Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Марка

Глава 11

1 Когда они приблизились к Иерусалиму, то недалеко от Виффагии и Вифании, у Елеонской горы, Иисус послал двух учеников вперёд,

2 наказав им: «Идите в селение, которое находится прямо перед вами. Как только вы войдёте туда, то увидите привязанного ослёнка, на котором ещё никто не ездил. Отвяжите его и приведите сюда.

3 А, если кто спросит вас: „Зачем вы это делаете?” — скажите: „Он нужен Господу. Он немедленно вернёт его обратно”».

4 Ученики пошли и нашли ослёнка, привязанного на улице у ворот, и отвязали его.

5 Некоторые из наблюдавших это спросили их: «Что вы делаете? Зачем отвязываете ослёнка?»

6 Они ответили, как велел Иисус, и те разрешили им взять ослёнка.

7 Они привели его к Иисусу и положили на него свою одежду, и Он сел на него.

8 Многие люди расстилали на дороге свою одежду, а другие — ветви, которые срезали в полях.

9 Шедшие впереди и позади кричали: « „Осанна!” „Благословен Идущий во имя Господа!”

10 Благословенно наступающее Царство нашего отца Давида! Пусть будет слава Богу в небесах!»

11 Придя в Иерусалим, Иисус вошёл в храм и осмотрел всё вокруг, но, так как было уже поздно, Он отправился с двенадцатью апостолами в Вифанию.

12 Когда на следующий день они уходили из Вифании, Иисус захотел есть

13 и, увидев издали фиговое дерево, покрытое листьями, пошёл посмотреть, не найдёт ли Он зрелых фиг на нём. Но подойдя, Он не нашёл ничего, кроме листьев, потому что время созревания фиг ещё не настало.

14 Тогда Иисус сказал дереву: «Пусть никто никогда не вкусит твоих плодов!» И Его ученики слышали это.

15 Когда Иисус пришёл в Иерусалим, Он вошёл во двор храма и стал выгонять тех, кто вёл там торговлю. Он опрокинул столы менял, скамьи торговцев голубями

16 и не позволял никому проносить свои вещи через храм.

17 Затем Он стал учить их: «В Писаниях сказано: „Дом Мой будет называться домом молитвенным для всех народов”, а вы превратили его в „разбойничье логово” !»

18 Услышав эти слова, главные священники и законоучители начали думать, как бы погубить Иисуса, так как они боялись Его, потому что весь народ поражался Его учению.

19 Когда наступил вечер, Иисус и Его ученики покинули город.

20 Следующим утром, проходя мимо фигового дерева, ученики увидели, что оно засохло до корней.

21 Пётр, вспомнив о дереве, сказал Иисусу: «Учитель! Посмотри, фиговое дерево, которое Ты проклял, засохло».

22 Иисус ответил: «Имейте веру в Бога.

23 Правду вам говорю: если кто скажет этой горе: „Поднимись и бросься в море!” — и не усомнится в сердце своём, а поверит, что то, что он говорит, сбудется, то Бог исполнит это для него.

24 Поэтому говорю вам: верьте, что всё, чего ни попросите в молитве, получите и будет оно ваше.

25 И когда молитесь, прощайте, если имеете что-либо против кого-то, чтобы ваш Отец Небесный мог простить вам ваши грехи».

26 [Но если не будете прощать других, то и Отец ваш Небесный не простит вам ваши грехи].

27 Иисус и Его ученики вернулись в Иерусалим, и, когда Он прогуливался во дворе храма, к Нему подошли главные священники, законоучители и старейшины

28 и спросили: «Чьей властью Ты совершаешь всё это? Кто дал Тебе такую власть?»

29 Иисус ответил им: «Я задам вам вопрос, и, если вы Мне ответите, скажу вам, чьей властью Я совершаю всё это.

30 Крещение Иоанна было с небес или от людей? Ответьте Мне!»

31 Они обсудили это между собой, говоря: «Если мы скажем: „С небес”, Он скажет: „Тогда почему же вы не поверили ему?”»

32 А сказать: «От людей», они боялись, так как все верили, что Иоанн действительно был пророком.

33 И они ответили Иисусу: «Мы не знаем». Тогда Иисус сказал им: «И Я вам не скажу, Чьей властью Я это совершаю».

Вiд Марка

Розділ 11

1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.

14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.

15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.

16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“

18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.

19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.

20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.

21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“

22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!

23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!

24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.

25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.

26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.

27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,

28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?

29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.

30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“

31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“

32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

Евангелие от Марка Глава 11	Вiд Марка Розділ 11
1 Когда они приблизились к Иерусалиму, то недалеко от Виффагии и Вифании, у Елеонской горы, Иисус послал двух учеников вперёд,	1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,
2 наказав им: «Идите в селение, которое находится прямо перед вами. Как только вы войдёте туда, то увидите привязанного ослёнка, на котором ещё никто не ездил. Отвяжите его и приведите сюда.	2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
3 А, если кто спросит вас: „Зачем вы это делаете?” — скажите: „Он нужен Господу. Он немедленно вернёт его обратно”».	3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.
4 Ученики пошли и нашли ослёнка, привязанного на улице у ворот, и отвязали его.	4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.
5 Некоторые из наблюдавших это спросили их: «Что вы делаете? Зачем отвязываете ослёнка?»	5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“
6 Они ответили, как велел Иисус, и те разрешили им взять ослёнка.	6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.
7 Они привели его к Иисусу и положили на него свою одежду, и Он сел на него.	7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.
8 Многие люди расстилали на дороге свою одежду, а другие — ветви, которые срезали в полях.	8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.
9 Шедшие впереди и позади кричали: « „Осанна!” „Благословен Идущий во имя Господа!”	9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!
10 Благословенно наступающее Царство нашего отца Давида! Пусть будет слава Богу в небесах!»	10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“
11 Придя в Иерусалим, Иисус вошёл в храм и осмотрел всё вокруг, но, так как было уже поздно, Он отправился с двенадцатью апостолами в Вифанию.	11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.
12 Когда на следующий день они уходили из Вифании, Иисус захотел есть	12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.
13 и, увидев издали фиговое дерево, покрытое листьями, пошёл посмотреть, не найдёт ли Он зрелых фиг на нём. Но подойдя, Он не нашёл ничего, кроме листьев, потому что время созревания фиг ещё не настало.	13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.
14 Тогда Иисус сказал дереву: «Пусть никто никогда не вкусит твоих плодов!» И Его ученики слышали это.	14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули.
15 Когда Иисус пришёл в Иерусалим, Он вошёл во двор храма и стал выгонять тех, кто вёл там торговлю. Он опрокинул столы менял, скамьи торговцев голубями	15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.
16 и не позволял никому проносить свои вещи через храм.	16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
17 Затем Он стал учить их: «В Писаниях сказано: „Дом Мой будет называться домом молитвенным для всех народов”, а вы превратили его в „разбойничье логово” !»	17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“
18 Услышав эти слова, главные священники и законоучители начали думать, как бы погубить Иисуса, так как они боялись Его, потому что весь народ поражался Его учению.	18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.
19 Когда наступил вечер, Иисус и Его ученики покинули город.	19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.
20 Следующим утром, проходя мимо фигового дерева, ученики увидели, что оно засохло до корней.	20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
21 Пётр, вспомнив о дереве, сказал Иисусу: «Учитель! Посмотри, фиговое дерево, которое Ты проклял, засохло».	21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“
22 Иисус ответил: «Имейте веру в Бога.	22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!
23 Правду вам говорю: если кто скажет этой горе: „Поднимись и бросься в море!” — и не усомнится в сердце своём, а поверит, что то, что он говорит, сбудется, то Бог исполнит это для него.	23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!
24 Поэтому говорю вам: верьте, что всё, чего ни попросите в молитве, получите и будет оно ваше.	24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.
25 И когда молитесь, прощайте, если имеете что-либо против кого-то, чтобы ваш Отец Небесный мог простить вам ваши грехи».	25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.
26 [Но если не будете прощать других, то и Отец ваш Небесный не простит вам ваши грехи].	26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.
27 Иисус и Его ученики вернулись в Иерусалим, и, когда Он прогуливался во дворе храма, к Нему подошли главные священники, законоучители и старейшины	27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,
28 и спросили: «Чьей властью Ты совершаешь всё это? Кто дал Тебе такую власть?»	28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?
29 Иисус ответил им: «Я задам вам вопрос, и, если вы Мне ответите, скажу вам, чьей властью Я совершаю всё это.	29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.
30 Крещение Иоанна было с небес или от людей? Ответьте Мне!»	30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“
31 Они обсудили это между собой, говоря: «Если мы скажем: „С небес”, Он скажет: „Тогда почему же вы не поверили ему?”»	31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“
32 А сказать: «От людей», они боялись, так как все верили, что Иоанн действительно был пророком.	32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
33 И они ответили Иисусу: «Мы не знаем». Тогда Иисус сказал им: «И Я вам не скажу, Чьей властью Я это совершаю».	33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Марка

Глава 11

Вiд Марка

Розділ 11

Евангелие от Марка

Глава 11

Вiд Марка

Розділ 11

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Марка

Глава 11

Вiд Марка

Розділ 11

Евангелие от Марка

Глава 11

Вiд Марка

Розділ 11

Ветхий
завет

Новый
завет