CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Мар. 13
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Марка

Розділ 13

1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“

2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“

3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:

4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“

5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.

6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.

7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець.

8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.

9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.

10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.

11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.

12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.

13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!

14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.

15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.

16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.

17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!

18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!

19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.

20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.

21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.

22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.

23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.

24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.

25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.

26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.

27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.

28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.

29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.

30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!

31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!

32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.

33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!

34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.

35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.

36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.

37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“

Евангелие от Марка

Глава 13

1 И когда Он выходил из храма, говорит Ему один из учеников Его: Учитель, посмотри, какие камни и какие здания!

2 И Иисус сказал ему: видишь эти великие здания? Не останется здесь камня на камне, который бы не был опрокинут.

3 И когда сидел Он на горе Масличной напротив храма, спрашивали Его отдельно от других Петр, Иаков, Иоанн и Андрей:

4 скажи нам, когда это будет, и какое будет знамение, когда всему этому должно совершиться?

5 Иисус же начал говорить им: смотрите, чтобы кто не ввел вас в заблуждение.

6 Многие придут под именем Моим, говоря: «это Я», и многих введут в заблуждение.

7 Когда же услышите о войнах и военных слухах, не ужасайтесь: это должно произойти, но это еще не конец.

8 Ибо восстанет народ на народ и царство на царство; будут землетрясения по местам, будет голод. Это — начало мук рождения.

9 Смотрите же вы за собою: будут предавать вас в судилища, и в синагогах вы будете терпеть побои, и перед правителями и царями будете поставлены за Меня во свидетельство им.

10 И во всех народах прежде должно быть проповедано Евангелие.

11 И когда будут вести вас и предавать, не заботьтесь заранее, что вам сказать; но, что дано будет вам в тот час, то и говорите: ибо не вы будете говорить, но Дух Святой.

12 И предаст брат брата на смерть, и отец дитя свое; и восстанут дети на родителей и умертвят их.

13 И будете ненавидимы всеми за имя Мое; претерпевший же до конца, тот будет спасен.

14 Когда же увидите мерзость запустения, ставшую, где не должно, — читающий да разумеет, — тогда находящиеся в Иудее, да бегут в горы;

15 кто на крыше — да не спускается и не входит взять что-либо из дома своего;

16 и кто в поле — да не возвращается взять одежду свою.

17 Горе же имеющим во чреве и кормящим грудью в те дни!

18 Молитесь, чтобы не случилось это зимой.

19 Ибо будут дни те скорбью, какой не было от начала создания, которое создал Бог, доныне, и никогда не будет.

20 И если бы не сократил Господь этих дней, не была бы спасена никакая плоть; но ради избранных, которых Он избрал, сократил Он эти дни.

21 И тогда, если кто вам скажет: «вот, здесь Христос», «вот там», — не верьте.

22 Восстанут лжехристы и лжепророки и сотворят знамения и чудеса, чтобы вводить в заблуждение, если возможно, избранных.

23 Вы же смотрите: Я наперед сказал вам всё.

24 Но в те дни, после скорби той, солнце померкнет, и луна не даст света своего,

25 и звезды будут падать с неба, и силы небесные будут поколеблены.

26 И тогда увидят Сына Человеческого, грядущего на облаках с силою великою и славою.

27 И тогда пошлет Он ангелов и соберет избранных Своих от четырех ветров, от края земли до края неба.

28 А образом да будет вам смоковница: когда ветвь ее становится уже мягкой и пускает листья, вы знаете, что близко лето;

29 так и вы, когда увидите, что это сбывается, знайте, что близко, при дверях.

30 Истинно говорю вам: не пройдет род сей, пока это всё не сбудется.

31 Небо и земля пройдут, слова же Мои не пройдут.

32 О дне же том или часе никто не знает, ни ангелы на небе, ни Сын, но только Отец.

33 Смотрите, бодрствуйте и молитесь: ибо не знаете времени.

34 Как человек, уехавший в путешествие, оставив дом свой и дав рабам своим власть и каждому дело его, — заповедал и привратнику бодрствовать.

35 Итак, бодрствуйте, ибо не знаете, когда придет господин дома: вечером ли, или в полночь, или в пение петухов, или утром;

36 чтобы, придя внезапно, не нашел вас спящими.

37 И что вам говорю, всем говорю: бодрствуйте.

Вiд Марка

Розділ 13

Евангелие от Марка

Глава 13

1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“

1 И когда Он выходил из храма, говорит Ему один из учеников Его: Учитель, посмотри, какие камни и какие здания!

2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“

2 И Иисус сказал ему: видишь эти великие здания? Не останется здесь камня на камне, который бы не был опрокинут.

3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:

3 И когда сидел Он на горе Масличной напротив храма, спрашивали Его отдельно от других Петр, Иаков, Иоанн и Андрей:

4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“

4 скажи нам, когда это будет, и какое будет знамение, когда всему этому должно совершиться?

5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.

5 Иисус же начал говорить им: смотрите, чтобы кто не ввел вас в заблуждение.

6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.

6 Многие придут под именем Моим, говоря: «это Я», и многих введут в заблуждение.

7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець.

7 Когда же услышите о войнах и военных слухах, не ужасайтесь: это должно произойти, но это еще не конец.

8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.

8 Ибо восстанет народ на народ и царство на царство; будут землетрясения по местам, будет голод. Это — начало мук рождения.

9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.

9 Смотрите же вы за собою: будут предавать вас в судилища, и в синагогах вы будете терпеть побои, и перед правителями и царями будете поставлены за Меня во свидетельство им.

10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.

10 И во всех народах прежде должно быть проповедано Евангелие.

11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.

11 И когда будут вести вас и предавать, не заботьтесь заранее, что вам сказать; но, что дано будет вам в тот час, то и говорите: ибо не вы будете говорить, но Дух Святой.

12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.

12 И предаст брат брата на смерть, и отец дитя свое; и восстанут дети на родителей и умертвят их.

13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!

13 И будете ненавидимы всеми за имя Мое; претерпевший же до конца, тот будет спасен.

14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.

14 Когда же увидите мерзость запустения, ставшую, где не должно, — читающий да разумеет, — тогда находящиеся в Иудее, да бегут в горы;

15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.

15 кто на крыше — да не спускается и не входит взять что-либо из дома своего;

16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.

16 и кто в поле — да не возвращается взять одежду свою.

17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!

17 Горе же имеющим во чреве и кормящим грудью в те дни!

18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!

18 Молитесь, чтобы не случилось это зимой.

19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.

19 Ибо будут дни те скорбью, какой не было от начала создания, которое создал Бог, доныне, и никогда не будет.

20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.

20 И если бы не сократил Господь этих дней, не была бы спасена никакая плоть; но ради избранных, которых Он избрал, сократил Он эти дни.

21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.

21 И тогда, если кто вам скажет: «вот, здесь Христос», «вот там», — не верьте.

22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.

22 Восстанут лжехристы и лжепророки и сотворят знамения и чудеса, чтобы вводить в заблуждение, если возможно, избранных.

23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.

23 Вы же смотрите: Я наперед сказал вам всё.

24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.

24 Но в те дни, после скорби той, солнце померкнет, и луна не даст света своего,

25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.

25 и звезды будут падать с неба, и силы небесные будут поколеблены.

26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.

26 И тогда увидят Сына Человеческого, грядущего на облаках с силою великою и славою.

27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.

27 И тогда пошлет Он ангелов и соберет избранных Своих от четырех ветров, от края земли до края неба.

28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.

28 А образом да будет вам смоковница: когда ветвь ее становится уже мягкой и пускает листья, вы знаете, что близко лето;

29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.

29 так и вы, когда увидите, что это сбывается, знайте, что близко, при дверях.

30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!

30 Истинно говорю вам: не пройдет род сей, пока это всё не сбудется.

31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!

31 Небо и земля пройдут, слова же Мои не пройдут.

32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.

32 О дне же том или часе никто не знает, ни ангелы на небе, ни Сын, но только Отец.

33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!

33 Смотрите, бодрствуйте и молитесь: ибо не знаете времени.

34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.

34 Как человек, уехавший в путешествие, оставив дом свой и дав рабам своим власть и каждому дело его, — заповедал и привратнику бодрствовать.

35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.

35 Итак, бодрствуйте, ибо не знаете, когда придет господин дома: вечером ли, или в полночь, или в пение петухов, или утром;

36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.

36 чтобы, придя внезапно, не нашел вас спящими.

37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“

37 И что вам говорю, всем говорю: бодрствуйте.