Исход

Глава 1

1 Вот имена сынов Израилевых, - которые вошли в Египет с Иаковом, вошли каждый с семейством своим:

2 Рувим, Симеон, Левий и Иуда,

3 Иссахар, Завулон и Вениамин,

4 Дан и Неффалим, Гад и Асир.

5 Всех же душ, происшедших от чресл Иакова, было семьдесят, а Иосиф был уже в Египте.

6 Иосиф умер и все братья его и весь оный род;

7 А сыны Израилевы расплодились, размножились, возрасли и усилились чрезвычайно, и наполнилась ими страна та.

8 Между тем восстал в Египте новый царь, который не знал Иосифа.

9 И сказал народу своему: вот, народ сынов Израилевых многочислен и сильнее нас.

10 Ухитримся против него, чтобы он не размножался; иначе, когда случится война, соединится и он с нашими неприятелями, и вооружится против нас, и выйдет из сей земли.

11 Итак поставили над ним приставников, чтоб изнуряли его тяжкими работами. И он построил Фараону Пифом и Раамсес, города для запасов.

12 Но чем более изнуряли его, тем более он умножался, и тем более возрастал; так что опасались сынов Израилевых.

13 И потому Египтяне с жестокостью принуждали сынов Израилевых к работам.

14 И делали жизнь их горькою от тяжкой работы над глиною и кирпичами, и от всякой работы полевой, от всякой работы, к которой принуждали их с жестокостью.

15 Сверх того, царь Египетский повелел повивальным бабкам Евреянок, из коих одной имя Шифра, а другой Фуа,

16 И сказал: когда вы будете повивать у Евреянок, то наблюдайте при родах: если будет сын, то умерщвляйте; а если дочь, то пусть живет.

17 Но повивальные бабки боялись Бога, и не делали так, как говорил им царь Египетский; и оставляли детей в живых.

18 Царь Египетский призвал повивальных бабок и сказал им: для чего вы делаете такое дело, что оставляете детей в живых?

19 Повивальные бабки сказали Фараону: Еврейские женщины не так, как Египетские; они здоровы, прежде нежели придет к ним повивальная бабка, они уже рождают.

20 За сие Бог делал добро повивальным бабкам; а народ умножался и весьма усиливался.

21 Таким образом, поелику повивальные бабки боялись Бога, Бог устроял семейства Евреям.

22 Наконец, Фараон всему народу своему повелел, говоря: всякого у Евреев новорожденного сына бросайте в реку, а всякую дочь оставляйте в живых.

Вихід

Розділ 1

1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:

2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда,

3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н,

4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р.

5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті.

6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід.

7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.

8 І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.

9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!

10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.

11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.

12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.

13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.

14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.

15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,

16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.

17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.

18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“

19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.

20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.

21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.

22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“

Исход

Глава 1

Вихід

Розділ 1

1 Вот имена сынов Израилевых, - которые вошли в Египет с Иаковом, вошли каждый с семейством своим:

1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:

2 Рувим, Симеон, Левий и Иуда,

2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда,

3 Иссахар, Завулон и Вениамин,

3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н,

4 Дан и Неффалим, Гад и Асир.

4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р.

5 Всех же душ, происшедших от чресл Иакова, было семьдесят, а Иосиф был уже в Египте.

5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті.

6 Иосиф умер и все братья его и весь оный род;

6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід.

7 А сыны Израилевы расплодились, размножились, возрасли и усилились чрезвычайно, и наполнилась ими страна та.

7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.

8 Между тем восстал в Египте новый царь, который не знал Иосифа.

8 І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.

9 И сказал народу своему: вот, народ сынов Израилевых многочислен и сильнее нас.

9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!

10 Ухитримся против него, чтобы он не размножался; иначе, когда случится война, соединится и он с нашими неприятелями, и вооружится против нас, и выйдет из сей земли.

10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.

11 Итак поставили над ним приставников, чтоб изнуряли его тяжкими работами. И он построил Фараону Пифом и Раамсес, города для запасов.

11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.

12 Но чем более изнуряли его, тем более он умножался, и тем более возрастал; так что опасались сынов Израилевых.

12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.

13 И потому Египтяне с жестокостью принуждали сынов Израилевых к работам.

13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.

14 И делали жизнь их горькою от тяжкой работы над глиною и кирпичами, и от всякой работы полевой, от всякой работы, к которой принуждали их с жестокостью.

14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.

15 Сверх того, царь Египетский повелел повивальным бабкам Евреянок, из коих одной имя Шифра, а другой Фуа,

15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,

16 И сказал: когда вы будете повивать у Евреянок, то наблюдайте при родах: если будет сын, то умерщвляйте; а если дочь, то пусть живет.

16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.

17 Но повивальные бабки боялись Бога, и не делали так, как говорил им царь Египетский; и оставляли детей в живых.

17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.

18 Царь Египетский призвал повивальных бабок и сказал им: для чего вы делаете такое дело, что оставляете детей в живых?

18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“

19 Повивальные бабки сказали Фараону: Еврейские женщины не так, как Египетские; они здоровы, прежде нежели придет к ним повивальная бабка, они уже рождают.

19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.

20 За сие Бог делал добро повивальным бабкам; а народ умножался и весьма усиливался.

20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.

21 Таким образом, поелику повивальные бабки боялись Бога, Бог устроял семейства Евреям.

21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.

22 Наконец, Фараон всему народу своему повелел, говоря: всякого у Евреев новорожденного сына бросайте в реку, а всякую дочь оставляйте в живых.

22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“