Книга пророка Малахии

Глава 2

1 Итак вам, священники, сие увещание.

2 Если не послушаете, и не обратите на то внимания, чтоб имени Моему воздать славу, говорит Иегова воинств; то Я пошлю на вас проклятие, и прокляну благословения ваши; прокляну и сие, потому что вы не обращаете внимания.

3 Вот Я запрещу у вас семенам; и закидаю лица ваши калом, калом праздничных жертв ваших, и поднесут вас к нему,

4 И узнаете, что Я посылал вам сие увещание, дабы состоялся завет Мой с Левием, говорит Иегова воинств.

5 Завет Мой с ним был жизнь и мир (и Я это давал ему), богобоязненность, и он боялся Меня, и благоговел пред Моим именем.

6 Закон истины был в устах его, и не находилась на языке его неправда; он ходил со Мною в мире и искренности, и многих отвратил от беззакония.

7 Ибо язык священника есть хранилище ведения; и закона ждут из уст его, потому что он вестник Иеговы воинств.

8 А вы отклонились от пути, многих сделали преступниками закона, нарушили завет Левия, говорит Иегова воинств.

9 И Я сделаю вас презренными и низкими пред всем народом, за то что вы не держитесь путей Моих и лицемерите в законе.

10 Не один ли у всех нас Отец? не один ли Бог сотворил нас? Зачем же мы неверны друг другу, преступая завет отцев наших?

11 Вероломна Иудея, и мерзость совершается у Израиля и в Иерусалиме: ибо Иуда унизил святыню Иеговы тем, что любит и берет в супружество дочь бога чужого.

12 У человека, который делает это, отнимет Иегова бодрствующего и откликающегося в шатрах Иаковлевых и приносящего дары Иегове воинств.

13 Во-вторых, вот что у вас происходит: вы обливаете жертвенник Иеговы слезами с воплем и стоном, так что Он уже не смотрит на приношение, и ничего не принимает из рук ваших с благоволением.

14 Вы скажете: `за что?` за то, что Иегова свидетель между тобою и между женою юности твоей; а ты неверен ей, тогда как она твоя супруга и жена завета твоего.

15 И не сделает сего ни один человек, у которого еще есть Дух Божий; и как это сделал бы кто-нибудь ищущий семени Божия? Итак храните дух ваш, и никто не будь неверен жене юности своей.

16 Ибо Я не люблю разводов, говорит Иегова, Бог Израилев, и того, чью одежду покрывает несправедливость, говорит Иегова воинств: итак, храните дух ваш и не будьте впредь вероломны.

17 Досаждаете вы Иегове словами своими. Вы скажете: `чем мы досаждаем?` Тем, что говорите, будто всякий, делающий зло угоден Богу, и будто Он благоволит к таким, или иначе: `где Бог правосудия?`

Малахiї

Розділ 2

1 А тепер до вас за́повідь цяя, священики!

2 Якщо ви не послу́хаєтесь, і не покладе́те на серце собі, щоб Іме́нню Моєму давати хвалу́, — говорить Госпо́дь Савао́т, — то пошлю Я прокля́ття на вас, і прокляну́ благословення ваші, і вже проклина́ю, бо ви не бере́те до серця цього́!

3 Ось Я обітну́ вам раме́но, і розпоро́шу нечистість на ваших обли́ччях, нечистість свят ваших, і до неї вас ви́несуть.

4 І пізнаєте ви, що Я заповідь вам цю послав, щоб був заповіт Мій з Леві́єм, каже Госпо́дь Савао́т.

5 Заповіт Мій з ним був для життя та для миру, і Я дав йому страх, і він налякався Мене, та боя́всь перед Іме́нням Моїм.

6 Закон правди в уста́х його був, і не знайшла́сь на губа́х його кривда, — у мирі й просто́ті ходив він зо Мною, і багато-кого́ відверну́в від вини.

7 Бо у́ста священикові знання́ стережу́ть та Зако́на шукають із уст його, бо він ангол Господа Саваота.

8 А ви відхили́лись з дороги, вчини́ли таке, що багато спіткну́лись в Зако́ні, Леві́євого заповіта пони́щили, говорить Госпо́дь Савао́т.

9 Тому́ то і Я вас зробив пого́рджуваними й низьки́ми для всього наро́ду, бо не стереже́те доріг Моїх ви, та не безсторо́нні в Зако́ні.

10 Чи Оте́ць нам усім не оди́н? Хіба Бог не один нас створи́в? Чому́ ж один о́дного зраджуємо ми, щоб нам зневажа́ти запові́т батькі́в наших?

11 Зраджує Юда, і робиться не́чисть серед Ізраїля та в Єрусалимі, — бо Юда зневажив святиню Господню, яку покохав був, і дочку бога чужого за жінку узя́в.

12 Нехай Господь ви́губить кожного, хто́ таке робить, того, хто чува́є та відповідає з наме́тів Якова, і хто да́р прино́сить Господу Саваоту.

13 І робите й друге таке: Господнього же́ртівника ви слізьми́ покриваєте, плаче́м та стогна́нням, бо до да́рів уже Він не зве́рнеться більше, і милої жертви з рук ваших не ві́зьме.

14 А ви ще й говорите: „За́що?“ — За те, що засві́дчив Господь між тобою й жоною юна́цтва твого́, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя по́друга, і дружи́на умо́ви твоєї!

15 Хіба Бог не один нас учинив? І за́лишок духу — Його́. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому́ свого духа пильну́йте, і дружи́ну юна́цтва свойо́го не зраджуйте!

16 Бо нена́виджу ро́звід, — говорить Госпо́дь, Бог Ізраїлів, — і того, хто вкриває наси́льством одежу свою, промовляє Госпо́дь Савао́т. Тому́ свого духа пильнуйте, — і не зраджу́йте!

17 Словами своїми ви мучите Господа, та й пита́єте ще: „Чим ми мучимо?“ — Гово́ренням вашим: „Кожен, хто чинить ли́хе, той добрий у Господніх оча́х, і Він у них уподо́бання має“, або: „Де Бог правосу́ддя?“

Книга пророка Малахии

Глава 2

Малахiї

Розділ 2

1 Итак вам, священники, сие увещание.

1 А тепер до вас за́повідь цяя, священики!

2 Если не послушаете, и не обратите на то внимания, чтоб имени Моему воздать славу, говорит Иегова воинств; то Я пошлю на вас проклятие, и прокляну благословения ваши; прокляну и сие, потому что вы не обращаете внимания.

2 Якщо ви не послу́хаєтесь, і не покладе́те на серце собі, щоб Іме́нню Моєму давати хвалу́, — говорить Госпо́дь Савао́т, — то пошлю Я прокля́ття на вас, і прокляну́ благословення ваші, і вже проклина́ю, бо ви не бере́те до серця цього́!

3 Вот Я запрещу у вас семенам; и закидаю лица ваши калом, калом праздничных жертв ваших, и поднесут вас к нему,

3 Ось Я обітну́ вам раме́но, і розпоро́шу нечистість на ваших обли́ччях, нечистість свят ваших, і до неї вас ви́несуть.

4 И узнаете, что Я посылал вам сие увещание, дабы состоялся завет Мой с Левием, говорит Иегова воинств.

4 І пізнаєте ви, що Я заповідь вам цю послав, щоб був заповіт Мій з Леві́єм, каже Госпо́дь Савао́т.

5 Завет Мой с ним был жизнь и мир (и Я это давал ему), богобоязненность, и он боялся Меня, и благоговел пред Моим именем.

5 Заповіт Мій з ним був для життя та для миру, і Я дав йому страх, і він налякався Мене, та боя́всь перед Іме́нням Моїм.

6 Закон истины был в устах его, и не находилась на языке его неправда; он ходил со Мною в мире и искренности, и многих отвратил от беззакония.

6 Закон правди в уста́х його був, і не знайшла́сь на губа́х його кривда, — у мирі й просто́ті ходив він зо Мною, і багато-кого́ відверну́в від вини.

7 Ибо язык священника есть хранилище ведения; и закона ждут из уст его, потому что он вестник Иеговы воинств.

7 Бо у́ста священикові знання́ стережу́ть та Зако́на шукають із уст його, бо він ангол Господа Саваота.

8 А вы отклонились от пути, многих сделали преступниками закона, нарушили завет Левия, говорит Иегова воинств.

8 А ви відхили́лись з дороги, вчини́ли таке, що багато спіткну́лись в Зако́ні, Леві́євого заповіта пони́щили, говорить Госпо́дь Савао́т.

9 И Я сделаю вас презренными и низкими пред всем народом, за то что вы не держитесь путей Моих и лицемерите в законе.

9 Тому́ то і Я вас зробив пого́рджуваними й низьки́ми для всього наро́ду, бо не стереже́те доріг Моїх ви, та не безсторо́нні в Зако́ні.

10 Не один ли у всех нас Отец? не один ли Бог сотворил нас? Зачем же мы неверны друг другу, преступая завет отцев наших?

10 Чи Оте́ць нам усім не оди́н? Хіба Бог не один нас створи́в? Чому́ ж один о́дного зраджуємо ми, щоб нам зневажа́ти запові́т батькі́в наших?

11 Вероломна Иудея, и мерзость совершается у Израиля и в Иерусалиме: ибо Иуда унизил святыню Иеговы тем, что любит и берет в супружество дочь бога чужого.

11 Зраджує Юда, і робиться не́чисть серед Ізраїля та в Єрусалимі, — бо Юда зневажив святиню Господню, яку покохав був, і дочку бога чужого за жінку узя́в.

12 У человека, который делает это, отнимет Иегова бодрствующего и откликающегося в шатрах Иаковлевых и приносящего дары Иегове воинств.

12 Нехай Господь ви́губить кожного, хто́ таке робить, того, хто чува́є та відповідає з наме́тів Якова, і хто да́р прино́сить Господу Саваоту.

13 Во-вторых, вот что у вас происходит: вы обливаете жертвенник Иеговы слезами с воплем и стоном, так что Он уже не смотрит на приношение, и ничего не принимает из рук ваших с благоволением.

13 І робите й друге таке: Господнього же́ртівника ви слізьми́ покриваєте, плаче́м та стогна́нням, бо до да́рів уже Він не зве́рнеться більше, і милої жертви з рук ваших не ві́зьме.

14 Вы скажете: `за что?` за то, что Иегова свидетель между тобою и между женою юности твоей; а ты неверен ей, тогда как она твоя супруга и жена завета твоего.

14 А ви ще й говорите: „За́що?“ — За те, що засві́дчив Господь між тобою й жоною юна́цтва твого́, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя по́друга, і дружи́на умо́ви твоєї!

15 И не сделает сего ни один человек, у которого еще есть Дух Божий; и как это сделал бы кто-нибудь ищущий семени Божия? Итак храните дух ваш, и никто не будь неверен жене юности своей.

15 Хіба Бог не один нас учинив? І за́лишок духу — Його́. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому́ свого духа пильну́йте, і дружи́ну юна́цтва свойо́го не зраджуйте!

16 Ибо Я не люблю разводов, говорит Иегова, Бог Израилев, и того, чью одежду покрывает несправедливость, говорит Иегова воинств: итак, храните дух ваш и не будьте впредь вероломны.

16 Бо нена́виджу ро́звід, — говорить Госпо́дь, Бог Ізраїлів, — і того, хто вкриває наси́льством одежу свою, промовляє Госпо́дь Савао́т. Тому́ свого духа пильнуйте, — і не зраджу́йте!

17 Досаждаете вы Иегове словами своими. Вы скажете: `чем мы досаждаем?` Тем, что говорите, будто всякий, делающий зло угоден Богу, и будто Он благоволит к таким, или иначе: `где Бог правосудия?`

17 Словами своїми ви мучите Господа, та й пита́єте ще: „Чим ми мучимо?“ — Гово́ренням вашим: „Кожен, хто чинить ли́хе, той добрий у Господніх оча́х, і Він у них уподо́бання має“, або: „Де Бог правосу́ддя?“