Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Марка

Глава 15

1 Как только наступило утро, главные священники, старейшины и законоучители со всем синедрионом стали совещаться и, связав Иисуса, увели Его, и передали Пилату.

2 Пилат спросил Иисуса: «Ты — Царь Иудейский?» Иисус ответил ему: «Ты прав говоря, что Я — Царь Иудейский».

3 Тогда главные священники начали предъявлять Ему множество обвинений.

4 Пилат стал снова спрашивать Его: «Ты собираешься отвечать? Видишь, как много обвинений против Тебя!»

5 Но Иисус по-прежнему ничего не отвечал, и это очень удивило Пилата.

6 В праздник Пасхи Пилат обычно отпускал на волю одного узника, за которого просил народ.

7 Один человек, по имени Варавва, находился в то время в заключении вместе с мятежниками, совершившими убийство во время мятежа.

8 Тогда народ пришёл и стал просить Пилата сделать то, что он обычно делал для них.

9 Пилат спросил их: «Хотите, я отпущу для вас Царя Иудейского?» —

10 потому что он знал, что главные священники отдали ему Иисуса из зависти.

11 Но главные священники подстрекали толпу просить Пилата, чтобы он отпустил им Варавву вместо Иисуса.

12 Но Пилат снова обратился к ним: «Что же тогда вы хотите, чтобы я сделал с Тем, Кого вы называете Царём Иудейским?»

13 Они закричали в ответ: «Распни Его на кресте!»

14 Пилат спросил: «Почему? Какое преступление Он совершил?» Но они ещё сильнее закричали: «Распни Его!»

15 Пилат хотел угодить толпе и поэтому освободил для них Варавву, а Иисуса отдал солдатам и приказал бичевать, а после того распять на кресте.

16 Солдаты отвели Его внутрь дворца, называемого преторием, и созвали весь полк.

17 Они надели на Него багровую накидку, а на голову сплетённый ими терновый венец,

18 а потом стали кричать Ему: «Приветствуем Тебя, Царь Иудейский!»

19 Они били Его палкой по голове, плевали в Него и, издеваясь, становились на колени, и делали вид, что поклоняются Ему.

20 Насмеявшись над Иисусом, они сняли с Него багровую накидку и, надев на Него Его собственную одежду, повели на распятие.

21 Один киринеянин, по имени Симон, который был отцом Александра и Руфа, возвращался с поля и, так как он проходил мимо, солдаты заставили его нести крест, предназначенный для Иисуса.

22 Они привели Его к месту, называемому Голгофой, что значит «Лобное место».

23 Солдаты попытались заставить Его выпить вино, смешанное с миррой, но Иисус отказался.

24 И, распяв Его, солдаты поделили между собой Его одежду, бросая жребий, кому что взять.

25 Был девятый час, когда они распяли Иисуса.

26 Обвинение против Него, написанное на табличке, гласило: «Царь Иудейский».

27 Вместе с Ним распяли двух разбойников: одного справа от Него, а другого слева.

28 [И совершилось то, что сказано было в Писаниях: «И поместили Его среди преступников»].

29 Проходящие мимо люди оскорбляли Его, кивая в Его сторону и говоря: «Эй, Ты, Который собирался разрушить храм и построить его за три дня,

30 что же Ты не спасёшь Самого Себя и не сойдёшь с креста?»

31 Главные священники и законоучители тоже насмехались над Ним, говоря друг другу: «Он спасал других, а Себя спасти не может!

32 Пусть же теперь этот Христос, Царь Израиля, сойдёт с креста. Когда мы увидим это, тогда и поверим в Него!» И те, кого распяли вместе с Ним, осыпали Его такими же оскорблениями.

33 В полдень тьма наступила на всей земле и продолжалась до трёх часов пополудни.

34 А в три часа пополудни Иисус закричал громким голосом: «Элои, Элои, лама савахтани?» — что значит: «Боже Мой, Боже Мой! Почему Ты покинул Меня?»

35 И когда некоторые из стоящих рядом услышали это, они сказали: «Послушайте! Он взывает к Илии!»

36 Тогда один человек побежал, пропитал губку уксусом, прикрепил её к палке и дал Ему попить, говоря: «Погодите! Посмотрим, придёт ли Илия снять Его».

37 Иисус же, громко воскликнув, испустил дух.

38 И в тот же миг завеса храма разорвалась надвое сверху донизу.

39 Когда центурион, стоявший напротив Него, увидел, как Христос испустил дух, сказал: «Этот Человек и вправду был Сыном Божьим!»

40 Несколько женщин, находившихся там, наблюдали издали. Среди них были Мария Магдалина, Мария, её младшего сына звали Иаков, а старшего Иосия, и Саломия,

41 следовавшие за Иисусом и помогавшие Ему, когда Он находился в Галилее. Было там и много других женщин, пришедших с Ним в Иерусалим.

42 Так как этот день был днём приготовления, то есть пятницей, днём перед субботой, и уже темнело,

43 Иосиф из Аримафеи, уважаемый член совета также ожидавший наступления Царства Божьего, смело войдя к Пилату, попросил отдать ему тело Иисуса.

44 Пилат удивился тому, что Он так быстро умер, и поэтому, позвав центуриона, спросил, давно ли Он умер.

45 И когда Пилат услышал рассказ центуриона, он отдал тело Иосифу.

46 Тот, купив льняной материи, снял Иисуса с креста, завернул Его в покров, поместил в высеченную в скале гробницу и привалил к входу в неё камень.

47 Мария Магдалина и Мария, мать Иосии, видели, куда положили Иисуса.

Вiд Марка

Розділ 15

1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.

2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.

3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.

4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“

5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.

6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.

7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.

8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.

9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“

10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.

11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.

12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“

13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“

14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“ А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“

15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.

16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.

17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.

18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“

19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.

20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.

21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.

22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.

23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.

24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.

25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.

26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.

27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.

28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“

29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“ й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —

30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“

31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!

32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.

33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.

34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“

35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“

36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“

37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!

38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.

39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“

40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,

41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.

42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —

43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.

44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.

45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.

46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.

47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.

Евангелие от Марка Глава 15	Вiд Марка Розділ 15
1 Как только наступило утро, главные священники, старейшины и законоучители со всем синедрионом стали совещаться и, связав Иисуса, увели Его, и передали Пилату.	1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
2 Пилат спросил Иисуса: «Ты — Царь Иудейский?» Иисус ответил ему: «Ты прав говоря, что Я — Царь Иудейский».	2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
3 Тогда главные священники начали предъявлять Ему множество обвинений.	3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
4 Пилат стал снова спрашивать Его: «Ты собираешься отвечать? Видишь, как много обвинений против Тебя!»	4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
5 Но Иисус по-прежнему ничего не отвечал, и это очень удивило Пилата.	5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
6 В праздник Пасхи Пилат обычно отпускал на волю одного узника, за которого просил народ.	6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
7 Один человек, по имени Варавва, находился в то время в заключении вместе с мятежниками, совершившими убийство во время мятежа.	7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
8 Тогда народ пришёл и стал просить Пилата сделать то, что он обычно делал для них.	8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
9 Пилат спросил их: «Хотите, я отпущу для вас Царя Иудейского?» —	9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
10 потому что он знал, что главные священники отдали ему Иисуса из зависти.	10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
11 Но главные священники подстрекали толпу просить Пилата, чтобы он отпустил им Варавву вместо Иисуса.	11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
12 Но Пилат снова обратился к ним: «Что же тогда вы хотите, чтобы я сделал с Тем, Кого вы называете Царём Иудейским?»	12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
13 Они закричали в ответ: «Распни Его на кресте!»	13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
14 Пилат спросил: «Почему? Какое преступление Он совершил?» Но они ещё сильнее закричали: «Распни Его!»	14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“ А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
15 Пилат хотел угодить толпе и поэтому освободил для них Варавву, а Иисуса отдал солдатам и приказал бичевать, а после того распять на кресте.	15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
16 Солдаты отвели Его внутрь дворца, называемого преторием, и созвали весь полк.	16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
17 Они надели на Него багровую накидку, а на голову сплетённый ими терновый венец,	17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
18 а потом стали кричать Ему: «Приветствуем Тебя, Царь Иудейский!»	18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
19 Они били Его палкой по голове, плевали в Него и, издеваясь, становились на колени, и делали вид, что поклоняются Ему.	19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
20 Насмеявшись над Иисусом, они сняли с Него багровую накидку и, надев на Него Его собственную одежду, повели на распятие.	20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
21 Один киринеянин, по имени Симон, который был отцом Александра и Руфа, возвращался с поля и, так как он проходил мимо, солдаты заставили его нести крест, предназначенный для Иисуса.	21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
22 Они привели Его к месту, называемому Голгофой, что значит «Лобное место».	22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
23 Солдаты попытались заставить Его выпить вино, смешанное с миррой, но Иисус отказался.	23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
24 И, распяв Его, солдаты поделили между собой Его одежду, бросая жребий, кому что взять.	24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
25 Был девятый час, когда они распяли Иисуса.	25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
26 Обвинение против Него, написанное на табличке, гласило: «Царь Иудейский».	26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
27 Вместе с Ним распяли двух разбойников: одного справа от Него, а другого слева.	27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
28 [И совершилось то, что сказано было в Писаниях: «И поместили Его среди преступников»].	28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
29 Проходящие мимо люди оскорбляли Его, кивая в Его сторону и говоря: «Эй, Ты, Который собирался разрушить храм и построить его за три дня,	29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“ й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
30 что же Ты не спасёшь Самого Себя и не сойдёшь с креста?»	30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
31 Главные священники и законоучители тоже насмехались над Ним, говоря друг другу: «Он спасал других, а Себя спасти не может!	31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
32 Пусть же теперь этот Христос, Царь Израиля, сойдёт с креста. Когда мы увидим это, тогда и поверим в Него!» И те, кого распяли вместе с Ним, осыпали Его такими же оскорблениями.	32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
33 В полдень тьма наступила на всей земле и продолжалась до трёх часов пополудни.	33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
34 А в три часа пополудни Иисус закричал громким голосом: «Элои, Элои, лама савахтани?» — что значит: «Боже Мой, Боже Мой! Почему Ты покинул Меня?»	34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
35 И когда некоторые из стоящих рядом услышали это, они сказали: «Послушайте! Он взывает к Илии!»	35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
36 Тогда один человек побежал, пропитал губку уксусом, прикрепил её к палке и дал Ему попить, говоря: «Погодите! Посмотрим, придёт ли Илия снять Его».	36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
37 Иисус же, громко воскликнув, испустил дух.	37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
38 И в тот же миг завеса храма разорвалась надвое сверху донизу.	38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
39 Когда центурион, стоявший напротив Него, увидел, как Христос испустил дух, сказал: «Этот Человек и вправду был Сыном Божьим!»	39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
40 Несколько женщин, находившихся там, наблюдали издали. Среди них были Мария Магдалина, Мария, её младшего сына звали Иаков, а старшего Иосия, и Саломия,	40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
41 следовавшие за Иисусом и помогавшие Ему, когда Он находился в Галилее. Было там и много других женщин, пришедших с Ним в Иерусалим.	41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
42 Так как этот день был днём приготовления, то есть пятницей, днём перед субботой, и уже темнело,	42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
43 Иосиф из Аримафеи, уважаемый член совета также ожидавший наступления Царства Божьего, смело войдя к Пилату, попросил отдать ему тело Иисуса.	43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
44 Пилат удивился тому, что Он так быстро умер, и поэтому, позвав центуриона, спросил, давно ли Он умер.	44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
45 И когда Пилат услышал рассказ центуриона, он отдал тело Иосифу.	45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
46 Тот, купив льняной материи, снял Иисуса с креста, завернул Его в покров, поместил в высеченную в скале гробницу и привалил к входу в неё камень.	46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
47 Мария Магдалина и Мария, мать Иосии, видели, куда положили Иисуса.	47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Марка

Глава 15

Вiд Марка

Розділ 15

Евангелие от Марка

Глава 15

Вiд Марка

Розділ 15

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Марка

Глава 15

Вiд Марка

Розділ 15

Евангелие от Марка

Глава 15

Вiд Марка

Розділ 15

Ветхий
завет

Новый
завет