Евангелие от Марка

Глава 8

1 В1722 те15653588 дни,2250 когда собралось5607 весьма много3827 народа3793 и25323361 нечего5101 было2192 им есть,5315 Иисус,2424 призвав43413588 учеников3101 Своих,846 сказал3004 им:846

2 жаль4697 Мне19093588 народа,3793 что3754 уже2235 три5140 дня2250 находятся4357 при Мне,3427 и25323361 нечего5101 им2192 есть.5315

3 2532 Если1437 неевшими3523 отпущу630 их846 в1519 домы3624 их,846 ослабеют1590 в17223588 дороге,3598 ибо1063 некоторые5100 из них846 пришли2240 издалека.3113

4 3588 Ученики3101 Его846 отвечали611 Ему:846 откуда4159 мог1410 бы кто5100 взять здесь5602 в1909 пустыне2047 хлебов,740 чтобы накормить5526 их?5128

5 И2532 спросил1905 их:846 сколько4214 у вас2192 хлебов?740 Они35881161 сказали:2036 семь.2033

6 Тогда2532 велел38533588 народу3793 возлечь377 на19093588 землю;1093 и,2532 взяв29833588 семь2033 хлебов740 и воздав2168 благодарение,2168 преломил2806 и2532 дал13253588 ученикам3101 Своим,846 чтобы2443 они раздали;3908 и2532 они раздали39083588 народу.3793

7 2532 Было2192 у них и немного3641 рыбок:24852532 благословив,2127 Он велел2036 раздать3908 и2532 их.846

8 И1161 ели,5315 и2532 насытились;5526 и2532 набрали142 оставшихся4051 кусков2801 семь2033 корзин.4711

9 3588 Евших5315 же1161 было2258 около5613 четырех тысяч.5070 И2532 отпустил630 их.846

10 И2532 тотчас2112 войдя1684 в15193588 лодку4143 с33263588 учениками3101 Своими,846 прибыл2064 в15193588 пределы3313 Далмануфские.1148

11 2532 Вышли18313588 фарисеи,53302532 начали756 с Ним846 спорить4802 и требовали2212 от3844 Него846 знамения4592 с5753588 неба,3772 искушая3985 Его.846

12 И2532 Он,846 глубоко вздохнув,38935884151 сказал:3004 для чего51013588 род1074 сей3778 требует1934 знамения?4592 Истинно281 говорю3004 вам,5213 не1487 дастся13253588 роду1074 сему5026 знамение.4592

13 И,2532 оставив863 их,846 опять3825 вошел1684 в15193588 лодку4143 и отправился565 на1519 ту3588 сторону.4008

14 3588 При сем ученики3101 Его забыли1950 взять2983 хлебов740 и2532 кроме1508 одного1520 хлеба740 не3756 имели2192 с3326 собою1438 в17223588 лодке.4143

15 А2532 Он заповедал1291 им,846 говоря:3004 смотрите,3708 берегитесь9915753588 закваски22193588 фарисейской5330 и3588 закваски2219 Иродовой.2264

16 И,2532 рассуждая1260 между4314 собою,240 говорили:3004 это значит, что3754 хлебов740 нет3756 у нас.2192

17 3588 Иисус,2424 уразумев,1097 говорит3004 им:846 что5101 рассуждаете1260 о том, что3754 нет3756 у вас2192 хлебов?740 Еще ли не3768 понимаете3539 и не3761 разумеете?4920 Еще2089 ли окаменено4456 у вас21923588 сердце?25885216

18 Имея2192 очи,3788 не3756 видите?9912532 имея2192 уши,3775 не3756 слышите?191 и2532 не3756 помните?3421

19 Когда3753 Я3588 пять4002 хлебов740 преломил2806 для15193588 пяти тысяч4000 человек, сколько4214 полных4134 коробов2894 набрали142 вы кусков?2801 Говорят3004 Ему:846 двенадцать.1427

20 А1161 когда37533588 семь2033 для15193588 четырех тысяч,5070 сколько4214 корзин4711 набрали142 вы оставшихся4138 кусков.280135881161 Сказали:2036 семь.2033

21 И2532 сказал3004 им:846 как4459 же не3756 разумеете?4920

22 2532 Приходит2064 в1519 Вифсаиду;966 и2532 приводят5342 к Нему846 слепого5185 и2532 просят,3870846 чтобы2443 прикоснулся680 к нему.846

23 2532 Он, взяв19493588 слепого5185 за руку,5495 вывел1806 его846 вон из18543588 селения2968 и,2532 плюнув4429 ему846 на15193588 глаза,3659 возложил20073588 на него846 руки5495 и спросил1905 его:846 видит991 ли1487 что?5100

24 2532 Он, взглянув,308 сказал:3004 вижу9913588 проходящих4043 людей,444 как5613 деревья.1186

25 Потом1534 опять3825 возложил20073588 руки5495 на19093588 глаза3788 ему846 и2532 велел4160 ему846 взглянуть.308 И2532 он исцелел600 и2532 стал видеть1689 все537 ясно.5081

26 И2532 послал649 его84615193588 домой,3624846 сказав:3004 не3366 заходи1525 в15193588 селение2968 и не3366 рассказывай2036 никому5100 в17223588 селении.2968

27 И2532 пошел18313588 Иисус2424 с3588 учениками3101 Своими846 в15193588 селения2968 Кесарии25423588 Филипповой.5376253217223588 Дорогою3598 Он спрашивал19053588 учеников3101 Своих:8463004846 за кого5101 почитают3004 Меня31653588 люди?4441511

28 Они35881161 отвечали:611 за Иоанна24913588 Крестителя;9102532 другие243 же — за Илию;2243 а1161 иные243 — за одного1520 из3588 пророков.4396

29 2532 Он846 говорит3004 им:846 а1161 вы5210 за кого5101 почитаете3004 Меня?3165151111613588 Петр4074 сказал3004 Ему846 в ответ:611 Ты477114883588 Христос.5547

30 И2532 запретил2008 им,846 чтобы2443 никому3367 не говорили3004 о4012 Нем.846

31 И2532 начал756 учить1321 их,846 что37543588 Сыну52073588 Человеческому444 много4183 должно1163 пострадать,39582532 быть отвержену5935753588 старейшинами,42452532 первосвященниками749 и2532 книжниками,1122 и2532 быть убиту,615 и2532 в3326 третий5140 день2250 воскреснуть.450

32 И35883056 говорил2980 о сем открыто.3954 Но3588 Петр,4074 отозвав4355 Его,846 начал756 прекословить2008 Ему.846

33 Он3588 же,1161 обратившись1994 и2532 взглянув1492 на3588 учеников3101 Своих,846 воспретил20083588 Петру,4074 сказав:3004 отойди52173694 от Меня,3450 сатана,4567 потому что3754 ты думаешь5426 не3756 о том,3588 что3588 Божие,2316 но235 что3588 человеческое.444

34 И,2532 подозвав43413588 народ3793 с48623588 учениками3101 Своими,846 сказал2036 им:846 кто3748 хочет2309 идти2064 за3694 Мною,3450 отвергнись533 себя,1438 и2532 возьми1423588 крест4716 свой,846 и2532 следуй190 за Мною.3427

35 Ибо1063 кто3739302 хочет23093588 душу5590 свою846 сберечь,4982 тот потеряет622 ее,846 а1161 кто3739302 потеряет6223588 душу5590 свою846 ради1752 Меня1700 и3588 Евангелия,2098 тот3778 сбережет4982 ее.846

36 Ибо1063 какая5101 польза5623 человеку,444 если1437 он приобретет27703588 весь3650 мир,2889 а3588 душе5590 своей846 повредит?2210

37 Или2228 какой5101 выкуп465 даст1325 человек444 за3588 душу5590 свою?846

38 Ибо1063 кто3739302 постыдится1870 Меня3165 и3588 Моих1699 слов3056 в17223588 роде1074 сем37783588 прелюбодейном3428 и2532 грешном,268 того846 постыдится1870 и3588 Сын52073588 Человеческий,444 когда3752 приидет2064 в17223588 славе13913588 Отца3962 Своего846 со33263588 святыми40 Ангелами.32

Вiд Марка

Розділ 8

1 Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:

2 „Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.

3 А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.

4 І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

5 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.

6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,

7 І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.

9 А їдців було тисяч з чотири!

10 І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.

11 І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.

12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“

13 І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.

14 І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.

15 А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“

16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?

18 „Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“ І не пам'ятаєте,

19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“ Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.

20 „А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“ І відказують: „Сім“.

21 І сказав Він до них: „Ви ще не розумієте?“

22 І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.

23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

24 І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.

25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!

26 І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“

27 Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“

28 Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.

29 І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“ Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“

30 І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!

31 І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.

32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.

33 А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“

34 І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!

35 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.

36 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?

37 Або що́ назамі́н дасть люди́на за душу свою?

38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.

Евангелие от Марка

Глава 8

Вiд Марка

Розділ 8

1 В1722 те15653588 дни,2250 когда собралось5607 весьма много3827 народа3793 и25323361 нечего5101 было2192 им есть,5315 Иисус,2424 призвав43413588 учеников3101 Своих,846 сказал3004 им:846

1 Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:

2 жаль4697 Мне19093588 народа,3793 что3754 уже2235 три5140 дня2250 находятся4357 при Мне,3427 и25323361 нечего5101 им2192 есть.5315

2 „Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.

3 2532 Если1437 неевшими3523 отпущу630 их846 в1519 домы3624 их,846 ослабеют1590 в17223588 дороге,3598 ибо1063 некоторые5100 из них846 пришли2240 издалека.3113

3 А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.

4 3588 Ученики3101 Его846 отвечали611 Ему:846 откуда4159 мог1410 бы кто5100 взять здесь5602 в1909 пустыне2047 хлебов,740 чтобы накормить5526 их?5128

4 І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

5 И2532 спросил1905 их:846 сколько4214 у вас2192 хлебов?740 Они35881161 сказали:2036 семь.2033

5 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.

6 Тогда2532 велел38533588 народу3793 возлечь377 на19093588 землю;1093 и,2532 взяв29833588 семь2033 хлебов740 и воздав2168 благодарение,2168 преломил2806 и2532 дал13253588 ученикам3101 Своим,846 чтобы2443 они раздали;3908 и2532 они раздали39083588 народу.3793

6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,

7 2532 Было2192 у них и немного3641 рыбок:24852532 благословив,2127 Он велел2036 раздать3908 и2532 их.846

7 І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

8 И1161 ели,5315 и2532 насытились;5526 и2532 набрали142 оставшихся4051 кусков2801 семь2033 корзин.4711

8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.

9 3588 Евших5315 же1161 было2258 около5613 четырех тысяч.5070 И2532 отпустил630 их.846

9 А їдців було тисяч з чотири!

10 И2532 тотчас2112 войдя1684 в15193588 лодку4143 с33263588 учениками3101 Своими,846 прибыл2064 в15193588 пределы3313 Далмануфские.1148

10 І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.

11 2532 Вышли18313588 фарисеи,53302532 начали756 с Ним846 спорить4802 и требовали2212 от3844 Него846 знамения4592 с5753588 неба,3772 искушая3985 Его.846

11 І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.

12 И2532 Он,846 глубоко вздохнув,38935884151 сказал:3004 для чего51013588 род1074 сей3778 требует1934 знамения?4592 Истинно281 говорю3004 вам,5213 не1487 дастся13253588 роду1074 сему5026 знамение.4592

12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“

13 И,2532 оставив863 их,846 опять3825 вошел1684 в15193588 лодку4143 и отправился565 на1519 ту3588 сторону.4008

13 І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.

14 3588 При сем ученики3101 Его забыли1950 взять2983 хлебов740 и2532 кроме1508 одного1520 хлеба740 не3756 имели2192 с3326 собою1438 в17223588 лодке.4143

14 І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.

15 А2532 Он заповедал1291 им,846 говоря:3004 смотрите,3708 берегитесь9915753588 закваски22193588 фарисейской5330 и3588 закваски2219 Иродовой.2264

15 А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“

16 И,2532 рассуждая1260 между4314 собою,240 говорили:3004 это значит, что3754 хлебов740 нет3756 у нас.2192

16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

17 3588 Иисус,2424 уразумев,1097 говорит3004 им:846 что5101 рассуждаете1260 о том, что3754 нет3756 у вас2192 хлебов?740 Еще ли не3768 понимаете3539 и не3761 разумеете?4920 Еще2089 ли окаменено4456 у вас21923588 сердце?25885216

17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?

18 Имея2192 очи,3788 не3756 видите?9912532 имея2192 уши,3775 не3756 слышите?191 и2532 не3756 помните?3421

18 „Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“ І не пам'ятаєте,

19 Когда3753 Я3588 пять4002 хлебов740 преломил2806 для15193588 пяти тысяч4000 человек, сколько4214 полных4134 коробов2894 набрали142 вы кусков?2801 Говорят3004 Ему:846 двенадцать.1427

19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“ Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.

20 А1161 когда37533588 семь2033 для15193588 четырех тысяч,5070 сколько4214 корзин4711 набрали142 вы оставшихся4138 кусков.280135881161 Сказали:2036 семь.2033

20 „А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“ І відказують: „Сім“.

21 И2532 сказал3004 им:846 как4459 же не3756 разумеете?4920

21 І сказав Він до них: „Ви ще не розумієте?“

22 2532 Приходит2064 в1519 Вифсаиду;966 и2532 приводят5342 к Нему846 слепого5185 и2532 просят,3870846 чтобы2443 прикоснулся680 к нему.846

22 І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.

23 2532 Он, взяв19493588 слепого5185 за руку,5495 вывел1806 его846 вон из18543588 селения2968 и,2532 плюнув4429 ему846 на15193588 глаза,3659 возложил20073588 на него846 руки5495 и спросил1905 его:846 видит991 ли1487 что?5100

23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

24 2532 Он, взглянув,308 сказал:3004 вижу9913588 проходящих4043 людей,444 как5613 деревья.1186

24 І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.

25 Потом1534 опять3825 возложил20073588 руки5495 на19093588 глаза3788 ему846 и2532 велел4160 ему846 взглянуть.308 И2532 он исцелел600 и2532 стал видеть1689 все537 ясно.5081

25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!

26 И2532 послал649 его84615193588 домой,3624846 сказав:3004 не3366 заходи1525 в15193588 селение2968 и не3366 рассказывай2036 никому5100 в17223588 селении.2968

26 І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“

27 И2532 пошел18313588 Иисус2424 с3588 учениками3101 Своими846 в15193588 селения2968 Кесарии25423588 Филипповой.5376253217223588 Дорогою3598 Он спрашивал19053588 учеников3101 Своих:8463004846 за кого5101 почитают3004 Меня31653588 люди?4441511

27 Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“

28 Они35881161 отвечали:611 за Иоанна24913588 Крестителя;9102532 другие243 же — за Илию;2243 а1161 иные243 — за одного1520 из3588 пророков.4396

28 Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.

29 2532 Он846 говорит3004 им:846 а1161 вы5210 за кого5101 почитаете3004 Меня?3165151111613588 Петр4074 сказал3004 Ему846 в ответ:611 Ты477114883588 Христос.5547

29 І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“ Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“

30 И2532 запретил2008 им,846 чтобы2443 никому3367 не говорили3004 о4012 Нем.846

30 І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!

31 И2532 начал756 учить1321 их,846 что37543588 Сыну52073588 Человеческому444 много4183 должно1163 пострадать,39582532 быть отвержену5935753588 старейшинами,42452532 первосвященниками749 и2532 книжниками,1122 и2532 быть убиту,615 и2532 в3326 третий5140 день2250 воскреснуть.450

31 І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.

32 И35883056 говорил2980 о сем открыто.3954 Но3588 Петр,4074 отозвав4355 Его,846 начал756 прекословить2008 Ему.846

32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.

33 Он3588 же,1161 обратившись1994 и2532 взглянув1492 на3588 учеников3101 Своих,846 воспретил20083588 Петру,4074 сказав:3004 отойди52173694 от Меня,3450 сатана,4567 потому что3754 ты думаешь5426 не3756 о том,3588 что3588 Божие,2316 но235 что3588 человеческое.444

33 А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“

34 И,2532 подозвав43413588 народ3793 с48623588 учениками3101 Своими,846 сказал2036 им:846 кто3748 хочет2309 идти2064 за3694 Мною,3450 отвергнись533 себя,1438 и2532 возьми1423588 крест4716 свой,846 и2532 следуй190 за Мною.3427

34 І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!

35 Ибо1063 кто3739302 хочет23093588 душу5590 свою846 сберечь,4982 тот потеряет622 ее,846 а1161 кто3739302 потеряет6223588 душу5590 свою846 ради1752 Меня1700 и3588 Евангелия,2098 тот3778 сбережет4982 ее.846

35 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.

36 Ибо1063 какая5101 польза5623 человеку,444 если1437 он приобретет27703588 весь3650 мир,2889 а3588 душе5590 своей846 повредит?2210

36 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?

37 Или2228 какой5101 выкуп465 даст1325 человек444 за3588 душу5590 свою?846

37 Або що́ назамі́н дасть люди́на за душу свою?

38 Ибо1063 кто3739302 постыдится1870 Меня3165 и3588 Моих1699 слов3056 в17223588 роде1074 сем37783588 прелюбодейном3428 и2532 грешном,268 того846 постыдится1870 и3588 Сын52073588 Человеческий,444 когда3752 приидет2064 в17223588 славе13913588 Отца3962 Своего846 со33263588 святыми40 Ангелами.32

38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.