CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Євр. 10
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

До євреїв

Розділ 10

1 Бо Зако́н, мавши тільки тінь майбутнього добра́, а не самий о́браз речей, тими самими жертвами, що за́вжди щороку прино́сяться, не може ніко́ли вдоскона́лити тих, хто приступає.

2 Інакше вони перестали б прино́ситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жодної свідо́мости гріхів.

3 Але в них спо́мин про гріхи буває щороку,

4 бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

5 Тому́ то, вхо́дячи в світ, Він говорить: „Жертви й прино́шення Ти не схотів, але тіло Мені приготува́в.

6 Цілопа́лення й жертви поку́тної Ти не жадав.

7 Тоді Я сказав: Ось іду́, — в звої книжки про Мене написано, щоб волю чини́ти Твою, Боже“!

8 Він вище сказав, що „жертви й при́носу, та цілопа́лення й жертви поку́тної, — які за Зако́ном прино́сяться, — Ти не жадав і Собі не вподо́бав“.

9 Пото́му сказав: „Ось іду, щоб волю Твою чини́ти, Боже“. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

10 У цій волі ми освячені жертвоприно́шенням тіла Ісуса Христа один раз.

11 І кожен священик щоденно стоїть, слу́жачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніко́ли не можуть зняти гріхів.

12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і наза́вжди „по Божій правиці засів“,

13 далі чекаючи, „аж вороги Його бу́дуть покладені за підніжка Його ніг“.

14 Бо жертвоприно́шенням одним вдоскона́лив Він тих, хто освячується.

15 Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

16 „Оце заповіт, що його по цих днях встановля́ю Я з ними, говорить Господь, — Закони Свої Я дам в їхні серця́, і в їхніх думка́х напишу́ їх.

17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю“!

18 А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприно́шення за гріхи.

19 Отож, браття, ми маємо відвагу вхо́дити до святині кров'ю Ісусовою,

20 ново́ю й живою дорогою, яку нам обнови́в Він через завісу, цебто через тіло Своє,

21 маємо й Великого Священика над домом Божим, —

22 то приступі́мо з щирим серцем, у повноті́ віри, окропи́вши серця́ від сумління лукавого та обмивши тіла́ чистою водою!

23 Трима́ймо непохи́тне визна́ння надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

24 І уважаймо один за одни́м для заохо́ти до любови й до добрих учинків.

25 Не кидаймо збору свого, як то зви́чай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

26 Бо як ми грішимо́ самові́льно, одержавши пізна́ння правди, то вже за гріхи не знахо́диться жертви,

27 а страшливе якесь сподіва́ння су́ду та гнів палю́чий, що має пожерти противників.

28 Хто відкидає Зако́на Мойсея, такий немилосердно вмирає „при двох чи трьох свідках“, —

29 скільки ж більшої му́ки, — доду́муєтеся? — заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

30 Бо знаємо Того, Хто сказав: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“. І ще: „Господь буде судити наро́да Свого“!

31 Страшна́ річ — упасти в руки Бога Живого!

32 Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу стражда́нь.

33 Ви були́ то видо́вищем зневаги й знуща́ння, то були́ учасниками тих, що жили́ так.

34 Ви бо страждали й з ув'язнененими, і грабу́нок свого майна́ прийняли́ з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно немину́ще та краще.

35 Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагоро́ду вона.

36 Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

37 Бо ще „мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, при́йде й бари́тись не бу́де!“

38 А „праведний житиме вірою“. І: „Коли захитається він, то душа Моя його не вподо́бає“.

39 Ми ж не з тих, хто хитається на заги́біль, але віруємо на спасі́ння душі.

Der Brief an die Hebräer

Kapitel 10

1 Denn1063 das3739 Gesetz3551 hat2192 den846 Schatten4639 von den846 zukünftigen Gütern18, nicht3756 das Wesen1504 der Güter4229 selbst. Alle Jahr1763 muß man opfern4374 immer einerlei Opfer2378 und kann1410 nicht3763, die da opfern4334, vollkommen5048 machen3195;

2 sonst1893 hätte2192 das Opfern4374 aufgehöret, wo die3000, so am Gottesdienst sind, kein3756 Gewissen4893 mehr2089 hätten302 von den Sünden266, wenn1223 sie‘ einmal530 gereiniget wären;

3 sondern235 es846 geschieht nur durch1722 dieselbigen ein Gedächtnis364 der Sünden266 alle2596 Jahr1763.

4 Denn1063 es ist2532 unmöglich102, durch Ochsen - und5022 Bocksblut5131 Sünden266 wegzunehmen851.

5 Darum1352, da er in1519 die Welt2889 kommt1525, spricht3004 er: Opfer2378 und2532 Gaben4376 hast du nicht3756 gewollt2309; den Leib4983 aber1161 hast du mir3427 zubereitet.

6 Brandopfer3646 und2532 Sündopfer4012 gefallen2106 dir nicht3756.

7 Da5119 sprach2036 ich: Siehe2400, ich komme2240; im1722 Buch975 stehet vornehmlich von4012 mir1700 geschrieben1125, daß ich tun4160 soll, GOtt2316, deinen4675 Willen2307.

8 Droben, als er gesagt hatte2106: Opfer2378 und2532 Gaben, Brandopfer3646 und2532 Sündopfer hast du nicht3756 gewollt2309; sie gefallen dir auch2532 nicht3761 (welche3748 nach4012 dem Gesetz3551 geopfert4374 werden4376),

9 da5119 sprach er: Siehe2400, ich2046 komme2240 zu tun4160, GOtt2316, deinen4675 Willen2307. Da hebt er das erste4413 auf337, daß2443 er das andere1208 einsetze2476.

10 In1722 welchem Willen2307 wir sind2070 geheiliget, einmal2178 geschehen durch1223 das3739 Opfer4376 des Leibes4983 JEsu2424 Christi5547.

11 Und ein jeglicher Priester2409 ist3303 eingesetzt2476, daß er846 alle3956 Tage2250 Gottesdienst pflege3008 und oftmals4178 einerlei Opfer2378 tue4374, welche nimmermehr3763 können1410 die3748 Sünden266 abnehmen4014.

12 Dieser aber1161, da er846 hat1722 ein3391 Opfer2378 für5228 die Sünden266 geopfert4374, das ewiglich1336 gilt, sitzt2523 er nun zur1519 Rechten1188 Gottes2316

13 und wartet1551 hinfort3063, bis2193 daß seine846 Feinde2190 zum Schemel seiner Füße4228 gelegt5087 werden.

14 Denn1063 mit einem3391 Opfer hat er in1519 Ewigkeit1336 vollendet5048, die37 geheiliget werden4376.

15 Es bezeuget uns2254 aber1161 das auch2532 der Heilige40 Geist4151. Denn1063 nachdem3326 er zuvor gesagt4280 hatte:

16 Das3739 ist das1565 Testament1242, das1909 ich846 ihnen4314 machen will1303 nach3326 diesen Tagen2250, spricht3004 der3778 HErr2962: Ich will mein3450 Gesetz3551 in1909 ihr846 Herz2588 geben1325, und2532 in ihre846 Sinne will ich es846 schreiben1924,

17 und2532 ihrer846 Sünden266 und2532 ihrer846 Ungerechtigkeit will ich nicht3364 mehr2089 gedenken3415.

18 Wo3699 aber1161 derselbigen Vergebung859 ist, da ist nicht mehr3765 Opfer4376 für4012 die5130 Sünde266.

19 So wir denn nun3767 haben2192, liebe Brüder80, die Freudigkeit3954 zum Eingang1529 in1519 das Heilige39 durch1722 das Blut129 JEsu2424,

20 welchen er uns2254 zubereitet hat1457 zum neuen4372 und2532 lebendigen2198 Wege3598 durch1223 den Vorhang2665, das3739 ist5123, durch sein Fleisch4561,

21 und2532 haben einen Hohenpriester über3173 das1909 Haus3624 Gottes2316:

22 so lasset uns hinzugehen4334 mit3326 wahrhaftigem228 Herzen2588, in1722 völligem Glauben4102, besprenget in unsern Herzen2588 und2532 los von575 dem bösen4190 Gewissen4136 und gewaschen3068 am Leibe4983 mit reinem2513 Wasser5204;

23 und lasset uns186 halten2722 an dem Bekenntnis3671 der Hoffnung1680 und nicht wanken denn1063 er ist treu4103, der sie verheißen hat1861.

24 Und2532 lasset uns untereinander240 unser selbst wahrnehmen2657 mit Reizen3948 zur1519 Liebe26 und2532 guten2570 Werken2041

25 und2532 nicht3361 verlassen1459 unsere Versammlung1997, wie2531 etliche5100 pflegen1485, sondern235 untereinander ermahnen3870, und das viel5118 mehr3123, soviel3745 ihr sehet991, daß sich1438 der Tag2250 nahet1448.

26 Denn1063 so wir2257 mutwillig1596 sündigen264, nachdem3326 wir620 die Erkenntnis1922 der Wahrheit225 empfangen2983 haben, haben wir fürder kein ander Opfer2378 mehr3765 für4012 die Sünden266,

27 sondern ein5100 schrecklich5398 Warten1561 des Gerichts2920 und1161 des Feuereifers2205, der die Widerwärtigen verzehren2068 wird2532.

28 Wenn jemand5100 das1909 Gesetz3551 Mose3475‘s bricht114, der muß sterben599 ohne5565 Barmherzigkeit3628 durch zween oder2228 drei5140 Zeugen3144.

29 Wieviel4214 meinet1380 ihr, ärgere5501 Strafe5098 wird der verdienen515, der den Sohn Gottes2316 mit1722 Füßen tritt2662 und2532 das3588 Blut129 des Testaments1242 unrein2839 achtet, durch welches er geheiliget ist2233, und2532 den Geist4151 der Gnaden5485 schmähet?

30 Denn1063 wir wissen1492 den, der da sagte3004: Die Rache1557 ist3825 mein; ich1698 will vergelten467, spricht2036 der HErr2962. Und2532 abermal: Der HErr2962 wird sein Volk2992 richten2919.

31 Schrecklich5398 ist‘s, in1519 die Hände5495 des lebendigen2198 Gottes2316 zu fallen1706.

32 Gedenket363 aber1161 an die3739 vorigen4386 Tage2250, in1722 welchen ihr, erleuchtet5461, erduldet5278 habt einen großen4183 Kampf119 des Leidens3804,

33 zum1161 Teil selbst durch5037 Schmach3680 und3303 Trübsal2347 ein Schauspiel worden, zum Teil Gemeinschaft2844 gehabt mit2532 denen, denen es390 also3779 gehet.

34 Denn1063 ihr1097 habt mit meinen3450 Banden1199 Mitleid gehabt4834 und den Raub724 eurer Güter5224 mit Freuden5479 erduldet4327, als die ihr wisset, daß ihr bei1722 euch5216 selbst1438 eine bessere2909 und bleibende3306 Habe2192 im1722 Himmel3772 habt.

35 Werfet577 euer5216 Vertrauen3954 nicht3361 weg, welches3748 eine große3173 Belohnung3405 hat2192.

36 Geduld5281 aber ist2192 euch not5532, auf daß2443 ihr den Willen2307 Gottes2316 tut4160 und1063 die Verheißung1860 empfanget2865.

37 Denn1063 noch2089 über eine kleine Weile3397, so wird kommen2064, der da kommen2240 soll, und2532 nicht3756 verziehen5549.

38 Der1722 Gerechte1342 aber1161 wird des846 Glaubens4102 leben2198. Wer1437 aber2532 weichen5288 wird, an1537 dem wird meine3450 See LE5590 kein3756 Gefallen2106 haben.

39 Wir2249 aber1161 sind2070 nicht3756 von denen, die da1519 weichen5289 und verdammt werden684, sondern235 von denen, die da glauben4102 und die See LE5590 erretten4047.

До євреїв

Розділ 10

Der Brief an die Hebräer

Kapitel 10

1 Бо Зако́н, мавши тільки тінь майбутнього добра́, а не самий о́браз речей, тими самими жертвами, що за́вжди щороку прино́сяться, не може ніко́ли вдоскона́лити тих, хто приступає.

1 Denn1063 das3739 Gesetz3551 hat2192 den846 Schatten4639 von den846 zukünftigen Gütern18, nicht3756 das Wesen1504 der Güter4229 selbst. Alle Jahr1763 muß man opfern4374 immer einerlei Opfer2378 und kann1410 nicht3763, die da opfern4334, vollkommen5048 machen3195;

2 Інакше вони перестали б прино́ситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жодної свідо́мости гріхів.

2 sonst1893 hätte2192 das Opfern4374 aufgehöret, wo die3000, so am Gottesdienst sind, kein3756 Gewissen4893 mehr2089 hätten302 von den Sünden266, wenn1223 sie‘ einmal530 gereiniget wären;

3 Але в них спо́мин про гріхи буває щороку,

3 sondern235 es846 geschieht nur durch1722 dieselbigen ein Gedächtnis364 der Sünden266 alle2596 Jahr1763.

4 бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

4 Denn1063 es ist2532 unmöglich102, durch Ochsen - und5022 Bocksblut5131 Sünden266 wegzunehmen851.

5 Тому́ то, вхо́дячи в світ, Він говорить: „Жертви й прино́шення Ти не схотів, але тіло Мені приготува́в.

5 Darum1352, da er in1519 die Welt2889 kommt1525, spricht3004 er: Opfer2378 und2532 Gaben4376 hast du nicht3756 gewollt2309; den Leib4983 aber1161 hast du mir3427 zubereitet.

6 Цілопа́лення й жертви поку́тної Ти не жадав.

6 Brandopfer3646 und2532 Sündopfer4012 gefallen2106 dir nicht3756.

7 Тоді Я сказав: Ось іду́, — в звої книжки про Мене написано, щоб волю чини́ти Твою, Боже“!

7 Da5119 sprach2036 ich: Siehe2400, ich komme2240; im1722 Buch975 stehet vornehmlich von4012 mir1700 geschrieben1125, daß ich tun4160 soll, GOtt2316, deinen4675 Willen2307.

8 Він вище сказав, що „жертви й при́носу, та цілопа́лення й жертви поку́тної, — які за Зако́ном прино́сяться, — Ти не жадав і Собі не вподо́бав“.

8 Droben, als er gesagt hatte2106: Opfer2378 und2532 Gaben, Brandopfer3646 und2532 Sündopfer hast du nicht3756 gewollt2309; sie gefallen dir auch2532 nicht3761 (welche3748 nach4012 dem Gesetz3551 geopfert4374 werden4376),

9 Пото́му сказав: „Ось іду, щоб волю Твою чини́ти, Боже“. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

9 da5119 sprach er: Siehe2400, ich2046 komme2240 zu tun4160, GOtt2316, deinen4675 Willen2307. Da hebt er das erste4413 auf337, daß2443 er das andere1208 einsetze2476.

10 У цій волі ми освячені жертвоприно́шенням тіла Ісуса Христа один раз.

10 In1722 welchem Willen2307 wir sind2070 geheiliget, einmal2178 geschehen durch1223 das3739 Opfer4376 des Leibes4983 JEsu2424 Christi5547.

11 І кожен священик щоденно стоїть, слу́жачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніко́ли не можуть зняти гріхів.

11 Und ein jeglicher Priester2409 ist3303 eingesetzt2476, daß er846 alle3956 Tage2250 Gottesdienst pflege3008 und oftmals4178 einerlei Opfer2378 tue4374, welche nimmermehr3763 können1410 die3748 Sünden266 abnehmen4014.

12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і наза́вжди „по Божій правиці засів“,

12 Dieser aber1161, da er846 hat1722 ein3391 Opfer2378 für5228 die Sünden266 geopfert4374, das ewiglich1336 gilt, sitzt2523 er nun zur1519 Rechten1188 Gottes2316

13 далі чекаючи, „аж вороги Його бу́дуть покладені за підніжка Його ніг“.

13 und wartet1551 hinfort3063, bis2193 daß seine846 Feinde2190 zum Schemel seiner Füße4228 gelegt5087 werden.

14 Бо жертвоприно́шенням одним вдоскона́лив Він тих, хто освячується.

14 Denn1063 mit einem3391 Opfer hat er in1519 Ewigkeit1336 vollendet5048, die37 geheiliget werden4376.

15 Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

15 Es bezeuget uns2254 aber1161 das auch2532 der Heilige40 Geist4151. Denn1063 nachdem3326 er zuvor gesagt4280 hatte:

16 „Оце заповіт, що його по цих днях встановля́ю Я з ними, говорить Господь, — Закони Свої Я дам в їхні серця́, і в їхніх думка́х напишу́ їх.

16 Das3739 ist das1565 Testament1242, das1909 ich846 ihnen4314 machen will1303 nach3326 diesen Tagen2250, spricht3004 der3778 HErr2962: Ich will mein3450 Gesetz3551 in1909 ihr846 Herz2588 geben1325, und2532 in ihre846 Sinne will ich es846 schreiben1924,

17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю“!

17 und2532 ihrer846 Sünden266 und2532 ihrer846 Ungerechtigkeit will ich nicht3364 mehr2089 gedenken3415.

18 А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприно́шення за гріхи.

18 Wo3699 aber1161 derselbigen Vergebung859 ist, da ist nicht mehr3765 Opfer4376 für4012 die5130 Sünde266.

19 Отож, браття, ми маємо відвагу вхо́дити до святині кров'ю Ісусовою,

19 So wir denn nun3767 haben2192, liebe Brüder80, die Freudigkeit3954 zum Eingang1529 in1519 das Heilige39 durch1722 das Blut129 JEsu2424,

20 ново́ю й живою дорогою, яку нам обнови́в Він через завісу, цебто через тіло Своє,

20 welchen er uns2254 zubereitet hat1457 zum neuen4372 und2532 lebendigen2198 Wege3598 durch1223 den Vorhang2665, das3739 ist5123, durch sein Fleisch4561,

21 маємо й Великого Священика над домом Божим, —

21 und2532 haben einen Hohenpriester über3173 das1909 Haus3624 Gottes2316:

22 то приступі́мо з щирим серцем, у повноті́ віри, окропи́вши серця́ від сумління лукавого та обмивши тіла́ чистою водою!

22 so lasset uns hinzugehen4334 mit3326 wahrhaftigem228 Herzen2588, in1722 völligem Glauben4102, besprenget in unsern Herzen2588 und2532 los von575 dem bösen4190 Gewissen4136 und gewaschen3068 am Leibe4983 mit reinem2513 Wasser5204;

23 Трима́ймо непохи́тне визна́ння надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

23 und lasset uns186 halten2722 an dem Bekenntnis3671 der Hoffnung1680 und nicht wanken denn1063 er ist treu4103, der sie verheißen hat1861.

24 І уважаймо один за одни́м для заохо́ти до любови й до добрих учинків.

24 Und2532 lasset uns untereinander240 unser selbst wahrnehmen2657 mit Reizen3948 zur1519 Liebe26 und2532 guten2570 Werken2041

25 Не кидаймо збору свого, як то зви́чай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

25 und2532 nicht3361 verlassen1459 unsere Versammlung1997, wie2531 etliche5100 pflegen1485, sondern235 untereinander ermahnen3870, und das viel5118 mehr3123, soviel3745 ihr sehet991, daß sich1438 der Tag2250 nahet1448.

26 Бо як ми грішимо́ самові́льно, одержавши пізна́ння правди, то вже за гріхи не знахо́диться жертви,

26 Denn1063 so wir2257 mutwillig1596 sündigen264, nachdem3326 wir620 die Erkenntnis1922 der Wahrheit225 empfangen2983 haben, haben wir fürder kein ander Opfer2378 mehr3765 für4012 die Sünden266,

27 а страшливе якесь сподіва́ння су́ду та гнів палю́чий, що має пожерти противників.

27 sondern ein5100 schrecklich5398 Warten1561 des Gerichts2920 und1161 des Feuereifers2205, der die Widerwärtigen verzehren2068 wird2532.

28 Хто відкидає Зако́на Мойсея, такий немилосердно вмирає „при двох чи трьох свідках“, —

28 Wenn jemand5100 das1909 Gesetz3551 Mose3475‘s bricht114, der muß sterben599 ohne5565 Barmherzigkeit3628 durch zween oder2228 drei5140 Zeugen3144.

29 скільки ж більшої му́ки, — доду́муєтеся? — заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

29 Wieviel4214 meinet1380 ihr, ärgere5501 Strafe5098 wird der verdienen515, der den Sohn Gottes2316 mit1722 Füßen tritt2662 und2532 das3588 Blut129 des Testaments1242 unrein2839 achtet, durch welches er geheiliget ist2233, und2532 den Geist4151 der Gnaden5485 schmähet?

30 Бо знаємо Того, Хто сказав: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“. І ще: „Господь буде судити наро́да Свого“!

30 Denn1063 wir wissen1492 den, der da sagte3004: Die Rache1557 ist3825 mein; ich1698 will vergelten467, spricht2036 der HErr2962. Und2532 abermal: Der HErr2962 wird sein Volk2992 richten2919.

31 Страшна́ річ — упасти в руки Бога Живого!

31 Schrecklich5398 ist‘s, in1519 die Hände5495 des lebendigen2198 Gottes2316 zu fallen1706.

32 Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу стражда́нь.

32 Gedenket363 aber1161 an die3739 vorigen4386 Tage2250, in1722 welchen ihr, erleuchtet5461, erduldet5278 habt einen großen4183 Kampf119 des Leidens3804,

33 Ви були́ то видо́вищем зневаги й знуща́ння, то були́ учасниками тих, що жили́ так.

33 zum1161 Teil selbst durch5037 Schmach3680 und3303 Trübsal2347 ein Schauspiel worden, zum Teil Gemeinschaft2844 gehabt mit2532 denen, denen es390 also3779 gehet.

34 Ви бо страждали й з ув'язнененими, і грабу́нок свого майна́ прийняли́ з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно немину́ще та краще.

34 Denn1063 ihr1097 habt mit meinen3450 Banden1199 Mitleid gehabt4834 und den Raub724 eurer Güter5224 mit Freuden5479 erduldet4327, als die ihr wisset, daß ihr bei1722 euch5216 selbst1438 eine bessere2909 und bleibende3306 Habe2192 im1722 Himmel3772 habt.

35 Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагоро́ду вона.

35 Werfet577 euer5216 Vertrauen3954 nicht3361 weg, welches3748 eine große3173 Belohnung3405 hat2192.

36 Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

36 Geduld5281 aber ist2192 euch not5532, auf daß2443 ihr den Willen2307 Gottes2316 tut4160 und1063 die Verheißung1860 empfanget2865.

37 Бо ще „мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, при́йде й бари́тись не бу́де!“

37 Denn1063 noch2089 über eine kleine Weile3397, so wird kommen2064, der da kommen2240 soll, und2532 nicht3756 verziehen5549.

38 А „праведний житиме вірою“. І: „Коли захитається він, то душа Моя його не вподо́бає“.

38 Der1722 Gerechte1342 aber1161 wird des846 Glaubens4102 leben2198. Wer1437 aber2532 weichen5288 wird, an1537 dem wird meine3450 See LE5590 kein3756 Gefallen2106 haben.

39 Ми ж не з тих, хто хитається на заги́біль, але віруємо на спасі́ння душі.

39 Wir2249 aber1161 sind2070 nicht3756 von denen, die da1519 weichen5289 und verdammt werden684, sondern235 von denen, die da glauben4102 und die See LE5590 erretten4047.