Библия - Обещанное Восстановление

Исход

Глава 1

1 Вот имена сынов Израилевых, которые пришли в Египет, с Иаковом пришли, каждый со своей семьей:

2 Рувим, Симеон, Левий и Иуда,

3 Иссахар, Завулон и Вениамин,

4 Дан и Неффалим, Гад и Асир.

5 Всех прямых потомков Иакова было семьдесят человек (Иосиф уже жил в Египте).

6 Прошли годы. Умер Иосиф, и все братья его, и всë поколение то.

7 Но израильтяне были плодовиты, селенья их детьми были полны, со временем они стали так многочисленны и сильны, что заполнили всю землю Гошен.

8 Когда на египетский престол взошел новый царь, которого уже ничто не связывало с Иосифом,

9 он сказал своим людям: «Смотрите, израильтяне превосходят нас и числом, и силой.

10 Давайте поступим предусмотрительно, чтобы не стало их еще больше. Случись война, они могут примкнуть к нашим врагам и сражаться против нас. А затем они уйдут из страны».

11 Решив изнурить израильтян тяжелым рабским трудом, египтяне поставили над ними надсмотрщиков. И построили евреи для фараона города-хранилища Питом и Раамсес.

12 Однако чем больше угнетали израильтян, тем больше их становилось и тем дальше распространялись они по стране. Это вызывало у египтян опасение и ненависть;

13 они, принуждая израильтян к тяжелому труду, жестоко обращались с ними

14 и дали им испытать всю горечь их рабского положения: заставляли месить глину, делать кирпичи, гнуть спину на полевых и всяких иных работах, на каковые их безжалостно обрекали.

15 Не довольствуясь этим, царь египетский потребовал от еврейских повивальных бабок (одну из них звали Шифра, а другую — Пуа):

16 «Когда будете принимать роды у евреек и увидите при появлении ребенка, что родился сын, убейте его, а если дочь, оставляйте в живых».

17 Но они, будучи женщинами богобоязненными, не делали того, что повелел им царь, и оставляли в живых и мальчиков.

18 Царь египетский послал за повивальными бабками, и, когда спросил их, почему они оставляют еврейских мальчиков в живых,

19 те отвечали фараону: «Еврейки не чета египтянкам: они женщины крепкие и легко рожают еще до нашего прихода».

20 Поэтому и повитухам Бог благоволил, и народ израильский становился все более многочисленным и сильным;

21 и так как повитухи благоговели перед Богом, Он и им даровал счастье в их собственных детях.

22 Тогда фараон приказал всему народу своему бросать в Нил каждого новорожденного сына евреев, а дочерей их позволил оставлять в живых.

Вихід

Розділ 1

1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:

2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда,

3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н,

4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р.

5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті.

6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід.

7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.

8 І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.

9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!

10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.

11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.

12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.

13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.

14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.

15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,

16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.

17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.

18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“

19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.

20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.

21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.

22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“

Исход Глава 1	Вихід Розділ 1
1 Вот имена сынов Израилевых, которые пришли в Египет, с Иаковом пришли, каждый со своей семьей:	1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
2 Рувим, Симеон, Левий и Иуда,	2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда,
3 Иссахар, Завулон и Вениамин,	3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н,
4 Дан и Неффалим, Гад и Асир.	4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р.
5 Всех прямых потомков Иакова было семьдесят человек (Иосиф уже жил в Египте).	5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті.
6 Прошли годы. Умер Иосиф, и все братья его, и всë поколение то.	6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід.
7 Но израильтяне были плодовиты, селенья их детьми были полны, со временем они стали так многочисленны и сильны, что заполнили всю землю Гошен.	7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.
8 Когда на египетский престол взошел новый царь, которого уже ничто не связывало с Иосифом,	8 І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.
9 он сказал своим людям: «Смотрите, израильтяне превосходят нас и числом, и силой.	9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!
10 Давайте поступим предусмотрительно, чтобы не стало их еще больше. Случись война, они могут примкнуть к нашим врагам и сражаться против нас. А затем они уйдут из страны».	10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.
11 Решив изнурить израильтян тяжелым рабским трудом, египтяне поставили над ними надсмотрщиков. И построили евреи для фараона города-хранилища Питом и Раамсес.	11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
12 Однако чем больше угнетали израильтян, тем больше их становилось и тем дальше распространялись они по стране. Это вызывало у египтян опасение и ненависть;	12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
13 они, принуждая израильтян к тяжелому труду, жестоко обращались с ними	13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
14 и дали им испытать всю горечь их рабского положения: заставляли месить глину, делать кирпичи, гнуть спину на полевых и всяких иных работах, на каковые их безжалостно обрекали.	14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
15 Не довольствуясь этим, царь египетский потребовал от еврейских повивальных бабок (одну из них звали Шифра, а другую — Пуа):	15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,
16 «Когда будете принимать роды у евреек и увидите при появлении ребенка, что родился сын, убейте его, а если дочь, оставляйте в живых».	16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.
17 Но они, будучи женщинами богобоязненными, не делали того, что повелел им царь, и оставляли в живых и мальчиков.	17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
18 Царь египетский послал за повивальными бабками, и, когда спросил их, почему они оставляют еврейских мальчиков в живых,	18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“
19 те отвечали фараону: «Еврейки не чета египтянкам: они женщины крепкие и легко рожают еще до нашего прихода».	19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.
20 Поэтому и повитухам Бог благоволил, и народ израильский становился все более многочисленным и сильным;	20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.
21 и так как повитухи благоговели перед Богом, Он и им даровал счастье в их собственных детях.	21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
22 Тогда фараон приказал всему народу своему бросать в Нил каждого новорожденного сына евреев, а дочерей их позволил оставлять в живых.	22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“

Ветхий
завет

Новый
завет

Исход

Глава 1

Вихід

Розділ 1

Исход

Глава 1

Вихід

Розділ 1

Ветхий завет

Новый завет

Исход

Глава 1

Вихід

Розділ 1

Исход

Глава 1

Вихід

Розділ 1

Ветхий
завет

Новый
завет