Буття

Розділ 41

1 І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.

2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.

3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.

4 І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.

6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.

7 І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.

8 І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.

9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.

10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.

11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.

12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

13 І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.

14 І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.

15 І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.

16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.

17 І сказав фараон до Йосипа: „Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.

18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.

19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.

20 І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.

21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.

22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.

23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.

24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.

25 І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.

26 Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.

27 А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.

28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.

29 Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.

30 А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.

31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.

32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.

33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.

34 Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.

35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.

36 І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.

37 І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.

38 І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“

39 І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.

40 Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.

41 І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.

42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

43 І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“ І поставив його над усім єгипетським краєм.

44 І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.

45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.

46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.

47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.

48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.

49 І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.

50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.

51 І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.

52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.

53 І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.

54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.

55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.

56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.

57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.

創世記

第41章

1 越二年、法老夢立於河濱、

2 見七牛由河出、體肥且美、齧蒭於田、

3 又見七牛由河出、色惡且瘠、與前所見之牛、立於河濱。

4 其惡且瘠者、吞其肥而美者吞其肥而美者、法老乃寤。

5 再寢、復夢、見一莖生七穗、旣佳且實。

6 又見七穗、細弱特甚、暴於東風。

7 其佳且實者、反爲細弱所吞。法老寤、知爲夢。

8 昧爽、中心憂疑、召埃及博士哲人、以夢告之、皆弗識其兆。

9 酒正告法老曰、吾憶昔日獲罪。

10 法老怒臣及膳長、同囚於侍衛長之獄。

11 我二人同夜得夢、夢各不同、不知何兆。

12 在獄有希伯來少者、侍衛長之役、我以夢告之、其占我夢、各示以兆。

13 占無不應、臣得復職、膳長懸木。

14 法老召約瑟、速之出獄、薙髮易衣、以覲法老。

15 法老謂約瑟曰、我得一夢。無人識其兆。或告我言、爾聞夢卽識其兆。

16 約瑟對曰、非臣所能知也、願上帝以平康之兆、賜於法老。

17 法老曰、我夢立於河濱。

18 見七牛由河出、體肥且美、齧蒭於田。

19 又見七牛由河出、色惡羸瘠、其牛之惡、遍埃及未之見也。

20 其惡且瘠者、吞其前所見之肥牛。

21 旣吞、依然羸瘠、若未嘗入腹然、於是我卽寤。

22 復夢見一莖生七穗、佳且實。

23 又見七穗、枯而細、暴於東風。

24 佳者反爲細者所吞。我以此夢告諸博士、皆弗能占。

25 約瑟告法老曰、法老之夢、其兆維一、上帝有所爲、先示於王。

26 七美牛者、七年也、七佳穗者、亦七年也。其兆相同。

27 後七牛、惡且瘠者、七年也、細弱之七穗、暴於東風者、七饑年也。

28 我言上帝、欲有所爲、先示於法老者、正如是。

29 遍埃及地必大有七年。

30 其後必繼以荒歉七年、使埃及疲敝、不知前此之之富歲。

31 蓋後至之之凶荒特甚、故前日之豐稔不知也。

32 上帝定此、將速成之、故使法老復夢。

33 可擇智慧之士、治理埃及。

34 亦立羣都於國、使七豐年中、田所出者、五分取一、

35 斂豐年之粟、積之於廩、守之於城、

36 存此粟爲將來埃及地七凶年之用、庶幾其國免於喪敗。

37 法老與羣臣善其言。

38 法老謂臣曰、如此之人、蒙上帝之神賦之、豈易得乎。

39 又謂約瑟曰、上帝旣以此示汝、故爾智慧、無人可與比擬。

40 爾可治我家、我民必遵爾命、獨於國君之位、則我爲尊。

41 又曰、我舉爾統轄埃及。

42 遂脫指環、授約瑟手、衣以棉衣、復以金索垂其項、

43 乘以次輅、前驅者呼曰、跪、自是立爲通國之宰。

44 法老謂約瑟曰、我乃法老、遍國中無敢擅作、惟爾命是聽。

45 法老賜約瑟名曰、撒納巴尼、以安之祭司波提非拉女亞西納妻之。

46 約瑟覲埃及王法老時、年已三十、遂遍巡埃及四方。

47 七豐年中物產豐腴。

48 約瑟歛其國之糧儲於邑、各邑郊之糧、儲於邑內。

49 遂積粟如海沙之衆、不可量數、多故也。

50 荒年未至、約瑟妻、安之祭司波提非拉女亞西納、生二子。

51 長子命名馬拿西、曰、上帝使我不復念昔於父家受諸艱苦。

52 季子命名以法蓮、曰、我至斯土、以歷困苦、上帝反使我昌熾。

53 埃及地富饒、已歷七年。

54 而七年之凶荒繼至、應約瑟言、時列國皆饑、惟埃及地尚有倉儲。

55 埃及民饑、號呼求食於法老、往見約瑟、所命必行。

56 通國之凶荒已甚、約瑟遂啟倉儲、糶粟於埃及人。

57 天下旣荒、故列國人至埃及、乞糶於約瑟。

Буття

Розділ 41

創世記

第41章

1 І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.

1 越二年、法老夢立於河濱、

2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.

2 見七牛由河出、體肥且美、齧蒭於田、

3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.

3 又見七牛由河出、色惡且瘠、與前所見之牛、立於河濱。

4 І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

4 其惡且瘠者、吞其肥而美者吞其肥而美者、法老乃寤。

5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.

5 再寢、復夢、見一莖生七穗、旣佳且實。

6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.

6 又見七穗、細弱特甚、暴於東風。

7 І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.

7 其佳且實者、反爲細弱所吞。法老寤、知爲夢。

8 І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.

8 昧爽、中心憂疑、召埃及博士哲人、以夢告之、皆弗識其兆。

9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.

9 酒正告法老曰、吾憶昔日獲罪。

10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.

10 法老怒臣及膳長、同囚於侍衛長之獄。

11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.

11 我二人同夜得夢、夢各不同、不知何兆。

12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

12 在獄有希伯來少者、侍衛長之役、我以夢告之、其占我夢、各示以兆。

13 І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.

13 占無不應、臣得復職、膳長懸木。

14 І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.

14 法老召約瑟、速之出獄、薙髮易衣、以覲法老。

15 І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.

15 法老謂約瑟曰、我得一夢。無人識其兆。或告我言、爾聞夢卽識其兆。

16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.

16 約瑟對曰、非臣所能知也、願上帝以平康之兆、賜於法老。

17 І сказав фараон до Йосипа: „Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.

17 法老曰、我夢立於河濱。

18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.

18 見七牛由河出、體肥且美、齧蒭於田。

19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.

19 又見七牛由河出、色惡羸瘠、其牛之惡、遍埃及未之見也。

20 І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.

20 其惡且瘠者、吞其前所見之肥牛。

21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.

21 旣吞、依然羸瘠、若未嘗入腹然、於是我卽寤。

22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.

22 復夢見一莖生七穗、佳且實。

23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.

23 又見七穗、枯而細、暴於東風。

24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.

24 佳者反爲細者所吞。我以此夢告諸博士、皆弗能占。

25 І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.

25 約瑟告法老曰、法老之夢、其兆維一、上帝有所爲、先示於王。

26 Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.

26 七美牛者、七年也、七佳穗者、亦七年也。其兆相同。

27 А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.

27 後七牛、惡且瘠者、七年也、細弱之七穗、暴於東風者、七饑年也。

28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.

28 我言上帝、欲有所爲、先示於法老者、正如是。

29 Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.

29 遍埃及地必大有七年。

30 А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.

30 其後必繼以荒歉七年、使埃及疲敝、不知前此之之富歲。

31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.

31 蓋後至之之凶荒特甚、故前日之豐稔不知也。

32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.

32 上帝定此、將速成之、故使法老復夢。

33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.

33 可擇智慧之士、治理埃及。

34 Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.

34 亦立羣都於國、使七豐年中、田所出者、五分取一、

35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.

35 斂豐年之粟、積之於廩、守之於城、

36 І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.

36 存此粟爲將來埃及地七凶年之用、庶幾其國免於喪敗。

37 І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.

37 法老與羣臣善其言。

38 І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“

38 法老謂臣曰、如此之人、蒙上帝之神賦之、豈易得乎。

39 І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.

39 又謂約瑟曰、上帝旣以此示汝、故爾智慧、無人可與比擬。

40 Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.

40 爾可治我家、我民必遵爾命、獨於國君之位、則我爲尊。

41 І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.

41 又曰、我舉爾統轄埃及。

42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

42 遂脫指環、授約瑟手、衣以棉衣、復以金索垂其項、

43 І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“ І поставив його над усім єгипетським краєм.

43 乘以次輅、前驅者呼曰、跪、自是立爲通國之宰。

44 І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.

44 法老謂約瑟曰、我乃法老、遍國中無敢擅作、惟爾命是聽。

45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.

45 法老賜約瑟名曰、撒納巴尼、以安之祭司波提非拉女亞西納妻之。

46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.

46 約瑟覲埃及王法老時、年已三十、遂遍巡埃及四方。

47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.

47 七豐年中物產豐腴。

48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.

48 約瑟歛其國之糧儲於邑、各邑郊之糧、儲於邑內。

49 І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.

49 遂積粟如海沙之衆、不可量數、多故也。

50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.

50 荒年未至、約瑟妻、安之祭司波提非拉女亞西納、生二子。

51 І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.

51 長子命名馬拿西、曰、上帝使我不復念昔於父家受諸艱苦。

52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.

52 季子命名以法蓮、曰、我至斯土、以歷困苦、上帝反使我昌熾。

53 І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.

53 埃及地富饒、已歷七年。

54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.

54 而七年之凶荒繼至、應約瑟言、時列國皆饑、惟埃及地尚有倉儲。

55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.

55 埃及民饑、號呼求食於法老、往見約瑟、所命必行。

56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.

56 通國之凶荒已甚、約瑟遂啟倉儲、糶粟於埃及人。

57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.

57 天下旣荒、故列國人至埃及、乞糶於約瑟。