РуфьГлава 2 |
|
1 |
|
2 И сказала Руфь Моавитянка Ноемини: пойду я на поле и буду подбирать колосья по следам того, у кого найду благоволение. Она сказала ей: пойди, дочь моя. |
|
3 Она пошла, и пришла, и подбирала в поле колосья сзади жнецов. И случилось, что та часть поля принадлежала Воозу, который из племени Елимелехова. |
|
4 И вот, Вооз пришел из Вифлеема, и сказал жнецам: Господь с вами! Они сказали ему: да благословит тебя Господь! |
|
5 И сказал Вооз слуге своему, приставленному к жнецам: чья это молодая женщина? |
|
6 Слуга, приставленный к жнецам, отвечал и сказал: эта молодая женщина есть Моавитянка, пришедшая с Ноеминью с полей Моавитских. |
|
7 Она сказала: буду я подбирать и класть в снопы сзади жнецов. И пришла, и находится здесь с самого утра доселе, мало бывает она в доме. |
|
8 |
|
9 Пусть в глазах твоих будет то поле, где они жнут, и ходи за ними. Вот, я приказал слугам своим, не трогать тебя. Когда захочешь пить; то иди к сосудам и пей, откуда черпают слуги мои. |
|
10 |
|
11 Вооз отвечал и сказал ей: мне сказано все, что сделала ты для свекрови своей по смерти мужа своего, что ты оставила своего отца, и свою мать, и свою родину, и пришла к народу, которого ты не знала вчера и третьего дня. |
|
12 Да воздаст Господь за сие дело твое, и да будет тебе полная награда от Иеговы, Бога Израилева, к Которому ты пришла, чтобы успокоиться под Его крыльями! |
|
13 Она сказала: да буду я в милости пред очами твоими, господин мой! Ты утешил меня и говорил по сердцу рабы твоей, между тем как я не стою ни одной из рабынь твоих. |
|
14 |
|
15 И встала, чтобы подбирать. Вооз дал приказ слугам своим, и сказал: пусть подбирает она и между снопами, и не обижайте ее. |
|
16 Да и от снопов откидывайте ей и оставляйте, пусть она подбирает [и ест], и не браните ее. |
|
17 Таким образом подбирала она на поле до вечера, и вымолотила собранное, и вышло около ефы ячменя. |
|
18 Взяв сие, пошла в город, и свекровь ее увидела, что она набрала. И вынула [Руфь из пазухи своей] и дала ей то, что оставила, наевшись сама. |
|
19 И сказала ей свекровь ее: где ты собирала и где работала? да будет благословен принявший тебя! [Руфь] объявила свекрови своей, у кого она работала, и сказала: человеку тому, у которого я сегодня работала, имя Вооз. |
|
20 И сказала Ноеминь снохе своей: благословен он от Господа за то, что не лишил милости своей ни живых, ни мертвых! И сказала ей Ноеминь: человек сей близок к нам; он из наших родственников. |
|
21 Руфь Моавитянка сказала [свекрови своей]: он сказал мне: будь с моими слугами, доколе не докончат они всей жатвы моей. |
|
22 И сказала Ноеминь снохе своей, Руфи: хорошо, дочь моя, что ты будешь ходить с служанками его и не встретят тебя на другом поле. |
|
23 Таким образом была она с служанками Воозовыми, и подбирала [колосья], пока не кончилась жатва ячменя и жатва пшеницы, и жила у свекрови своей. |
РутРозділ 2 |
|
1 |
|
2 І сказала моаві́тянка Рут до Ноомі́: „Піду́ но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в оча́х знайду́ милість“. А та їй сказала: „Іди, моя до́чко!“ |
|
3 І пішла вона, і прийшла та й збирала за женця́ми. А припа́док навів її на діля́нку поля Бо́аза, що з Елімеле́хового ро́ду. |
|
4 Аж ось прийшов із Віфлеєму Бо́аз, та й сказав до женці́в: „Господь з вами!“ А вони відказали йому: „Нехай поблагосло́вить тебе Господь!“ |
|
5 І сказав Бо́аз до слуги свого, поставленого над женця́ми: „Чия це ді́вчина?“ |
|
6 І відповів той слуга, поставлений над женця́ми, і сказав: „Дівчина — моаві́тянка вона, що вернулася з Ноомі́ з моавських піль. |
|
7 А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопа́ми за женця́ми! І прийшла вона, і стала від самого ра́нку й аж дотепе́р; а вдома вона була мало“. |
|
8 І сказав Бо́аз до Рут: „Ото чуєш, до́чко моя, — не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівча́т. |
|
9 Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти пі́деш за ними. Ось я наказав слу́гам не займати тебе. А як спрагнеш, то пі́деш до на́чинь, та й нап'єшся з того, що поначе́рпують слу́ги!“ |
|
10 І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: „Чому знайшла я ми́лість в оча́х твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа́?“ |
|
11 І відповів Бо́аз і сказав їй: „Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекру́хою по смерті твого чоловіка, — і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора. |
|
12 Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагоро́да твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми́ Його!“ |
|
13 А вона сказала: „Нехай я знайду́ милість в оча́х твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!“ |
|
14 І сказав їй Бо́аз у час їди́: „Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій“. І сіла вона збоку женців, а він подав їй пра́женого зе́рна. І їла вона й наситилася, і ще й позоста́вила. |
|
15 І встала вона збирати. А Бо́аз наказав слу́гам своїм, говорячи: „І між снопа́ми нехай збирає, і не кри́вдьте її. |
|
16 І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її“. |
|
17 І збирала вона на полі аж до вечора, і ви́молотила те, що назбирала, і було близько ефи́ ячме́ню. |
|
18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекру́ха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала́ їй, що позоставила по своїй ї́жі. |
|
19 І сказала їй свекру́ха її: „Де́ ти збирала сьогодні, і де́ ти робила? Нехай буде благослове́нний, хто прийняв тебе!“ І вона розповіла́ своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: „Ім'я́ того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Бо́аз“. |
|
20 І сказала Ноомі́ до невістки своєї: „Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих“. І сказала їй Ноомі: „Близьки́й нам той чоловік, — він із наших ро́дичів“. |
|
21 І сказала моаві́тянка Рут: „Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінча́ть моїх жнив“. |
|
22 І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: „Добре, до́чко моя, що ти ви́йдеш з його служни́цями, щоб не чіпали тебе на іншому полі“. |
|
23 І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закі́нчення жнив ячме́ню та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою. |
РуфьГлава 2 |
РутРозділ 2 |
|
1 |
1 |
|
2 И сказала Руфь Моавитянка Ноемини: пойду я на поле и буду подбирать колосья по следам того, у кого найду благоволение. Она сказала ей: пойди, дочь моя. |
2 І сказала моаві́тянка Рут до Ноомі́: „Піду́ но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в оча́х знайду́ милість“. А та їй сказала: „Іди, моя до́чко!“ |
|
3 Она пошла, и пришла, и подбирала в поле колосья сзади жнецов. И случилось, что та часть поля принадлежала Воозу, который из племени Елимелехова. |
3 І пішла вона, і прийшла та й збирала за женця́ми. А припа́док навів її на діля́нку поля Бо́аза, що з Елімеле́хового ро́ду. |
|
4 И вот, Вооз пришел из Вифлеема, и сказал жнецам: Господь с вами! Они сказали ему: да благословит тебя Господь! |
4 Аж ось прийшов із Віфлеєму Бо́аз, та й сказав до женці́в: „Господь з вами!“ А вони відказали йому: „Нехай поблагосло́вить тебе Господь!“ |
|
5 И сказал Вооз слуге своему, приставленному к жнецам: чья это молодая женщина? |
5 І сказав Бо́аз до слуги свого, поставленого над женця́ми: „Чия це ді́вчина?“ |
|
6 Слуга, приставленный к жнецам, отвечал и сказал: эта молодая женщина есть Моавитянка, пришедшая с Ноеминью с полей Моавитских. |
6 І відповів той слуга, поставлений над женця́ми, і сказав: „Дівчина — моаві́тянка вона, що вернулася з Ноомі́ з моавських піль. |
|
7 Она сказала: буду я подбирать и класть в снопы сзади жнецов. И пришла, и находится здесь с самого утра доселе, мало бывает она в доме. |
7 А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопа́ми за женця́ми! І прийшла вона, і стала від самого ра́нку й аж дотепе́р; а вдома вона була мало“. |
|
8 |
8 І сказав Бо́аз до Рут: „Ото чуєш, до́чко моя, — не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівча́т. |
|
9 Пусть в глазах твоих будет то поле, где они жнут, и ходи за ними. Вот, я приказал слугам своим, не трогать тебя. Когда захочешь пить; то иди к сосудам и пей, откуда черпают слуги мои. |
9 Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти пі́деш за ними. Ось я наказав слу́гам не займати тебе. А як спрагнеш, то пі́деш до на́чинь, та й нап'єшся з того, що поначе́рпують слу́ги!“ |
|
10 |
10 І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: „Чому знайшла я ми́лість в оча́х твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа́?“ |
|
11 Вооз отвечал и сказал ей: мне сказано все, что сделала ты для свекрови своей по смерти мужа своего, что ты оставила своего отца, и свою мать, и свою родину, и пришла к народу, которого ты не знала вчера и третьего дня. |
11 І відповів Бо́аз і сказав їй: „Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекру́хою по смерті твого чоловіка, — і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора. |
|
12 Да воздаст Господь за сие дело твое, и да будет тебе полная награда от Иеговы, Бога Израилева, к Которому ты пришла, чтобы успокоиться под Его крыльями! |
12 Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагоро́да твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми́ Його!“ |
|
13 Она сказала: да буду я в милости пред очами твоими, господин мой! Ты утешил меня и говорил по сердцу рабы твоей, между тем как я не стою ни одной из рабынь твоих. |
13 А вона сказала: „Нехай я знайду́ милість в оча́х твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!“ |
|
14 |
14 І сказав їй Бо́аз у час їди́: „Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій“. І сіла вона збоку женців, а він подав їй пра́женого зе́рна. І їла вона й наситилася, і ще й позоста́вила. |
|
15 И встала, чтобы подбирать. Вооз дал приказ слугам своим, и сказал: пусть подбирает она и между снопами, и не обижайте ее. |
15 І встала вона збирати. А Бо́аз наказав слу́гам своїм, говорячи: „І між снопа́ми нехай збирає, і не кри́вдьте її. |
|
16 Да и от снопов откидывайте ей и оставляйте, пусть она подбирает [и ест], и не браните ее. |
16 І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її“. |
|
17 Таким образом подбирала она на поле до вечера, и вымолотила собранное, и вышло около ефы ячменя. |
17 І збирала вона на полі аж до вечора, і ви́молотила те, що назбирала, і було близько ефи́ ячме́ню. |
|
18 Взяв сие, пошла в город, и свекровь ее увидела, что она набрала. И вынула [Руфь из пазухи своей] и дала ей то, что оставила, наевшись сама. |
18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекру́ха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала́ їй, що позоставила по своїй ї́жі. |
|
19 И сказала ей свекровь ее: где ты собирала и где работала? да будет благословен принявший тебя! [Руфь] объявила свекрови своей, у кого она работала, и сказала: человеку тому, у которого я сегодня работала, имя Вооз. |
19 І сказала їй свекру́ха її: „Де́ ти збирала сьогодні, і де́ ти робила? Нехай буде благослове́нний, хто прийняв тебе!“ І вона розповіла́ своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: „Ім'я́ того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Бо́аз“. |
|
20 И сказала Ноеминь снохе своей: благословен он от Господа за то, что не лишил милости своей ни живых, ни мертвых! И сказала ей Ноеминь: человек сей близок к нам; он из наших родственников. |
20 І сказала Ноомі́ до невістки своєї: „Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих“. І сказала їй Ноомі: „Близьки́й нам той чоловік, — він із наших ро́дичів“. |
|
21 Руфь Моавитянка сказала [свекрови своей]: он сказал мне: будь с моими слугами, доколе не докончат они всей жатвы моей. |
21 І сказала моаві́тянка Рут: „Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінча́ть моїх жнив“. |
|
22 И сказала Ноеминь снохе своей, Руфи: хорошо, дочь моя, что ты будешь ходить с служанками его и не встретят тебя на другом поле. |
22 І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: „Добре, до́чко моя, що ти ви́йдеш з його служни́цями, щоб не чіпали тебе на іншому полі“. |
|
23 Таким образом была она с служанками Воозовыми, и подбирала [колосья], пока не кончилась жатва ячменя и жатва пшеницы, и жила у свекрови своей. |
23 І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закі́нчення жнив ячме́ню та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою. |