Вiд Марка

Розділ 13

1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“

2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“

3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:

4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“

5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.

6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.

7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець.

8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.

9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.

10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.

11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.

12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.

13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!

14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.

15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.

16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.

17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!

18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!

19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.

20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.

21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.

22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.

23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.

24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.

25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.

26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.

27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.

28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.

29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.

30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!

31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!

32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.

33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!

34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.

35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.

36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.

37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 13

1 Когда Иса выходил из ворот храма, один из учеников сказал Ему: – Учитель! Посмотри, какие камни! Какие здания!

2 – Видишь эти величественные здания? – сказал в ответ Иса. – Здесь не останется и камня на камне, всё будет разрушено.

3 Иса сидел на Оливковой горе напротив храма. Когда рядом больше никого не было, Петир, Якуб, Иохан и Андер спросили Его:

4 – Скажи нам, когда это произойдёт, и какое знамение укажет на то, что всё это скоро исполнится?

5 Иса начал говорить им: – Смотрите, чтобы никто не обманул вас.

6 Многие будут приходить под Моим именем, говоря: «Это я», и многих обманут.

7 Когда вы услышите о войнах, настоящих и грядущих, не бойтесь. Это должно произойти, но это ещё не конец.

8 Потому что народ поднимется на народ и царство на царство. В разных местах будут землетрясения и голод, но это лишь начало родовых схваток.

9 Будьте бдительны! Вас будут отдавать под суд и избивать в иудейских молитвенных домах. Из-за Меня вы будете стоять перед правителями и царями и свидетельствовать им.

10 Но прежде Радостная Весть должна быть возвещена всем народам.

11 И когда вас арестуют и поведут на суд, не беспокойтесь заранее о том, что вам сказать. Говорите то, что вам будет дано в тот час, ведь это не вы сами будете говорить, а Святой Дух.

12 Брат предаст брата, а отец – своего ребёнка, тем самым обрекая их на верную смерть. Так же будут поступать и дети: восставать против родителей и предавать их.

13 Все вас будут ненавидеть из-за Меня, но тот, кто выстоит до конца, будет спасён.

14 Когда же вы увидите «осквернение, что ведёт к опустошению» там, где его не должно быть (пусть читающий поймёт), тогда те, кто находится в Иудее, пусть бегут в горы.

15 Кто окажется на крыше, пусть не спускается и не идёт в дом за вещами,

16 и кто окажется в поле, пусть не возвращается за своим плащом.

17 Горе же беременным и кормящим грудью в те дни.

18 Молитесь, чтобы это не случилось зимой,

19 потому что в те дни будут такие бедствия, каких ещё не было от начала творения мира Всевышним и доныне, и никогда больше не будет.

20 Если бы Вечный не сократил эти дни, то не уцелело бы ни одно живое существо, но ради избранных, которых Он Сам избрал, Он сократил эти дни.

21 – И если кто-нибудь вам тогда скажет: «Смотрите! Масих здесь!» или «Смотрите, Он там!» – не верьте.

22 Явятся лжемасихи и лжепророки и покажут знамения и чудеса, чтобы обмануть, если удастся, и избранных.

23 Так что, смотрите! Я предсказал вам всё наперёд.

24 Но в те дни, после тех бедствий,
«солнце померкнет, и луна не даст света;

25 звёзды будут падать с неба, и небесные тела поколеблются». .

26 И тогда люди увидят Ниспосланного как Человек, идущего на облаках с великой силой и славой.

27 Он пошлёт ангелов и соберёт Своих избранных с четырёх сторон света, от края земли до края неба.

28 Пусть для вас примером будет инжир: когда почки набухают и выпускают листья, вы знаете, что приближается лето.

29 Так и здесь: когда вы увидите, что это сбывается, знайте, что Он уже близко, у самых дверей.

30 Говорю вам истину: ещё не исчезнет это поколение, . как всё это произойдёт.

31 Небо и земля исчезнут, но Мои слова останутся в силе.

32 – Но о том дне или часе не знает никто, кроме Отца, – ни ангелы на небесах, ни Сын.

33 Смотрите, бодрствуйте: ведь вы не знаете, когда это время наступит.

34 Вот с чем можно сравнить это ожидание: человек, отправляясь в далёкое путешествие, оставляет свой дом под присмотром рабов и каждому рабу даёт особое поручение, а привратнику наказывает бодрствовать.

35 Поэтому будьте всегда наготове, ведь вы не знаете, когда возвратится хозяин дома: может вечером, а может в полночь, может с пением петухов, а может на рассвете.

36 Пусть же он, даже придя внезапно, не застанет вас спящими.

37 А то, что Я говорю вам, говорю и всем: бодрствуйте!

Вiд Марка

Розділ 13

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 13

1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“

1 Когда Иса выходил из ворот храма, один из учеников сказал Ему: – Учитель! Посмотри, какие камни! Какие здания!

2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“

2 – Видишь эти величественные здания? – сказал в ответ Иса. – Здесь не останется и камня на камне, всё будет разрушено.

3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:

3 Иса сидел на Оливковой горе напротив храма. Когда рядом больше никого не было, Петир, Якуб, Иохан и Андер спросили Его:

4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“

4 – Скажи нам, когда это произойдёт, и какое знамение укажет на то, что всё это скоро исполнится?

5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.

5 Иса начал говорить им: – Смотрите, чтобы никто не обманул вас.

6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.

6 Многие будут приходить под Моим именем, говоря: «Это я», и многих обманут.

7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець.

7 Когда вы услышите о войнах, настоящих и грядущих, не бойтесь. Это должно произойти, но это ещё не конец.

8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.

8 Потому что народ поднимется на народ и царство на царство. В разных местах будут землетрясения и голод, но это лишь начало родовых схваток.

9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.

9 Будьте бдительны! Вас будут отдавать под суд и избивать в иудейских молитвенных домах. Из-за Меня вы будете стоять перед правителями и царями и свидетельствовать им.

10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.

10 Но прежде Радостная Весть должна быть возвещена всем народам.

11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.

11 И когда вас арестуют и поведут на суд, не беспокойтесь заранее о том, что вам сказать. Говорите то, что вам будет дано в тот час, ведь это не вы сами будете говорить, а Святой Дух.

12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.

12 Брат предаст брата, а отец – своего ребёнка, тем самым обрекая их на верную смерть. Так же будут поступать и дети: восставать против родителей и предавать их.

13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!

13 Все вас будут ненавидеть из-за Меня, но тот, кто выстоит до конца, будет спасён.

14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.

14 Когда же вы увидите «осквернение, что ведёт к опустошению» там, где его не должно быть (пусть читающий поймёт), тогда те, кто находится в Иудее, пусть бегут в горы.

15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.

15 Кто окажется на крыше, пусть не спускается и не идёт в дом за вещами,

16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.

16 и кто окажется в поле, пусть не возвращается за своим плащом.

17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!

17 Горе же беременным и кормящим грудью в те дни.

18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!

18 Молитесь, чтобы это не случилось зимой,

19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.

19 потому что в те дни будут такие бедствия, каких ещё не было от начала творения мира Всевышним и доныне, и никогда больше не будет.

20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.

20 Если бы Вечный не сократил эти дни, то не уцелело бы ни одно живое существо, но ради избранных, которых Он Сам избрал, Он сократил эти дни.

21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.

21 – И если кто-нибудь вам тогда скажет: «Смотрите! Масих здесь!» или «Смотрите, Он там!» – не верьте.

22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.

22 Явятся лжемасихи и лжепророки и покажут знамения и чудеса, чтобы обмануть, если удастся, и избранных.

23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.

23 Так что, смотрите! Я предсказал вам всё наперёд.

24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.

24 Но в те дни, после тех бедствий,
«солнце померкнет, и луна не даст света;

25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.

25 звёзды будут падать с неба, и небесные тела поколеблются». .

26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.

26 И тогда люди увидят Ниспосланного как Человек, идущего на облаках с великой силой и славой.

27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.

27 Он пошлёт ангелов и соберёт Своих избранных с четырёх сторон света, от края земли до края неба.

28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.

28 Пусть для вас примером будет инжир: когда почки набухают и выпускают листья, вы знаете, что приближается лето.

29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.

29 Так и здесь: когда вы увидите, что это сбывается, знайте, что Он уже близко, у самых дверей.

30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!

30 Говорю вам истину: ещё не исчезнет это поколение, . как всё это произойдёт.

31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!

31 Небо и земля исчезнут, но Мои слова останутся в силе.

32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.

32 – Но о том дне или часе не знает никто, кроме Отца, – ни ангелы на небесах, ни Сын.

33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!

33 Смотрите, бодрствуйте: ведь вы не знаете, когда это время наступит.

34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.

34 Вот с чем можно сравнить это ожидание: человек, отправляясь в далёкое путешествие, оставляет свой дом под присмотром рабов и каждому рабу даёт особое поручение, а привратнику наказывает бодрствовать.

35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.

35 Поэтому будьте всегда наготове, ведь вы не знаете, когда возвратится хозяин дома: может вечером, а может в полночь, может с пением петухов, а может на рассвете.

36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.

36 Пусть же он, даже придя внезапно, не застанет вас спящими.

37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“

37 А то, что Я говорю вам, говорю и всем: бодрствуйте!