Книга пророка ЗахарииГлава 4 |
|
1 |
|
2 Ангел спросил меня: «Что ты видишь?», я ответил: «Светильник вижу, весь из золота, сверху на нем чаша и семь лампад на семи ветвях, исходящих от чаши. |
|
3 Еще две оливы вижу, справа и слева от чаши». |
|
4 И я спросил говорившего со мной ангела: «Что это, господин мой?» |
|
5 «Ты и вправду не понимаешь, что это означает?» — сказал он. «Нет, господин мой», — ответил я. |
|
6 Тогда ангел объяснил мне: «Это слово ГОСПОДНЕ Зоровавелю, и значит оно: „Не воинской силой и не человеческой мощью, но Духом Моим“, — говорит ГОСПОДЬ Воинств. — |
|
7 Какой бы ты ни была великой, гора на пути Зоровавеля, осядешь ты — равниной станешь! Ибо надлежит ему завершить строительство и положить последний замковый камень при громком ликовании людей: „Благоволит, благоволит к нему Бог!“» |
|
8 |
|
9 «Руками Зоровавеля положено основание этому Храму, эти же руки завершат его. (Тогда поймете вы, что Сам ГОСПОДЬ Воинств послал меня к вам.) |
|
10 И кто осмеливался пренебрегать тем, казалось бы, незначительным днем, в который работа была начата, даже они будут радоваться, когда увидят в руке Зоровавеля отвес». |
|
11 |
|
12 И еще один вопрос обратил к нему: «Что это за ветви олив, изливающие золото, елей свой, по золотым ветвям светильника?» |
|
13 Ангел ответил вопросом: «Так ты и этого не знаешь?» Я отвечал: «Не знаю, господин мой». |
|
14 Тогда он объяснил мне: «Это двое елеем помазанных, предстоящих Владыке всей земли». |
ЗахарiяРозділ 4 |
|
1 |
|
2 І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“ А я відказав: „Бачу я, — ось світи́льник, увесь із золота, і ча́ша на верху́ його, і сім лямпад його на ньому, і по сім ру́рочок для лямпад, що на верху його. |
|
3 І дві оли́вки на ньому, — одна з прави́ці чаші, а одна на ліви́ці її“. |
|
4 І говорив я й сказав до ангола, що говорив зо мною, кажучи: „Що́ це, мій пане?“ |
|
5 І відповів ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: „Чи ж ти не знаєш, що це таке?“ А я відказав: „Ні, пане!“ |
|
6 І відповів він, і сказав мені, говорячи: „Оце таке Господнє слово до Зорова́веля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот. |
|
7 Хто́ ти, го́ро велика? Перед Зорова́велем ти станеш рівни́ною. І він винесе нарі́жного каменя при криках: Милість, милість йому́!“ |
|
8 І було мені слово Господнє таке: |
|
9 „Зорова́велеві ру́ки заклали цей дім, і руки його ви́кінчать, і ти пізнаєш, що Госпо́дь Савао́т послав мене до вас. |
|
10 Бо хто буде пого́рджувати днем малих рече́й? Але будуть ті́шитися, і будуть дивитись на теслярського виска́ в руці Зорова́веля ті се́меро, — Господні очі, що ходять по всій землі“. |
|
11 І заговорив я та й до нього сказав: „Що це за дві оливки право́руч свічника й ліво́руч його?“ |
|
12 І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: „Що це за дві галу́зки оливок, що через дві золоті ру́рки виливають з себе золото? |
|
13 І сказав він до мене, говорячи: „Хіба ти не знаєш, що це?“ А я відказав: „Ні, пане!“ |
|
14 І він сказав: „Це два Пома́занці, що стоять перед Господом всієї землі“. |
Книга пророка ЗахарииГлава 4 |
ЗахарiяРозділ 4 |
|
1 |
1 |
|
2 Ангел спросил меня: «Что ты видишь?», я ответил: «Светильник вижу, весь из золота, сверху на нем чаша и семь лампад на семи ветвях, исходящих от чаши. |
2 І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“ А я відказав: „Бачу я, — ось світи́льник, увесь із золота, і ча́ша на верху́ його, і сім лямпад його на ньому, і по сім ру́рочок для лямпад, що на верху його. |
|
3 Еще две оливы вижу, справа и слева от чаши». |
3 І дві оли́вки на ньому, — одна з прави́ці чаші, а одна на ліви́ці її“. |
|
4 И я спросил говорившего со мной ангела: «Что это, господин мой?» |
4 І говорив я й сказав до ангола, що говорив зо мною, кажучи: „Що́ це, мій пане?“ |
|
5 «Ты и вправду не понимаешь, что это означает?» — сказал он. «Нет, господин мой», — ответил я. |
5 І відповів ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: „Чи ж ти не знаєш, що це таке?“ А я відказав: „Ні, пане!“ |
|
6 Тогда ангел объяснил мне: «Это слово ГОСПОДНЕ Зоровавелю, и значит оно: „Не воинской силой и не человеческой мощью, но Духом Моим“, — говорит ГОСПОДЬ Воинств. — |
6 І відповів він, і сказав мені, говорячи: „Оце таке Господнє слово до Зорова́веля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот. |
|
7 Какой бы ты ни была великой, гора на пути Зоровавеля, осядешь ты — равниной станешь! Ибо надлежит ему завершить строительство и положить последний замковый камень при громком ликовании людей: „Благоволит, благоволит к нему Бог!“» |
7 Хто́ ти, го́ро велика? Перед Зорова́велем ти станеш рівни́ною. І він винесе нарі́жного каменя при криках: Милість, милість йому́!“ |
|
8 |
8 І було мені слово Господнє таке: |
|
9 «Руками Зоровавеля положено основание этому Храму, эти же руки завершат его. (Тогда поймете вы, что Сам ГОСПОДЬ Воинств послал меня к вам.) |
9 „Зорова́велеві ру́ки заклали цей дім, і руки його ви́кінчать, і ти пізнаєш, що Госпо́дь Савао́т послав мене до вас. |
|
10 И кто осмеливался пренебрегать тем, казалось бы, незначительным днем, в который работа была начата, даже они будут радоваться, когда увидят в руке Зоровавеля отвес». |
10 Бо хто буде пого́рджувати днем малих рече́й? Але будуть ті́шитися, і будуть дивитись на теслярського виска́ в руці Зорова́веля ті се́меро, — Господні очі, що ходять по всій землі“. |
|
11 |
11 І заговорив я та й до нього сказав: „Що це за дві оливки право́руч свічника й ліво́руч його?“ |
|
12 И еще один вопрос обратил к нему: «Что это за ветви олив, изливающие золото, елей свой, по золотым ветвям светильника?» |
12 І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: „Що це за дві галу́зки оливок, що через дві золоті ру́рки виливають з себе золото? |
|
13 Ангел ответил вопросом: «Так ты и этого не знаешь?» Я отвечал: «Не знаю, господин мой». |
13 І сказав він до мене, говорячи: „Хіба ти не знаєш, що це?“ А я відказав: „Ні, пане!“ |
|
14 Тогда он объяснил мне: «Это двое елеем помазанных, предстоящих Владыке всей земли». |
14 І він сказав: „Це два Пома́занці, що стоять перед Господом всієї землі“. |