ВихідРозділ 2 |
1 |
2 І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачила його, що він гарний, та й ховала його три місяці. |
3 Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на бе́резі Річки. |
4 А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться. |
5 І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, — і послала невільницю свою, щоб узяла її. |
6 І відчинила, та й побачила дитину, — ось хлопчик плаче. І вона змилосе́рдилася над ним, та й сказала: „Це з єврейських дітей!“ |
7 І сказала сестра його до фараонової дочки: „Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?“ |
8 І сказала їй дочка фараонова: „Іди“. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини. |
9 А дочка фараонова сказала до неї: „На́ тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату“. І взяла та жінка дитину, і годувала її. |
10 І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, — і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: „бо з води я витягла його“. |
11 |
12 І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що ніко́го нема, — та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок. |
13 І вийшов він другого дня, — аж ось сва́ряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: „Нащо ти б'єш свого ближнього?“ |
14 А той відказав: „Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина?“ І злякався Мойсей та й сказав собі: „Справді, та справа стала відо́ма!“ |
15 І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, й оселився в країні Мідіян. |
16 А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і напо́внили корита, щоб напоїти ота́ру свого батька. |
17 І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару. |
18 І прибули́ вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: „Чого ви сьогодні так скоро прийшли?“ |
19 А ті відказали: „Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару“. |
20 І сказав він до своїх дочок: „А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба“. |
21 І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору. |
22 І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: „Я став приходьком у чужому краї“. |
23 І сталося по довгих днях, — і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога. |
24 І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом. |
25 І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними. |
ИсходГлава 2 |
1 |
2 в ту пору родился сын. Мать, видя, что ребенок ее красив и здоров, прятала его три месяца. |
3 А когда уже невозможно было его скрывать, она взяла сплетенную из папируса корзину, просмолила ее, положила в нее ребенка и поставила в тростнике у берега Нила. |
4 Сестра младенца стала поодаль, чтобы видеть всё, что может с ним случиться. |
5 |
6 и, когда открыла корзину и увидела в ней плачущего младенца, прониклась к нему жалостью и сказала: «Это, должно быть, еврейский мальчик». |
7 Тогда его сестра спросила у дочери фараона: «Не сходить ли мне и не поискать ли кормилицу-еврейку, чтобы та выкормила для тебя этого младенца?» |
8 «Сходи», — ответила она. Девушка пошла и позвала мать ребенка. |
9 «Возьми это дитя, — сказала дочь фараона, — и выкорми его для меня. Я тебе заплачу». Женщина взяла ребенка к себе домой и выкормила его. |
10 Когда мальчик подрос, она привела его к дочери фараона, и та усыновила его и назвала Моисеем. «Это потому, — сказала она, — что я вынула его из воды». |
11 |
12 Моисей огляделся и, убедившись, что поблизости нет никого, убил египтянина и зарыл его в песке. |
13 На другой день Моисей снова пришел на то же место и увидел, как два еврея дерутся между собой. «Зачем ты бьешь своего сородича?» — спросил Моисей обидчика. |
14 «А кто поставил тебя начальником и судьей над нами? — ответил тот. — Ты что, и меня убьешь, как убил вчера египтянина?» «Узнали, верно, о содеянном мною», — подумал с тревогой Моисей. |
15 Когда известие о случившемся дошло до фараона, тот попытался схватить и казнить его. Но Моисей бежал от него в землю мидьянитян. Там разбил он свой шатер у колодца, что встретился ему на пути. |
16 |
17 Подошли местные пастухи и стали прогонять их, но Моисей немедля вступился за девушек и напоил их овец. |
18 Когда же девушки возвратились к Реуэлю, отцу своему, тот удивился: «Быстро же вы справились сегодня!» |
19 «Какой-то египтянин вступился за нас и не дал нас в обиду пастухам, — ответили дочери священника. — Он даже сам начерпал нам воды и напоил овец». |
20 «Где же этот человек? — спросил Реуэль своих дочерей. — Почему вы оставили его одного у колодца? Сходите и позовите его разделить с нами трапезу». |
21 Моисей охотно принял приглашение и поселился в доме этого человека, а тот выдал замуж за Моисея свою дочь Циппору. |
22 Когда она родила сына, Моисей дал ему имя Гершом. «Ибо пришлым я стал в чужой земле», — говорил он. |
23 |
24 Услышал Бог их стенания и вспомнил о Своем Завете, коим соединил Себя с Авраамом, Исааком и Иаковом. |
25 Бог видел бедственное положение сынов Израилевых и не оставлял их без внимания. |
ВихідРозділ 2 |
ИсходГлава 2 |
1 |
1 |
2 І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачила його, що він гарний, та й ховала його три місяці. |
2 в ту пору родился сын. Мать, видя, что ребенок ее красив и здоров, прятала его три месяца. |
3 Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на бе́резі Річки. |
3 А когда уже невозможно было его скрывать, она взяла сплетенную из папируса корзину, просмолила ее, положила в нее ребенка и поставила в тростнике у берега Нила. |
4 А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться. |
4 Сестра младенца стала поодаль, чтобы видеть всё, что может с ним случиться. |
5 І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, — і послала невільницю свою, щоб узяла її. |
5 |
6 І відчинила, та й побачила дитину, — ось хлопчик плаче. І вона змилосе́рдилася над ним, та й сказала: „Це з єврейських дітей!“ |
6 и, когда открыла корзину и увидела в ней плачущего младенца, прониклась к нему жалостью и сказала: «Это, должно быть, еврейский мальчик». |
7 І сказала сестра його до фараонової дочки: „Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?“ |
7 Тогда его сестра спросила у дочери фараона: «Не сходить ли мне и не поискать ли кормилицу-еврейку, чтобы та выкормила для тебя этого младенца?» |
8 І сказала їй дочка фараонова: „Іди“. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини. |
8 «Сходи», — ответила она. Девушка пошла и позвала мать ребенка. |
9 А дочка фараонова сказала до неї: „На́ тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату“. І взяла та жінка дитину, і годувала її. |
9 «Возьми это дитя, — сказала дочь фараона, — и выкорми его для меня. Я тебе заплачу». Женщина взяла ребенка к себе домой и выкормила его. |
10 І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, — і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: „бо з води я витягла його“. |
10 Когда мальчик подрос, она привела его к дочери фараона, и та усыновила его и назвала Моисеем. «Это потому, — сказала она, — что я вынула его из воды». |
11 |
11 |
12 І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що ніко́го нема, — та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок. |
12 Моисей огляделся и, убедившись, что поблизости нет никого, убил египтянина и зарыл его в песке. |
13 І вийшов він другого дня, — аж ось сва́ряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: „Нащо ти б'єш свого ближнього?“ |
13 На другой день Моисей снова пришел на то же место и увидел, как два еврея дерутся между собой. «Зачем ты бьешь своего сородича?» — спросил Моисей обидчика. |
14 А той відказав: „Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина?“ І злякався Мойсей та й сказав собі: „Справді, та справа стала відо́ма!“ |
14 «А кто поставил тебя начальником и судьей над нами? — ответил тот. — Ты что, и меня убьешь, как убил вчера египтянина?» «Узнали, верно, о содеянном мною», — подумал с тревогой Моисей. |
15 І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, й оселився в країні Мідіян. |
15 Когда известие о случившемся дошло до фараона, тот попытался схватить и казнить его. Но Моисей бежал от него в землю мидьянитян. Там разбил он свой шатер у колодца, что встретился ему на пути. |
16 А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і напо́внили корита, щоб напоїти ота́ру свого батька. |
16 |
17 І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару. |
17 Подошли местные пастухи и стали прогонять их, но Моисей немедля вступился за девушек и напоил их овец. |
18 І прибули́ вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: „Чого ви сьогодні так скоро прийшли?“ |
18 Когда же девушки возвратились к Реуэлю, отцу своему, тот удивился: «Быстро же вы справились сегодня!» |
19 А ті відказали: „Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару“. |
19 «Какой-то египтянин вступился за нас и не дал нас в обиду пастухам, — ответили дочери священника. — Он даже сам начерпал нам воды и напоил овец». |
20 І сказав він до своїх дочок: „А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба“. |
20 «Где же этот человек? — спросил Реуэль своих дочерей. — Почему вы оставили его одного у колодца? Сходите и позовите его разделить с нами трапезу». |
21 І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору. |
21 Моисей охотно принял приглашение и поселился в доме этого человека, а тот выдал замуж за Моисея свою дочь Циппору. |
22 І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: „Я став приходьком у чужому краї“. |
22 Когда она родила сына, Моисей дал ему имя Гершом. «Ибо пришлым я стал в чужой земле», — говорил он. |
23 І сталося по довгих днях, — і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога. |
23 |
24 І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом. |
24 Услышал Бог их стенания и вспомнил о Своем Завете, коим соединил Себя с Авраамом, Исааком и Иаковом. |
25 І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними. |
25 Бог видел бедственное положение сынов Израилевых и не оставлял их без внимания. |