CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Быт. 39
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Бытие

Глава 39

1 Измаильтяне привели Иосифа в Египет. Купил его у них один египтянин по имени Потифар, сановник фараона, начальник дворцовой стражи.

2 ГОСПОДЬ был с Иосифом и помог ему проявить себя достойным образом, так что хозяин-египтянин оставил его жить в своем доме.

3 И видел хозяин, что ГОСПОДЬ с Иосифом и что поэтому в руках его всё спорилось и ладилось.

4 Так Иосиф заслужил расположение Потифара и стал его личным слугой. Вскоре тот доверил Иосифу управлять всем домом своим и поручил ему смотреть за всем своим имуществом.

5 С того самого времени, как Потифар поставил его над домом своим и над всем, что у него было, ГОСПОДЬ даровал всякое благополучие дому египтянина — и всё это благодаря Иосифу. Благословение ГОСПОДНЕ пребывало на всем, что было у него — и в доме, и в поле.

6 А потому всё, чем владел Потифар, он поручил заботам Иосифа, и единственное, о чем ему оставалось думать, — это лишь о трапезах своих. Иосиф был стройным и красивым юношей.

7 И не много прошло времени, как жена хозяина начала с вожделением смотреть на него, она сказала ему: «Ложись со мной».

8 Но Иосиф противостал ей. «Подумай! — говорил он жене господина. — С тех пор как я здесь, моему господину ни о чем в доме не приходится заботиться, и всё, что есть у него, он доверил мне.

9 Со мной он на равных, и здесь всё, кроме тебя, сделал он для меня доступным, но ты — его жена. Как же могу я совершить столь великое зло? Это же грех перед Богом!»

10 Хоть и уговаривала она Иосифа изо дня в день, к ее приглашению лечь с ней или провести с ней время он оставался глух.

11 А однажды случилось Иосифу войти в дом Потифара по делу, когда никого из слуг в доме не было,

12 она воспользовалась этим, схватила его за одежду и потребовала: «Ложись со мной!» Но Иосиф, оставив свою одежду у нее в руках, бросился к двери и выбежал вон.

13 Как только жена Потифара увидела, что Иосиф выбежал из дома, оставив в ее руках свою одежду,

14 она тут же позвала слуг и сказала: «Вы только посмотрите! Мой муж привел к нам еврея, чтобы тот унижал и оскорблял нас. Он вошел сюда и пытался обесчестить меня. Благо я закричала что было сил.

15 А он, как только услышал мой крик и визг, тут же бросил свою одежду и убежал».

16 Она держала у себя одежду Иосифа, пока не вернулся домой его господин;

17 и ему повторила она свой рассказ: «Тот раб-еврей, которого ты привел к нам, пришел ко мне, чтобы надругаться надо мной.

18 Но я подняла крик и визг, и он, бросив свою одежду, убежал».

19 Господин Иосифа, услышав слова жены о том, как его раб обошелся с ней, пришел в ярость.

20 Он велел схватить его и заточить в ту крепость, где содержались узники царя. Когда Иосиф оказался в тюрьме,

21 ГОСПОДЬ и там был с ним и по любви Своей неизменной помог ему завоевать особое расположение начальника тюрьмы.

22 Тот вверил Иосифу всех узников, и он руководил всей их работой.

23 Начальник тюрьмы мог не беспокоиться о том, что было доверено Иосифу, ибо ГОСПОДЬ был с ним, и всякому делу, за которое брался Иосиф, ГОСПОДЬ даровал успех.

Буття

Розділ 39

1 А Йо́сип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфа́р, царедворець фараонів, начальник царсько́ї сторожі, муж єги́птянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди.

2 І був Госпо́дь з Йо́сипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробува́в він у домі свого пана єги́птянина.

3 І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Госпо́дь щастить у руці його.

4 І Йо́сип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призна́чив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.

5 І сталося, — відко́ли він призна́чив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благослове́ння Господнє в усьому, що він мав, — у домі й на полі.

6 І він позоставив усе, що мав, у руці Йо́сиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йо́сип був гарного стану та вродливого вигляду.

7 І сталося по тих пригодах, і звела́ свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: „Ляж зо мною!“

8 А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: „Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.

9 Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, — бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?“

10 І сталося, що вона день-у-день говорила Йо́сипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.

11 І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було́ нікого з людей дому.

12 І схопи́ла вона його за одежу його, кажучи: „Лягай же зо мною!“ А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.

13 І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,

14 то покликала людей свого дому, та й сказала їм, говорячи: „Дивіться, — він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом.

15 І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір.

16 І я поклала його одежу при собі аж до прихо́ду пана його до свого дому“.

17 І вона переказала йому цими словами, говорячи: „До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.

18 І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір“.

19 І сталося, як почув пан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: „Отакі то речі вчинив мені твій раб“, то запалився гнів його.

20 І взяв його Йо́сипів пан, та й віддав його до дому в'язни́чного, до місця, де були ув'я́знені царські́ в'язні. І пробува́в він там у тім домі в'язничнім.

21 А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в'язничного дому.

22 І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа всіх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що́ там робили, робив він.

23 Начальник в'язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, і що́ він робив, щастив йому Господь.

Бытие

Глава 39

Буття

Розділ 39

1 Измаильтяне привели Иосифа в Египет. Купил его у них один египтянин по имени Потифар, сановник фараона, начальник дворцовой стражи.

1 А Йо́сип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфа́р, царедворець фараонів, начальник царсько́ї сторожі, муж єги́птянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди.

2 ГОСПОДЬ был с Иосифом и помог ему проявить себя достойным образом, так что хозяин-египтянин оставил его жить в своем доме.

2 І був Госпо́дь з Йо́сипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробува́в він у домі свого пана єги́птянина.

3 И видел хозяин, что ГОСПОДЬ с Иосифом и что поэтому в руках его всё спорилось и ладилось.

3 І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Госпо́дь щастить у руці його.

4 Так Иосиф заслужил расположение Потифара и стал его личным слугой. Вскоре тот доверил Иосифу управлять всем домом своим и поручил ему смотреть за всем своим имуществом.

4 І Йо́сип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призна́чив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.

5 С того самого времени, как Потифар поставил его над домом своим и над всем, что у него было, ГОСПОДЬ даровал всякое благополучие дому египтянина — и всё это благодаря Иосифу. Благословение ГОСПОДНЕ пребывало на всем, что было у него — и в доме, и в поле.

5 І сталося, — відко́ли він призна́чив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благослове́ння Господнє в усьому, що він мав, — у домі й на полі.

6 А потому всё, чем владел Потифар, он поручил заботам Иосифа, и единственное, о чем ему оставалось думать, — это лишь о трапезах своих. Иосиф был стройным и красивым юношей.

6 І він позоставив усе, що мав, у руці Йо́сиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йо́сип був гарного стану та вродливого вигляду.

7 И не много прошло времени, как жена хозяина начала с вожделением смотреть на него, она сказала ему: «Ложись со мной».

7 І сталося по тих пригодах, і звела́ свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: „Ляж зо мною!“

8 Но Иосиф противостал ей. «Подумай! — говорил он жене господина. — С тех пор как я здесь, моему господину ни о чем в доме не приходится заботиться, и всё, что есть у него, он доверил мне.

8 А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: „Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.

9 Со мной он на равных, и здесь всё, кроме тебя, сделал он для меня доступным, но ты — его жена. Как же могу я совершить столь великое зло? Это же грех перед Богом!»

9 Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, — бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?“

10 Хоть и уговаривала она Иосифа изо дня в день, к ее приглашению лечь с ней или провести с ней время он оставался глух.

10 І сталося, що вона день-у-день говорила Йо́сипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.

11 А однажды случилось Иосифу войти в дом Потифара по делу, когда никого из слуг в доме не было,

11 І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було́ нікого з людей дому.

12 она воспользовалась этим, схватила его за одежду и потребовала: «Ложись со мной!» Но Иосиф, оставив свою одежду у нее в руках, бросился к двери и выбежал вон.

12 І схопи́ла вона його за одежу його, кажучи: „Лягай же зо мною!“ А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.

13 Как только жена Потифара увидела, что Иосиф выбежал из дома, оставив в ее руках свою одежду,

13 І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,

14 она тут же позвала слуг и сказала: «Вы только посмотрите! Мой муж привел к нам еврея, чтобы тот унижал и оскорблял нас. Он вошел сюда и пытался обесчестить меня. Благо я закричала что было сил.

14 то покликала людей свого дому, та й сказала їм, говорячи: „Дивіться, — він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом.

15 А он, как только услышал мой крик и визг, тут же бросил свою одежду и убежал».

15 І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір.

16 Она держала у себя одежду Иосифа, пока не вернулся домой его господин;

16 І я поклала його одежу при собі аж до прихо́ду пана його до свого дому“.

17 и ему повторила она свой рассказ: «Тот раб-еврей, которого ты привел к нам, пришел ко мне, чтобы надругаться надо мной.

17 І вона переказала йому цими словами, говорячи: „До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.

18 Но я подняла крик и визг, и он, бросив свою одежду, убежал».

18 І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір“.

19 Господин Иосифа, услышав слова жены о том, как его раб обошелся с ней, пришел в ярость.

19 І сталося, як почув пан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: „Отакі то речі вчинив мені твій раб“, то запалився гнів його.

20 Он велел схватить его и заточить в ту крепость, где содержались узники царя. Когда Иосиф оказался в тюрьме,

20 І взяв його Йо́сипів пан, та й віддав його до дому в'язни́чного, до місця, де були ув'я́знені царські́ в'язні. І пробува́в він там у тім домі в'язничнім.

21 ГОСПОДЬ и там был с ним и по любви Своей неизменной помог ему завоевать особое расположение начальника тюрьмы.

21 А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в'язничного дому.

22 Тот вверил Иосифу всех узников, и он руководил всей их работой.

22 І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа всіх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що́ там робили, робив він.

23 Начальник тюрьмы мог не беспокоиться о том, что было доверено Иосифу, ибо ГОСПОДЬ был с ним, и всякому делу, за которое брался Иосиф, ГОСПОДЬ даровал успех.

23 Начальник в'язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, і що́ він робив, щастив йому Господь.