Вiд Марка

Розділ 13

1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“

2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“

3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:

4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“

5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.

6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.

7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець.

8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.

9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.

10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.

11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.

12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.

13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!

14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.

15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.

16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.

17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!

18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!

19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.

20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.

21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.

22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.

23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.

24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.

25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.

26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.

27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.

28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.

29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.

30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!

31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!

32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.

33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!

34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.

35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.

36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.

37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“

Евангелие по Марку

Глава 13

1 Когда Иисус выходил из Храма, один из Его учеников воскликнул: «Учитель, взгляни, какие камни, какие строения!»

2 И сказал ему Иисус: «Ты видишь эти большие строения? Не останется камня на камне здесь — всё будет разрушено».

3 Когда Он сидел на Масличной горе, напротив Храма, спросили Его остававшиеся с Ним наедине Петр, Иаков, Иоанн и Андрей:

4 «Скажи нам, когда это будет? И какое знамение предвозвестит, когда это всё свершится?»

5 «Смотрите, чтобы кто не ввел вас в заблуждение! — ответил Иисус. —

6 Многие придут под именем Моим, говоря: „Я — Христос“, и многих введут в заблуждение.

7 Когда же вы услышите о войнах и о нависших угрозах войны, пусть это вас не страшит! Всё так и должно на самом деле происходить. Но это еще не конец,

8 ибо восстанет народ на народ и царство на царство, будут землетрясения то в одном месте, то в другом, будет голод. Всё это только начало мук родовых.

9 Смотрите, чтобы ничто не застигло вас врасплох: отдавать будут вас под суд, в синагогах будут бить вас и поставят за Меня пред правителями и царями, чтобы вы свидетельствовали им обо Мне,

10 так как Благая Весть прежде должна быть возвещена всем народам.

11 Когда же будут вести вас и предадут в руки властей, не беспокойтесь заранее о том, что говорить вам. Что вам будет дано в тот час, то и говорите, потому что не вы будете говорить, а Дух Святой.

12 Брат станет на смерть предавать брата, а отец — дитя свое; восстанут дети против родителей и смерти их предадут;

13 и все возненавидят вас из-за Меня. Но кто выстоит до конца, будет спасен.

14 Когда же вы увидите „запустения мерзость“ (читающий должен понять!) там, где ей быть не должно, тогда те, кто в Иудее будет, пусть бегут в горы.

15 Кто будет на крыше, пусть не спускается вниз и не входит в дом свой, чтобы взять что-нибудь с собой;

16 кто в поле будет, пусть не возвращается за верхней одеждой своей.

17 Как трудно будет женщинам, ожидающим ребенка и кормящим грудью, в те дни!

18 Молитесь, чтобы не случилось этого зимою!

19 Ибо это будет время бедствия, какого доныне не было еще с того дня, как сотворил Бог мир, и впредь не будет.

20 И если бы не сократил Господь те дни, никто бы не остался в живых. Но ради Своих, ради тех, кого Он избрал, сократит Он те дни.

21 Если скажут вам тогда: „Вот здесь Христос!“ или „Вот Он там!“, не верьте!

22 Ибо придут лжехристы и лжепророки и явят знамения и чудеса, чтобы, если удастся, даже избранных ввести в заблуждение.

23 Смотрите, Я всё сказал вам заранее.

24 Но в те дни после тех бедствий „солнце померкнет, луна света не даст своего,

25 звезды с неба падут, и силы небесные сотрясутся“.

26 И увидят тогда Сына Человеческого, нисходящего на облаках с великой силой и славой,

27 и тогда пошлет Он ангелов и соберет избранных [Своих] со всех концов: от края земли и до края небес.

28 Возьмите в пример смоковницу: как только ветвь ее набухает от сока и листья на ней распускаются, вы знаете, что близко лето.

29 Точно так же, когда увидите, что всё сказанное сбывается, знайте: пришествие Сына Человеческого близко, уже у дверей оно.

30 Заверяю вас, еще во дни этого поколения сбудется всё.

31 Небо и земля прейдут, но слова Мои останутся навеки.

32 О дне же том или часе никто не знает: ни ангелы небесные, ни Сын — только один Отец.

33 Смотрите, не спите, ибо не знаете, когда наступит это время.

34 Это — как с человеком, который, отправляясь в путь, оставил дом свой на слуг своих, каждому дал дело и привратнику велел бодрствовать.

35 Так и вы бодрствуйте! Ибо не знаете, когда придет хозяин дома: вечером или в полночь, когда поют петухи или на рассвете.

36 Как бы он, придя внезапно, не застал вас спящими.

37 То, что вам говорю, говорю и всем: бодрствуйте!»

Вiд Марка

Розділ 13

Евангелие по Марку

Глава 13

1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“

1 Когда Иисус выходил из Храма, один из Его учеников воскликнул: «Учитель, взгляни, какие камни, какие строения!»

2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“

2 И сказал ему Иисус: «Ты видишь эти большие строения? Не останется камня на камне здесь — всё будет разрушено».

3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:

3 Когда Он сидел на Масличной горе, напротив Храма, спросили Его остававшиеся с Ним наедине Петр, Иаков, Иоанн и Андрей:

4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“

4 «Скажи нам, когда это будет? И какое знамение предвозвестит, когда это всё свершится?»

5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.

5 «Смотрите, чтобы кто не ввел вас в заблуждение! — ответил Иисус. —

6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.

6 Многие придут под именем Моим, говоря: „Я — Христос“, и многих введут в заблуждение.

7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець.

7 Когда же вы услышите о войнах и о нависших угрозах войны, пусть это вас не страшит! Всё так и должно на самом деле происходить. Но это еще не конец,

8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.

8 ибо восстанет народ на народ и царство на царство, будут землетрясения то в одном месте, то в другом, будет голод. Всё это только начало мук родовых.

9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.

9 Смотрите, чтобы ничто не застигло вас врасплох: отдавать будут вас под суд, в синагогах будут бить вас и поставят за Меня пред правителями и царями, чтобы вы свидетельствовали им обо Мне,

10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.

10 так как Благая Весть прежде должна быть возвещена всем народам.

11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.

11 Когда же будут вести вас и предадут в руки властей, не беспокойтесь заранее о том, что говорить вам. Что вам будет дано в тот час, то и говорите, потому что не вы будете говорить, а Дух Святой.

12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.

12 Брат станет на смерть предавать брата, а отец — дитя свое; восстанут дети против родителей и смерти их предадут;

13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!

13 и все возненавидят вас из-за Меня. Но кто выстоит до конца, будет спасен.

14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.

14 Когда же вы увидите „запустения мерзость“ (читающий должен понять!) там, где ей быть не должно, тогда те, кто в Иудее будет, пусть бегут в горы.

15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.

15 Кто будет на крыше, пусть не спускается вниз и не входит в дом свой, чтобы взять что-нибудь с собой;

16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.

16 кто в поле будет, пусть не возвращается за верхней одеждой своей.

17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!

17 Как трудно будет женщинам, ожидающим ребенка и кормящим грудью, в те дни!

18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!

18 Молитесь, чтобы не случилось этого зимою!

19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.

19 Ибо это будет время бедствия, какого доныне не было еще с того дня, как сотворил Бог мир, и впредь не будет.

20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.

20 И если бы не сократил Господь те дни, никто бы не остался в живых. Но ради Своих, ради тех, кого Он избрал, сократит Он те дни.

21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.

21 Если скажут вам тогда: „Вот здесь Христос!“ или „Вот Он там!“, не верьте!

22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.

22 Ибо придут лжехристы и лжепророки и явят знамения и чудеса, чтобы, если удастся, даже избранных ввести в заблуждение.

23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.

23 Смотрите, Я всё сказал вам заранее.

24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.

24 Но в те дни после тех бедствий „солнце померкнет, луна света не даст своего,

25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.

25 звезды с неба падут, и силы небесные сотрясутся“.

26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.

26 И увидят тогда Сына Человеческого, нисходящего на облаках с великой силой и славой,

27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.

27 и тогда пошлет Он ангелов и соберет избранных [Своих] со всех концов: от края земли и до края небес.

28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.

28 Возьмите в пример смоковницу: как только ветвь ее набухает от сока и листья на ней распускаются, вы знаете, что близко лето.

29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.

29 Точно так же, когда увидите, что всё сказанное сбывается, знайте: пришествие Сына Человеческого близко, уже у дверей оно.

30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!

30 Заверяю вас, еще во дни этого поколения сбудется всё.

31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!

31 Небо и земля прейдут, но слова Мои останутся навеки.

32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.

32 О дне же том или часе никто не знает: ни ангелы небесные, ни Сын — только один Отец.

33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!

33 Смотрите, не спите, ибо не знаете, когда наступит это время.

34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.

34 Это — как с человеком, который, отправляясь в путь, оставил дом свой на слуг своих, каждому дал дело и привратнику велел бодрствовать.

35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.

35 Так и вы бодрствуйте! Ибо не знаете, когда придет хозяин дома: вечером или в полночь, когда поют петухи или на рассвете.

36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.

36 Как бы он, придя внезапно, не застал вас спящими.

37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“

37 То, что вам говорю, говорю и всем: бодрствуйте!»