CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Ос. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга пророка Осии

Глава 2

1 Так зовите же братьев своих Амми („Мой народ“), а сестер — Рухама („В милости живущими“)!»

2 «Но мать свою к ответу призовите, суду ее предайте! Не жена она Мне больше, и Я не муж ей. Пусть она от блуда отвратится и груди свои на соблазн не выставляет,

3 не то донага ее раздену и на позор в чем мать родила выставлю; пустыне ее уподоблю, истомлю ее жаждой смертельной!

4 И детей ее не пощажу, ибо они — дети блуда,

5 ведь блудила мать их, бесстыдно вела себя во чреве их носившая, говорила: „Пойду к любовникам моим, которые не только хлеб и воду мне дают, но и шерсть со льном, масло олив и напитки разные!“

6 За всё за это путь ее тернами загражу Я непроходимыми, как на стену, будет натыкаться на них она и не найдет привычных тропинок своих никогда.

7 Бросится за любовниками, а не догонит, станет искать их — не отыщет. И тогда она скажет: „Вернусь-ка к мужу моему: жилось мне с ним лучше, чем ныне живется“.

8 Но не поняла она до сих пор, что это Я давал и зерно ей, и плоды виноградной лозы, и оливы; серебром и златом щедро ее одарял, а она ваалов из них отливала.

9 Вот за это отниму зерно у нее в дни жатвы, виноград в пору урожая отниму, отберу и шерсть, и лен, в кои наготу она свою прячет, —

10 в срамоте ее на глазах всех любовников выставлю, и никто не избавит ее от наказания, Мной ниспосланного.

11 Лишу всех веселий ее — кончатся для нее все торжества: праздники годовые, новолуния, субботы.

12 Лозы виноградные и смоковницы одичают у нее, думавшей, что всем этим любовники ее рассчитывались с ней, — превращу их в заросли, и звери дикие пожрут их.

13 Сполна взыщу с нее за все те праздники, когда ваалам она кадила, когда, кольцами и ожерельями себя украсив, к любовникам своим ходила, совсем позабыв обо Мне», — таково вещее слово ГОСПОДНЕ.

14 «Знай же, Я хочу расположить ее к Себе, и посему в пустыню ее уведу, к сердцу ее воззову и, идя с ней оттуда,

15 верну ей виноградники ее, а долину Ахор, юдоль печали, во врата надежды превращу; тогда станет она сговорчивой, как в годы юности, как в дни выхода из Египта.

16 В тот день, — говорит ГОСПОДЬ, — мужем своим ты Меня назовешь и впредь не будешь звать „господином своим“.

17 Сами имена ваалов сделаю ненавистными для нее, они даже поминаться не будут более.

18 Тогда же вам во благо заключу договор о мире с небесными птицами и зверями дикими, с ползучею живностью всякой; избавлю Я эту землю от меча, лука и войны, чтобы спать ложиться вы могли без страха.

19 А с тобой обручусь Я навеки, в справедливости и праведности обручусь, в любви неизменной и милосердии.

20 Обручусь Я с тобой, сделав верной тебя, и познаешь ты ГОСПОДА.

21 Я с отрадой тогда отзовусь, на мольбы небес о дожде отзовусь, а небеса землю не оставят без ответа, — таково вещее слово ГОСПОДНЕ. —

22 Земля в свой черед вам ответит зерном, вином молодым и маслом олив; и всё это — ответ Изреэлю („насаждению Божию“, Израилю).

23 Тогда Израиль станет на земле Моим насаждением новым. Я милость Свою явлю „Живущей в немилости“ и тем, кто был не Моим, скажу: „Ты — народ Мой“, а он Мне скажет: „Ты — Бог мой“».

Осiя

Розділ 2

1 І бу́де число Ізраїлевих синів, як мо́рський пісок, що його не можна ані змі́ряти, ані злічи́ти. І станеться, замість того, що говориться їм: „Ви не наро́д Мій“, буде їм сказано: „Ви сини Бога Живого“.

2 І будуть зібрані ра́зом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одно́го голову, і повихо́дять з землі, бо великий день Їзрее́лу.

3 Скажіть своїм братам: „Народ Мій“, а своїм сестрам: „Помилувана“.

4 Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій пере́люб,

5 щоб Я не роздягну́в її до́ нага, і не поставив її такою, як у день її наро́дження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху зе́млю, і не забив її спра́гою.

6 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блу́ду,

7 бо їхня мати блудли́ва була, та, що ними була вагітна́, сором чинила, бо казала вона: Я піду́ за своїми полюбо́вниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напо́ї мої.

8 Тому́ то ось Я вкрию твою дорогу те́рнями, і обгороджу́ її огоро́жею, — і стежо́к своїх не зна́йде вона.

9 І буде вона гнатися за своїми полюбо́вниками, але́ не дожене́ їх, і буде шукати їх, та не зна́йде. І скаже вона: Піду́ я, і вернуся до мого першого чолові́ка, бо краще було мені тоді, як тепер.

10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примно́жив їй срі́бло та золото, яке вони звернули на Ваала.

11 Тому́ то заберу́ назад Своє збіжжя в його ча́сі, а Мій сік виноградний в його умо́вленому ча́сі, і заберу́ Свою вовну та Свій льон, що був на покриття́ її наготи́.

12 А тепер відкрию її наготу́ на оча́х її коха́нців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.

13 І зроблю́ кінець усякій радості її, свя́ту її, новомі́сяччю її, і суботі її, та всякому святко́вому ча́сові.

14 І спусто́шу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: „Це мені дар за блудоді́йство, що дали́ мені мої полюбо́вники“. А Я оберну́ їх на ліс, — і їх пожере́ польова́ звірина́!

15 І навіщу́ її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздбо́лювалася ти своєю носово́ю сере́жкою та своїм наши́йником, і ходила за своїми полюбо́вниками, а Мене забувала, говорить Госпо́дь.

16 Тому́ то ось Я намо́влю її, і попрова́джу її до пустині, і буду говорити до серця її.

17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї мо́лодости, як за дня ви́ходу її з єгипетського кра́ю.

18 І станеться, того дня — говорить Господь — ти кликатимеш: „Чолові́че мій“, і не будеш більше кликати Мене: „Мій ваа́ле“.

19 I усу́ну іме́на Ваа́лів з її уст, і вони не будуть більше зга́дувані своїм і́менем.

20 І складу́ їм заповіта того дня з польово́ю звірино́ю, і з птаством небесним, та з плазу́ючим по землі, і лука й меча та війну зни́щу з землі, і покладу́ їх безпечно.

21 І заручу́ся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосу́ддям, і милістю та любов'ю.

22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізна́єш Господа.

23 І станеться того дня, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, а воно почує землю,

Книга пророка Осии

Глава 2

Осiя

Розділ 2

1 Так зовите же братьев своих Амми („Мой народ“), а сестер — Рухама („В милости живущими“)!»

1 І бу́де число Ізраїлевих синів, як мо́рський пісок, що його не можна ані змі́ряти, ані злічи́ти. І станеться, замість того, що говориться їм: „Ви не наро́д Мій“, буде їм сказано: „Ви сини Бога Живого“.

2 «Но мать свою к ответу призовите, суду ее предайте! Не жена она Мне больше, и Я не муж ей. Пусть она от блуда отвратится и груди свои на соблазн не выставляет,

2 І будуть зібрані ра́зом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одно́го голову, і повихо́дять з землі, бо великий день Їзрее́лу.

3 не то донага ее раздену и на позор в чем мать родила выставлю; пустыне ее уподоблю, истомлю ее жаждой смертельной!

3 Скажіть своїм братам: „Народ Мій“, а своїм сестрам: „Помилувана“.

4 И детей ее не пощажу, ибо они — дети блуда,

4 Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій пере́люб,

5 ведь блудила мать их, бесстыдно вела себя во чреве их носившая, говорила: „Пойду к любовникам моим, которые не только хлеб и воду мне дают, но и шерсть со льном, масло олив и напитки разные!“

5 щоб Я не роздягну́в її до́ нага, і не поставив її такою, як у день її наро́дження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху зе́млю, і не забив її спра́гою.

6 За всё за это путь ее тернами загражу Я непроходимыми, как на стену, будет натыкаться на них она и не найдет привычных тропинок своих никогда.

6 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блу́ду,

7 Бросится за любовниками, а не догонит, станет искать их — не отыщет. И тогда она скажет: „Вернусь-ка к мужу моему: жилось мне с ним лучше, чем ныне живется“.

7 бо їхня мати блудли́ва була, та, що ними була вагітна́, сором чинила, бо казала вона: Я піду́ за своїми полюбо́вниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напо́ї мої.

8 Но не поняла она до сих пор, что это Я давал и зерно ей, и плоды виноградной лозы, и оливы; серебром и златом щедро ее одарял, а она ваалов из них отливала.

8 Тому́ то ось Я вкрию твою дорогу те́рнями, і обгороджу́ її огоро́жею, — і стежо́к своїх не зна́йде вона.

9 Вот за это отниму зерно у нее в дни жатвы, виноград в пору урожая отниму, отберу и шерсть, и лен, в кои наготу она свою прячет, —

9 І буде вона гнатися за своїми полюбо́вниками, але́ не дожене́ їх, і буде шукати їх, та не зна́йде. І скаже вона: Піду́ я, і вернуся до мого першого чолові́ка, бо краще було мені тоді, як тепер.

10 в срамоте ее на глазах всех любовников выставлю, и никто не избавит ее от наказания, Мной ниспосланного.

10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примно́жив їй срі́бло та золото, яке вони звернули на Ваала.

11 Лишу всех веселий ее — кончатся для нее все торжества: праздники годовые, новолуния, субботы.

11 Тому́ то заберу́ назад Своє збіжжя в його ча́сі, а Мій сік виноградний в його умо́вленому ча́сі, і заберу́ Свою вовну та Свій льон, що був на покриття́ її наготи́.

12 Лозы виноградные и смоковницы одичают у нее, думавшей, что всем этим любовники ее рассчитывались с ней, — превращу их в заросли, и звери дикие пожрут их.

12 А тепер відкрию її наготу́ на оча́х її коха́нців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.

13 Сполна взыщу с нее за все те праздники, когда ваалам она кадила, когда, кольцами и ожерельями себя украсив, к любовникам своим ходила, совсем позабыв обо Мне», — таково вещее слово ГОСПОДНЕ.

13 І зроблю́ кінець усякій радості її, свя́ту її, новомі́сяччю її, і суботі її, та всякому святко́вому ча́сові.

14 «Знай же, Я хочу расположить ее к Себе, и посему в пустыню ее уведу, к сердцу ее воззову и, идя с ней оттуда,

14 І спусто́шу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: „Це мені дар за блудоді́йство, що дали́ мені мої полюбо́вники“. А Я оберну́ їх на ліс, — і їх пожере́ польова́ звірина́!

15 верну ей виноградники ее, а долину Ахор, юдоль печали, во врата надежды превращу; тогда станет она сговорчивой, как в годы юности, как в дни выхода из Египта.

15 І навіщу́ її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздбо́лювалася ти своєю носово́ю сере́жкою та своїм наши́йником, і ходила за своїми полюбо́вниками, а Мене забувала, говорить Госпо́дь.

16 В тот день, — говорит ГОСПОДЬ, — мужем своим ты Меня назовешь и впредь не будешь звать „господином своим“.

16 Тому́ то ось Я намо́влю її, і попрова́джу її до пустині, і буду говорити до серця її.

17 Сами имена ваалов сделаю ненавистными для нее, они даже поминаться не будут более.

17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї мо́лодости, як за дня ви́ходу її з єгипетського кра́ю.

18 Тогда же вам во благо заключу договор о мире с небесными птицами и зверями дикими, с ползучею живностью всякой; избавлю Я эту землю от меча, лука и войны, чтобы спать ложиться вы могли без страха.

18 І станеться, того дня — говорить Господь — ти кликатимеш: „Чолові́че мій“, і не будеш більше кликати Мене: „Мій ваа́ле“.

19 А с тобой обручусь Я навеки, в справедливости и праведности обручусь, в любви неизменной и милосердии.

19 I усу́ну іме́на Ваа́лів з її уст, і вони не будуть більше зга́дувані своїм і́менем.

20 Обручусь Я с тобой, сделав верной тебя, и познаешь ты ГОСПОДА.

20 І складу́ їм заповіта того дня з польово́ю звірино́ю, і з птаством небесним, та з плазу́ючим по землі, і лука й меча та війну зни́щу з землі, і покладу́ їх безпечно.

21 Я с отрадой тогда отзовусь, на мольбы небес о дожде отзовусь, а небеса землю не оставят без ответа, — таково вещее слово ГОСПОДНЕ. —

21 І заручу́ся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосу́ддям, і милістю та любов'ю.

22 Земля в свой черед вам ответит зерном, вином молодым и маслом олив; и всё это — ответ Изреэлю („насаждению Божию“, Израилю).

22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізна́єш Господа.

23 Тогда Израиль станет на земле Моим насаждением новым. Я милость Свою явлю „Живущей в немилости“ и тем, кто был не Моим, скажу: „Ты — народ Мой“, а он Мне скажет: „Ты — Бог мой“».

23 І станеться того дня, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, а воно почує землю,