CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 26
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Дiї

Розділ 26

1 А Агріппа сказав до Павла: „Дозволяємо тобі говорити про себе само́го“. Павло тоді простягнув руку, і промовив у своїй обороні:

2 „О ца́рю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усьо́го, у чім мене винуватять юдеї,

3 особливо ж тому́, що ти знаєш усі юдейські звича́ї та супере́чки. Тому я прошу́ мене вислухати терпля́че.

4 А життя моє зма́лку, що споча́тку точилося в Єрусалимі серед наро́ду мого, знають усі юдеї,

5 які відають зда́вна мене, аби тільки схотіли засві́дчити, — що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.

6 І тепер я стою отут су́джений за надію обі́тниці, що Бог дав ії нашим отцям,

7 а її викона́ння чекають побачити наші дванадцять племен, слу́жачи Богові безперестанно вдень та вночі. За цю надію, о ца́рю, мене винуватять юдеї!

8 Чому ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає померлих?

9 Правда, ду́мав був я, що мені нале́жить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назаряни́на,

10 що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був вла́ду від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них.

11 І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи ве́льми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.

12 Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо вла́дою та припору́ченням первосвящеників,

13 то опі́вдні, о ца́рю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що ося́яло мене та тих, хто разом зо мною йшов!

14 І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: „Савле, Савле, — чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колю́чку!“

15 А я запитав: „Хто Ти, Господи?“ А Він відказав: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти.

16 Але підведи́ся, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі.

17 Визволяю тебе від твого наро́ду та від поган, до яких Я тебе посилаю, —

18 відкрити їм очі, щоб вони наверну́лись від те́мряви в світло та від сатани́ної вла́ди до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарува́ння гріхів і насліддя з освяченими“.

19 Через це я, о ца́рю Агріппо, не був супротивний видінню небесному,

20 але ме́шканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого кра́ю юдейського та поганам я проповідував, щоб пока́ялися й наверну́лись до Бога, і чинили діла, гі́дні покая́ння.

21 Через це юдеї в святині схопи́ли мене та й хотіли роздерти.

22 Але, поміч від Бога одержавши, я стою́ аж до дня сьогоднішнього та свідкую мало́му й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має, —

23 що має Христос постраждати, що Він, як перший воскреснувши з мертвих, проповідувати буде світло народові й поганам!“

24 Коли ж він боронився отак, то Фест проказав гучни́м голосом: „Дурієш ти, Павле! Велика наука доводить тебе до нерозуму“!

25 А Павло: „Не дурію — сказав, — о Фесте достойний, але провіщаю слова правди та щирого розуму.

26 Цар бо знає про це, — до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гада́ю я, щоб із цього щобудь схова́лось від нього, — бо не в за́кутку ді́ялось це.

27 Чи віруєш, ца́рю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш“.

28 Агріппа ж Павлові: „Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християни́ном“.

29 А Павло: „Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, — не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів“.

30 І встав цар та намісник, і Верні́ка та ті, хто з ними сидів.

31 І на́бік вони відійшли, і розмовляли один до одно́го й казали: „Нічого, ва́ртого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!“

32 Агріппа ж до Феста сказав: „Міг би бути відпу́щений цей чоловік, якби не відкликавсь був до ке́саря“

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 26

1 Agrippa67 aber1161 sprach5346 zu4314 Paulus3972: Es ist dir4572 erlaubt2010, für5228 dich4671 zu reden3004. Da5119 verantwortete sich626 Paulus3972 und reckte die Hand5495 aus1614:

2 Es ist2233 mir1683 sehr3107 lieb, lieber König935 Agrippa67, daß ich mich heute4594 vor1909 dir4675 verantworten626 soll3195 alles3956, des ich von4012 den3739 Juden2453 beschuldigt1458 werde,

3 allermeist3122 weil du1492 weißt alle3956 Sitten1485 und5037 Fragen2213 der2532 Juden2453. Darum1352 bitte1189 ich dich4571 du4675 wollest mich3450 geduldiglich hören191.

4 Zwar mein3450 Leben981 von1537 Jugend3503 auf, wie das3588 von575 Anfang746 unter1722 diesem Volk1484 zu1722 Jerusalem2414 zugebracht ist1096, wissen2467 alle3956 Juden2453,

5 die2596 mich3165 vorhin gekannt haben, wenn1437 sie3140 wollten2309 bezeugen. Denn3754 ich2198 bin ein Pharisäer5330 gewesen, welche ist4267 die strengste196 Sekte139 unsers Gottesdienstes2356.

6 Und2532 nun3568 stehe ich und werde angeklagt2919 über der5259 Hoffnung1680 an1909 die Verheißung1860, so geschehen1096 ist2476 von GOtt2316 zu4314 unsern Vätern3962.

7 Zu1519 welcher3739 hoffen1679 die3739 zwölf Geschlechter1429 der5259 Unsern2257 zu kommen2658 mit3000 Gottesdienst Tag2250 und2532 Nacht3571 emsiglich. Dieser Hoffnung1680 halben werde ich, lieber König935 Agrippa67, von4012 den Juden2453 beschuldiget.

8 Warum5101 wird das für unglaublich571 bei3844 euch5213 gerichtet2919, daß1487 GOtt2316 Tote3498 auferweckt1453?

9 Zwar ich1473 meinete auch bei4314 mir1683 selbst, ich müßte1163 viel4183 zuwidertun dem Namen3686 JEsu2424 von Nazareth3480,

10 wie ich1473 denn auch2532 zu Jerusalem2414 getan4160 habe, da ich viel4183 Heilige40 in1722 das3739 Gefängnis5438 verschloß2623, darüber ich Macht4160 von3844 den Hohenpriestern749 empfing2983; und2532 wenn sie846 erwürget wurden337, half2702 ich das Urteil sprechen5586.

11 Und2532 durch alle3956 Schulen4864 peinigte5097 ich sie846 oft4178 und5037 zwang315 sie846 zu lästern987 und2532 war überaus4057 unsinnig auf2596 sie, verfolgte1377 sie auch bis2193 in die fremden1854 Städte4172.

12 Über welchem3739, da ich auch2532 gen1519 Damaskus1154 reisete mit3326 Macht1849 und2532 Befehl2011 von3844 den Hohenpriestern749,

13 mitten3319 am Tage, lieber König935, sah1492 ich1698 auf dem Wege3598, daß ein Licht5457 vom Himmel3771, heller denn5228 der Sonne2246 Glanz2987, mich und2532 die mit2596 mir3165 reiseten, umleuchtete4862.

14 Da2532 wir2257 aber1161 alle3956 zur Erde1093 niederfielen2667, hörete ich eine Stimme5456 reden2980 zu4314 mir3165, die sprach3004 auf1519 ebräisch: Saul4549, Saul4549, was5101 verfolgest du191 mich3165? Es wird dir4671 schwer4642 sein, wider den Stachel2759 zu4314 lecken2979.

15 Ich1473 aber1161 sprach2036: HErr2962 wer5101 bist du1488? Er sprach2036: Ich1473 bin1510 JEsus2424, den3739 du4771 verfolgest; aber1161 stehe auf und tritt auf deine Füße.

16 Denn1063 dazu2532 bin ich dir4675 erschienen3700, daß3739 ich dich4671 ordne4400 zum1519 Diener5257 und235 Zeugen3144 des5037, das1909 du4671 gesehen1492 hast, und2532 das5124 ich dir4571 noch will3700 erscheinen lassen.

17 Und2532 will dich4571 erretten1807 von1537 dem3739 Volk2992 und von den Heiden1484, unter1519 welche ich dich4571 jetzt3568 sende649,

18 aufzutun ihre Augen3788, daß sie846 sich455 bekehren1994 von575 der Finsternis4655 zu1519 dem Licht5457 und2532 von der Gewalt1849 des846 Satans4567 zu1722 GOtt2316, zu1519 empfangen2983 Vergebung859 der Sünden266 und2532 das Erbe2819 samt denen, die geheiliget werden37 durch den Glauben4102 an1909 mich1691.

19 Daher3606, lieber König935 Agrippa67, war1096 ich der himmlischen3770 Erscheinung3701 nicht3756 ungläubig545,

20 sondern235 verkündigte518 zuerst denen zu1519 Damaskus1154 und4412 zu1909 Jerusalem2414 und2532 in1722 alle3956 Gegend5561 jüdischen Landes2449, auch2532 den Heiden1484, daß sie Buße3341 täten3340 und5037 sich1994 bekehreten zu GOtt2316 und2532 täten4238 rechtschaffene514 Werke2041 der Buße.

21 Um1752 deswillen haben mich3165 die5130 Juden2453 im Tempel2411 gegriffen4815 und unterstanden, mich zu1722 töten1315.

22 Aber3767 durch3844 Hilfe1947 Gottes2316 ist2476 es mir gelungen5177 und5037 stehe bis891 auf diesen5026 Tag2250 und2532 zeuge3140 beiden, dem1622 Kleinen3398 und5037 Großen3173, und2532 sage3004 nichts3762 außer dem, was die Propheten4396 gesagt haben2980, daß es geschehen1096 sollte3195, und Mose3475:

23 daß1487 Christus5547 sollte3195 leiden3805 und2532 der Erste4413 sein aus der Auferstehung386 von1537 den Toten3498 und verkündigen2605 ein Licht5457 dem Volk2992 und den Heiden1484.

24 Da er846 aber1161 solches5023 zur Verantwortung626 gab, sprach5346 Festus5347 mit lauter Stimme5456: Paulus3972, du rasest3105; die große3173 Kunst4183 macht4062 dich4571 rasend.

25 Er aber1161 sprach5346: Mein2903 teurer Festus5347, ich rase3105 nicht3756, sondern235 ich rede wahre669 und2532 vernünftige4997 Worte4487.

26 Denn1063 der4012 König935 weiß1987 solches5130 wohl, zu4314 welchem3739 ich2980 freudig3955 rede; denn1063 ich5124 achte3982, ihm846 sei2990 der2076 keines3756 nicht3756 verborgen, denn1063 solches5130 ist2532 nicht3762 im1722 Winkel1137 geschehen4238.

27 Glaubest du, König935 Agrippa67; den Propheten4396? Ich weiß1492, daß3754 du glaubest.

28 Agrippa67 aber1161 sprach5346 zu4314 Paulus3972: Es fehlet nicht3641 viel, du überredest3982 mich3165, daß ich ein Christ5546 würde1096.

29 Paulus3972 aber1161 sprach2036: Ich2504 wünschte vor GOtt2316, es fehlte an viel4183 oder an wenig3641, daß3440 nicht3756 alleine du4571, sondern235 alle3956, die5108 mich3450 heute4594 hören191, solche2532 würden1096, wie ich bin1510, ausgenommen3924 diese5130 Bande1199.

30 Und2532 da er2036 das5023 gesagt2036, stund der König935 auf450 und der Landpfleger2232 und Bernice959, und die mit4775 ihnen846 saßen,

31 und2532 entwichen beiseits402, redeten2980 miteinander4314 und sprachen: Dieser Mensch444 hat4238 nichts3762 getan, was des Todes2288 oder2228 der3778 Bande1199 wert514 sei.

32 Agrippa67 aber1161 sprach5346 zu1410 Festus5347: Dieser Mensch444 hätte1941 können losgegeben630 werden, wenn1508 er3778 sich nicht1508 auf1941 den Kaiser2541 berufen hätte.

Дiї

Розділ 26

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 26

1 А Агріппа сказав до Павла: „Дозволяємо тобі говорити про себе само́го“. Павло тоді простягнув руку, і промовив у своїй обороні:

1 Agrippa67 aber1161 sprach5346 zu4314 Paulus3972: Es ist dir4572 erlaubt2010, für5228 dich4671 zu reden3004. Da5119 verantwortete sich626 Paulus3972 und reckte die Hand5495 aus1614:

2 „О ца́рю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усьо́го, у чім мене винуватять юдеї,

2 Es ist2233 mir1683 sehr3107 lieb, lieber König935 Agrippa67, daß ich mich heute4594 vor1909 dir4675 verantworten626 soll3195 alles3956, des ich von4012 den3739 Juden2453 beschuldigt1458 werde,

3 особливо ж тому́, що ти знаєш усі юдейські звича́ї та супере́чки. Тому я прошу́ мене вислухати терпля́че.

3 allermeist3122 weil du1492 weißt alle3956 Sitten1485 und5037 Fragen2213 der2532 Juden2453. Darum1352 bitte1189 ich dich4571 du4675 wollest mich3450 geduldiglich hören191.

4 А життя моє зма́лку, що споча́тку точилося в Єрусалимі серед наро́ду мого, знають усі юдеї,

4 Zwar mein3450 Leben981 von1537 Jugend3503 auf, wie das3588 von575 Anfang746 unter1722 diesem Volk1484 zu1722 Jerusalem2414 zugebracht ist1096, wissen2467 alle3956 Juden2453,

5 які відають зда́вна мене, аби тільки схотіли засві́дчити, — що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.

5 die2596 mich3165 vorhin gekannt haben, wenn1437 sie3140 wollten2309 bezeugen. Denn3754 ich2198 bin ein Pharisäer5330 gewesen, welche ist4267 die strengste196 Sekte139 unsers Gottesdienstes2356.

6 І тепер я стою отут су́джений за надію обі́тниці, що Бог дав ії нашим отцям,

6 Und2532 nun3568 stehe ich und werde angeklagt2919 über der5259 Hoffnung1680 an1909 die Verheißung1860, so geschehen1096 ist2476 von GOtt2316 zu4314 unsern Vätern3962.

7 а її викона́ння чекають побачити наші дванадцять племен, слу́жачи Богові безперестанно вдень та вночі. За цю надію, о ца́рю, мене винуватять юдеї!

7 Zu1519 welcher3739 hoffen1679 die3739 zwölf Geschlechter1429 der5259 Unsern2257 zu kommen2658 mit3000 Gottesdienst Tag2250 und2532 Nacht3571 emsiglich. Dieser Hoffnung1680 halben werde ich, lieber König935 Agrippa67, von4012 den Juden2453 beschuldiget.

8 Чому ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає померлих?

8 Warum5101 wird das für unglaublich571 bei3844 euch5213 gerichtet2919, daß1487 GOtt2316 Tote3498 auferweckt1453?

9 Правда, ду́мав був я, що мені нале́жить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назаряни́на,

9 Zwar ich1473 meinete auch bei4314 mir1683 selbst, ich müßte1163 viel4183 zuwidertun dem Namen3686 JEsu2424 von Nazareth3480,

10 що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був вла́ду від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них.

10 wie ich1473 denn auch2532 zu Jerusalem2414 getan4160 habe, da ich viel4183 Heilige40 in1722 das3739 Gefängnis5438 verschloß2623, darüber ich Macht4160 von3844 den Hohenpriestern749 empfing2983; und2532 wenn sie846 erwürget wurden337, half2702 ich das Urteil sprechen5586.

11 І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи ве́льми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.

11 Und2532 durch alle3956 Schulen4864 peinigte5097 ich sie846 oft4178 und5037 zwang315 sie846 zu lästern987 und2532 war überaus4057 unsinnig auf2596 sie, verfolgte1377 sie auch bis2193 in die fremden1854 Städte4172.

12 Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо вла́дою та припору́ченням первосвящеників,

12 Über welchem3739, da ich auch2532 gen1519 Damaskus1154 reisete mit3326 Macht1849 und2532 Befehl2011 von3844 den Hohenpriestern749,

13 то опі́вдні, о ца́рю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що ося́яло мене та тих, хто разом зо мною йшов!

13 mitten3319 am Tage, lieber König935, sah1492 ich1698 auf dem Wege3598, daß ein Licht5457 vom Himmel3771, heller denn5228 der Sonne2246 Glanz2987, mich und2532 die mit2596 mir3165 reiseten, umleuchtete4862.

14 І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: „Савле, Савле, — чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колю́чку!“

14 Da2532 wir2257 aber1161 alle3956 zur Erde1093 niederfielen2667, hörete ich eine Stimme5456 reden2980 zu4314 mir3165, die sprach3004 auf1519 ebräisch: Saul4549, Saul4549, was5101 verfolgest du191 mich3165? Es wird dir4671 schwer4642 sein, wider den Stachel2759 zu4314 lecken2979.

15 А я запитав: „Хто Ти, Господи?“ А Він відказав: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти.

15 Ich1473 aber1161 sprach2036: HErr2962 wer5101 bist du1488? Er sprach2036: Ich1473 bin1510 JEsus2424, den3739 du4771 verfolgest; aber1161 stehe auf und tritt auf deine Füße.

16 Але підведи́ся, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі.

16 Denn1063 dazu2532 bin ich dir4675 erschienen3700, daß3739 ich dich4671 ordne4400 zum1519 Diener5257 und235 Zeugen3144 des5037, das1909 du4671 gesehen1492 hast, und2532 das5124 ich dir4571 noch will3700 erscheinen lassen.

17 Визволяю тебе від твого наро́ду та від поган, до яких Я тебе посилаю, —

17 Und2532 will dich4571 erretten1807 von1537 dem3739 Volk2992 und von den Heiden1484, unter1519 welche ich dich4571 jetzt3568 sende649,

18 відкрити їм очі, щоб вони наверну́лись від те́мряви в світло та від сатани́ної вла́ди до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарува́ння гріхів і насліддя з освяченими“.

18 aufzutun ihre Augen3788, daß sie846 sich455 bekehren1994 von575 der Finsternis4655 zu1519 dem Licht5457 und2532 von der Gewalt1849 des846 Satans4567 zu1722 GOtt2316, zu1519 empfangen2983 Vergebung859 der Sünden266 und2532 das Erbe2819 samt denen, die geheiliget werden37 durch den Glauben4102 an1909 mich1691.

19 Через це я, о ца́рю Агріппо, не був супротивний видінню небесному,

19 Daher3606, lieber König935 Agrippa67, war1096 ich der himmlischen3770 Erscheinung3701 nicht3756 ungläubig545,

20 але ме́шканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого кра́ю юдейського та поганам я проповідував, щоб пока́ялися й наверну́лись до Бога, і чинили діла, гі́дні покая́ння.

20 sondern235 verkündigte518 zuerst denen zu1519 Damaskus1154 und4412 zu1909 Jerusalem2414 und2532 in1722 alle3956 Gegend5561 jüdischen Landes2449, auch2532 den Heiden1484, daß sie Buße3341 täten3340 und5037 sich1994 bekehreten zu GOtt2316 und2532 täten4238 rechtschaffene514 Werke2041 der Buße.

21 Через це юдеї в святині схопи́ли мене та й хотіли роздерти.

21 Um1752 deswillen haben mich3165 die5130 Juden2453 im Tempel2411 gegriffen4815 und unterstanden, mich zu1722 töten1315.

22 Але, поміч від Бога одержавши, я стою́ аж до дня сьогоднішнього та свідкую мало́му й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має, —

22 Aber3767 durch3844 Hilfe1947 Gottes2316 ist2476 es mir gelungen5177 und5037 stehe bis891 auf diesen5026 Tag2250 und2532 zeuge3140 beiden, dem1622 Kleinen3398 und5037 Großen3173, und2532 sage3004 nichts3762 außer dem, was die Propheten4396 gesagt haben2980, daß es geschehen1096 sollte3195, und Mose3475:

23 що має Христос постраждати, що Він, як перший воскреснувши з мертвих, проповідувати буде світло народові й поганам!“

23 daß1487 Christus5547 sollte3195 leiden3805 und2532 der Erste4413 sein aus der Auferstehung386 von1537 den Toten3498 und verkündigen2605 ein Licht5457 dem Volk2992 und den Heiden1484.

24 Коли ж він боронився отак, то Фест проказав гучни́м голосом: „Дурієш ти, Павле! Велика наука доводить тебе до нерозуму“!

24 Da er846 aber1161 solches5023 zur Verantwortung626 gab, sprach5346 Festus5347 mit lauter Stimme5456: Paulus3972, du rasest3105; die große3173 Kunst4183 macht4062 dich4571 rasend.

25 А Павло: „Не дурію — сказав, — о Фесте достойний, але провіщаю слова правди та щирого розуму.

25 Er aber1161 sprach5346: Mein2903 teurer Festus5347, ich rase3105 nicht3756, sondern235 ich rede wahre669 und2532 vernünftige4997 Worte4487.

26 Цар бо знає про це, — до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гада́ю я, щоб із цього щобудь схова́лось від нього, — бо не в за́кутку ді́ялось це.

26 Denn1063 der4012 König935 weiß1987 solches5130 wohl, zu4314 welchem3739 ich2980 freudig3955 rede; denn1063 ich5124 achte3982, ihm846 sei2990 der2076 keines3756 nicht3756 verborgen, denn1063 solches5130 ist2532 nicht3762 im1722 Winkel1137 geschehen4238.

27 Чи віруєш, ца́рю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш“.

27 Glaubest du, König935 Agrippa67; den Propheten4396? Ich weiß1492, daß3754 du glaubest.

28 Агріппа ж Павлові: „Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християни́ном“.

28 Agrippa67 aber1161 sprach5346 zu4314 Paulus3972: Es fehlet nicht3641 viel, du überredest3982 mich3165, daß ich ein Christ5546 würde1096.

29 А Павло: „Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, — не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів“.

29 Paulus3972 aber1161 sprach2036: Ich2504 wünschte vor GOtt2316, es fehlte an viel4183 oder an wenig3641, daß3440 nicht3756 alleine du4571, sondern235 alle3956, die5108 mich3450 heute4594 hören191, solche2532 würden1096, wie ich bin1510, ausgenommen3924 diese5130 Bande1199.

30 І встав цар та намісник, і Верні́ка та ті, хто з ними сидів.

30 Und2532 da er2036 das5023 gesagt2036, stund der König935 auf450 und der Landpfleger2232 und Bernice959, und die mit4775 ihnen846 saßen,

31 І на́бік вони відійшли, і розмовляли один до одно́го й казали: „Нічого, ва́ртого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!“

31 und2532 entwichen beiseits402, redeten2980 miteinander4314 und sprachen: Dieser Mensch444 hat4238 nichts3762 getan, was des Todes2288 oder2228 der3778 Bande1199 wert514 sei.

32 Агріппа ж до Феста сказав: „Міг би бути відпу́щений цей чоловік, якби не відкликавсь був до ке́саря“

32 Agrippa67 aber1161 sprach5346 zu1410 Festus5347: Dieser Mensch444 hätte1941 können losgegeben630 werden, wenn1508 er3778 sich nicht1508 auf1941 den Kaiser2541 berufen hätte.

1.0x