CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Быт. 27
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Бытие

Глава 27

1 Когда Исаак состарелся, и притупилось зрение очей его, тогда он призвал старшего сына своего, Исава, и сказал ему: сын мой! Сей ответствовал: вот я.

2 Он продолжал: вот я состарелся; не знаю дня смерти моей;

3 Итак, возьми теперь орудия твои, колчан твой и лук твой, пойди в поле и налови мне дичи,

4 И приготовь мне похлебку, как я люблю, и принеси мне есть, дабы благословила тебя душа моя, прежде нежели я умру.

5 Ревекка слышала, как Исаак говорил сие сыну своему Исаву. И когда Исав пошел в поле достать и принесть дичи,

6 Тогда Ревекка сказала сыну своему Иакову: вот я слышала, как отец твой говорил брату твоему Исаву:

7 Принеси мне дичи, и приготовь мне похлебку; я поем, и благословлю тебя пред лицем Иеговы, пред смертью моею.

8 Теперь, сын мой, послушайся слов моих в том, что я прикажу тебе.

9 Поди в стадо мелкого скота, возьми мне оттуда два козленка хороших; и я приготовлю из них отцу твоему похлебку, как он любит.

10 А ты понеси отцу твоему, чтобы он ел, чтобы благословил тебя пред смертью своею.

11 Но Иаков сказал Ревекке, матери своей: Исав, брат мой, весь в волосах, а у меня тело гладко;

12 Может статься, ощупает меня отец мой; тогда я буду в глазах его обманщиком, и наведу на себя проклятие, а не благословение.

13 На сие мать отвечала ему: на мне пусть будет проклятие твое, сын мой, только послушайся слов моих, и поди, принеси мне.

14 Тогда он пошел, и взял, и принес матери своей; и мать его сделала похлебку, как любил отец его.

15 И взяла Ревекка богатую одежду старшего сына своего Исава, бывшую у ней в доме, и одела в нее младшего сына своего Иакова;

16 А руки его и гладкую шею его обложила кожею козлят.

17 И дала приготовленную ею похлебку и хлеб в руки Иакову, сыну своему.

18 Он вошел к отцу своему, и сказал: батюшка! Отец же сказал: я; кто ты, сын мой?

19 Тогда Иаков сказал отцу своему: я Исав, первенец твой; я сделал, как ты сказал мне; встань, сядь, и ешь, что я изловил, дабы благословила меня душа твоя.

20 Исаак спросил сына своего: что так скоро нашел ты, сын мой? Он отвечал: потому что Иегова Бог твой послал мне навстречу.

21 Потом Исаак сказал Иакову: подойди, я ощупаю тебя, сын мой, ты ли сын мой Исав, или нет?

22 Иаков подошел к Исааку, отцу своему; а сей ощупал его, и сказал: голос, голос Иакова, а руки, руки Исавовы.

23 И не узнал его, потому что руки его были, как руки Исава, брата его, в волосах; и благословил его.

24 Спросил вновь: ты ли сын мой Исав? Он отвечал: я.

25 Потом Исаак сказал: подай мне, я поем, что изловил ты, сын мой, дабы благословила тебя душа моя. Иаков подал ему, и он ел; принес ему и вина, и он пил.

26 Наконец Исаак, отец его, сказал ему: подойди, поцелуй меня, сын мой.

27 Он подошел и поцеловал его. И ощутил Исаак запах от одежды его, и благословил его, говоря: вот, запах от сына моего, как запах от поля, которое благословил Иегова.

28 Итак, да даст тебе Бог росу с небес, и тука земли, и множество хлеба и вина.

29 Да покорствуют тебе народы, и да поклонятся тебе племена; будь господин над братьями твоими, и да поклонятся тебе сыны матери твоей; проклинающие тебя - прокляты; благословляющие тебя - благословенны!

30 Как скоро совершил Исаак благословение над Иаковом; и как только вышел Иаков от лица Исаака, отца своего, тотчас Исав, брат его, пришел с ловли своей.

31 Приготовил и он похлебку, и принес отцу своему, и сказал отцу своему: встань, батюшка; поешь, что изловил сын твой, дабы благословила меня душа твоя.

32 Но Исаак, отец его, сказал ему: кто ты? Он отвечал: я сын твой, первенец твой, Исав.

33 Тогда Исаак вострепетал весьма великим трепетом, и сказал: кто ж это, который достал дичи и принес мне, и я ел все, прежде нежели ты пришел, и я благословил его? Он и будет благословен!

34 Исав, выслушав слова отца своего, поднял громкий и весьма жалостный вопль, и сказал отцу своему: родитель мой! благослови и меня!

35 Но он сказал: брат твой пришел с хитростью и взял благословение твое.

36 Тогда Исав сказал: не даром дали ему имя: Иаков; он запнул меня уже два раза; он взял первородство мое, и вот, теперь взял благословение мое. И говорил: неужели ты не оставил мне благословения?

37 Исаак сказал в ответ Исаву: вот я поставил его господином над тобою, и всех братьев его отдал ему в рабы; и снабдил его хлебом и вином: что же я сделаю тебе, сын мой?

38 Но Исав сказал отцу своему: неужели, батюшка, одно это у тебя благословение? благослови и меня, батюшка! И поднял Исав вопль, и стал плакать.

39 Тогда ответствовал ему Исаак, отец его, и сказал ему: вот, будет в местах обитания твоего тук земли, и роса небесная свыше;

40 Но ты будешь жить мечем твоим, и будешь рабом брату твоему; но будет время, что ты, воспротивясь, свергнешь иго его с выи твоей.

41 И возненавидел Исав Иакова за благословение, которым благословил его отец его; и сказал Исав в сердце своем: скоро придут дни плача по отце моем, тогда я убью Иакова, брата моего.

42 Когда Ревекке пересказаны были слова Исава, старшего сына ее; то она послала, и призвала младшего сына своего Иакова, и сказала ему: вот, Исав, брат твой, грозит убить тебя.

43 Итак, сын мой, послушайся слов моих, встань, беги к Лавану, брату моему, в Харран;

44 И поживи у него несколько времени, пока утолится ярость брата твоего,

45 Пока пройдет гнев брата твоего на тебя, и он позабудет, что ты сделал ему. Тогда я пошлю, и возьму тебя оттуда. Ибо для чего мне в один день лишиться обоих вас?

46 Потом Ревекка сказала Исааку: мне жизнь скучна от дочерей Хеттейских; если Иаков возьмет жену из дочерей Хеттейских, каковы эти, из дочерей этой земли, то что мне и в жизни?

Буття

Розділ 27

1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“

Бытие

Глава 27

Буття

Розділ 27

1 Когда Исаак состарелся, и притупилось зрение очей его, тогда он призвал старшего сына своего, Исава, и сказал ему: сын мой! Сей ответствовал: вот я.

1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

2 Он продолжал: вот я состарелся; не знаю дня смерти моей;

2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

3 Итак, возьми теперь орудия твои, колчан твой и лук твой, пойди в поле и налови мне дичи,

3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

4 И приготовь мне похлебку, как я люблю, и принеси мне есть, дабы благословила тебя душа моя, прежде нежели я умру.

4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

5 Ревекка слышала, как Исаак говорил сие сыну своему Исаву. И когда Исав пошел в поле достать и принесть дичи,

5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

6 Тогда Ревекка сказала сыну своему Иакову: вот я слышала, как отец твой говорил брату твоему Исаву:

6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

7 Принеси мне дичи, и приготовь мне похлебку; я поем, и благословлю тебя пред лицем Иеговы, пред смертью моею.

7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

8 Теперь, сын мой, послушайся слов моих в том, что я прикажу тебе.

8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

9 Поди в стадо мелкого скота, возьми мне оттуда два козленка хороших; и я приготовлю из них отцу твоему похлебку, как он любит.

9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

10 А ты понеси отцу твоему, чтобы он ел, чтобы благословил тебя пред смертью своею.

10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

11 Но Иаков сказал Ревекке, матери своей: Исав, брат мой, весь в волосах, а у меня тело гладко;

11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

12 Может статься, ощупает меня отец мой; тогда я буду в глазах его обманщиком, и наведу на себя проклятие, а не благословение.

12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

13 На сие мать отвечала ему: на мне пусть будет проклятие твое, сын мой, только послушайся слов моих, и поди, принеси мне.

13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

14 Тогда он пошел, и взял, и принес матери своей; и мать его сделала похлебку, как любил отец его.

14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

15 И взяла Ревекка богатую одежду старшего сына своего Исава, бывшую у ней в доме, и одела в нее младшего сына своего Иакова;

15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

16 А руки его и гладкую шею его обложила кожею козлят.

16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

17 И дала приготовленную ею похлебку и хлеб в руки Иакову, сыну своему.

17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

18 Он вошел к отцу своему, и сказал: батюшка! Отец же сказал: я; кто ты, сын мой?

18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

19 Тогда Иаков сказал отцу своему: я Исав, первенец твой; я сделал, как ты сказал мне; встань, сядь, и ешь, что я изловил, дабы благословила меня душа твоя.

19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

20 Исаак спросил сына своего: что так скоро нашел ты, сын мой? Он отвечал: потому что Иегова Бог твой послал мне навстречу.

20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

21 Потом Исаак сказал Иакову: подойди, я ощупаю тебя, сын мой, ты ли сын мой Исав, или нет?

21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

22 Иаков подошел к Исааку, отцу своему; а сей ощупал его, и сказал: голос, голос Иакова, а руки, руки Исавовы.

22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

23 И не узнал его, потому что руки его были, как руки Исава, брата его, в волосах; и благословил его.

23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

24 Спросил вновь: ты ли сын мой Исав? Он отвечал: я.

24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

25 Потом Исаак сказал: подай мне, я поем, что изловил ты, сын мой, дабы благословила тебя душа моя. Иаков подал ему, и он ел; принес ему и вина, и он пил.

25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

26 Наконец Исаак, отец его, сказал ему: подойди, поцелуй меня, сын мой.

26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

27 Он подошел и поцеловал его. И ощутил Исаак запах от одежды его, и благословил его, говоря: вот, запах от сына моего, как запах от поля, которое благословил Иегова.

27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

28 Итак, да даст тебе Бог росу с небес, и тука земли, и множество хлеба и вина.

28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

29 Да покорствуют тебе народы, и да поклонятся тебе племена; будь господин над братьями твоими, и да поклонятся тебе сыны матери твоей; проклинающие тебя - прокляты; благословляющие тебя - благословенны!

29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

30 Как скоро совершил Исаак благословение над Иаковом; и как только вышел Иаков от лица Исаака, отца своего, тотчас Исав, брат его, пришел с ловли своей.

30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

31 Приготовил и он похлебку, и принес отцу своему, и сказал отцу своему: встань, батюшка; поешь, что изловил сын твой, дабы благословила меня душа твоя.

31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

32 Но Исаак, отец его, сказал ему: кто ты? Он отвечал: я сын твой, первенец твой, Исав.

32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

33 Тогда Исаак вострепетал весьма великим трепетом, и сказал: кто ж это, который достал дичи и принес мне, и я ел все, прежде нежели ты пришел, и я благословил его? Он и будет благословен!

33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

34 Исав, выслушав слова отца своего, поднял громкий и весьма жалостный вопль, и сказал отцу своему: родитель мой! благослови и меня!

34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

35 Но он сказал: брат твой пришел с хитростью и взял благословение твое.

35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

36 Тогда Исав сказал: не даром дали ему имя: Иаков; он запнул меня уже два раза; он взял первородство мое, и вот, теперь взял благословение мое. И говорил: неужели ты не оставил мне благословения?

36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

37 Исаак сказал в ответ Исаву: вот я поставил его господином над тобою, и всех братьев его отдал ему в рабы; и снабдил его хлебом и вином: что же я сделаю тебе, сын мой?

37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

38 Но Исав сказал отцу своему: неужели, батюшка, одно это у тебя благословение? благослови и меня, батюшка! И поднял Исав вопль, и стал плакать.

38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

39 Тогда ответствовал ему Исаак, отец его, и сказал ему: вот, будет в местах обитания твоего тук земли, и роса небесная свыше;

39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

40 Но ты будешь жить мечем твоим, и будешь рабом брату твоему; но будет время, что ты, воспротивясь, свергнешь иго его с выи твоей.

40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

41 И возненавидел Исав Иакова за благословение, которым благословил его отец его; и сказал Исав в сердце своем: скоро придут дни плача по отце моем, тогда я убью Иакова, брата моего.

41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

42 Когда Ревекке пересказаны были слова Исава, старшего сына ее; то она послала, и призвала младшего сына своего Иакова, и сказала ему: вот, Исав, брат твой, грозит убить тебя.

42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

43 Итак, сын мой, послушайся слов моих, встань, беги к Лавану, брату моему, в Харран;

43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

44 И поживи у него несколько времени, пока утолится ярость брата твоего,

44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

45 Пока пройдет гнев брата твоего на тебя, и он позабудет, что ты сделал ему. Тогда я пошлю, и возьму тебя оттуда. Ибо для чего мне в один день лишиться обоих вас?

45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

46 Потом Ревекка сказала Исааку: мне жизнь скучна от дочерей Хеттейских; если Иаков возьмет жену из дочерей Хеттейских, каковы эти, из дочерей этой земли, то что мне и в жизни?

46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“