Книга ПритчейГлава 13 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
ПриповiстiРозділ 13 |
|
1 |
|
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство. |
|
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль. |
|
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься. |
|
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює. |
|
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника. |
|
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього. |
|
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує. |
|
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне. |
|
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться. |
|
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує. |
|
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя. |
|
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься. |
|
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти. |
|
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них. |
|
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує. |
|
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік. |
|
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він. |
|
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним. |
|
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де. |
|
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром. |
|
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного. |
|
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я. |
|
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння. |
|
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває. |
Книга ПритчейГлава 13 |
ПриповiстiРозділ 13 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство. |
|
3 |
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль. |
|
4 |
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься. |
|
5 |
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює. |
|
6 |
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника. |
|
7 |
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього. |
|
8 |
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує. |
|
9 |
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне. |
|
10 |
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться. |
|
11 |
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує. |
|
12 |
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя. |
|
13 |
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься. |
|
14 |
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти. |
|
15 |
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них. |
|
16 |
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує. |
|
17 |
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік. |
|
18 |
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він. |
|
19 |
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним. |
|
20 |
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де. |
|
21 |
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром. |
|
22 |
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного. |
|
23 |
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я. |
|
24 |
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння. |
|
25 |
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває. |