Библия - Обещанное Восстановление

Деяния апостолов

Глава 22

1 Павел сказал: «Братья и отцы, выслушайте теперь, что я скажу в свою защиту».

2 Услышав, что Павел заговорил с ними на арамейском языке, они стали ещё тише. Тогда он продолжил:

3 «Я иудей, рождённый в Тарсе, в Киликии, но получивший воспитание здесь, в этом городе. Моим наставником был Гамалиил, который тщательно обучил меня закону наших предков. Я был усердным служителем Божьим, таким же, как и вы сегодня.

4 Я подвергал смертельным гонениям последователей Пути, брал под стражу мужчин и женщин и бросал их в темницы.

5 Это могут подтвердить первосвященники и совет старейшин. Именно от них я получил письма к братьям-иудеям в Дамаске, чтобы привести последователей Иисуса в Иерусалим для наказания».

6 «Но вот что приключилось со мной по дороге в Дамаск. Когда я был уже недалеко от этого города, около полудня яркий свет с неба засиял вокруг меня.

7 Я упал на землю и услышал голос, говорящий мне: „Савл, Савл! Почему ты преследуешь Меня?”

8 Я спросил: „Кто ты, Господи?” И голос ответил: „Я — Иисус из Назарета, Которого ты преследуешь”.

9 Те же, кто были со мной, не слышали голоса, но видели свет.

10 Я спросил: „Что мне делать, Господи?” И Господь ответил: „Встань и иди в Дамаск, и там тебе будет сказано, что Я предрешил для тебя”.

11 Я ничего не видел, так как яркий свет ослепил меня, и мои спутники, взяв меня за руку, довели до Дамаска.

12 В Дамаске ко мне пришёл человек по имени Анания, набожный и послушный Закону Моисея, о ком хорошо отзывались все иудеи, живущие там.

13 Он подошёл ко мне и сказал: „Брат Савл! Прозри!” И тотчас же я увидел его.

14 Анания сказал мне: „Бог наших предков избрал тебя узнать его волю, увидеть Праведного и услышать голос из уст Его.

15 Ты будешь свидетелем Ему перед всеми людьми в том, что ты видел и слышал.

16 Так чего же ты ждёшь? Встань и крестись, омой грехи, призывая имя Его ”.

17 Когда я вернулся в Иерусалим, то во время молитвы в храме мне было видение,

18 в котором я увидел Иисуса. Он сказал мне: „Поспеши и немедленно оставь Иерусалим, потому что люди здесь не примут твоё свидетельство обо Мне”.

19 И я ответил: „Господи, эти люди знают, что я ходил по синагогам, хватая и избивая верующих в Тебя.

20 И когда проливалась кровь твоего свидетеля Стефана, я стоял тут же, поощряя это и охраняя одежды убивавших его”.

21 Тогда Всевышний ответил мне: „Иди! Я отправлю тебя далеко, к язычникам”».

22 До этого иудеи слушали Павла, но при этих словах стали кричать: «Смерть ему! Он недостоин жить!»

23 Пока они кричали, сбрасывали с себя верхнюю одежду и бросали пыль в воздух,

24 военный трибун приказал отвести Павла в крепость и высечь плетью. Он хотел подвергнуть Павла допросу, чтобы выяснить, почему иудеи так кричали на него.

25 Но, когда его растянули ремнями, чтобы высечь, Павел сказал стоявшему там центуриону: «Разве по закону без суда бить римского гражданина?»

26 Услышав это, центурион пошёл к трибуну и сказал: «Что вы собираетесь сделать? Ведь этот человек — римский гражданин!»

27 Трибун подошёл к нему и спросил: «Скажи, ты что же — римский гражданин?» «Да», — ответил Павел.

28 Трибун сказал: «Мне стоило больших денег приобрести это гражданство». Павел же произнёс: «А я был рождён гражданином».

29 Те, кто собирались допросить Павла, тут же отступились от него, а начальник испугался, узнав, что связал римского гражданина.

30 На следующий день, желая точно выяснить, в чём иудеи обвиняют Павла, трибун повелел собраться главным священникам и всему синедриону. Сняв с Павла цепи, трибун поставил его перед собранием.

Дiї

Розділ 22

1 „Мужі-браття й батьки! Послухайте ось тепер ви́правда́ння мого перед вами!“

2 Як зачули ж вони, що до них він говорить єврейською мовою, то тиша ще більша настала. А він промовляв:

3 „Я юде́янин, що родився в кілікі́йському Та́рсі, а ви́хований у цім місті, у ніг Гамалії́ла докладно навчений Зако́ну отці́в; горли́вець я Божий, як і всі ви сьогодні.

4 Переслідував я аж до смерти цю путь, і в'язав, і до в'язниці вкидав чоловіків і жінок,

5 як засві́дчить про мене первосвященик та вся старши́на. Я від них був узяв навіть листи́ на братів, і пішов до Дама́ску, щоб тамте́шніх зв'язати й приве́сти до Єрусалиму на кару.

6 І сталося, як у дорозі я був, і наближа́всь до Дамаску опі́вдня, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба!

7 І я повалився на землю, і голос почув, що мені говорив: „Савле, Савле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“

8 А я запитав: „Хто Ти, Господи?“ А Він мені відказав: „Я Ісус Назаряни́н, що Його переслідуєш ти“.

9 А ті, що зо мною були́, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив.

10 А я запитав: „Що́ я, Господи, маю робити?“ Господь же до мене промовив: „Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призна́чено робити“.

11 А від ясности світла того невидю́щим я став. І присутні зо мною за руку мене повели́, і до Дамаску прибув я.

12 А один муж Ана́ній, у Зако́ні побожний, що добре свідо́цтво про нього дають усі юдеї в Дамаску,

13 до мене прибув, і, ставши, промовив мені: „Савле брате, — стань видю́щий!“ І я хвилі тієї побачив його.

14 І озвавсь він до мене: „Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.

15 Бо бу́деш ти свідком Йому перед усіма людьми́ про оте, що ти бачив та чув!

16 А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!“

17 І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захо́плення впав я,

18 і побачив Його, що до мене сказав: „Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідо́цтва твого про Мене“.

19 А я відказав: „Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садови́в та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.

20 А коли лилась кров Твого свідка Степа́на, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожи́в“.

21 Але Він до мене промовив: „Іди, бо пошлю Я далеко тебе, — до поган!“

22 І аж до слова цього його слухали. Аж ось підне́сли вони голос свій, гукаючи: „Геть такого з землі, бо жити йому не годи́ться!“

23 І як вони верещали, і одежу шпурля́ли, і кидали порох у повітря,

24 то звелів тисяцький у фортецю його відвести́, і звелів бичува́нням його допитати, щоб довідатися, з якої причини на нього вони так кричали.

25 І як його розтягли́ для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: „Хіба бичува́ти дозволено вам громадянина римського та ще й незасу́дженого?“

26 Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідо́мив, говорячи: „Що́ хочеш робити? Бож ри́млянин цей чоловік!“

27 Підійшов тоді тисяцький, та й поспитався його: „Скажи мені, чи ти ри́млянин?“ А він: „Так!“ відказав.

28 Відповів на те тисяцький: „За великі гро́ші громадянство оце я набув“. А Павло відказав: „А я в нім і родився!“

29 І відступили негайно від нього оті, що хотіли допи́тувати його. І злякався тисяцький, довідавшись, що той ри́млянин, і що він ізв'язав був його.

30 А другого дня, бажавши довідатись правди, у чо́му юдеї його оскаржа́ють, він звільнив його та звелів, щоб зібра́лися первосвященики та ввесь синедріо́н. І він вивів Павла, і поставив його перед ними.

Деяния апостолов Глава 22	Дiї Розділ 22
1 Павел сказал: «Братья и отцы, выслушайте теперь, что я скажу в свою защиту».	1 „Мужі-браття й батьки! Послухайте ось тепер ви́правда́ння мого перед вами!“
2 Услышав, что Павел заговорил с ними на арамейском языке, они стали ещё тише. Тогда он продолжил:	2 Як зачули ж вони, що до них він говорить єврейською мовою, то тиша ще більша настала. А він промовляв:
3 «Я иудей, рождённый в Тарсе, в Киликии, но получивший воспитание здесь, в этом городе. Моим наставником был Гамалиил, который тщательно обучил меня закону наших предков. Я был усердным служителем Божьим, таким же, как и вы сегодня.	3 „Я юде́янин, що родився в кілікі́йському Та́рсі, а ви́хований у цім місті, у ніг Гамалії́ла докладно навчений Зако́ну отці́в; горли́вець я Божий, як і всі ви сьогодні.
4 Я подвергал смертельным гонениям последователей Пути, брал под стражу мужчин и женщин и бросал их в темницы.	4 Переслідував я аж до смерти цю путь, і в'язав, і до в'язниці вкидав чоловіків і жінок,
5 Это могут подтвердить первосвященники и совет старейшин. Именно от них я получил письма к братьям-иудеям в Дамаске, чтобы привести последователей Иисуса в Иерусалим для наказания».	5 як засві́дчить про мене первосвященик та вся старши́на. Я від них був узяв навіть листи́ на братів, і пішов до Дама́ску, щоб тамте́шніх зв'язати й приве́сти до Єрусалиму на кару.
6 «Но вот что приключилось со мной по дороге в Дамаск. Когда я был уже недалеко от этого города, около полудня яркий свет с неба засиял вокруг меня.	6 І сталося, як у дорозі я був, і наближа́всь до Дамаску опі́вдня, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба!
7 Я упал на землю и услышал голос, говорящий мне: „Савл, Савл! Почему ты преследуешь Меня?”	7 І я повалився на землю, і голос почув, що мені говорив: „Савле, Савле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“
8 Я спросил: „Кто ты, Господи?” И голос ответил: „Я — Иисус из Назарета, Которого ты преследуешь”.	8 А я запитав: „Хто Ти, Господи?“ А Він мені відказав: „Я Ісус Назаряни́н, що Його переслідуєш ти“.
9 Те же, кто были со мной, не слышали голоса, но видели свет.	9 А ті, що зо мною були́, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив.
10 Я спросил: „Что мне делать, Господи?” И Господь ответил: „Встань и иди в Дамаск, и там тебе будет сказано, что Я предрешил для тебя”.	10 А я запитав: „Що́ я, Господи, маю робити?“ Господь же до мене промовив: „Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призна́чено робити“.
11 Я ничего не видел, так как яркий свет ослепил меня, и мои спутники, взяв меня за руку, довели до Дамаска.	11 А від ясности світла того невидю́щим я став. І присутні зо мною за руку мене повели́, і до Дамаску прибув я.
12 В Дамаске ко мне пришёл человек по имени Анания, набожный и послушный Закону Моисея, о ком хорошо отзывались все иудеи, живущие там.	12 А один муж Ана́ній, у Зако́ні побожний, що добре свідо́цтво про нього дають усі юдеї в Дамаску,
13 Он подошёл ко мне и сказал: „Брат Савл! Прозри!” И тотчас же я увидел его.	13 до мене прибув, і, ставши, промовив мені: „Савле брате, — стань видю́щий!“ І я хвилі тієї побачив його.
14 Анания сказал мне: „Бог наших предков избрал тебя узнать его волю, увидеть Праведного и услышать голос из уст Его.	14 І озвавсь він до мене: „Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.
15 Ты будешь свидетелем Ему перед всеми людьми в том, что ты видел и слышал.	15 Бо бу́деш ти свідком Йому перед усіма людьми́ про оте, що ти бачив та чув!
16 Так чего же ты ждёшь? Встань и крестись, омой грехи, призывая имя Его ”.	16 А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!“
17 Когда я вернулся в Иерусалим, то во время молитвы в храме мне было видение,	17 І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захо́плення впав я,
18 в котором я увидел Иисуса. Он сказал мне: „Поспеши и немедленно оставь Иерусалим, потому что люди здесь не примут твоё свидетельство обо Мне”.	18 і побачив Його, що до мене сказав: „Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідо́цтва твого про Мене“.
19 И я ответил: „Господи, эти люди знают, что я ходил по синагогам, хватая и избивая верующих в Тебя.	19 А я відказав: „Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садови́в та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.
20 И когда проливалась кровь твоего свидетеля Стефана, я стоял тут же, поощряя это и охраняя одежды убивавших его”.	20 А коли лилась кров Твого свідка Степа́на, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожи́в“.
21 Тогда Всевышний ответил мне: „Иди! Я отправлю тебя далеко, к язычникам”».	21 Але Він до мене промовив: „Іди, бо пошлю Я далеко тебе, — до поган!“
22 До этого иудеи слушали Павла, но при этих словах стали кричать: «Смерть ему! Он недостоин жить!»	22 І аж до слова цього його слухали. Аж ось підне́сли вони голос свій, гукаючи: „Геть такого з землі, бо жити йому не годи́ться!“
23 Пока они кричали, сбрасывали с себя верхнюю одежду и бросали пыль в воздух,	23 І як вони верещали, і одежу шпурля́ли, і кидали порох у повітря,
24 военный трибун приказал отвести Павла в крепость и высечь плетью. Он хотел подвергнуть Павла допросу, чтобы выяснить, почему иудеи так кричали на него.	24 то звелів тисяцький у фортецю його відвести́, і звелів бичува́нням його допитати, щоб довідатися, з якої причини на нього вони так кричали.
25 Но, когда его растянули ремнями, чтобы высечь, Павел сказал стоявшему там центуриону: «Разве по закону без суда бить римского гражданина?»	25 І як його розтягли́ для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: „Хіба бичува́ти дозволено вам громадянина римського та ще й незасу́дженого?“
26 Услышав это, центурион пошёл к трибуну и сказал: «Что вы собираетесь сделать? Ведь этот человек — римский гражданин!»	26 Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідо́мив, говорячи: „Що́ хочеш робити? Бож ри́млянин цей чоловік!“
27 Трибун подошёл к нему и спросил: «Скажи, ты что же — римский гражданин?» «Да», — ответил Павел.	27 Підійшов тоді тисяцький, та й поспитався його: „Скажи мені, чи ти ри́млянин?“ А він: „Так!“ відказав.
28 Трибун сказал: «Мне стоило больших денег приобрести это гражданство». Павел же произнёс: «А я был рождён гражданином».	28 Відповів на те тисяцький: „За великі гро́ші громадянство оце я набув“. А Павло відказав: „А я в нім і родився!“
29 Те, кто собирались допросить Павла, тут же отступились от него, а начальник испугался, узнав, что связал римского гражданина.	29 І відступили негайно від нього оті, що хотіли допи́тувати його. І злякався тисяцький, довідавшись, що той ри́млянин, і що він ізв'язав був його.
30 На следующий день, желая точно выяснить, в чём иудеи обвиняют Павла, трибун повелел собраться главным священникам и всему синедриону. Сняв с Павла цепи, трибун поставил его перед собранием.	30 А другого дня, бажавши довідатись правди, у чо́му юдеї його оскаржа́ють, він звільнив його та звелів, щоб зібра́лися первосвященики та ввесь синедріо́н. І він вивів Павла, і поставив його перед ними.

Ветхий
завет

Новый
завет

Деяния апостолов

Глава 22

Дiї

Розділ 22

Деяния апостолов

Глава 22

Дiї

Розділ 22

Ветхий завет

Новый завет

Деяния апостолов

Глава 22

Дiї

Розділ 22

Деяния апостолов

Глава 22

Дiї

Розділ 22

Ветхий
завет

Новый
завет