Книга пророка ЗахарииГлава 2 |
1 |
2 Я спросил: |
3 |
4 и тогда первый Ангел сказал второму: |
5 Я Сам буду огненной стеной вокруг него, — возвещает Господь, — и славой внутри него». |
6 |
7 Вперед! Спасайся, Сион, живущий у дочери Вавилона! |
8 |
9 Я подниму на них руку, и они станут добычей своих рабов. Тогда вы узнаете, что Господь Сил послал Меня. |
10 Кричи от радости и ликуй, дочь Сиона. Ведь Я приду и буду жить у тебя, — возвещает Господь. — |
11 Многие народы примкнут к Господу в тот день и станут Моим народом. Я буду жить у тебя, и ты узнаешь, что Господь Сил послал Меня к тебе. |
12 Господь примет Иудею как Свой удел в святой земле и снова изберет Иерусалим. |
13 |
ЗахарiяРозділ 2 |
1 |
2 І запита́в я ангола, що говорив зо мною: „Що́ це?“ А він відказав мені: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду й Ізраїля та Єрусалим“. |
3 І Господь показав мені чотирьох майстрів. |
4 І запитав я: „Що́ вони приходять зробити?“ А Він відказав, говорячи: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду, так що ніхто не підвів голови́. А ці прийшли́ настраши́ти їх, щоб скинути ро́ги тих наро́дів, що підносять ро́га проти Юдиного кра́ю, щоб його розпоро́шити“. |
5 |
6 І сказав я: „Куди ти йдеш?“ А він відказав мені: „Щоб змі́ряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина́ його та яка довжина́ його“. |
7 Аж ось ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший. |
8 І сказав він до нього: „Біжи, говори цьому юнако́ві, кажучи: Невкрі́плений буде Єрусалим через многість людей та худоби в сере́дині його. |
9 А Я стану для нього, — говорить Господь, — огняни́м муром навко́ло, і стану славою в сере́дині його. |
10 „Горе, горе, — втікайте з північного кра́ю, — говорить Госпо́дь, — бо на чотири небесні вітри́ розпоро́шу Я вас, промовляє Господь. |
11 Горе, — втікай до Сіону, мешка́нко дочки́ Вавило́ну! |
12 Бо так промовляє Госпо́дь Савао́т: Для слави послав Він мене до наро́дів, що вас грабува́ли, бо хто вас дото́ркується, той дото́ркується до зірця́ Його ока. |
13 Бо ось тільки махну́ Я своєю рукою на них, — і для їхніх рабів вони здо́биччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав. |
Книга пророка ЗахарииГлава 2 |
ЗахарiяРозділ 2 |
1 |
1 |
2 Я спросил: |
2 І запита́в я ангола, що говорив зо мною: „Що́ це?“ А він відказав мені: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду й Ізраїля та Єрусалим“. |
3 |
3 І Господь показав мені чотирьох майстрів. |
4 и тогда первый Ангел сказал второму: |
4 І запитав я: „Що́ вони приходять зробити?“ А Він відказав, говорячи: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду, так що ніхто не підвів голови́. А ці прийшли́ настраши́ти їх, щоб скинути ро́ги тих наро́дів, що підносять ро́га проти Юдиного кра́ю, щоб його розпоро́шити“. |
5 Я Сам буду огненной стеной вокруг него, — возвещает Господь, — и славой внутри него». |
5 |
6 |
6 І сказав я: „Куди ти йдеш?“ А він відказав мені: „Щоб змі́ряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина́ його та яка довжина́ його“. |
7 Вперед! Спасайся, Сион, живущий у дочери Вавилона! |
7 Аж ось ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший. |
8 |
8 І сказав він до нього: „Біжи, говори цьому юнако́ві, кажучи: Невкрі́плений буде Єрусалим через многість людей та худоби в сере́дині його. |
9 Я подниму на них руку, и они станут добычей своих рабов. Тогда вы узнаете, что Господь Сил послал Меня. |
9 А Я стану для нього, — говорить Господь, — огняни́м муром навко́ло, і стану славою в сере́дині його. |
10 Кричи от радости и ликуй, дочь Сиона. Ведь Я приду и буду жить у тебя, — возвещает Господь. — |
10 „Горе, горе, — втікайте з північного кра́ю, — говорить Госпо́дь, — бо на чотири небесні вітри́ розпоро́шу Я вас, промовляє Господь. |
11 Многие народы примкнут к Господу в тот день и станут Моим народом. Я буду жить у тебя, и ты узнаешь, что Господь Сил послал Меня к тебе. |
11 Горе, — втікай до Сіону, мешка́нко дочки́ Вавило́ну! |
12 Господь примет Иудею как Свой удел в святой земле и снова изберет Иерусалим. |
12 Бо так промовляє Госпо́дь Савао́т: Для слави послав Він мене до наро́дів, що вас грабува́ли, бо хто вас дото́ркується, той дото́ркується до зірця́ Його ока. |
13 |
13 Бо ось тільки махну́ Я своєю рукою на них, — і для їхніх рабів вони здо́биччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав. |