Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 18

1 Після цього він вийшов з Ате́н і прибув до Кори́нту.

2 І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,

3 а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти.

4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів.

5 А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос.

6 Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“.

7 І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою.

8 А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились.

9 Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи,

10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“.

11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого.

12 А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його,

13 кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“

14 Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.

15 Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“.

16 I прогнав їх від су́ду.

17 Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав.

18 А Павло́, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і попли́нув у Си́рію, і з ним Приски́лла й Аки́ла; він у Кенхре́ях обстриг собі голову, бо обі́тницю дав був.

19 І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями.

20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,

21 але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“ І відплив із Ефе́су.

22 І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю.

23 І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за поря́дком прохо́дячи через країну гала́тську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.

24 Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су.

25 Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.

26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню.

27 А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю,

28 бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос.

Деяния апостолов

Глава 18

1 После этого, удалившись из Афин, он пришел в Коринф.

2 И найдя некоего Иудея, по имени Акилу, Понтянина родом, недавно прибывшего из Италии, и Прискиллу, жену его, — потому что Клавдий повелел всем Иудеям удалиться из Рима, — пришел к ним,

3 и так как он был того же ремесла, то остался у них, и они работали: были они по ремеслу делатели палаток.

4 И говорил он в синагоге каждую субботу и убеждал как Иудеев, так и Еллинов.

5 Когда же пришли из Македонии Сила и Тимофей, Павел всецело отдался слову, свидетельствуя Иудеям, что Иисус есть Христос.

6 Но так как они противились и хулили, то он, отряхнув одежды, сказал им: кровь ваша на голове вашей. Чист я. Отныне иду к язычникам.

7 И уйдя оттуда, он пришел в дом человека по имени Тития Иуста, чтущего Бога, дом которого был смежный с синагогой.

8 А Крисп, начальник синагоги, уверовал в Господа со всем домом своим, и многие из Коринфян, слыша, веровали и крестились.

9 И сказал Господь ночью в видении Павлу: не бойся, но говори и не умолкай,

10 потому что Я с тобою, и никто к тебе не подступится, чтобы причинить тебе зло, потому что много у Меня народа в этом городе.

11 И он остался год и шесть месяцев, уча среди них слову Божию.

12 А когда Галлион был проконсулом Ахаии, Иудеи поднялись единодушно против Павла и привели его в суд,

13 говоря, что он убеждает людей чтить Бога не по Закону.

14 Когда же Павел собирался открыть уста, сказал Галлион Иудеям: если бы было какое преступление или злодеяние, о Иудеи! — я бы с достаточным основанием принял вашу жалобу.

15 Но если спор идет о слове и об именах и о вашем законе, смотрите сами: в этом я не хочу быть судьей.

16 И он прогнал их из суда.

17 И все, схватив Сосфена, начальника синагоги, били его перед судом, и Галлиону не было до этого никакого дела.

18 А Павел, пробыв еще немало дней, простился с братьями и отплыл в Сирию, и с ним Прискилла и Акила, остригши себе в Кенхреях голову; ибо имел он на себе обет.

19 Достигли они Ефеса, и оставил он их там, сам же, войдя в синагогу, имел беседу с Иудеями.

20 И хотя они просили его остаться на более продолжительное время, он не согласился,

21 но простился и, сказав: [мне нужно непременно совершить наступающий праздник в Иерусалиме;] я снова возвращусь к вам, если Богу угодно, — отплыл из Ефеса

22 и, высадившись в Кесарии, поднялся в Иерусалим и, приветствовав церковь, сошел в Антиохию.

23 Проведя там некоторое время, он отправился в путь, проходя по порядку Галатийскую страну и Фригию, утверждая всех учеников.

24 Иудей некий, по имени Аполлос, родом Александриец, муж красноречивый, прибыл в Ефес. Он был силен в Писаниях.

25 Был он наставлен пути Господню и, пламенея духом, говорил и учил об Иисусе точно, зная только крещение Иоанново.

26 Он начал с дерзновением говорить в синагоге. Услышав его, Прискилла и Акила приняли его и еще точнее изложили ему путь Божий.

27 А когда он хотел пройти в Ахаию, то братья, в поощрение ему, написали ученикам, чтобы его приняли. Прибыв, он много содействовал уверовавшим благодатию:

28 ибо он с большой силой всенародно опровергал Иудеев, доказывая Писаниями, что Иисус есть Христос.

Дiї Розділ 18	Деяния апостолов Глава 18
1 Після цього він вийшов з Ате́н і прибув до Кори́нту.	1 После этого, удалившись из Афин, он пришел в Коринф.
2 І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,	2 И найдя некоего Иудея, по имени Акилу, Понтянина родом, недавно прибывшего из Италии, и Прискиллу, жену его, — потому что Клавдий повелел всем Иудеям удалиться из Рима, — пришел к ним,
3 а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти.	3 и так как он был того же ремесла, то остался у них, и они работали: были они по ремеслу делатели палаток.
4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів.	4 И говорил он в синагоге каждую субботу и убеждал как Иудеев, так и Еллинов.
5 А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос.	5 Когда же пришли из Македонии Сила и Тимофей, Павел всецело отдался слову, свидетельствуя Иудеям, что Иисус есть Христос.
6 Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“.	6 Но так как они противились и хулили, то он, отряхнув одежды, сказал им: кровь ваша на голове вашей. Чист я. Отныне иду к язычникам.
7 І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою.	7 И уйдя оттуда, он пришел в дом человека по имени Тития Иуста, чтущего Бога, дом которого был смежный с синагогой.
8 А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились.	8 А Крисп, начальник синагоги, уверовал в Господа со всем домом своим, и многие из Коринфян, слыша, веровали и крестились.
9 Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи,	9 И сказал Господь ночью в видении Павлу: не бойся, но говори и не умолкай,
10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“.	10 потому что Я с тобою, и никто к тебе не подступится, чтобы причинить тебе зло, потому что много у Меня народа в этом городе.
11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого.	11 И он остался год и шесть месяцев, уча среди них слову Божию.
12 А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його,	12 А когда Галлион был проконсулом Ахаии, Иудеи поднялись единодушно против Павла и привели его в суд,
13 кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“	13 говоря, что он убеждает людей чтить Бога не по Закону.
14 Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.	14 Когда же Павел собирался открыть уста, сказал Галлион Иудеям: если бы было какое преступление или злодеяние, о Иудеи! — я бы с достаточным основанием принял вашу жалобу.
15 Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“.	15 Но если спор идет о слове и об именах и о вашем законе, смотрите сами: в этом я не хочу быть судьей.
16 I прогнав їх від су́ду.	16 И он прогнал их из суда.
17 Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав.	17 И все, схватив Сосфена, начальника синагоги, били его перед судом, и Галлиону не было до этого никакого дела.
18 А Павло́, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і попли́нув у Си́рію, і з ним Приски́лла й Аки́ла; він у Кенхре́ях обстриг собі голову, бо обі́тницю дав був.	18 А Павел, пробыв еще немало дней, простился с братьями и отплыл в Сирию, и с ним Прискилла и Акила, остригши себе в Кенхреях голову; ибо имел он на себе обет.
19 І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями.	19 Достигли они Ефеса, и оставил он их там, сам же, войдя в синагогу, имел беседу с Иудеями.
20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,	20 И хотя они просили его остаться на более продолжительное время, он не согласился,
21 але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“ І відплив із Ефе́су.	21 но простился и, сказав: [мне нужно непременно совершить наступающий праздник в Иерусалиме;] я снова возвращусь к вам, если Богу угодно, — отплыл из Ефеса
22 І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю.	22 и, высадившись в Кесарии, поднялся в Иерусалим и, приветствовав церковь, сошел в Антиохию.
23 І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за поря́дком прохо́дячи через країну гала́тську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.	23 Проведя там некоторое время, он отправился в путь, проходя по порядку Галатийскую страну и Фригию, утверждая всех учеников.
24 Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су.	24 Иудей некий, по имени Аполлос, родом Александриец, муж красноречивый, прибыл в Ефес. Он был силен в Писаниях.
25 Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.	25 Был он наставлен пути Господню и, пламенея духом, говорил и учил об Иисусе точно, зная только крещение Иоанново.
26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню.	26 Он начал с дерзновением говорить в синагоге. Услышав его, Прискилла и Акила приняли его и еще точнее изложили ему путь Божий.
27 А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю,	27 А когда он хотел пройти в Ахаию, то братья, в поощрение ему, написали ученикам, чтобы его приняли. Прибыв, он много содействовал уверовавшим благодатию:
28 бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос.	28 ибо он с большой силой всенародно опровергал Иудеев, доказывая Писаниями, что Иисус есть Христос.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 18

Деяния апостолов

Глава 18

Дiї

Розділ 18

Деяния апостолов

Глава 18

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 18

Деяния апостолов

Глава 18

Дiї

Розділ 18

Деяния апостолов

Глава 18

Старий
завіт

Новий
завіт