Евангелие от МаркаГлава 11 |
|
1 |
|
2 и |
|
3 |
|
4 Они пошли, |
|
5 И |
|
6 Они |
|
7 И |
|
8 Многие |
|
9 И |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 И |
|
15 |
|
16 и |
|
17 И |
|
18 |
|
19 Когда |
|
20 |
|
21 И, |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 и |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 И |
Вiд МаркаРозділ 11 |
|
1 |
|
2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. |
|
3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“. |
|
4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його. |
|
5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“ |
|
6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх. |
|
7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього. |
|
8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях. |
|
9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! |
|
10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“ |
|
11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́. |
|
12 |
|
13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́. |
|
14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули. |
|
15 |
|
16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм. |
|
17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“ |
|
18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його. |
|
19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили. |
|
20 |
|
21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“ |
|
22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу! |
|
23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому! |
|
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам. |
|
25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші. |
|
26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“. |
|
27 |
|
28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив? |
|
29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́. |
|
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“ |
|
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“ |
|
32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк. |
|
33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“. |
Евангелие от МаркаГлава 11 |
Вiд МаркаРозділ 11 |
|
1 |
1 |
|
2 и |
2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. |
|
3 |
3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“. |
|
4 Они пошли, |
4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його. |
|
5 И |
5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“ |
|
6 Они |
6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх. |
|
7 И |
7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього. |
|
8 Многие |
8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях. |
|
9 И |
9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! |
|
10 |
10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“ |
|
11 |
11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́. |
|
12 |
12 |
|
13 |
13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́. |
|
14 И |
14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“ А учні Його все те чули. |
|
15 |
15 |
|
16 и |
16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм. |
|
17 И |
17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“ |
|
18 |
18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його. |
|
19 Когда |
19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили. |
|
20 |
20 |
|
21 И, |
21 І, згадавши Петро, гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“ |
|
22 |
22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу! |
|
23 |
23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому! |
|
24 |
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам. |
|
25 |
25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші. |
|
26 |
26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“. |
|
27 |
27 |
|
28 и |
28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив? |
|
29 |
29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́. |
|
30 |
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“ |
|
31 |
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“ |
|
32 |
32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк. |
|
33 И |
33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“. |