, — твоє нехай бу́де тобі“.

10 А Яків сказав: „Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.

11 Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв.

12 І промовив Ісав: „Рушаймо й ходім, а я піду́ обік те́бе“.

13 А той відказав: „Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.

14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду́ поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду́ до пана свого до Сеїру“.

15 І промовив Ісав: „Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той відказав: „Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?“

16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.

17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені́, тому назвав ім'я́ тому місцю: Сукко́т.

18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Кра́ї ханаанському, і розта́борився перед містом.

19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібнякі́в.

20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.

Бытие Глава 33	Буття Розділ 33
1 Когда же Иаков посмотрел вдаль и увидел, что навстречу ему идет Исав и с ним — четыреста человек, он велел детям идти рядом с их матерями: Лией, Рахилью и его двумя женами-рабынями,	1 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обо́х невільниць своїх.
2 причем поставил рабынь и детей их первыми, Лию и детей ее — за ними, а Рахиль и Иосифа — позади всех.	2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми.
3 Сам же он вышел вперед и семь раз поклонился до земли, пока не подошел к брату своему.	3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.
4 Но Исав побежал ему навстречу, обнял Иакова и, прижав к груди, целовал его; и плакали оба.	4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.
5 А когда Исав увидел женщин и детей, он спросил: «Кто это с тобой?» «Дети, которых Бог по милости Своей даровал рабу твоему», — ответил Иаков.	5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“.
6 Подошли тогда рабыни со своими детьми и поклонились Исаву;	6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.
7 следом подошла и поклонилась Лия со своими детьми, и последними это сделали Иосиф и Рахиль.	7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися.
8 «По дороге я встретил множество людей и скота. Что это значит?» — спросил тогда Исав. «Я надеялся снискать твое благоволение, господин мой», — ответил Иаков.	8 І сказав Ісав: „А що це за ці́лий табір той, що я спіткав?“ А той відказав: „Щоб знайти милість в очах мого пана“.
9 «У меня всего довольно, брат мой, — возразил Исав, — пусть твое у тебя и останется».	9 А Ісав сказав: „Я маю багато, мій брате, — твоє нехай бу́де тобі“.
10 «О нет! — настаивал Иаков. — Если благоволишь мне, прими сей дар от меня! Ведь когда лицо твое я увидел, я словно Божий лик увидел: ты так добр ко мне!	10 А Яків сказав: „Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.
11 То, что передано тебе, пожалуйста, прими как дар! Бог щедрою рукой одарил меня, и у меня есть всё». Так он упрашивал Исава, пока тот не согласился.	11 Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв.
12 После того Исав сказал: «Отправимся в путь, и я со своими людьми пойду впереди».	12 І промовив Ісав: „Рушаймо й ходім, а я піду́ обік те́бе“.
13 «Ты сам видишь, господин мой, — ответил Иаков, — что дети еще слабы. Заботят меня и дойные коровы, и овцы с их приплодом: если гнать их быстро хотя бы один день — падут все.	13 А той відказав: „Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.
14 Пусть бы господин мой шел, не задерживаясь из-за меня, раба своего. А я пойду неспешно, как идет скот, который предо мною, и как идут дети, и приду к господину моему в Сеир».	14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду́ поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду́ до пана свого до Сеїру“.
15 «Так я, по крайней мере, оставлю кого-то из людей своих сопровождать тебя», — предложил Исав. «Есть ли нужда в том, чтобы еще и такую любезность оказал мне мой господин?» — ответил на это Иаков.	15 І промовив Ісав: „Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той відказав: „Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?“
16 В тот же день Исав отправился в обратный путь, в Сеир,	16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.
17 а Иаков пошел в Суккот. Там он построил себе дом и сделал крытые загоны для скота своего (потому и назвали это место Суккот).	17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені́, тому назвав ім'я́ тому місцю: Сукко́т.
18 Покинув Паддан-Арам, Иаков благополучно дошел до города Шехема, что в Ханаане, и устроил свою стоянку недалеко от города.	18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Кра́ї ханаанському, і розта́борився перед містом.
19 У сыновей Хамора, Шехемова отца, он купил за сто монет участок земли, на котором и разбил свой шатер.	19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібнякі́в.
20 Там поставил он жертвенник и назвал его Эль-Элохе-Исраэль.	20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 33

Буття

Розділ 33

Бытие

Глава 33

Буття

Розділ 33

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 33

Буття

Розділ 33

Бытие

Глава 33

Буття

Розділ 33

Ветхий
завет

Новый
завет