ДiїРозділ 21 |
|
1 |
|
2 І знайшли корабля́, що плив у Фінікі́ю, увійшли та й попли́нули. |
|
3 А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліво́руч його та й попливли в Си́рію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа́ мав скласти. |
|
4 І, учнів знайшовши, перебули́ тут сім день. Вони через Духа казали Павло́ві, щоб до Єрусалиму не йшов. |
|
5 І, як дні побуту скінчи́лися, то ми вийшли й пішли, а всі нас прово́дили з дружи́нами й дітьми́ аж за місто. І, ставши навко́лішки, помолились на бе́резі. |
|
6 І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому. |
|
7 А ми, закінчи́вши від Тиру плавбу́, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули́ в них. |
|
8 А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарі́ю. І ввійшли до госпо́ди благові́сника Пилипа, одно́го з семи, і позосталися в нього. |
|
9 Він мав чотири панні дочки́, що пророкували. |
|
10 І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Ага́в на ім'я́. |
|
11 І прийшов він до нас, і взяв пояса Па́влового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: „Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган“... |
|
12 Як почули ж оце, то благали ми та тамте́шні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов. |
|
13 А Павло відповів: „Що́ робите ви, плачучи́ та серце мені розрива́ючи? Бо за Ім'я́ Господа Ісуса я готовий не тільки зв'я́заним бути, а й померти в Єрусалимі“! |
|
14 І не могли ми його вмо́вити, і замовкли, сказавши: „Нехай діється Божа воля!“ |
|
15 А після оцих днів приготува́лись ми, та до Єрусалиму ви́рушили. |
|
16 А з нами пішли й деякі учні із Кесарі́ї, ведучи́ якогось кіпрянина Мнасо́на, давнього учня, що ми в нього спинитися мали. |
|
17 |
|
18 А другого дня Павло з нами пода́вся до Якова. І всі старші посхо́дились. |
|
19 Поздоро́вивши ж їх, розповів він докладно, що́ Бог через служі́ння його вчинив між поганами. |
|
20 Як вони ж це почули, то сла́вили Бога, а до нього промовили: „Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони — ревні оборонці Зако́ну! |
|
21 Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відсту́плення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звича́їв. |
|
22 Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти. |
|
23 Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох му́жів, що обі́тницю склали на себе. |
|
24 Візьми їх, та й із ними очисться, і вида́тки за них заплати́, щоб постри́гли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Зако́на пильнуєш. |
|
25 А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушени́ни, та від блу́ду“. |
|
26 Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очи́стився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про ви́конання днів очи́щення, так, аж за кожного з них була́ жертва прине́сена. |
|
27 |
|
28 кричачи́: „Ізраїльські мужі, рятуйте! Це люди́на ота, що проти народу й Зако́ну та місця цього всіх усюди навчає! А до того у храм упровадив і ге́лленів, — і занечи́стив це місце святе!“ |
|
29 Бо перед тим вони бачили в місті з ним ра́зом Трохима ефе́сянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм. |
|
30 І порушилося ціле місто, і повстало збіго́висько люду. І, схопи́вши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено. |
|
31 Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полково́го тисяцього, що ввесь Єрусалим збунтувався! |
|
32 І він зараз узяв воякі́в та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали. |
|
33 Приступив тоді ти́сяцький, та й ухопи́в його, і двома́ ланцюга́ми зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що́ він зробив? |
|
34 Але кожен що інше викрикував у нато́впі. І, не мігши довідатись певного через за́колот, він звелів відпрова́дити його до форте́ці. |
|
35 А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли не́сти його вояки із-за на́товпу лю́дського, |
|
36 бо бе́зліч народу йшла слідкома́ та кричала: „Геть із ним!“ |
|
37 А коли Павло вхо́див до фортеці, то тисяцького поспитався: „Чи можна мені щось сказати тобі?“ А той відказав: „То ти вмієш по-грецькому? |
|
38 Чи не той ти єги́птянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і ви́провадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?“ |
|
39 А Павло відказав: „Я юде́янин із Та́рсу, громадя́нин відо́мого міста в Кілікі́ї. Благаю тебе, — дозволь мені до наро́ду промовити!“ |
|
40 А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою наро́дові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, ка́жучи: |
使徒行傳第21章 |
|
1 我儕離衆舟行、徑至哥士、翌日至羅底、適帕大刺、 |
|
2 見有舟、欲濟腓尼基、登之而行、 |
|
3 望見居比路、則右行過之、至叙利亞、於推羅登岸、舟當卸載、 |
|
4 見有門徒、與居七日、門徒感於聖神、謂保羅勿上耶路撒冷、 |
|
5 越七日、我儕往、衆與妻孥、送至邑外、皆於岸屈膝祈禱、 |
|
6 言別、登舟、衆乃歸、 |
|
7 自推羅至多利買、水程旣盡、乃問安兄弟、同居一日、 |
|
8 明日保羅及從人至該撒利亞、入傳福音者腓力家居之、此人乃執事七人之一、 |
|
9 有處子四人、能言未來事、 |
|
10 居數日、有先知名亞伽布、來自猶太、 |
|
11 就我儕、取保羅帶、自縛手足、曰、聖神言、在耶路撒冷、猶太人將如此縛斯帶之主、解與異邦人矣、 |
|
12 我儕與其地之人聞言、勸保羅勿上耶路撒冷、 |
|
13 保羅曰、爾曹胡爲哭、而摧我心、我甘爲主耶穌名不第受縛、卽死於耶路撒冷亦可、 |
|
14 我儕見其不受勸則止、曰、主旨得成矣、 |
|
15 逾數日、束裝上耶路撒冷、 |
|
16 該撒利亞數門徒同行、引至一徒家、欲主之、其徒名拿孫、年已老、居比路人也、 |
|
17 至耶路撒冷、兄弟欣然相接、 |
|
18 明日、保羅與我儕入見雅各、諸長老亦至、 |
|
19 保羅問安、一一述上帝遣己、在異邦中所行之事、 |
|
20 衆聞此、則讚主、謂保羅曰、兄弟見猶太信者數萬、皆銳志守法、 |
|
21 彼聞爾於異邦中、教諸猶太人、背摩西言、不從其例、生子不需割禮、 |
|
22 衆聞爾至、必集、將若何、 |
|
23 孰若從我言、偕我者有誓願四人、 |
|
24 爾與此人同潔、代爲捐費、俾得薙髮、如此、則衆知前所聞者皆謬、爾固守法而行之者也、 |
|
25 至於信主之異邦人、我儕曾遺書酌定、不必守此、惟戒淫、及祭偶之物、勒死之牲若血而已、 |
|
26 明日、保羅與四人同潔、入殿、告以潔期盡、爲各人獻祭、 |
|
27 七日將竟、自亞西亞來之猶太人、見保羅在殿、唆衆執之、 |
|
28 呼曰、以色列人助我、此人隨在播教、攻我民及法與聖所、引希利尼人進殿、聖所爲其所污、 |
|
29 蓋昔見以弗所人特羅非摩與保羅在城、疑保羅必引之入殿、 |
|
30 於是舉邑震動、民共趨執保羅、曳出殿、殿門閉、 |
|
31 欲殺之、舉耶路撒冷洶淘、傳聞至營之千夫長率、 |
|
32 百夫長士卒趨至、衆見千夫長與士卒、不復扑保羅、 |
|
33 千夫長前取保羅、命以二鐵索繫之、問其爲誰、所爲何事、 |
|
34 衆譁不一、當亂不得情、命曳入營、 |
|
35 及階民擁甚、士卒負保羅、 |
|
36 民在後呼曰、去之、 |
|
37 將入營、保羅謂千夫長曰、我有言告爾、可乎、曰、爾識希利尼方言乎、 |
|
38 爾非埃及人、昔日作亂、率四千兇人出野者乎、 |
|
39 保羅曰、我猶太人、生於基利家大數、固名邑之民也、請許我與民言、 |
|
40 許之、保羅立於階搖手、使民緘默、遂以希伯來方言語之、 |
ДiїРозділ 21 |
使徒行傳第21章 |
|
1 |
1 我儕離衆舟行、徑至哥士、翌日至羅底、適帕大刺、 |
|
2 І знайшли корабля́, що плив у Фінікі́ю, увійшли та й попли́нули. |
2 見有舟、欲濟腓尼基、登之而行、 |
|
3 А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліво́руч його та й попливли в Си́рію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа́ мав скласти. |
3 望見居比路、則右行過之、至叙利亞、於推羅登岸、舟當卸載、 |
|
4 І, учнів знайшовши, перебули́ тут сім день. Вони через Духа казали Павло́ві, щоб до Єрусалиму не йшов. |
4 見有門徒、與居七日、門徒感於聖神、謂保羅勿上耶路撒冷、 |
|
5 І, як дні побуту скінчи́лися, то ми вийшли й пішли, а всі нас прово́дили з дружи́нами й дітьми́ аж за місто. І, ставши навко́лішки, помолились на бе́резі. |
5 越七日、我儕往、衆與妻孥、送至邑外、皆於岸屈膝祈禱、 |
|
6 І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому. |
6 言別、登舟、衆乃歸、 |
|
7 А ми, закінчи́вши від Тиру плавбу́, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули́ в них. |
7 自推羅至多利買、水程旣盡、乃問安兄弟、同居一日、 |
|
8 А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарі́ю. І ввійшли до госпо́ди благові́сника Пилипа, одно́го з семи, і позосталися в нього. |
8 明日保羅及從人至該撒利亞、入傳福音者腓力家居之、此人乃執事七人之一、 |
|
9 Він мав чотири панні дочки́, що пророкували. |
9 有處子四人、能言未來事、 |
|
10 І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Ага́в на ім'я́. |
10 居數日、有先知名亞伽布、來自猶太、 |
|
11 І прийшов він до нас, і взяв пояса Па́влового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: „Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган“... |
11 就我儕、取保羅帶、自縛手足、曰、聖神言、在耶路撒冷、猶太人將如此縛斯帶之主、解與異邦人矣、 |
|
12 Як почули ж оце, то благали ми та тамте́шні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов. |
12 我儕與其地之人聞言、勸保羅勿上耶路撒冷、 |
|
13 А Павло відповів: „Що́ робите ви, плачучи́ та серце мені розрива́ючи? Бо за Ім'я́ Господа Ісуса я готовий не тільки зв'я́заним бути, а й померти в Єрусалимі“! |
13 保羅曰、爾曹胡爲哭、而摧我心、我甘爲主耶穌名不第受縛、卽死於耶路撒冷亦可、 |
|
14 І не могли ми його вмо́вити, і замовкли, сказавши: „Нехай діється Божа воля!“ |
14 我儕見其不受勸則止、曰、主旨得成矣、 |
|
15 А після оцих днів приготува́лись ми, та до Єрусалиму ви́рушили. |
15 逾數日、束裝上耶路撒冷、 |
|
16 А з нами пішли й деякі учні із Кесарі́ї, ведучи́ якогось кіпрянина Мнасо́на, давнього учня, що ми в нього спинитися мали. |
16 該撒利亞數門徒同行、引至一徒家、欲主之、其徒名拿孫、年已老、居比路人也、 |
|
17 |
17 至耶路撒冷、兄弟欣然相接、 |
|
18 А другого дня Павло з нами пода́вся до Якова. І всі старші посхо́дились. |
18 明日、保羅與我儕入見雅各、諸長老亦至、 |
|
19 Поздоро́вивши ж їх, розповів він докладно, що́ Бог через служі́ння його вчинив між поганами. |
19 保羅問安、一一述上帝遣己、在異邦中所行之事、 |
|
20 Як вони ж це почули, то сла́вили Бога, а до нього промовили: „Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони — ревні оборонці Зако́ну! |
20 衆聞此、則讚主、謂保羅曰、兄弟見猶太信者數萬、皆銳志守法、 |
|
21 Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відсту́плення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звича́їв. |
21 彼聞爾於異邦中、教諸猶太人、背摩西言、不從其例、生子不需割禮、 |
|
22 Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти. |
22 衆聞爾至、必集、將若何、 |
|
23 Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох му́жів, що обі́тницю склали на себе. |
23 孰若從我言、偕我者有誓願四人、 |
|
24 Візьми їх, та й із ними очисться, і вида́тки за них заплати́, щоб постри́гли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Зако́на пильнуєш. |
24 爾與此人同潔、代爲捐費、俾得薙髮、如此、則衆知前所聞者皆謬、爾固守法而行之者也、 |
|
25 А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушени́ни, та від блу́ду“. |
25 至於信主之異邦人、我儕曾遺書酌定、不必守此、惟戒淫、及祭偶之物、勒死之牲若血而已、 |
|
26 Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очи́стився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про ви́конання днів очи́щення, так, аж за кожного з них була́ жертва прине́сена. |
26 明日、保羅與四人同潔、入殿、告以潔期盡、爲各人獻祭、 |
|
27 |
27 七日將竟、自亞西亞來之猶太人、見保羅在殿、唆衆執之、 |
|
28 кричачи́: „Ізраїльські мужі, рятуйте! Це люди́на ота, що проти народу й Зако́ну та місця цього всіх усюди навчає! А до того у храм упровадив і ге́лленів, — і занечи́стив це місце святе!“ |
28 呼曰、以色列人助我、此人隨在播教、攻我民及法與聖所、引希利尼人進殿、聖所爲其所污、 |
|
29 Бо перед тим вони бачили в місті з ним ра́зом Трохима ефе́сянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм. |
29 蓋昔見以弗所人特羅非摩與保羅在城、疑保羅必引之入殿、 |
|
30 І порушилося ціле місто, і повстало збіго́висько люду. І, схопи́вши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено. |
30 於是舉邑震動、民共趨執保羅、曳出殿、殿門閉、 |
|
31 Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полково́го тисяцього, що ввесь Єрусалим збунтувався! |
31 欲殺之、舉耶路撒冷洶淘、傳聞至營之千夫長率、 |
|
32 І він зараз узяв воякі́в та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали. |
32 百夫長士卒趨至、衆見千夫長與士卒、不復扑保羅、 |
|
33 Приступив тоді ти́сяцький, та й ухопи́в його, і двома́ ланцюга́ми зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що́ він зробив? |
33 千夫長前取保羅、命以二鐵索繫之、問其爲誰、所爲何事、 |
|
34 Але кожен що інше викрикував у нато́впі. І, не мігши довідатись певного через за́колот, він звелів відпрова́дити його до форте́ці. |
34 衆譁不一、當亂不得情、命曳入營、 |
|
35 А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли не́сти його вояки із-за на́товпу лю́дського, |
35 及階民擁甚、士卒負保羅、 |
|
36 бо бе́зліч народу йшла слідкома́ та кричала: „Геть із ним!“ |
36 民在後呼曰、去之、 |
|
37 А коли Павло вхо́див до фортеці, то тисяцького поспитався: „Чи можна мені щось сказати тобі?“ А той відказав: „То ти вмієш по-грецькому? |
37 將入營、保羅謂千夫長曰、我有言告爾、可乎、曰、爾識希利尼方言乎、 |
|
38 Чи не той ти єги́птянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і ви́провадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?“ |
38 爾非埃及人、昔日作亂、率四千兇人出野者乎、 |
|
39 А Павло відказав: „Я юде́янин із Та́рсу, громадя́нин відо́мого міста в Кілікі́ї. Благаю тебе, — дозволь мені до наро́ду промовити!“ |
39 保羅曰、我猶太人、生於基利家大數、固名邑之民也、請許我與民言、 |
|
40 А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою наро́дові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, ка́жучи: |
40 許之、保羅立於階搖手、使民緘默、遂以希伯來方言語之、 |