1 І говорив Господь Йову й сказав:

2 „Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“

3 І Йов відповів Господе́ві й сказав:

4 „Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.

5 Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!

6 І відповів Господь Йову із бурі й сказав:

7 „Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені!

8 Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути?

9 Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він,

10 то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́!

11 Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́!

12 Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці,

13 поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́.

14 Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі!

15 А ось бегемо́т,[23] що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть.

16 Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́.

17 Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись.

18 Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні.

19 Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча.

20 Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́.

21 Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота.

22 Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють.

23 Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав!

24 Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити?

25 Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?

26 Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?

27 Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?

28 Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?

29 Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?

30 Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців-ханане́їв?

31 Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?

32 Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!