Книга Иова

Глава 8

1 И сказал в ответ Иову Билдад из Шуаха:

2 «Долго ли будешь говорить такое? Слова из уст твоих — что ветра шум!

3 Разве поступится Бог правосудием, разве Всесильный исказит правду?

4 Сыновья твои, должно быть, провинились пред Ним, раз отдал Он их во власть их же проступков.

5 Но если ты взыщешь Бога, если будешь молить Всесильного о милости,

6 если чист ты и честен, тогда Он вступится за тебя и восстановит дом твой благочестивый.

7 И пусть ничтожно было твое начало, итог твой весьма великим будет.

8 У прежних поколений спроси, вникни в то, что узнали отцы их!

9 Ведь мы вчера только появились. Что нам известно? И дни наши земные — лишь тень.

10 Быть может, они научат тебя, скажут тебе, поделятся словами опыта?

11 Разве вырастет тростник, где топи нет? Поднимется ли камыш там, где нет воды?

12 Едва он расцвел, не успели еще срезать его, как уже засыхает быстрее всякой травы.

13 Такова участь всех забывших Бога, и надежда нечестивого погибнет!

14 На что он надеялся, то в прах рассыплется, на что полагался — не прочнее паутинки!

15 Обопрется он на дом свой — а тот не выдержит, ухватится за него — и не устоит.

16 Даже если и полон он соков под солнцем, и ветви его простираются по саду,

17 и корни его оплетают груды щебня, уцепились за камни —

18 будет вырван он со своего места, и оно от него отречется, скажет: „Я никогда тебя в глаза не видало!“

19 Жизнь его увянет, и другие будут расти из земли!

20 Нет, не отвергнет Бог непорочного, не поддержит злодея!

21 Он возвратит тебе веселый смех, устам твоим вернет ликование.

22 Враги твои позором будут покрыты, и шатра нечестивцев не станет».

Йов

Розділ 8

1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:

2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?

3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?

4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!

5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,

6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,

7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!

8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —

9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —

10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:

11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?

12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:

13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,

14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність

15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.

16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —

17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:

18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!

19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.

20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,

21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...

22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“

Книга Иова

Глава 8

Йов

Розділ 8

1 И сказал в ответ Иову Билдад из Шуаха:

1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:

2 «Долго ли будешь говорить такое? Слова из уст твоих — что ветра шум!

2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?

3 Разве поступится Бог правосудием, разве Всесильный исказит правду?

3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?

4 Сыновья твои, должно быть, провинились пред Ним, раз отдал Он их во власть их же проступков.

4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!

5 Но если ты взыщешь Бога, если будешь молить Всесильного о милости,

5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,

6 если чист ты и честен, тогда Он вступится за тебя и восстановит дом твой благочестивый.

6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,

7 И пусть ничтожно было твое начало, итог твой весьма великим будет.

7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!

8 У прежних поколений спроси, вникни в то, что узнали отцы их!

8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —

9 Ведь мы вчера только появились. Что нам известно? И дни наши земные — лишь тень.

9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —

10 Быть может, они научат тебя, скажут тебе, поделятся словами опыта?

10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:

11 Разве вырастет тростник, где топи нет? Поднимется ли камыш там, где нет воды?

11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?

12 Едва он расцвел, не успели еще срезать его, как уже засыхает быстрее всякой травы.

12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:

13 Такова участь всех забывших Бога, и надежда нечестивого погибнет!

13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,

14 На что он надеялся, то в прах рассыплется, на что полагался — не прочнее паутинки!

14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність

15 Обопрется он на дом свой — а тот не выдержит, ухватится за него — и не устоит.

15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.

16 Даже если и полон он соков под солнцем, и ветви его простираются по саду,

16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —

17 и корни его оплетают груды щебня, уцепились за камни —

17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:

18 будет вырван он со своего места, и оно от него отречется, скажет: „Я никогда тебя в глаза не видало!“

18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!

19 Жизнь его увянет, и другие будут расти из земли!

19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.

20 Нет, не отвергнет Бог непорочного, не поддержит злодея!

20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,

21 Он возвратит тебе веселый смех, устам твоим вернет ликование.

21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...

22 Враги твои позором будут покрыты, и шатра нечестивцев не станет».

22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“