Библия - Обещанное Восстановление

Вихід

Розділ 2

1 І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.

2 І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачила його, що він гарний, та й ховала його три місяці.

3 Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на бе́резі Річки.

4 А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.

5 І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, — і послала невільницю свою, щоб узяла її.

6 І відчинила, та й побачила дитину, — ось хлопчик плаче. І вона змилосе́рдилася над ним, та й сказала: „Це з єврейських дітей!“

7 І сказала сестра його до фараонової дочки: „Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?“

8 І сказала їй дочка фараонова: „Іди“. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.

9 А дочка фараонова сказала до неї: „На́ тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату“. І взяла та жінка дитину, і годувала її.

10 І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, — і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: „бо з води я витягла його“.

11 І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єги́птянина, що бив єврея з братів його.

12 І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що ніко́го нема, — та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.

13 І вийшов він другого дня, — аж ось сва́ряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: „Нащо ти б'єш свого ближнього?“

14 А той відказав: „Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина?“ І злякався Мойсей та й сказав собі: „Справді, та справа стала відо́ма!“

15 І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, й оселився в країні Мідіян.

16 А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і напо́внили корита, щоб напоїти ота́ру свого батька.

17 І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.

18 І прибули́ вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: „Чого ви сьогодні так скоро прийшли?“

19 А ті відказали: „Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару“.

20 І сказав він до своїх дочок: „А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба“.

21 І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.

22 І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: „Я став приходьком у чужому краї“.

23 І сталося по довгих днях, — і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.

24 І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.

25 І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.

Исход

Глава 2

1 У одного из потомков Левия, взявшего себе жену из своего же рода,

2 в ту пору родился сын. Мать, видя, что ребенок ее красив и здоров, прятала его три месяца.

3 А когда уже невозможно было его скрывать, она взяла сплетенную из папируса корзину, просмолила ее, положила в нее ребенка и поставила в тростнике у берега Нила.

4 Сестра младенца стала поодаль, чтобы видеть всё, что может с ним случиться.

5 Тем временем спустилась к реке дочь фараона, желая искупаться. Служанки ее гуляли вдоль берега, как вдруг госпожа заметила корзину среди тростника. Она тут же послала свою рабыню взять ее

6 и, когда открыла корзину и увидела в ней плачущего младенца, прониклась к нему жалостью и сказала: «Это, должно быть, еврейский мальчик».

7 Тогда его сестра спросила у дочери фараона: «Не сходить ли мне и не поискать ли кормилицу-еврейку, чтобы та выкормила для тебя этого младенца?»

8 «Сходи», — ответила она. Девушка пошла и позвала мать ребенка.

9 «Возьми это дитя, — сказала дочь фараона, — и выкорми его для меня. Я тебе заплачу». Женщина взяла ребенка к себе домой и выкормила его.

10 Когда мальчик подрос, она привела его к дочери фараона, и та усыновила его и назвала Моисеем. «Это потому, — сказала она, — что я вынула его из воды».

11 Вырос Моисей. Пришел он однажды навестить братьев своих, евреев, и увидел, насколько тяжек их подневольный труд. И случилось ему стать свидетелем того, как египтянин избивал еврея, одного из братьев-израильтян.

12 Моисей огляделся и, убедившись, что поблизости нет никого, убил египтянина и зарыл его в песке.

13 На другой день Моисей снова пришел на то же место и увидел, как два еврея дерутся между собой. «Зачем ты бьешь своего сородича?» — спросил Моисей обидчика.

14 «А кто поставил тебя начальником и судьей над нами? — ответил тот. — Ты что, и меня убьешь, как убил вчера египтянина?» «Узнали, верно, о содеянном мною», — подумал с тревогой Моисей.

15 Когда известие о случившемся дошло до фараона, тот попытался схватить и казнить его. Но Моисей бежал от него в землю мидьянитян. Там разбил он свой шатер у колодца, что встретился ему на пути.

16 Семь дочерей священника мидьянского пришли к тому колодцу и начали черпать из него воду и наполнять водопойные корыта, чтобы напоить отцовскую отару.

17 Подошли местные пастухи и стали прогонять их, но Моисей немедля вступился за девушек и напоил их овец.

18 Когда же девушки возвратились к Реуэлю, отцу своему, тот удивился: «Быстро же вы справились сегодня!»

19 «Какой-то египтянин вступился за нас и не дал нас в обиду пастухам, — ответили дочери священника. — Он даже сам начерпал нам воды и напоил овец».

20 «Где же этот человек? — спросил Реуэль своих дочерей. — Почему вы оставили его одного у колодца? Сходите и позовите его разделить с нами трапезу».

21 Моисей охотно принял приглашение и поселился в доме этого человека, а тот выдал замуж за Моисея свою дочь Циппору.

22 Когда она родила сына, Моисей дал ему имя Гершом. «Ибо пришлым я стал в чужой земле», — говорил он.

23 Немало лет прошло. Царь египетский умер, а сыны Израилевы всё еще стонали под гнетом рабства и в громких воплях просили о помощи. И их мольбы об избавлении от рабства возносились к Богу.

24 Услышал Бог их стенания и вспомнил о Своем Завете, коим соединил Себя с Авраамом, Исааком и Иаковом.

25 Бог видел бедственное положение сынов Израилевых и не оставлял их без внимания.

Вихід Розділ 2	Исход Глава 2
1 І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.	1 У одного из потомков Левия, взявшего себе жену из своего же рода,
2 І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачила його, що він гарний, та й ховала його три місяці.	2 в ту пору родился сын. Мать, видя, что ребенок ее красив и здоров, прятала его три месяца.
3 Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на бе́резі Річки.	3 А когда уже невозможно было его скрывать, она взяла сплетенную из папируса корзину, просмолила ее, положила в нее ребенка и поставила в тростнике у берега Нила.
4 А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.	4 Сестра младенца стала поодаль, чтобы видеть всё, что может с ним случиться.
5 І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, — і послала невільницю свою, щоб узяла її.	5 Тем временем спустилась к реке дочь фараона, желая искупаться. Служанки ее гуляли вдоль берега, как вдруг госпожа заметила корзину среди тростника. Она тут же послала свою рабыню взять ее
6 І відчинила, та й побачила дитину, — ось хлопчик плаче. І вона змилосе́рдилася над ним, та й сказала: „Це з єврейських дітей!“	6 и, когда открыла корзину и увидела в ней плачущего младенца, прониклась к нему жалостью и сказала: «Это, должно быть, еврейский мальчик».
7 І сказала сестра його до фараонової дочки: „Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?“	7 Тогда его сестра спросила у дочери фараона: «Не сходить ли мне и не поискать ли кормилицу-еврейку, чтобы та выкормила для тебя этого младенца?»
8 І сказала їй дочка фараонова: „Іди“. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.	8 «Сходи», — ответила она. Девушка пошла и позвала мать ребенка.
9 А дочка фараонова сказала до неї: „На́ тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату“. І взяла та жінка дитину, і годувала її.	9 «Возьми это дитя, — сказала дочь фараона, — и выкорми его для меня. Я тебе заплачу». Женщина взяла ребенка к себе домой и выкормила его.
10 І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, — і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: „бо з води я витягла його“.	10 Когда мальчик подрос, она привела его к дочери фараона, и та усыновила его и назвала Моисеем. «Это потому, — сказала она, — что я вынула его из воды».
11 І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єги́птянина, що бив єврея з братів його.	11 Вырос Моисей. Пришел он однажды навестить братьев своих, евреев, и увидел, насколько тяжек их подневольный труд. И случилось ему стать свидетелем того, как египтянин избивал еврея, одного из братьев-израильтян.
12 І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що ніко́го нема, — та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.	12 Моисей огляделся и, убедившись, что поблизости нет никого, убил египтянина и зарыл его в песке.
13 І вийшов він другого дня, — аж ось сва́ряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: „Нащо ти б'єш свого ближнього?“	13 На другой день Моисей снова пришел на то же место и увидел, как два еврея дерутся между собой. «Зачем ты бьешь своего сородича?» — спросил Моисей обидчика.
14 А той відказав: „Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина?“ І злякався Мойсей та й сказав собі: „Справді, та справа стала відо́ма!“	14 «А кто поставил тебя начальником и судьей над нами? — ответил тот. — Ты что, и меня убьешь, как убил вчера египтянина?» «Узнали, верно, о содеянном мною», — подумал с тревогой Моисей.
15 І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, й оселився в країні Мідіян.	15 Когда известие о случившемся дошло до фараона, тот попытался схватить и казнить его. Но Моисей бежал от него в землю мидьянитян. Там разбил он свой шатер у колодца, что встретился ему на пути.
16 А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і напо́внили корита, щоб напоїти ота́ру свого батька.	16 Семь дочерей священника мидьянского пришли к тому колодцу и начали черпать из него воду и наполнять водопойные корыта, чтобы напоить отцовскую отару.
17 І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.	17 Подошли местные пастухи и стали прогонять их, но Моисей немедля вступился за девушек и напоил их овец.
18 І прибули́ вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: „Чого ви сьогодні так скоро прийшли?“	18 Когда же девушки возвратились к Реуэлю, отцу своему, тот удивился: «Быстро же вы справились сегодня!»
19 А ті відказали: „Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару“.	19 «Какой-то египтянин вступился за нас и не дал нас в обиду пастухам, — ответили дочери священника. — Он даже сам начерпал нам воды и напоил овец».
20 І сказав він до своїх дочок: „А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба“.	20 «Где же этот человек? — спросил Реуэль своих дочерей. — Почему вы оставили его одного у колодца? Сходите и позовите его разделить с нами трапезу».
21 І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.	21 Моисей охотно принял приглашение и поселился в доме этого человека, а тот выдал замуж за Моисея свою дочь Циппору.
22 І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: „Я став приходьком у чужому краї“.	22 Когда она родила сына, Моисей дал ему имя Гершом. «Ибо пришлым я стал в чужой земле», — говорил он.
23 І сталося по довгих днях, — і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.	23 Немало лет прошло. Царь египетский умер, а сыны Израилевы всё еще стонали под гнетом рабства и в громких воплях просили о помощи. И их мольбы об избавлении от рабства возносились к Богу.
24 І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.	24 Услышал Бог их стенания и вспомнил о Своем Завете, коим соединил Себя с Авраамом, Исааком и Иаковом.
25 І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.	25 Бог видел бедственное положение сынов Израилевых и не оставлял их без внимания.

Старий
завіт

Новий
завіт

Вихід

Розділ 2

Исход

Глава 2

Вихід

Розділ 2

Исход

Глава 2

Старий завіт

Новий завіт

Вихід

Розділ 2

Исход

Глава 2

Вихід

Розділ 2

Исход

Глава 2

Старий
завіт

Новий
завіт