Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 1

1 Був чоловік у країні Уц, на ім'я́ йому́ Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.

2 І народи́лися йому се́меро синів та три дочки́.

3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібно́ї, і три тисячі верблю́дів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.

4 А сини його ходили один до о́дного, і справляли гости́ну в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сесте́р, щоб їсти та пити із ними.

5 І бувало, як миналося ко́ло бенке́тних днів, то Йов посилав за ді́тьми й освячував їх, — і вставав він рано вранці, і прино́сив цілопа́лення за числом їх усіх, бо Йов казав: „Може згрішили сини мої, і знева́жили Бога в серці своєму“. Так робив Йов по всі дні.

6 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана́.

7 І сказав Госпо́дь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрува́в по землі та й перейшов її“.

8 І сказав Господь до сатани: „Чи звернув ти увагу на раба Мого́ Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає“.

9 І відповів сатана́ Господе́ві й сказав: „Чи ж Йов да́рмо боїться Бога?

10 Чи ж Ти не забезпе́чив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагослови́в, а маєток його поши́рився по кра́ю.

11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкни́ся до всього, що його, — чи він не знева́жить Тебе перед лицем Твоїм?“

12 І сказав Господь до сатани́: „Ось усе, що його́, — у твоїй руці, тільки на нього само́го не простягай своєї руки!“ І пішов сатана́ від лиця Господнього.

13 І сталося одно́го дня, коли сини́ його та до́чки його їли та вино пили в домі свого перворо́дженого брата,

14 то прибіг до Йова послане́ць та й сказав: „Худоба велика ора́ла, а ослиці па́слися при них.

15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: „З неба спав Божий огонь, і спали́в ота́ру та слуг, та й пожер їх. А втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: „Халде́ї поділи́лися на три відділи, і напали на верблю́дів, та й позабира́ли їх, а слуг повбива́ли ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: „Сини твої та до́чки твої їли та вино пили́ в домі свого перворо́дженого брата.

19 Аж рапто́во надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, — і він упав на юнаків, і вони повмирали. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.

20 І встав Йов, і розде́р плаща́ свого́, й обстриг свою го́лову, та й упав на землю, і поклонився,

21 та й сказав: „Я вийшов наги́й із утроби матері своєї, і наги́й поверну́сь туди, в зе́млю! Господь дав, — і Господь узяв. Нехай буде благослове́нне Господнє Ім'я́!“

22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!

Аюб

Глава 1

1 В земле Уц жил человек по имени Аюб. Этот человек был непорочен и праведен, жил в страхе перед Всевышним и сторонился зла.

2 У него было семеро сыновей и три дочери.

3 Он владел семью тысячами овец, тремя тысячами верблюдов, пятьюстами парами волов и пятьюстами ослицами, а ещё великим множеством слуг. Он был самым знатным и самым уважаемым человеком среди всех жителей Востока.

4 Его сыновья сходились, чтобы пировать по очереди в домах друг у друга, и приглашали трёх своих сестёр, чтобы есть и пить вместе с ними.

5 Когда время пиров истекало, Аюб посылал за ними и совершал ритуал очищения. Рано утром он возносил за каждого из них всесожжение, думая: «Быть может, мои сыновья согрешили и в сердце своём оскорбили Всевышнего». Так Аюб поступал постоянно.

6 Однажды ангелы пришли, чтобы предстать перед Вечным, . и с ними пришёл сатана. .

7 Вечный спросил сатану: – Откуда ты пришёл?Сатана ответил Вечному: – Я скитался по земле и обошёл её всю.

8 Вечный сказал сатане: – Приметил ли ты Моего раба Аюба? Нет на земле такого человека, как он: непорочного и праведного, кто живёт в страхе перед Всевышним и сторонится зла.

9 – Разве даром Аюб боится Всевышнего? – ответил Вечному сатана. –

10 Разве не Ты оградил его самого, его домашних и всё его добро? Ты благословил дело его рук, и его стада и отары заполонили землю.

11 Но протяни руку и порази всё, что у него есть, и он проклянёт Тебя прямо в лицо.

12 Вечный сказал сатане: – Хорошо. Всё, что у него есть, в твоих руках, но на него самого руки не поднимай. И сатана ушёл от Вечного.

13 Однажды, когда сыновья и дочери Аюба пировали и пили вино в доме у старшего из братьев,

14 к Аюбу пришёл вестник и сказал:

15 – Волы пахали и ослицы паслись неподалёку, когда напали севеяне и угнали их. Они предали всех слуг мечу, и я – единственный, кто спасся, чтобы рассказать тебе об этом!

16 Он ещё говорил, когда пришёл другой вестник и сказал: – Огонь Всевышнего пал с небес и сжёг овец и слуг, и я – единственный, кто спасся, чтобы рассказать тебе об этом!

17 Он ещё говорил, когда пришёл третий вестник и сказал: – Халдеи собрались в три отряда, набросились на стадо твоих верблюдов и угнали их. Они предали всех слуг мечу, и я – единственный, кто спасся, чтобы рассказать тебе об этом!

18 Он ещё говорил, когда пришёл ещё один вестник и сказал: – Твои сыновья и дочери пировали и пили вино в доме у старшего брата,

19 как вдруг страшный вихрь примчался из пустыни и сотряс дом. Дом рухнул на них, и все они погибли, а я – единственный, кто спасся, чтобы рассказать тебе об этом.

20 Тогда Аюб встал и в скорби разорвал на себе одежду и обрил голову. Он поклонился, пав лицом на землю,

21 и сказал:
– Нагим я пришёл в этот мир, нагим из него и уйду.Вечный даровал, Вечный и отнял – да будет имя Вечного прославлено.

22 Во всём этом Аюб не согрешил и не обвинил Всевышнего в несправедливости к нему.

Йов Розділ 1	Аюб Глава 1
1 Був чоловік у країні Уц, на ім'я́ йому́ Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.	1 В земле Уц жил человек по имени Аюб. Этот человек был непорочен и праведен, жил в страхе перед Всевышним и сторонился зла.
2 І народи́лися йому се́меро синів та три дочки́.	2 У него было семеро сыновей и три дочери.
3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібно́ї, і три тисячі верблю́дів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.	3 Он владел семью тысячами овец, тремя тысячами верблюдов, пятьюстами парами волов и пятьюстами ослицами, а ещё великим множеством слуг. Он был самым знатным и самым уважаемым человеком среди всех жителей Востока.
4 А сини його ходили один до о́дного, і справляли гости́ну в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сесте́р, щоб їсти та пити із ними.	4 Его сыновья сходились, чтобы пировать по очереди в домах друг у друга, и приглашали трёх своих сестёр, чтобы есть и пить вместе с ними.
5 І бувало, як миналося ко́ло бенке́тних днів, то Йов посилав за ді́тьми й освячував їх, — і вставав він рано вранці, і прино́сив цілопа́лення за числом їх усіх, бо Йов казав: „Може згрішили сини мої, і знева́жили Бога в серці своєму“. Так робив Йов по всі дні.	5 Когда время пиров истекало, Аюб посылал за ними и совершал ритуал очищения. Рано утром он возносил за каждого из них всесожжение, думая: «Быть может, мои сыновья согрешили и в сердце своём оскорбили Всевышнего». Так Аюб поступал постоянно.
6 І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана́.	6 Однажды ангелы пришли, чтобы предстать перед Вечным, . и с ними пришёл сатана. .
7 І сказав Госпо́дь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрува́в по землі та й перейшов її“.	7 Вечный спросил сатану: – Откуда ты пришёл?Сатана ответил Вечному: – Я скитался по земле и обошёл её всю.
8 І сказав Господь до сатани: „Чи звернув ти увагу на раба Мого́ Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає“.	8 Вечный сказал сатане: – Приметил ли ты Моего раба Аюба? Нет на земле такого человека, как он: непорочного и праведного, кто живёт в страхе перед Всевышним и сторонится зла.
9 І відповів сатана́ Господе́ві й сказав: „Чи ж Йов да́рмо боїться Бога?	9 – Разве даром Аюб боится Всевышнего? – ответил Вечному сатана. –
10 Чи ж Ти не забезпе́чив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагослови́в, а маєток його поши́рився по кра́ю.	10 Разве не Ты оградил его самого, его домашних и всё его добро? Ты благословил дело его рук, и его стада и отары заполонили землю.
11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкни́ся до всього, що його, — чи він не знева́жить Тебе перед лицем Твоїм?“	11 Но протяни руку и порази всё, что у него есть, и он проклянёт Тебя прямо в лицо.
12 І сказав Господь до сатани́: „Ось усе, що його́, — у твоїй руці, тільки на нього само́го не простягай своєї руки!“ І пішов сатана́ від лиця Господнього.	12 Вечный сказал сатане: – Хорошо. Всё, что у него есть, в твоих руках, но на него самого руки не поднимай. И сатана ушёл от Вечного.
13 І сталося одно́го дня, коли сини́ його та до́чки його їли та вино пили в домі свого перворо́дженого брата,	13 Однажды, когда сыновья и дочери Аюба пировали и пили вино в доме у старшего из братьев,
14 то прибіг до Йова послане́ць та й сказав: „Худоба велика ора́ла, а ослиці па́слися при них.	14 к Аюбу пришёл вестник и сказал:
15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.	15 – Волы пахали и ослицы паслись неподалёку, когда напали севеяне и угнали их. Они предали всех слуг мечу, и я – единственный, кто спасся, чтобы рассказать тебе об этом!
16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: „З неба спав Божий огонь, і спали́в ота́ру та слуг, та й пожер їх. А втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.	16 Он ещё говорил, когда пришёл другой вестник и сказал: – Огонь Всевышнего пал с небес и сжёг овец и слуг, и я – единственный, кто спасся, чтобы рассказать тебе об этом!
17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: „Халде́ї поділи́лися на три відділи, і напали на верблю́дів, та й позабира́ли їх, а слуг повбива́ли ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.	17 Он ещё говорил, когда пришёл третий вестник и сказал: – Халдеи собрались в три отряда, набросились на стадо твоих верблюдов и угнали их. Они предали всех слуг мечу, и я – единственный, кто спасся, чтобы рассказать тебе об этом!
18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: „Сини твої та до́чки твої їли та вино пили́ в домі свого перворо́дженого брата.	18 Он ещё говорил, когда пришёл ещё один вестник и сказал: – Твои сыновья и дочери пировали и пили вино в доме у старшего брата,
19 Аж рапто́во надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, — і він упав на юнаків, і вони повмирали. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“.	19 как вдруг страшный вихрь примчался из пустыни и сотряс дом. Дом рухнул на них, и все они погибли, а я – единственный, кто спасся, чтобы рассказать тебе об этом.
20 І встав Йов, і розде́р плаща́ свого́, й обстриг свою го́лову, та й упав на землю, і поклонився,	20 Тогда Аюб встал и в скорби разорвал на себе одежду и обрил голову. Он поклонился, пав лицом на землю,
21 та й сказав: „Я вийшов наги́й із утроби матері своєї, і наги́й поверну́сь туди, в зе́млю! Господь дав, — і Господь узяв. Нехай буде благослове́нне Господнє Ім'я́!“	21 и сказал: – Нагим я пришёл в этот мир, нагим из него и уйду.Вечный даровал, Вечный и отнял – да будет имя Вечного прославлено.
22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!	22 Во всём этом Аюб не согрешил и не обвинил Всевышнего в несправедливости к нему.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 1

Аюб

Глава 1

Йов

Розділ 1

Аюб

Глава 1

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 1

Аюб

Глава 1

Йов

Розділ 1

Аюб

Глава 1

Старий
завіт

Новий
завіт