CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иер. 34
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга пророка Иеремии

Глава 34

1 Слово,1697 которое было к Иеремии3414 от Господа,3068 когда Навуходоносор,5019 царь4428 Вавилонский,894 и все войско2428 его и все царства4467 земли,776 подвластные4475 руке3027 его, и все народы5971 воевали3898 против Иерусалима3389 и против всех городов5892 его:

2 так говорит559 Господь,3068 Бог430 Израилев:3478 иди1980 и скажи559 Седекии,6667 царю4428 Иудейскому,3063 и скажи559 ему: так говорит559 Господь:3068 вот, Я отдаю5414 город5892 сей в руки3027 царя4428 Вавилонского,894 и он сожжет8313 его огнем;784

3 и ты не избежишь4422 от руки3027 его, но непременно8610 будешь8610 взят8610 и предан5414 в руки3027 его, и глаза5869 твои увидят7200 глаза5869 царя4428 Вавилонского,894 и уста6310 его будут1696 говорить1696 твоим устам,6310 и пойдешь935 в Вавилон.894

4 Впрочем слушай8085 слово1697 Господне,3068 Седекия,6667 царь4428 Иудейский!3063 так говорит559 Господь3068 о тебе: ты не умрешь4191 от меча;2719

5 ты умрешь4191 в мире,7965 и как для отцов1 твоих, прежних7223 царей,4428 которые были прежде3942 тебя, сожигали4955 при погребении благовония, так сожгут8313 и для тебя и оплачут5594 тебя: «увы,1945 государь!»,113 ибо Я изрек1696 это слово,1697 говорит5002 Господь.3068

6 Иеремия3414 пророк5030 все слова1697 сии пересказал1696 Седекии,6667 царю4428 Иудейскому,3063 в Иерусалиме.3389

7 Между тем войско2428 царя4428 Вавилонского894 воевало3898 против Иерусалима3389 и против всех городов5892 Иудейских,3063 которые еще оставались,3498 против Лахиса3923 и Азеки;5825 ибо из городов5892 Иудейских3063 сии только оставались,7604 как города5892 укрепленные.4013

8 Слово,1697 которое было к Иеремии3414 от Господа3068 после310 того, как царь4428 Седекия6667 заключил3772 завет1285 со всем народом,5971 бывшим в Иерусалиме,3389 чтобы объявить7121 свободу,1865

9 чтобы каждый376 отпустил7971 на волю2670 раба5650 своего и рабу8198 свою, Еврея5680 и Евреянку,5680 чтобы никто из них не держал5647 в рабстве5647 Иудея,3064 брата251 своего.

10 И послушались8085 все князья8269 и весь народ,5971 которые вступили935 в завет,1285 чтобы отпустить7971 каждому376 раба5650 своего и каждому376 рабу8198 свою на волю,2670 чтобы не держать5647 их впредь в рабах,5647 — и послушались8085 и отпустили;7971

11 но после310 того, раздумавши,7725 стали7725 брать7725 назад7725 рабов5650 и рабынь,8198 которых отпустили7971 на волю,2670 и принудили35333533 их быть рабами5650 и рабынями.8198

12 И было слово1697 Господне3068 к Иеремии3414 от Господа:3068

13 так говорит559 Господь,3068 Бог430 Израилев:3478 Я заключил3772 завет1285 с отцами1 вашими, когда3117 вывел3318 их из земли776 Египетской,4714 из дома1004 рабства,5650 и сказал:559

14 «в конце7093 седьмого7651 года8141 отпускайте7971 каждый376 брата251 своего, Еврея,5680 который продал4376 себя тебе; пусть он работает5647 тебе шесть8337 лет,8141 а потом отпусти7971 его от себя на волю»;2670 но отцы1 ваши не послушали8085 Меня и не приклонили5186 уха241 своего.

15 Вы ныне3117 обратились7725 и поступили6213 справедливо3477 пред очами5869 Моими, объявив7121 каждый376 свободу1865 ближнему7453 своему, и заключили3772 предо3942 Мною завет1285 в доме,1004 над которым наречено7121 имя8034 Мое;

16 но потом раздумали7725 и обесславили2490 имя8034 Мое, и возвратили7725 к себе каждый376 раба5650 своего и каждый376 рабу8198 свою, которых отпустили7971 на волю,2670 куда душе их угодно,5315 и принуждаете3533 их быть у вас рабами5650 и рабынями.8198

17 Посему так говорит559 Господь:3068 вы не послушались8085 Меня в том, чтобы каждый376 объявил7121 свободу1865 брату251 своему и ближнему7453 своему; за то вот Я, говорит5002 Господь,3068 объявляю7121 вам свободу1865 подвергнуться мечу,2719 моровой1698 язве1698 и голоду,7458 и отдам5414 вас на озлобление21892113 во все царства4467 земли;776

18 и отдам5414 преступивших5825674 завет1285 Мой и не устоявших6965 в словах1697 завета,1285 который они заключили3772 пред3942 лицем3942 Моим, рассекши3772 тельца5695 надвое8147 и пройдя5674 между рассеченными частями1335 его,

19 князей8269 Иудейских3063 и князей8269 Иерусалимских,3389 евнухов5631 и священников3548 и весь народ5971 земли,776 проходивший5674 между рассеченными частями1335 тельца,5695 —

20 отдам5414 их в руки3027 врагов341 их и в руки3027 ищущих1245 души5315 их, и трупы5038 их будут пищею3978 птицам5775 небесным8064 и зверям929 земным.776

21 И Седекию,6667 царя4428 Иудейского,3063 и князей8269 его отдам5414 в руки3027 врагов341 их и в руки3027 ищущих1245 души5315 их и в руки3027 войска2428 царя4428 Вавилонского,894 которое отступило5927 от вас.

22 Вот, Я дам6680 повеление,6680 говорит5002 Господь,3068 и возвращу7725 их к этому городу,5892 и они нападут3898 на него, и возьмут3920 его, и сожгут8313 его огнем,784 и города5892 Иудеи3063 сделаю5414 пустынею8077 необитаемою.3427

Єремiя

Розділ 34

1 Слово, що було Єремії від Господа, коли Навуходоно́сор, цар вавилонський, і все ві́йсько його, і всі царства землі, панува́ння руки його, та всі наро́ди воювали проти Єрусалиму та проти всіх міст його, кажучи:

2 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до Седекії, царя Юдиного, і звісти́ш йому: Так говорить Господь: Ось Я відда́м оце місто в руку вавилонського царя, та й спалю́ його огнем.

3 А ти не втечеш із руки його, бо справді будеш схо́плений ти, і в руку його будеш відданий, і очі твої побачать очі вавилонського царя, і уста його говоритимуть з устами твоїми, і до Вавилону ти при́йдеш.

4 Але послухай Господнього слова, Седекіє, ца́рю Юдин: Так про тебе говорить Господь: Не помреш від меча́!

5 У мирі помреш ти; і як палили на по́гребі батька́м твоїм, першим царям, що були перед тобою, так будуть палити й тобі, й „О пане“ будуть голосити тобі, бо Я говорив тобі слово, каже Господь“.

6 І говорив пророк Єремія до Седекії, царя Юдиного, всі оці слова́ в Єрусалимі.

7 А ві́йсько вавилонського царя воювало з Єрусалимом та зо всіма́ позосталими містами Юдиними, з Лахішем та з Азекою, бо вони залиши́лися серед Юдиних міст містами тверди́нними.

8 Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як цар Седекія склав був заповіта з усім наро́дом, що в Єрусалимі, щоб оголоси́ти їм волю,

9 щоб кожен відпустив раба свого, і кожен — свою невільницю, єврея та єврейку, вільними, щоб ніхто не понево́лював свого брата юдея.

10 І послу́халися всі князі́ та ввесь наро́д, що пристали до заповіту, щоб кожен відпустив свого раба, і кожен — свою невільницю, вільними, щоб більш не нево́лити їх. І вони послухалися, і повідпуска́ли.

11 Але пото́му вони зно́ву вернули тих рабів та тих невільниць, яких повідпуска́ли були вільними, і примусили їх стати за рабів та невільниць.

12 І було слово Господнє до Єремії від Господа, кажучи:

13 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я склав був заповіта з вашими батьками того дня, коли виводив їх із єгипетського кра́ю, з дому ра́бства, кажучи:

14 „З кінцем семи ро́ків відпустите кожен свого брата єврея, що буде про́даний тобі й послужить тобі шість ро́ків, і відпустиш його вільним від себе“. Та не слухалися Мене ваші батьки́, і не прихилили свого уха до цьо́го.

15 А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх, щоб оголосити волю кожен своєму ближньому, і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в якому кли́калось Ім'я́ Моє.

16 Та ви зно́ву збезчестили Ім'я Моє, і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою, яких відпустили були на волю, і примусили їх, щоб були вам рабами та невільницями.

17 Тому́ так промовляє Господь: Ви не послухалися Мене, щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього, тому то ось Я — говорить Господь — оголошу́ вам волю до меча, до морови́ці й до голоду, і віддам вас на по́страх для всіх царств землі!

18 І віддам цих людей, що переступають Мого заповіта, що не додержують слів заповіту, якого були склали перед лицем Моїм, що вони розрізали надво́є теля та перейшли між його кавалками,

19 також князі́в Юди та князів Єрусалиму, е́внухів і священиків, та ввесь наро́д Кра́ю, що прохо́дили поміж кавалками цього теля́ти,

20 то Я їх віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, і стане па́дло їхнє стервом для птаства небесного та для зе́мної звірини...

21 А Седекію, царя Юдиного, та його князі́в віддам у руку його ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, та в руку ві́йська вавилонського царя, що відходить від вас.

22 Ось Я накажу́, — говорить Господь, — і верну́ їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобу́дуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спусто́шення, — і не буде в них ме́шканця!“

Книга пророка Иеремии

Глава 34

Єремiя

Розділ 34

1 Слово,1697 которое было к Иеремии3414 от Господа,3068 когда Навуходоносор,5019 царь4428 Вавилонский,894 и все войско2428 его и все царства4467 земли,776 подвластные4475 руке3027 его, и все народы5971 воевали3898 против Иерусалима3389 и против всех городов5892 его:

1 Слово, що було Єремії від Господа, коли Навуходоно́сор, цар вавилонський, і все ві́йсько його, і всі царства землі, панува́ння руки його, та всі наро́ди воювали проти Єрусалиму та проти всіх міст його, кажучи:

2 так говорит559 Господь,3068 Бог430 Израилев:3478 иди1980 и скажи559 Седекии,6667 царю4428 Иудейскому,3063 и скажи559 ему: так говорит559 Господь:3068 вот, Я отдаю5414 город5892 сей в руки3027 царя4428 Вавилонского,894 и он сожжет8313 его огнем;784

2 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до Седекії, царя Юдиного, і звісти́ш йому: Так говорить Господь: Ось Я відда́м оце місто в руку вавилонського царя, та й спалю́ його огнем.

3 и ты не избежишь4422 от руки3027 его, но непременно8610 будешь8610 взят8610 и предан5414 в руки3027 его, и глаза5869 твои увидят7200 глаза5869 царя4428 Вавилонского,894 и уста6310 его будут1696 говорить1696 твоим устам,6310 и пойдешь935 в Вавилон.894

3 А ти не втечеш із руки його, бо справді будеш схо́плений ти, і в руку його будеш відданий, і очі твої побачать очі вавилонського царя, і уста його говоритимуть з устами твоїми, і до Вавилону ти при́йдеш.

4 Впрочем слушай8085 слово1697 Господне,3068 Седекия,6667 царь4428 Иудейский!3063 так говорит559 Господь3068 о тебе: ты не умрешь4191 от меча;2719

4 Але послухай Господнього слова, Седекіє, ца́рю Юдин: Так про тебе говорить Господь: Не помреш від меча́!

5 ты умрешь4191 в мире,7965 и как для отцов1 твоих, прежних7223 царей,4428 которые были прежде3942 тебя, сожигали4955 при погребении благовония, так сожгут8313 и для тебя и оплачут5594 тебя: «увы,1945 государь!»,113 ибо Я изрек1696 это слово,1697 говорит5002 Господь.3068

5 У мирі помреш ти; і як палили на по́гребі батька́м твоїм, першим царям, що були перед тобою, так будуть палити й тобі, й „О пане“ будуть голосити тобі, бо Я говорив тобі слово, каже Господь“.

6 Иеремия3414 пророк5030 все слова1697 сии пересказал1696 Седекии,6667 царю4428 Иудейскому,3063 в Иерусалиме.3389

6 І говорив пророк Єремія до Седекії, царя Юдиного, всі оці слова́ в Єрусалимі.

7 Между тем войско2428 царя4428 Вавилонского894 воевало3898 против Иерусалима3389 и против всех городов5892 Иудейских,3063 которые еще оставались,3498 против Лахиса3923 и Азеки;5825 ибо из городов5892 Иудейских3063 сии только оставались,7604 как города5892 укрепленные.4013

7 А ві́йсько вавилонського царя воювало з Єрусалимом та зо всіма́ позосталими містами Юдиними, з Лахішем та з Азекою, бо вони залиши́лися серед Юдиних міст містами тверди́нними.

8 Слово,1697 которое было к Иеремии3414 от Господа3068 после310 того, как царь4428 Седекия6667 заключил3772 завет1285 со всем народом,5971 бывшим в Иерусалиме,3389 чтобы объявить7121 свободу,1865

8 Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як цар Седекія склав був заповіта з усім наро́дом, що в Єрусалимі, щоб оголоси́ти їм волю,

9 чтобы каждый376 отпустил7971 на волю2670 раба5650 своего и рабу8198 свою, Еврея5680 и Евреянку,5680 чтобы никто из них не держал5647 в рабстве5647 Иудея,3064 брата251 своего.

9 щоб кожен відпустив раба свого, і кожен — свою невільницю, єврея та єврейку, вільними, щоб ніхто не понево́лював свого брата юдея.

10 И послушались8085 все князья8269 и весь народ,5971 которые вступили935 в завет,1285 чтобы отпустить7971 каждому376 раба5650 своего и каждому376 рабу8198 свою на волю,2670 чтобы не держать5647 их впредь в рабах,5647 — и послушались8085 и отпустили;7971

10 І послу́халися всі князі́ та ввесь наро́д, що пристали до заповіту, щоб кожен відпустив свого раба, і кожен — свою невільницю, вільними, щоб більш не нево́лити їх. І вони послухалися, і повідпуска́ли.

11 но после310 того, раздумавши,7725 стали7725 брать7725 назад7725 рабов5650 и рабынь,8198 которых отпустили7971 на волю,2670 и принудили35333533 их быть рабами5650 и рабынями.8198

11 Але пото́му вони зно́ву вернули тих рабів та тих невільниць, яких повідпуска́ли були вільними, і примусили їх стати за рабів та невільниць.

12 И было слово1697 Господне3068 к Иеремии3414 от Господа:3068

12 І було слово Господнє до Єремії від Господа, кажучи:

13 так говорит559 Господь,3068 Бог430 Израилев:3478 Я заключил3772 завет1285 с отцами1 вашими, когда3117 вывел3318 их из земли776 Египетской,4714 из дома1004 рабства,5650 и сказал:559

13 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я склав був заповіта з вашими батьками того дня, коли виводив їх із єгипетського кра́ю, з дому ра́бства, кажучи:

14 «в конце7093 седьмого7651 года8141 отпускайте7971 каждый376 брата251 своего, Еврея,5680 который продал4376 себя тебе; пусть он работает5647 тебе шесть8337 лет,8141 а потом отпусти7971 его от себя на волю»;2670 но отцы1 ваши не послушали8085 Меня и не приклонили5186 уха241 своего.

14 „З кінцем семи ро́ків відпустите кожен свого брата єврея, що буде про́даний тобі й послужить тобі шість ро́ків, і відпустиш його вільним від себе“. Та не слухалися Мене ваші батьки́, і не прихилили свого уха до цьо́го.

15 Вы ныне3117 обратились7725 и поступили6213 справедливо3477 пред очами5869 Моими, объявив7121 каждый376 свободу1865 ближнему7453 своему, и заключили3772 предо3942 Мною завет1285 в доме,1004 над которым наречено7121 имя8034 Мое;

15 А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх, щоб оголосити волю кожен своєму ближньому, і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в якому кли́калось Ім'я́ Моє.

16 но потом раздумали7725 и обесславили2490 имя8034 Мое, и возвратили7725 к себе каждый376 раба5650 своего и каждый376 рабу8198 свою, которых отпустили7971 на волю,2670 куда душе их угодно,5315 и принуждаете3533 их быть у вас рабами5650 и рабынями.8198

16 Та ви зно́ву збезчестили Ім'я Моє, і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою, яких відпустили були на волю, і примусили їх, щоб були вам рабами та невільницями.

17 Посему так говорит559 Господь:3068 вы не послушались8085 Меня в том, чтобы каждый376 объявил7121 свободу1865 брату251 своему и ближнему7453 своему; за то вот Я, говорит5002 Господь,3068 объявляю7121 вам свободу1865 подвергнуться мечу,2719 моровой1698 язве1698 и голоду,7458 и отдам5414 вас на озлобление21892113 во все царства4467 земли;776

17 Тому́ так промовляє Господь: Ви не послухалися Мене, щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього, тому то ось Я — говорить Господь — оголошу́ вам волю до меча, до морови́ці й до голоду, і віддам вас на по́страх для всіх царств землі!

18 и отдам5414 преступивших5825674 завет1285 Мой и не устоявших6965 в словах1697 завета,1285 который они заключили3772 пред3942 лицем3942 Моим, рассекши3772 тельца5695 надвое8147 и пройдя5674 между рассеченными частями1335 его,

18 І віддам цих людей, що переступають Мого заповіта, що не додержують слів заповіту, якого були склали перед лицем Моїм, що вони розрізали надво́є теля та перейшли між його кавалками,

19 князей8269 Иудейских3063 и князей8269 Иерусалимских,3389 евнухов5631 и священников3548 и весь народ5971 земли,776 проходивший5674 между рассеченными частями1335 тельца,5695 —

19 також князі́в Юди та князів Єрусалиму, е́внухів і священиків, та ввесь наро́д Кра́ю, що прохо́дили поміж кавалками цього теля́ти,

20 отдам5414 их в руки3027 врагов341 их и в руки3027 ищущих1245 души5315 их, и трупы5038 их будут пищею3978 птицам5775 небесным8064 и зверям929 земным.776

20 то Я їх віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, і стане па́дло їхнє стервом для птаства небесного та для зе́мної звірини...

21 И Седекию,6667 царя4428 Иудейского,3063 и князей8269 его отдам5414 в руки3027 врагов341 их и в руки3027 ищущих1245 души5315 их и в руки3027 войска2428 царя4428 Вавилонского,894 которое отступило5927 от вас.

21 А Седекію, царя Юдиного, та його князі́в віддам у руку його ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, та в руку ві́йська вавилонського царя, що відходить від вас.

22 Вот, Я дам6680 повеление,6680 говорит5002 Господь,3068 и возвращу7725 их к этому городу,5892 и они нападут3898 на него, и возьмут3920 его, и сожгут8313 его огнем,784 и города5892 Иудеи3063 сделаю5414 пустынею8077 необитаемою.3427

22 Ось Я накажу́, — говорить Господь, — і верну́ їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобу́дуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спусто́шення, — і не буде в них ме́шканця!“