Вiд МаркаРозділ 13 |
|
1 |
|
2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“ |
|
3 |
|
4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“ |
|
5 |
|
6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х. |
|
7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець. |
|
8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних. |
|
9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм. |
|
10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана. |
|
11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий. |
|
12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють. |
|
13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний! |
|
14 |
|
15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́. |
|
16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою. |
|
17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні! |
|
18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою! |
|
19 |
|
20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні. |
|
21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри. |
|
22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних. |
|
23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д. |
|
24 |
|
25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться. |
|
26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою. |
|
27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“. |
|
28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо. |
|
29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима. |
|
30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться! |
|
31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої! |
|
32 |
|
33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане! |
|
34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати. |
|
35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком. |
|
36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано. |
|
37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“ |
MarkChapter 13 |
|
1 |
|
2 And |
|
3 |
|
4 Tell |
|
5 And |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 |
|
36 |
|
37 |
Вiд МаркаРозділ 13 |
MarkChapter 13 |
|
1 |
1 |
|
2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“ |
2 And |
|
3 |
3 |
|
4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“ |
4 Tell |
|
5 |
5 And |
|
6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х. |
6 |
|
7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець. |
7 |
|
8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних. |
8 |
|
9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм. |
9 |
|
10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана. |
10 |
|
11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий. |
11 |
|
12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють. |
12 |
|
13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний! |
13 |
|
14 |
14 |
|
15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́. |
15 |
|
16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою. |
16 |
|
17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні! |
17 |
|
18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою! |
18 |
|
19 |
19 |
|
20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні. |
20 |
|
21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри. |
21 |
|
22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних. |
22 |
|
23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д. |
23 |
|
24 |
24 |
|
25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться. |
25 |
|
26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою. |
26 |
|
27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“. |
27 |
|
28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо. |
28 |
|
29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима. |
29 |
|
30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться! |
30 |
|
31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої! |
31 |
|
32 |
32 |
|
33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане! |
33 |
|
34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати. |
34 |
|
35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком. |
35 |
|
36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано. |
36 |
|
37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“ |
37 |