Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие по Марку

Глава 3

1 Как-то Он опять пришел в синагогу. В то время там был человек с усохшей рукой.

2 За Иисусом же наблюдали, чтобы обвинить Его, если станет Он лечить его в субботу.

3 И сказал Он тому человеку с усохшей рукой: «Выйди на середину!»

4 А затем обратился ко всем остальным: «Что позволяется делать в субботу: добро или зло? Спасти чью-то жизнь или погубить ее?» Они же молчали.

5 С негодованием Иисус посмотрел на них и, скорбя об их бесчувственности, сказал больному: «Протяни руку!» Тот протянул — и рука стала здоровой.

6 А фарисеи, выйдя из синагоги, сразу же стали обсуждать с приверженцами Ирода, как расправиться им с Иисусом.

7 [7-8] Иисус же тем временем с учениками Своими снова пришел к морю. За Ним [последовало] очень много народа из Галилеи. Прослышав обо всем, что Он делает, пришло к Нему и великое множество людей из Иудеи, Иерусалима, Идумеи, из-за Иордана, из окрестностей Тира и Сидона.

9 Людей было так много, что они чуть не задавили Его, поэтому Он велел Своим ученикам приготовить для Него лодку.

10 Иисус ведь многих уже исцелил, и потому страдавшие от разных болезней бросались к Нему, желая хотя бы коснуться Его.

11 А духи нечистые при виде Его падали пред Ним и кричали: «Ты — Сын Божий!»

12 Иисус строго предупреждал их, чтобы не разглашали они, кто Он.

13 Иисус взошел на гору и позвал за Собой тех, кого Сам пожелал, и они присоединились к Нему.

14 Двенадцати из них, [которых Он назвал апостолами], положил быть всегда с Ним, чтобы посылать их проповедовать,

15 и наделил их властью изгонять бесов.

16 [Эти Двенадцать, избранные Им, были]: Симон, которому Иисус дал имя Петр,

17 Иаков, сын Зеведея, и брат Иакова Иоанн, которых нарек Он «Воанергес» (что значит «Сыновья грома»),

18 Андрей, Филипп, Варфоломей, Матфей, Фома, Иаков, сын Алфея, Фаддей, Симон Кананит

19 и Иуда Искариот, который и предал Иисуса.

20 Иисус вернулся домой. И снова стеклось к Нему сразу столько людей, что Он и ученики Его не успели даже хлеба поесть.

21 Узнав, что Он вернулся, Его близкие решили пойти и увести Его: им казалось, что Он не в себе.

22 А книжники, пришедшие из Иерусалима, говорили: «В Нем Веельзевул, князь бесовский, он дает Ему силу изгонять бесов».

23 Подозвав их, Иисус отвечал им притчами: «Возможно ли, чтобы сатана изгонял сатану?

24 Если распря одолевает царство, не устоять этому царству.

25 Так же и дому, если в нем разлад, не устоять.

26 И если сатана восстанет на себя самого и окажется в распре с собою — не устоять и ему: придет ему конец.

27 И еще скажу: никто не может войти в дом сильного и похитить его вещи, если не свяжет прежде хозяина, и только тогда сможет ограбить тот дом.

28 Поверьте Мне, все грехи и всякая хула, какую бы ни произносили, — всё простится людям,

29 но если кто Духа Святого станет хулить, не будет прощен никогда, ибо повинен он в грехе вечном».

30 Иисус сказал всё это, потому что о Нем говорили, что в Нем дух нечистый.

31 Между тем приходят мать Иисуса и братья Его. Оставшись на улице, они попросили позвать Иисуса.

32 Люди, тесно сидевшие вокруг Него, передали Ему: «Там на улице Тебя спрашивают Твоя мать, братья [и сестры]».

33 И ответил Он им: «Кто Мне мать и кто братья [Мне]?»

34 Оглядев сидевших вокруг, Он продолжил: «Вот Моя мать и братья Мои.

35 Всякий, кто исполняет волю Божию, тот Мне брат, и сестра, и мать».

Вiд Марка

Розділ 3

1 І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.

2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.

3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“

4 А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.

5 І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!

6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.

7 А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,

8 і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.

9 І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.

10 Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.

11 І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“

12 А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.

13 І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.

14 І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,

15 і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.

16 І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,

17 і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,

18 і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та

19 та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.

20 І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.

21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.

22 А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.

23 І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?

24 І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.

25 І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.

26 І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.

27 Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.

28 Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.

29 Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.

30 Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.

31 І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.

32 А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.

33 А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“

34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!

35 Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.

Евангелие по Марку Глава 3	Вiд Марка Розділ 3
1 Как-то Он опять пришел в синагогу. В то время там был человек с усохшей рукой.	1 І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
2 За Иисусом же наблюдали, чтобы обвинить Его, если станет Он лечить его в субботу.	2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.
3 И сказал Он тому человеку с усохшей рукой: «Выйди на середину!»	3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“
4 А затем обратился ко всем остальным: «Что позволяется делать в субботу: добро или зло? Спасти чью-то жизнь или погубить ее?» Они же молчали.	4 А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.
5 С негодованием Иисус посмотрел на них и, скорбя об их бесчувственности, сказал больному: «Протяни руку!» Тот протянул — и рука стала здоровой.	5 І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!
6 А фарисеи, выйдя из синагоги, сразу же стали обсуждать с приверженцами Ирода, как расправиться им с Иисусом.	6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.
7 [7-8] Иисус же тем временем с учениками Своими снова пришел к морю. За Ним [последовало] очень много народа из Галилеи. Прослышав обо всем, что Он делает, пришло к Нему и великое множество людей из Иудеи, Иерусалима, Идумеи, из-за Иордана, из окрестностей Тира и Сидона.	7 А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
8	8 і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
9 Людей было так много, что они чуть не задавили Его, поэтому Он велел Своим ученикам приготовить для Него лодку.	9 І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.
10 Иисус ведь многих уже исцелил, и потому страдавшие от разных болезней бросались к Нему, желая хотя бы коснуться Его.	10 Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
11 А духи нечистые при виде Его падали пред Ним и кричали: «Ты — Сын Божий!»	11 І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“
12 Иисус строго предупреждал их, чтобы не разглашали они, кто Он.	12 А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.
13 Иисус взошел на гору и позвал за Собой тех, кого Сам пожелал, и они присоединились к Нему.	13 І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
14 Двенадцати из них, [которых Он назвал апостолами], положил быть всегда с Ним, чтобы посылать их проповедовать,	14 І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,
15 и наделил их властью изгонять бесов.	15 і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.
16 [Эти Двенадцать, избранные Им, были]: Симон, которому Иисус дал имя Петр,	16 І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,
17 Иаков, сын Зеведея, и брат Иакова Иоанн, которых нарек Он «Воанергес» (что значит «Сыновья грома»),	17 і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,
18 Андрей, Филипп, Варфоломей, Матфей, Фома, Иаков, сын Алфея, Фаддей, Симон Кананит	18 і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та
19 и Иуда Искариот, который и предал Иисуса.	19 та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.
20 Иисус вернулся домой. И снова стеклось к Нему сразу столько людей, что Он и ученики Его не успели даже хлеба поесть.	20 І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
21 Узнав, что Он вернулся, Его близкие решили пойти и увести Его: им казалось, что Он не в себе.	21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.
22 А книжники, пришедшие из Иерусалима, говорили: «В Нем Веельзевул, князь бесовский, он дает Ему силу изгонять бесов».	22 А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.
23 Подозвав их, Иисус отвечал им притчами: «Возможно ли, чтобы сатана изгонял сатану?	23 І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?
24 Если распря одолевает царство, не устоять этому царству.	24 І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.
25 Так же и дому, если в нем разлад, не устоять.	25 І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.
26 И если сатана восстанет на себя самого и окажется в распре с собою — не устоять и ему: придет ему конец.	26 І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.
27 И еще скажу: никто не может войти в дом сильного и похитить его вещи, если не свяжет прежде хозяина, и только тогда сможет ограбить тот дом.	27 Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.
28 Поверьте Мне, все грехи и всякая хула, какую бы ни произносили, — всё простится людям,	28 Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
29 но если кто Духа Святого станет хулить, не будет прощен никогда, ибо повинен он в грехе вечном».	29 Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.
30 Иисус сказал всё это, потому что о Нем говорили, что в Нем дух нечистый.	30 Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.
31 Между тем приходят мать Иисуса и братья Его. Оставшись на улице, они попросили позвать Иисуса.	31 І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.
32 Люди, тесно сидевшие вокруг Него, передали Ему: «Там на улице Тебя спрашивают Твоя мать, братья [и сестры]».	32 А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.
33 И ответил Он им: «Кто Мне мать и кто братья [Мне]?»	33 А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“
34 Оглядев сидевших вокруг, Он продолжил: «Вот Моя мать и братья Мои.	34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!
35 Всякий, кто исполняет волю Божию, тот Мне брат, и сестра, и мать».	35 Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие по Марку

Глава 3

Вiд Марка

Розділ 3

Евангелие по Марку

Глава 3

Вiд Марка

Розділ 3

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие по Марку

Глава 3

Вiд Марка

Розділ 3

Евангелие по Марку

Глава 3

Вiд Марка

Розділ 3

Ветхий
завет

Новый
завет